Рішення

від 24.07.2024 по справі 569/10234/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/10234/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року м.Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області

в складі головуючого суддi Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засiданнi цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 58063,56 грн та витрати у зв`язку зі сплатою судового збору в сумі 2481 грн.

В обгрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що ТОВ "Рівнетеплоенерго" здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 . Відповідач є споживачем послуг, отримує квитанції на оплату та користується наданими послугами з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а тому зобов`язаний оплачутити заборгованість. Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасного внесення поточних платежів станом на липень 2022 року (за період з листопада 2014 року по червень 2022 року) виникла заборгованість за надані ТОВ "Рівнетеплоенерго" послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 58063,56 грн. Від добровільного погашення заборгованості відповідач ухиляється.

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 листопада 2022 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Рівнетеплоенерго" заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 58063,56 грн та 2481 грн у відшкодування судових витрат.

Ухвалою від30 травня 2024 року суд поновив ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд зічоного рішення, задовольнив заяву відповідача про перегляд заочного рішення, скасував заочне рішення та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від30 травня 2024 року суд залучив до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_3 .

В судовому засіданні представник позивача заперечив щодо задоволення заяви ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності, оскільки в 2019-2021 роках відповідачі вносили плату за послуги. Сплачені суми були зараховані на погашення попереднього боргу. Такі дії відповідачів свідчать про визнання ними свого боргу шляхом його часткової сплати, а тому з цього моменту строки позовної давності перериваються. Крім того, ТОВ "Рівнетеплоенерго" звернулося з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості з дотриманням строків позовної давності з урахуванням дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби та з врахуванням правового режиму воєнного стану в Україні.

Відповідачі позов не визнали та пояснили, що ними погашена заборгованість за період з червня 2019 року до 14 вересня 2021 року та сплачені нарахування, здійсненні в період з 14 вересня 2021 року по червень 2024 року. Просять застосувати позовну давність до вимог про стягнення заборгованості, яка виникла до червня 2019 року. В 2019 році плату за послуги позивачу перераховувало управління соціального захисту за попередніх власників квартири.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).

Квартира АДРЕСА_1 з 11 грудня 2000 року належала на праві особистої приватної власності відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору дарування квартири, посвідченого 11 грудня 2000 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онищуком І.М. за реєстровим № 5924.

14 вересня 2021 року ОСОБА_2 відчужив вказану квартиру відповідачу ОСОБА_3 , що підтверджується договором дарування квартири від 14 вересня 2021 року, посвідченим державним нотаріусом Другої рівненської державної нотаріальної контори Костюковою О.О. за реєстровим № 3-394, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 274614523 від 14 вересня 2021 року.

Згідно з оборотною відомістю за період з листопада 2014 року по липень 2022 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 , заборгованість за послуги з централізованого опалення становить 58063,56 грн.

Статтею 322 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок власника утримувати майно, що йому належить.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Аналогічні положення містить і ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на час розгляду справи.

Обов`язок відповідачів як споживачів житлово-комунальних послуг своєчасно вносити плату за комунальні послуги закріплений також у ст.67, 68, 162 Житлового кодексу України.

Позивач належним чином та у повному обсязі надає відповідачам послуги з постачання теплової енергії, доказів на спростування зазначеної обставини суду не надано.

Відповідач ОСОБА_2 , власник спірної квартири з 2000 року до 14 вересня 2021 року, та відповідач ОСОБА_3 , власник квартири з 14 вересня 2021 року, отримавши за відповідні періоди послуги з централізованого опалення належної якості, зобов`язані були оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі чинних тарифів.

Станом на 04 липня 2024 року відповідачі сплатили заборгованість та поточні нарахування за послуги з централізованого опалення за період з червня 2019 року до липня 2024 року, про що свідчить оборотна відомість за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з листопада 2014 року по липень 2024 року та не заперечується представником позивача.

Оскільки заборгованість відповідача ОСОБА_3 за період з 14 вересня 2021 року до липня 2022 року (в межах періоду, заявленого позивачем в позовній заяві) погашена, підстави для її стягнення відсутні.

Відповідач ОСОБА_2 сплатив заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з червня 2019 року до 14 вересня 2021 року з урахуванням трирічної позовної давності. До вимог за період з листопада 2014 року до червня 2019 року просить застосувати позовну давність.

Враховуючи сплату відповідачем ОСОБА_2 заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з червня 2019 року до 14 вересня 2021 року, в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за вказаний період належить відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з листопада 2014 року до червня 2019 року суд зазначає таке.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За положеннями ч.1, 5 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У разі неналежного виконання боржником зобов`язань за договором позовна давність за вимогами кредитора про стягнення коштів, сплату яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідно до ч.3, 4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин (який тривав до 30 червня 2023 року).

30 березня 2020 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, продовжено низку процесуальних та інших строків (зокрема позовну давність) на строк дії карантину.

Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Сплив строків до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» разом із відсутністю норми про зворотну дію цього закону в часі дають підстави стверджувати, що строки, які спливли до 02 квітня 2020 року, не є продовженими.

Таким чином, позовна давність сплила щодо тих щомісячних платежів, від моменту прострочення яких минуло три роки до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (02 квітня 2020 року).

Отже, враховуючи, що послуги з централізованого опалення за березень споживач зобов`язаний оплатити до 20 числа квітня - наступного місяця за розрахунковим, сплила позовна давність до вимог про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з листопада 2014 року по лютий 2017 року, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає в зв`язку зі спливом позовної давності.

З огляду на положення цивільного законодавства про продовження позовної давності на строк дії карантину, з відповідача ОСОБА_2 належить стягнути заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 02 квітня 2017 року (з урахуванням платежів, нарахованих за березень 2017 року) до червня 2019 року. Заборгованість за вказаний період становить 13516,33 грн.

За встановлених обставин позов належить задовольнити частково.

За правилами ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 570,63 грн (13516,33 грн х 2481 грн/58063,56 грн).

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 258-259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 13516 (тринадцять тисяч п`ятсот шістнадцять) грн 33 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» 570 (п`ятсот сімдесят) грн 63 коп у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», місцезнаходження: 33027, м.Рівне, вул.Д.Галицького,27; код ЄДРПОУ 36598008;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складене 30 липня 2024 року.

Суддя