Рішення

від 02.08.2024 по справі 480/10259/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2024 року Справа № 480/10259/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп`яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10259/23 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, і просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, яка полягає у неприйнятті рішення про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з військової служби за сімейними обставинами на підставі п.п. "г" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України розірвати контракт та звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з військової служби за сімейними обставинами на підставі п.п. "г" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовослужбовцем. Його мати є особою, яка потребує постійного догляду відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" є безумовною підставою для звільнення з військової служби. У зв`язку із цим позивач подав рапорт про звільнення на підставі п.п. "г" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" разом із усіма необхідними документами. Відповідачем повідомлено про відмову у звільнені з військової служби. Таку відмову позивач вважає неправомірною.

Ухвалою суду від 24.10.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач, заперечуючи проти позову, подав до суду відзив на позов, у якому з позовними вимогами не погодився та просив відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що позивач, подаючи рапорт про звільнення з військової служби не надав жодного підтверджуючого документу, що його мати, у зв`язку із наявністю певного захворювання та ІІ групи інвалідності, позбавлена можливості до самообслуговування та, відповідно, потребує постійного догляду. Відповідно до приписів чинного законодавства, для підтвердження догляду за інвалідом 2 групи, необхідно мати довідку медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) або висновок лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) - форма 80-4/0, в якому зазначається, що особа потребує постійного догляду, а також акт про встановлення факту здійснення догляду за особою, що має інвалідність. (а.с.52-55)

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому заперечує проти доводів відповідача, вважає їх не обґрунтованими та безпідставними, просить задовольнити позов у повному обсязі. (а.с.78-79)

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 , проходить військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України за контрактом на посаді інспектора прикордонної служби 2 ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно довідки МСЕК від 27.10.2022 №660561 вбачається, що ОСОБА_2 , є особою з ІІ групою інвалідності.

Позивачем було подано рапорт до відповідача про звільнення з військової служби за сімейними обставинами відповідно до пп. "г" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Листом від 31.08.2023 відповідачем повідомлено позивача, що підстави для звільнення відсутні, адже до рапорту не було додано медичного висновку МСЕК або ЛКК відповідно до якого мати потребує постійного догляду. (а.с.40)

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який продовжує діяти станом на теперішній час.

Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано- Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Відповідно до пункту 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170.

Згідно із пунктом 14.10 розділу XIV Інструкції від 10.04.2009 №170 звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Згідно абзацу 7 підпункту "г" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" (у редакції чинній на момент звернення позивача з рапортом про звільнення) вбачається, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється під час проведення мобілізації та дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Згідно п.1 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, яке визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Пунктом 11 цього Положення визначено, що міські, міжрайонні, районні комісії визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Так, відповідно до абзацу 6 постанови КМУ від 12.06.2013 №413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу" військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини, зокрема: необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.

Таким чином, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 413 визначено, що необхідність постійного стороннього догляду за батьками своїми чи дружини (чоловіка) підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років.

Саме на наявності висновку МСЕК, як належного медичного документу, який підтверджує необхідність стороннього догляду за хворими батьками, наголошує Верховний Суд у постанові від 15.11.2019 у справі №п/811/1375/16.

Як було вже зазначено вище, ОСОБА_1 , звернувся до відповідача з рапортом про звільнення та надано перелік документів, зокрема: виписка з акту огляду МСЕК серії 12ААВ №660561 від 27.10.2022 та довідка до акту огляду медико-соціальної експертної комісії, серії 12 ААВ № 660561 від 27.10.2022.

Так, відповідно до вказаної виписки та довідки судом встановлено, що ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 30.09.2022 було первинно оглянуто та встановлено ІІ групу інвалідності, причина інвалідності "загальне захворювання". Інвалідність встановлена безтерміново. У розділі 12 вказаної довідки зазначено, що "може працювати з обмеженнями: протипоказана важка фізична праця в несприятливих метеоумовах". У розділі 13 рекомендаційні заходи щодо відновлення працездатності вказано "нагляд і лікування у онколога сімейного лікаря".

Із наведеного вбачається, що вказана виписка з акту огляду МСЕК та довідка до акту огляду МСЕК взагалі не передбачає необхідності постійного догляду, а тому не може бути підставою для звільнення з військової служби на підставі пп. "г" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Щодо наданої до позову довідки № б/н від 19.10.2023, видана лікарем КНП "Центр первинної медико - санітарної допомоги № 1" Сумської міської ради, суд зазначає, що дана довідка за своєю суттю лише вказує на наявність певних діагнозів у пацієнта, що в свою чергу, фактично не підтверджує за даних обставин "необхідності здійснення постійного догляду" за особою.

Враховуючи наведене, позивачем на підставі належних та допустимих доказів не наведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, відтак позов задоволенню не підлягає.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).

Відповідно до ст.139 КАС України, вимоги позивача щодо стягнення на його користь судових витрат не підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко