Рішення

від 05.08.2024 по справі 591/326/24

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/326/24

Провадження № 2/591/73/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2024 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання Рудь В.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в особі представника адвоката Кузченко Тетяни Миколаївни до Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі про визнання наказів протиправними, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 в особі представника адвоката Кузченко Т.М. звернувся до суду з вказаним позовом до Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі, мотивуючи свої вимоги тим, що він згідно наказу директора Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі (далі - КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі) від 16 березня 2023 року «Про прийняття на роботу ОСОБА_3 » прийнятий з 20 березня 2023 року на посаду заступника директора.

20 листопада 2023 року позивачу в усному порядку було повідомлено, що він звільнений з посади заступника директора Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі.

30 листопада 2023 року директором установи надано відповідь на адвокатський запит, у якій вказано, що копія наказу про звільнення ОСОБА_3 відсутня.

03 січня 2024 року надано директором установи відповідь з копіями документів, серед яких наказ №19-п від 08 листопада 2023 року, пунктами 1-2 яких передбачено внесення змін до структури КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі, виклавши її новій редакції (додаток 1 до цього наказу) та введено структуру в дію з 08 листопада 2023 року.

Згідно додатку 1 до наказу №19-п від 08 листопада 2023 року у структурі відсутня посада заступника директора.

Також, надано на адвокатський запит копію змін до штатного розпису Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі станом на 08 листопада 2023 року, в якій передбачено, що штатним розписом від 01 серпня 2023 року передбачена кількість штатних одиниць 42 посади, місячний фонд заробітної плати 285 340,30 грн., виведено посаду заступника директора, введено посаду слюсаря-сантехніка, всього кількість штатних одиниць з урахуванням змін - 42 посади, фонд заробітної плати 283 301,30 грн.

Пунктом 3 цього наказу вказано «попередити про наступне вивільнення з 20 листопада 2023 року у зв`язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України заступника директора ОСОБА_3 ».

З вказаним наказом позивач ознайомився тільки 03 січня 2024 року після того, як його роботодавцем надано його копію на адвокатський запит.

Зміст наказу №19-п від 08 листопада 2023 року свідчить про те, що роботодавцем було прийняте рішення про звільнення заступника директора ОСОБА_3 з 20 листопада 2023 року у зв`язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач зазначає, що прийняття рішення про скорочення штату або чисельності працівників хоч і є правом роботодавця, однак таке право не є абсолютним, оскільки судом визначено невиключний перелік підстав, що свідчать про обґрунтованість такого рішення.

Дотриманням зазначених або інших подібних за своєю суттю підстав, у комплексі з дотриманням вимог трудового законодавства щодо попередження, працевлаштування працівників тощо, слугуватимуть підтвердженням правомірності скорочення чисельності або штату працівників та убезпечать роботодавця від ризиків, що є наслідком незаконного звільнення працівника внаслідок скорочення, зокрема, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та витрат на правничу допомогу.

У наказі про скорочення штату зазначають причини (підстави) скорочення штату, конкретні посади, що підлягають скороченню.

Новий або змінений штатний розпис (вже без урахування посад, що підлягають скороченню) має бути введений в дію тільки після дати закінчення двомісячного строку попередження працівників про їх звільнення. Фактично оновлений штатний розпис розпочне діяти після дати звільнення працівників у зв`язку зі скороченням штату на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Натомість, зміни внесені до штатного розпису Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі станом на 08 листопада 2023 року, новий штатний розпис наказом №19-п від 08 листопада 2023 року введений в дію з 08 листопада 2023 року, що унеможливлювало дотримання установленого законом двомісячного строку попередження працівника про скорочення його посади та звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Тобто, якщо наказом №19-п від 08 листопада 2023 року вносилися зміни до структури Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі та передбачалося виведення зі штатного розпису посади заступника, то новий штатний розпис мав вступати в дію з 09 січня 2023 року, а старий штатний розпис з посадою заступника директора (що підлягала скороченню) мав залишатися чинним до 09 січня 2023 року.

Відповідно вивільнення заступника директора ОСОБА_3 з 20 листопада 2023 року у зв`язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України є також незаконним.

Крім того, відсутні належні докази, які б свідчили, що відбулися зміни в організації виробництва та праці, які спричинили скорочення штату (зміни у законодавстві, розпорядження органу вищого рівня, виробнича необхідність).

Згідно п. 1.1 Статуту Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі, надалі «Установа», заснована на комунальному майні, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області, управління якою здійснює Сумська обласна рада, надалі «Власник» через уповноважений нею орган - управління майном обласної ради.

Тобто, Комунальна установа Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі є об`єктом спільної власності територіальних громад, управління яким делеговано здійснює Сумська обласна рада в особі управлінням майном Сумської обласної ради.

Пунктом 3.3 Статуту передбачено, що директор Установи, відповідно до порядку передбаченого чинним законодавством України, розробляє та подає на затвердження головному розпоряднику коштів обласного бюджету та управлінню майном граничну чисельність, структуру, штатний розпис та кошторис Установи згідно з чинним законодавством України.

Зміни до штатного розпису Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі станом на 08 листопада 2023 року на затвердження управлінню майном Сумської обласної ради не подавалися і не затверджувалися, що в свою чергу вказує на протиправне скорочення посади позивача, що суперечить положенням Статуту.

Разом з тим, аналізуючи зміст наказу №19-п від 08 листопада 2023 року, слід вказати, що виведення з 08 листопада 2023 року зі штатної чисельності посади заступника директора одразу ж було замінено введеною посадою слюсаря-ремонтника, що ставить під сумнів дійсність підстав для прийняття оскаржуваного наказу начебто з причини економії коштів на утримання підприємства. До виведення посади позивача фонд заробітної плати складав 285 340,30 грн., а після виведення посади заступника директора та введення посади слюсаря-ремонтника став 283 301,30 грн.

Жодних посилань на дійсність таких причин, з їх деталізацією, наказ не містить.

Враховуючи викладене, наказ №19-п від 08 листопада 2023 року, яким і скорочувалася з 08 листопада 2023 року посада позивача і з 20 листопада 2023 року він вивільнявся, без погодження з уповноваженим Сумської обласної ради, яким є управління майном Сумської обласної ради, за відсутності доказів щодо змін в організації виробництва і праці та вочевидь з метою штучної зміни кадрового складу установи через неприязне відношення до позивача, виданий всупереч приписам КЗпП України, з допущенням очевидних грубих порушень звільнення ОСОБА_3 за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Посилаючись на зазначене, просить визнати протиправним та скасувати наказ Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі №19-п від 08 листопада 2023 року, яким звільнено з роботи позивача з 20 листопада 2023 року; поновити його на посаді заступника директора Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі з 21 листопада 2023 року і в цій частині судове рішення допустити до негайного виконання; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 21 листопада 2023 року по час винесення судом рішення у справі і допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 18 січня 2024 року відкрито провадження у вказаній справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01 березня 2024 року об 11 год. 00 хв.

01 березня 2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому висловлюється незгода з позовом, та вказується на те, що наказом відповідача від 16 березня 2023 року № 2-К-144 позивач був прийнятий на посаду заступника директора з 20 березня 2023 року.

30 жовтня 2023 року на нараді з питання економії коштів на утримання підприємств, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області було доручено відповідачу до 17 листопада 2023 року розробити та реалізувати заходи щодо оптимізації структури та штату підприємства, особливо чисельності адміністративного персоналу.

На виконання вказаного доручення та зважаючи на те, що посада заступника директора була введена лише 20 квітня 2023 року, наказом відповідача від 08 листопада 2023 року № 19-п було внесено зміни до штатної структури підприємства, зокрема, скорочено посаду заступника директора, та попереджено позивача про наступне вивільнення, а також запропоновано йому зайняти одну з наступних вакантних посад: старшого інспектора, бухгалтера-економіста, гардеробника, робітника з комплексного обслуговування і ремонту будівлі, прибиральника території, штукатура, слюсаря-сантехніка.

Проте, позивач, постійно перебуваючи на робочому місці, відмовився ознайомлюватись із вказаним наказом, що було зафіксовано 20 листопада 2023 року відповідним актом.

У зв`язку з цим, відповідачем було дотримано двомісячний строк попередження позивача про наступне вивільнення, а останній, в свою чергу, з 08 листопада 2023 року і до дня звільнення 22 січня 2024 року так і не надав відповідачу згоду на зайняття жодної із запропонованих вакантних посад.

Згідно з позиціями Верховного Суду, зазначає, що суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Разом з тим, відповідач наголошує, що позивачу в день звільнення видано належним чином оформлену трудову книжку і проведено повний розрахунок.

Таким чином, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню (а.с. 31-33).

29 лютого 2024 року від ОСОБА_3 надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що 12 січня 2024 року він звернувся до суду з вказаним позовом та обґрунтовував вимоги тим, що 20 листопада 2023 року директор Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі повідомив його про звільнення з роботи.

Він після цього відразу звернувся до адвоката і цього ж дня 20 листопада 2023 року було подано до комунальної установи адвокатський запит з проханням надати копію наказу про звільнення ОСОБА_3 та копії всіх документів, що слугували підставою для видачі такого наказу.

30 листопада 2023 року директором було надано відповідь, що наказ про звільнення відсутній. 28 грудня 2023 року адвокатом подано директору установи ще один адвокатський запит з проханням надати копію наказу про скорочення посади заступника директора Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі та всіх документів, що слугували підставою видачі наказу.

03 січня 2024 року надано директором установи відповідь з копіями документів, серед яких наказ №19-п від 08 листопада 2023 року, пунктами 1-2 яких передбачено внесення змін до структури КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі, виклавши її новій редакції (додаток 1 до цього наказу) та ввести структуру в дію з 08 листопада 2023 року.

03 січня 2024 року надано директором установи відповідь з копіями документів, серед яких наказ №19-п від 08 листопада 2023 року, пунктами 1-2 яких передбачено внесення змін до структури КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі, виклавши її в новій редакції (додаток 1 до цього наказу) та ввести структуру в дію з 08 листопада 2023 року.

Згідно додатку 1 до наказу №19-п від 08 листопада 2023 року у структурі відсутня посада заступника директора.

У порушення вимог ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України відповідач скоротив посаду заступника директора за один день 08 листопада 2023 року, без письмового попередження за 2 місяці, і затвердив новий штатний розпис, де вже відсутня посада заступника директора.

Пунктом 3 цього наказу вказано «попередити про наступне вивільнення з 20 листопада 2023 року у зв`язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП У країни заступника директора ОСОБА_3 . З вказаним наказом позивач ознайомився тільки 03 січня 2024 року після того, як його роботодавцем надано його копію на адвокатський запит.

Після отримання цих документів 12 січня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення вимушеного прогулу.

В подальшому директор викликав його до себе і повідомив, що позивачу виплатять заробітну плату та нададуть можливість допрацювати до кінця січня 2024 року і виплатять допомогу при звільненні в розмірі двох середніх заробітних плат, якщо він забере позовну заяву із суду та напише заяву на звільнення.

02 лютого 2024 року директор продиктував йому зміст заяви на звільнення, в якій він просив звільнити його з 02 лютого 2024 року за п. 6 ст. 36 КЗпП України. Директор вказав, що цю статтю треба зазначити для того, щоб виплатити дві середньомісячні заробітні плати при звільненні. Позивач написав таку заяву, директор поставив на заяві резолюцію «в наказ, звільнити з виплатою вихідної допомоги розмірі двох середньомісячних заробітних плат», ксерокопію цієї заяви він залишив у себе.

Після написання позивачем цієї заяви, 02 лютого 2024 року йому дали на підпис наказ про звільнення, він його підписав, що зазначено в наказі, він не прочитав через поганий зір, оскільки його текст дуже дрібним шрифтом. Позивач попрохав надати йому копію цього наказу, але отримав відмову, йому повідомили, що коли цей наказ підпише директор, тоді його йому і видадуть. Проте, копію наказу про звільнення йому так і не видали, хоча він чотири рази приходив з проханням надати копію наказу. В останній раз, 23 лютого 2024 року директор сказав, що він наказ не надасть йому, якщо треба цей наказ, то нехай пише заяву адвокат і тоді нададуть наказ.

На адвокатський запит 26 лютого 2024 року було надано копію наказу №-144, яким звільнено позивача з 22 січня 2024 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку з скороченням штату працівників, який підписаний позивачем, проте цей наказ не підписаний директором ОСОБА_4 .

Вважає, що звільнення його з роботи є незаконним, а тому, він подає заяву про уточнення позовних вимог та враховуючи викладене, просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі №19-п від 08 листопада 2023 року; визнати протиправним та скасувати наказ Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі №1-144 від 22 січня 2024 року, яким звільнено з роботи позивача з 22 січня 2024 року; поновити позивача на посаді заступника директора комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі з 23 січня 2024 року і в цій частині судове рішення допустити до негайного виконання; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за вимушеного прогулу починаючи з 23 січня 2024 року по час винесення судом рішення по справі і допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати (а.с. 43-45).

01 березня 2024 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 18 березня 2024 року 10 год.40 хв. за клопотанням представника відповідача.

18березня 2024року відпредставника відповідачанадійшов відзивна заявупро уточненняпозовних вимог,в якомузазначає,що позивачцією заявоюдодав новупозовну вимогуз новимобґрунтуванням,тим самимзмінивши нелише предметпозову,а ійого підстави,що суперечитьположенням ст.49ЦПК України,та недопускається. Тобто цією заявою позивач заявляє до відповідача нову матеріально-правову вимогу, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Більше того, відповідач зазначає, що у день звільнення 22 січня 2024 року позивач отримав копію наказу про звільнення та повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні, про що свідчить підпис позивача на відповідному наказі. Водночас, ч. 2 ст. 233 КЗпП України визначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк із дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. Таким чином позивачем пропущено місячний строк звернення до суду щодо скасування наказу відповідача від 22 січня 2024 № 1-144.

Просить суд відмовити у прийнятті заяви позивача про уточнення позовних вимог (а.с.58-59, 72-74).

18 березня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому вказує на те, що позов є безпідставним, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Сумська обласна рада, як «Власник», протокольним дорученням від 30 жовтня 2023 року, з метою економії коштів на утримання установи, зобов`язала КУ СОР з експлуатації адміністративної будівлі оптимізувати штатні посади установи з урахуванням виробничої необхідності на 2024 рік.

Враховуючи, що посада заступника директора була введена з 20 березня 2024 року, що стало вперше із початку існування установи, і саме така яка виявилася не затребуваною і не ефективною із-за неналежного виконання позивачем Посадової інструкції заступника директора за період існування посади в штатному розписі і була скорочена.

Доказом цьому є повна відсутність у справах Комунальної установи пропозицій зі сторони ОСОБА_3 , як заступника директора, щодо покращення форм та методів роботи працівників установи, розпоряджень, контролю якості виконання робіт працівниками, та своєчасного виконання наданих їм доручень, а також позивачем не проводився щоденний обхід адміністративної будівлі з метою своєчасного виявлення недоліків та подальшого їх усунення.

Враховуючи вище викладене та виниклу необхідність введення в штат установи додаткової посади слюсаря-сантехніка, через аварійний стан деяких внутрішніх інженерних систем адміністративної будівлі, а саме виведена посада заступника директора з середньо місячною зарплатою - 32657 грн та введена посада слюсаря- сантехніка з місячною оплатою 7872 грн. Завдяки цьому місячна економія коштів склала 24785 грн. та забезпечено своєчасне обслуговування внутрішньобудинкових систем.

Про подальші зміни у штатному розписі позивача було офіційно ознайомлено 20 листопада 2023 року та попереджено про його наступне вивільнення, саме по закінченні попереджувального терміну, згідно п.1 ст.40 КЗпП, але від підпису під наказом №19-П та попередженням, яке містило перелік запропонованих вакантних посад, він відмовився, про що було складено відповідного акта.

При цьому законодавством про працю не передбачена форма та спосіб повідомлення працівника про скорочення чисельності або штату працівників. Водночас у разі виникнення трудових спорів роботодавець повинен мати докази, що працівника було повідомлено про відповідне скорочення за два місяці. Саме у відповідності до цього положення і складено установою відповідного акту від 20 листопада 2023 року.

Збіг двомісячного строку, встановленого статтею 49-2 КЗпП України, починається з наступного дня після ознайомлення. Тому твердження про те, що позивача було звільнено 20 листопада 2023 року є безпідставним і задоволення позову про поновлення на роботі з 21 листопада 2023 року немає необхідності. При цьому, саме 20 листопада позивачу було запропоновано на вибір одну із вакантних посад в установі, а саме: старший інспектор по роботі з кадрами; бухгалтер-економіст; гардеробник; робітник з комплексного обслуговування і ремонту будівлі; прибиральник території; штукатур; слюсар сантехнік. Від запропонованих посад позивач відмовився. Саме виплата заробітної плати позивачу за листопад-січень місяці, що підтверджується наданою суду архівними відомостями, свідчить про те, що він залишався на посаді заступника директора КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі до 22 січня 2024 року.

Вимога позивача визнати протиправним та скасувати наказ КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі №19-п від 08 листопада 2024 року як такий, що не погоджувався з уповноваженим Сумської обласної ради, яким у твердженні позивача є управління майном Сумської обласної ради є безпідставною, так як це Управління на підставі рішення 15 сесії Сумської обласної ради від 17 лютого 2023 року «Про ліквідацію Управління майном Сумської обласної ради» на той час було ліквідоване. Зміни ж до штатного розпису, які лягли в основу наказу, були погоджені з Власником Комунальної установи - Сумською обласною радою.

Просить суд задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с. 62-65).

18 березня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на заяву про уточнення позовних вимог, в якому зазначає про те, що вимога позивача про визнання протиправними та скасування наказів КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі не може бути задоволена, так як визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність і штат працівників це є правом підприємства і як свідчить судова практика, суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності і штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення та дотримання відповідної процедури.

Саме наказ № 19-п від 08 листопада 2023 року і є підставою для попередження позивача від 20 листопада 2023 року про його послідуюче звільнення по закінченню двомісячного терміну з дня повідомлення про подальше звільнення.

Незважаючи на технічні неточності в наказі, процедура звільнення ОСОБА_3 із займаної посади була дотримана, а саме: позивач 20 листопада 2023 року був письмово попереджений про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України та запропоновано ряд вакантних посад в установі, а не звільнення з 20 листопада. Протягом відпрацювання позивачем двомісячного терміну ним не було заявлено про бажання працевлаштування в установі на запропонованих йому посадах. Тому звільнення позивача 22 січня 2024 року є правочинним. Просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 66-67).

18 березня 2024 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 08 квітня 2024 року, о 10 год.15 хв. за клопотанням представника позивача.

05 квітня 2024 року від ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що ним не було пропущено строк звернення до суду, оскільки за захистом свого права він звернувся в місячний строк, як це передбачено ст. 233 КЗпП України, а саме з дати отримання копії наказу про звільнення від 22 січня 2024 року №1-144, яка надана роботодавцем 26 лютого 2024 року тільки разом з відповіддю на адвокатський запит, і лише після отримання цього документу він зміг визначити чи законно його було звільнено.

Доводи відповідача про те, що він у день звільнення 22 січня 2024 року отримав копію наказу №1-144, доказом чого є його підпис на цьому наказі, є надуманими та не підтверджені належними і допустимими доказами. Підпис у наказі від 22 січня 2024 року №1-144 у графі «з наказом (розпорядженням) ознайомлений», свідчить про те, що він ознайомився з цим наказом, але не про вручення йому копії цього наказу. Відповідач вдається до маніпуляцій, відверто пише неправду та вводить суд в оману. Хоча цей наказ і датований 22 січня 2024 року, однак на підпис його надали 02 лютого 2024 року після того, як він написав заяву від 02 лютого 2024 року на ім`я в.о. директора ОСОБА_4 , а він поставив на цій заяві свій підпис і резолюцію. 02 лютого 2024 року він ставив підпис на наказі, проте він був без окулярів, а наказ виготовлений маленьким шрифтом, то зміст його він не зміг прочитати. На прохання позивача надати копію наказу, його повідомили, що цей наказ коли підпише директор, тоді нададуть його копію.

Проте, він чотири рази приходив у Комунальну установу Сумської обласної ради з експлуатації будівлі з проханням надати йому копію наказу, на що повідомляли, що йому копія наказу не положена, крім того, він ще й телефонував в.о. директора ОСОБА_4 , який не відповідав на його телефонні дзвінки. Позивач прийшов 23 лютого 2024 року до керівника в кабінет з проханням видати йому наказ, на що той відповів, що якщо йому потрібно копія наказу, то нехай адвокат пише заяву і тоді він видасть наказ.

Разом із відповіддю на адвокатський запит від 26 лютого 2024 року було надано копію наказу №-144, яким звільнено його з 22 січня 2024 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку з скороченням штату працівників, який підписаний ним, проте цей наказ так і не був підписаний в.о. директором ОСОБА_4 .

Підтвердженням отримання особо копії наказу є або належним чином оформлена розписка працівника виконана на окремому бланку про отримання копії наказу, або зазначення на наказі особисто працівником «копію наказу отримав та підпис працівника і дата отримання копії наказу», або особистий підпис працівника в журналі про видачу копії наказів, що об`єктивно свідчить про конкретну дату отримання працівником документа.

Щодо посилання відповідача про вручення йому повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні, то такого повідомлення не те, що не вручали йому, а його не існує взагалі, бо його не надано на адвокатський запит від 28 лютого 2024 року №28-02.

Датою отримання ним копії наказу від 22 січня 2024 року №1-144 є дата отримання відповіді на адвокатський запит, з якою надано роботодавцем копію цього наказу 26 лютого 2024 року.

Отже, станом на 26 лютого 2024 року не існувало належним чином оформленого оригіналу наказу №1-144 від 22 січня 2024 року, а роботодавцем була зроблена копія наказу №1-144 від 22 січня 2024 року з неналежним чином оформленого наказу про його звільнення.

Враховуючи те, що наказ №1-144 від 22 січня 2024 року станом на 26 лютого 2024 року не підписаний керівником, то він не набрав чинності і не може бути підставою для звільнення працівника.

Враховуючи вимоги статті 233 КЗпП місячний строк на оскарження наказу № 1-144 для нього розпочався 26 лютого 2024 року, а до суду із заявою про уточнення позовних вимог, у якій він просить суд визнати протиправним та скасувати наказ №1-144 від 22 січня 2024 року про звільнення звернувся 29 лютого 2024 року, в межах строку визначеного ст. 233 КЗпП.

Крім того, хоча наказ №1-144 датований 22 січня 2024 року, однак, трудові відносини тривали до 02 лютого 2024 року, доказом цього є його заява від 02 лютого 2024 року, на якій в.о. директора ОСОБА_4 особисто поставив резолюцією «в наказ звільнити з виплатою вихідної допомоги в розмірі двох середньомісячних плат» та підпис ОСОБА_4 .

Тобто, директор ОСОБА_4 поставивши на заяві від 02 лютого 2024 року свій підпис та резолюцію, підтверджує, що станом на 02 лютого 2024 року він є працівником КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі.

Зазначає, що звільнення - це помста за подачу до прокуратури заяви про злочин та відкриття за його заявою кримінального провадження. Після того, як він повідомив ОСОБА_4 , що його звільнення є незаконним, що повністю порушена процедура його звільнення та навіть не витримано двомісячного терміну попередження про звільнення, він йому запропонував вирішити це питання мирним шляхом, повідомивши, що йому все одно не дадуть працювати, то пропонував йому, що він допрацює до кінця січня 2024 року, а тоді напише заяву на звільнення за п. 6 ст. 36 КЗпП, він виплатить йому дві середні заробітні плати. Він погодився на його пропозицію, бо зарплату, що отримував він повністю віддав на потреби військового підрозділу, у якому служить його син, і таким чином, хоч якось допомагав нашим захисникам.

У заяві про уточнення позовних вимог в описовій частині він вказує дату 02 лютого 2024 року ознайомлення його з наказом №1-144 та дату отримання копії цього наказу 26 лютого 2024 року.

Як аргументи, що наказ №1-144, хоча і датований 22 січня 2024 року, проте підписував він його 02 лютого 2024 року він надав свою заяву від 02 лютого 2024 року з підписом в.о. директора ОСОБА_4 та резолюцією «до наказу», що підтверджує, що на вказану дату для роботодавця він був працівником установи.

Крім того, на підтвердження того, що наказ №1-144, хоч і датований 22 січня 2024 року, проте виготовлявся не в цю дату, позивач вказує, що у день звільнення роботодавець мав видати повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок, однак цього не було зроблено, що також вказує, що якби цей наказ видавався 22 січня 2024 року, то роботодавець вручив 22 січня 2024 року повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провів розрахунок при звільненні, як цього вимагає ч. 1 ст. 47 КЗпП.

Внесення змін до структури підприємства та, як наслідок, процедура скорочення штату були розпочаті необґрунтовано та безпідставно, без дотримання усіх формальних вимог, встановлених законом та Статутом підприємства. Виведення зі штатної чисельності посади заступника директора і одразу ж було введено посаду слюсаря-сантехніка, в результаті чого кількість штатних одиниць залишилася такою як і була до цього - 42 посади, а місячний фонд заробітної плати складав 285 340,30 грн., а після проведених змін став 283 301,30 грн., що ставить під сумнів дійсність підстав скорочення посади позивача, начебто вони проводилися на виконання доручення заступника голови Сумської обласної ради Микити Бані з причин економії коштів.

Прийняття наказу від 08 листопада 2023 року №19-п мало формальний характер та переслідувало за мету звільнення позивача та проведено штучне оновлення штату. Також позивач посилається на порушення порядку погодження структури КУ СОР з експлуатації будівлі.

Враховуючи викладене, наказ від 08 листопада 2023 року №19-п є протиправним та має бути скасований судом, оскільки при його виданні відповідачем було допущено низку порушень трудового законодавства.

Відповідач у порушення вимог ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України скоротив посаду заступника директора за один день 08 листопада 2023 року, без письмового попередження за 2 місяці, крім того не було ознайомлено з усіма наявними вакантними посадами.

03 січня 2024 року відповідачем надано на адвокатський запит копію «Попередження про припинення трудового договору та наступне звільнення заступника директора (керівника) «КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі» згідно витягу з протоколу №7 наради з питань економії коштів на утримання підприємств, що перебувають у спільній сумісній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області від 30 жовтня 2023 року», з яким цього ж дня ознайомився позивач.

У цьому попередженні вказано, що позивача буде звільнено через 2 місяці з дня ознайомлення з цим попередженням, тобто не вказана конкретна дата, з якої позивач буде звільнений. Це попередження також не мітить дати його складання, крім того, воно не містить дати його підписання в.о. директора КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі, що спростовує доводи відповідача про те, що ним дотримано двомісячний термін повідомлення позивача про його звільнення.

А отже, враховуючи зміст попередження, яке містить вказівку на те, що його буде звільнено через 2 місяці з дня ознайомлення з цим попередженням, а зі змістом вказаного попередження він ознайомився 03 січня 2024 року, враховуючи положення ст. 253 ЦК України, якою передбачається, що перебіг строку починається з наступного після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, відлік 2 місяців, про що вказано у попередженні, починається з 04 січня 2024 року - з дня ознайомлення коли позивач ознайомився з цим попередженням.

Крім того, зміст повідомлення про припинення трудового договору свідчить про те, що воно було складене на підставі протоколу №7 наради з питань економії коштів на утримання підприємств, що перебувають у спільній сумісній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області від 30 жовтня 2023 року, проте сам протокол наради має рекомендаційний характер і не є прямою вказівкою до скорочення посади позивача, що вказує на те, що це попередження є незаконним.

Враховуючи викладене, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви про те, що внесено незаконно зміни до структури установи та порушено процедуру звільнення його з роботи за п. 1 ч. 1 ст.40 КЗпП. (а.с.76-83).

08 квітня 2024 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 17 квітня 2024 року 14 год.20 хв. за клопотанням представника відповідача.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 17 квітня 2024 року витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію наказу про звільнення працівника з посади головного інженера КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі та довідку з розрахунком середньоденного заробітку, закрито підготовче провадження у вказаній справи, призначено справу для розгляду по суті на 21 червня 2024 року о 14 год. 30 хв.

21 червня 2024 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 05 липня 2024 року 10 год. 00 хв. для забезпечення явки свідків.

05 липня 2024 року під час судового засідання допитано свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у зв`язку із вимкненням електроенергії в приміщенні суду, протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 11 липня 2024 року.

10 липня 2024 року від представника позивача ОСОБА_3 адвоката Кузченко Т.М. надійшла заява про відшкодування витрат на правову допомогу (а.с.130-131).

11 липня 2024 року в судовому засіданні закінчено допит свідка ОСОБА_7 , протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 26 липня 2024 року 11 год. 10 хв. за клопотанням представника відповідача.

26 липня 2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (а.с.144-146).

В судовому засіданні 26 липня 2024 року представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Позивач в судове засідання не з`явився. про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Норми ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлюють обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час судового розгляду встановлено, що згідно наказу директора КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі від 16 березня 2023 року №2-к-144, ОСОБА_3 прийнятий на посаду заступника директора з 20 березня 2023 року (а.с. 7).

З копії витягу з протоколу №7 наради з питання економії коштів на утримання підприємств, що перебуваютьу спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області від 30 жовтня 2023 року вбачається, що за порядком денним «Про економію коштів на утримання підприємств, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області» вирішено:

Доручити директору Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі ( ОСОБА_4 ):

1.Надати пропозиції щодо оптимізації структури та штату спрямовану на визначення максимально аргументованої чисельності працівників, у тому числі адміністративного персоналу.

2.Розробити та надати до 17.11.2023 план заходів щодо економії коштів на утримання закладу, в тому числі витрат на комунальні послуги, та врахувати при формуванні фінансових планів на 2024 рік.

3.Забезпечити мінімізацію витрат на непріоритетні видатки.

4.Про проведену роботу інформувати обласну раду до 17 листопада 2023 року (а.с.23).

Згідно Змін до штатного розпису КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі станом на 08 листопада 2023 року, затвердженого в.о. директора КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі ОСОБА_8 08 листопада 2023 року, вбачається, що штатним розписом від 01 серпня 2023 року передбачена кількість штатних одиниць 42 посади, місячний фонд заробітної плати 285 340,30 грн., виведено посаду заступника директора, введено посаду слюсаря-сантехніка, всього кількість штатних одиниць з урахуванням змін - 42 посади, фонд заробітної плати 283 301,30 грн. (а.с. 138).

Штат у кількості 42 штатна одиниця, місячний фонд заробітної плати 283301,30 грн. погоджено Головою Сумської обласної ради Федорченко Віктором 08 листопада 2023 року.

Наказом № 19-п від 08 листопада 2023 року КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі внесено зміни до структури КУ СОР з експлуатації адміністративної будівлі, які викладено у новій редакції та містяться у додатку №1 до наказу. Введено структуру в дію з 08 листопада 2023 року. Вказано попередити про наступне вивільнення з 20 листопада 2023 року у зв`язку зі скороченням штату згідно п.1 ст. 40 КЗпП України заступника директора ОСОБА_3 та запропонувати йому наступні посади: старший інспектор, бухгалтер-економіст, гардеробник, робітник з комплексного обслуговування і ремонту будівлі, прибиральник території, штукатур, слюсар-сантехнік (а.с.20-21).

Згідно додатку №1 до Наказу № 19-а від 08 листопада 2023 року КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі до структури установи входять наступні посади: директор установи - 1 одиниця, головний бухгалтер - 1 одиниця, провідний інженер - 1 одиниця, завідувач господарством- 1 одиниця, бухгалтер-економіст - 1 одиниця, енергетик- 1 одиниця, старший інспектор - 1 одиниця, електрик - 1 одиниця, фахівець - 1 одиниця, слюсар-сантехнік - 2 одиниці, робітник з комплексного обслуговування з ремонту будівлі - 1 одиниця, столяр- 3 одиниці, прибиральник службових приміщень - 1 одиниця, прибиральник службових приміщень - 1 одиниця, прибиральник території -21 одиниця, прибиральник службових приміщень і територій - 1 одиниця, гардеробник - 1 одиниця, штукатур 2 одиниці. Всього 42 одиниці (а.с. 21).

Згідно Попередження про припинення трудового договору та наступне звільнення заступника директора (керівника) «КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі» згідно витягу з протоколу №7 наради з питань економії коштів на утримання підприємств, що перебувають у спільній сумісній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області від 30 жовтня 2023 року в зв`язку зі зміною штатного розпису в КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі, погодженого головою Сумської обласної ради 08 листопада 2023 року посаду заступника директора (керівника) скорочено. Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України, попереджено про наступне звільнення з посади заступника директора (керівника) КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України через 2 місяці з дня ознайомлення з цим попередженням. Одночасно запропоновано переведення на такі посади: старшого інспектора, бухгалтера-економіста (тимчасово, на час відсутності основного працівника); гардеробника; штукатура; робітника з комплексного обслуговування і ремонту будівлі; прибиральника території; слюсаря-сантехніка (а.с. 22).

Підпис позивача на підтвердження ознайомлення з вказаним попередженням відсутній.

Згідно акту про відмову від отримання наказу № 19-п від 08 листопада 2023 року «Про внесення змін до структури КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі», попередження про припинення трудового договору та наступне звільнення та ознайомлення під підпис від 20 листопада 2023 року. в.о. старшого інспектора Дмитренко В.В., прибиральники службового приміщення ОСОБА_7 та ОСОБА_5 підтвердили, що 20 листопада 2023 року заступник директора ОСОБА_3 відмовився від ознайомлення з наказом № 19-п від 08 листопада 2023 року «Про внесення змін до структури КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі», попередженням про припинення трудового договору та наступне звільнення, яке містило пропозиції про вакантні посади: старшого інспектора;

бухгалтера - економіста (тимчасово, на час відсутності основного працівника):

робітника з комплексного обслуговування і ремонту будівлі;

гардеробника;

штукатура;

прибиральника території;

слюсаря - сантехніка

та відмовився підписуватись під вищевказаними документами (а.с. 24).

Відповідно до наказу КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі №1-144 від 22 січня 2024 року звільнено 22 січня 2024 року ОСОБА_3 з посади заступника директора за ст. 40 п. 1 КЗпПУ за скороченням штату (а.с. 39, 48).

З копії наказу вбачається, що позивача ознайомлено з наказом 22 січня 2024 року, про що свідчить його підпис.

Згідно заяви 02 лютого 2024 року ОСОБА_3 звернувся до директора КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі із проханням звільнити з посади заступника керівника з 02 лютого 2024 року згідно ст. 36 п.6 КЗпП України у зв`язку зі зміною штатних умов праці та виплатою вихідної допомоги у кількості двох середньомісячних виплат, що підтверджується копією заяви від 02 лютого 2024 року (а.с. 53).

З копії рішення Сумської обласної ради від 17 лютого 2023 року «Про ліквідацію Управління майном Сумської обласної ради» вбачається, що обласна рада вирішила припинити діяльність юридичної особи - Управління майном Сумської обласної ради (ідентифікаційний код 21107251, місцезнаходження: м. Суми, площа Незалежності, 2) шляхом його ліквідації (а.с. 115-117).

Згідно довідки від 05 липня 2024 року, ОСОБА_3 працював у Комунальній установі Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі з 20 березня 2023 року по 22 січня 2024 року на посаді заступника директора (адміністрація). Дохід за період з 01 листопада 2023 року по 31 грудня 2023 року склав 65314,00 грн. Середньоденна заробітна плата становить 1518 грн. 93 коп. (а.с.142).

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона працює прибиральницею у КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі з 2017 року. Посада позивача була скорочена, йому запропонували вакансії, він відмовився. 20 листопада 2023 року вони були в кабінеті директора, крім неї були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , також був присутній позивач, якому запропонував директор ОСОБА_11 посади, але ОСОБА_12 відмовився від підпису. Було запропоновано 7 вакансій: інспектор по кадрах, слюсар, електрик, бухгалтер та інші. Це було 20 листопада 2023 року об 11 годині, вона там прибирала в кабінеті і зайшов ОСОБА_12 , директор був на місці. Позивач почитав і сказав, що не буде підписувати. В акті вона ставила підпис, про що підтвердила в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона працює фахівцем у відповідача з 01 березня 2021 року, позивач працював на посаді заступника директора. 20 листопада 2023 року директор повідомив ОСОБА_12 про те, що буде скорочення штату і запропонував йому 7 професій. ОСОБА_12 прочитав, підпис не поставив, і сказав, що буде подавати до суду. Це було в приміщенні КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі об 11 годині. Вона підписала акт про відмову 20 листопада 2023 року, підтвердивши зазначені обставини в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона працює прибиральницею у відповідача близько 20 років. 20 листопада 2023 року директор визвав ОСОБА_12 і повідомив йому, що його посаду буде скорочено. Він визвав їх і прочитав наказ, що згідно трудового договору буде скорочена посада заступника директора. Березіну це не сподобалося. Директор запропонував йому вакантні посади. ОСОБА_12 сказав, що не буде підписувати, що він поважна людина, і запропоновані посади його не влаштовують і відмовився від підпису акту про звільнення. Березін сказав, що буде судитися. В цей же день хвилин через 15 вони підписали акт про відмову ОСОБА_12 від підпису. Підтвердила, що на а.с.24 акт це документ, який вона підписувала та підтвердила свій підпис.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (пункт третій статті 64 Господарського кодексу України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених, зокрема у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Як роз`яснено у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, виходячи з нормативного тлумачення частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями статті 43 Конституції України дає підстави для висновку про те, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти, як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Суд при розгляді спору про поновлення працівника на роботі зобов`язаний перевірити наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення або чисельності працівників), але він не наділений повноваженнями обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.

Судом досліджено статут Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі, згідно пункту п. 1.1. якого Комунальна установа Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі, надалі «Установа», заснована на комунальному майні, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області, управління якою здійснює Сумська обласна рада, надалі «власник» через уповноважений нею орган - управління майном обласної ради (а.с. 14-16).

Згідно п. 3.3 Статуту директор Установи відповідно до порядку передбаченого чинним законодавством України, крім інших повноважень, затверджує положення про структурні підрозділи та призначає їх керівників.

З досліджених під час судового розгляду доказів вбачається, що у Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі мало місце зміни в організації виробництва і праці, внаслідок чого відбулося виведення зі штату посаду заступника директора та введено посаду слюсаря-сантехніка, внаслідок чого було скорочено посаду, яку займав позивач.

Скорочення штату відбулося у відповідності до вимог Статуту КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі, оскільки зміни до штатного розпису (а.с. 138) були погоджені з власником комунальної установи - Сумською обласною радою, яка здійснює управління установою, з огляду на те, що на час внесення змін до штатного розпису відповідача уповноважений орган Управління майном Сумської обласної ради було ліквідоване рішенням Сумської обласної ради від 17 лютого 2023 року (а.с. 115-117).

Обставини відмови позивача від ознайомлення з наказом про майбутнє скорочення і доведення пропозиції з вакантними посадами доведено Актом про відмову від отримання наказу № 19-п від 08 листопада 2023 року «Про внесення змін о структури КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі», попередження про припинення трудового договору про наступне звільнення та ознайомлення під підпис від 20 листопада 2011 року (а.с. 24).

Не дивлячись на розбіжності в показах свідків, які підписували цей акт, щодо способу доведення наказу, в цілому показання щодо дати, часу, місця та обставин доведення позивачу наказу та пропозиції вакантних посад є послідовними. Також кожен з цих свідків підтвердив свій підпис у акті та про те, що це вказує на відповідність його суті дійсності. Показання допитаних в суді свідків не спростовано позивачем, зокрема, не доведено обставин можливих причин обмови позивача або обставин дачі показань під тиском, тощо.

Відсутність в Попередженні про припинення трудового договору та наступне звільнення заступника директора (керівника) «КУ СОР з експлуатації адмінбудівлі» зазначення дати не вказує на його недійсність, а обставини доведення позивачу змісту попередження 20 листопада 2023 року підтверджено Актом про відмову від отримання наказу та показаннями допитаних в суді свідків.

Не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду і доводи позивача з приводу неправомірності його звільнення з 08 листопада 2023 року, що спростовується відомостями з табелів обліку робочого часу за листопад 2023 року, грудень 2023 року, січень 2023 року (а.с.36,37,38), з яких вбачається, що позивач виконував роботу до його звільнення, яке відбулося 22 січня 2024 року. Отже скорочення посади позивача відбулося у строки, визначені Кодексом законів про працю України.

Хоча зазначення в наказі № 19-п від 08 листопада 2023 року про введення структури в дію 08 листопада 2023 року та про попередження позивача про наступне вивільнення з 20 листопада 2023 року не відповідає вимогам КЗпП України, проте фактичні обставини свідчать про те, що такі порушення закону не мали наслідком порушення трудових прав позивач, оскільки його звільнення за скороченням штату мало місце через два місяці після 20 листопада 2023 року - дати доведення йому попередження про наступне звільнення, а саме 22 січня 2024 року.

Враховуючи наявність наказу про звільнення позивача за скороченням штату від 22 січня 2024 року, не може бути прийнято до уваги посилання позивача на резолюцію директора КУСОР з експлуатації адмінбудівлі на заяві позивача від 02 лютого 2024 року, в якій він просив звільнити з посади заступника керівника з 02 лютого 2024 року згідно ст. 36 п. 6 КЗпП України у зв`язку із зміною істотних умов праці та виплатити вихідну допомогу в кількості двох середньомісячних оплат. Доказів на підтвердження того, що вказана резолюція директора була реалізована у вигляді відповідного наказу суду не надано.

Таким чином під час судового розгляду встановлено, що в зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці КУСОР з експлуатації адмінбудівлі позивача в установленому законом порядку за два місяці було попереджено про наступне вивільнення та йому запропоновано вакантні посади, на які останній відмовився переводитись, а тому позивача звільнено з роботи з дотриманням вимог трудового законодавства.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що трудові права позивача не були порушені відповідачем, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в особі представника адвоката Кузченко Тетяни Миколаївни до Комунальної установи Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі про визнання наказів протиправними, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальна установа Сумської обласної ради з експлуатації адміністративної будівлі, місцезнаходження: м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 37524864.

Повне судове рішення виготовлене 05 серпня 2024 року.

Суддя А.П.Сидоренко