Рішення

від 05.08.2024 по справі 705/2980/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/2980/24

2/705/1762/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2024 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області про стягнення аліментів. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що він є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.01.2023р. та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент повномасштабного вторгнення росії в Україну він разом з батьками та молодшою сестрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав за адресою: АДРЕСА_1 . У квітні 2022р. його батько пішов захищати Україну. Позивач пишається своїм батьком та дуже хвилюється за його життя. Разом з цим, у відсутність батька відповідачка намагалась дискредитувати його в очах позивача, зловживала алкоголем і повідомила йому, що розлучається з батьком, що стало для нього болючою несподіванкою. Тому, не погоджуючись з поведінкою матері, він вимушений був піти жити до діда ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та бабці ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (батьків тата), які мешкають поруч за адресою: АДРЕСА_1 . З квітня по грудень 2022 року, він мешкав разом із дідом та бабкою під їх наглядом, а також під контролем батька, який постійно телефонував з фронту і за будь-якої можливості приїжджав до них у відпустку. Весь цей час він перебував на повному утриманні батька. У грудні 2022 року мати разом із його сестрою поїхала у невідомому йому напрямі забравши при цьому з будинку, де вони жили сім`єю, меблі, побутову техніку, продукти, тощо. Влітку 2022 року стало відомо, що рішенням суду від 06.06.2022 шлюб між батьками розірвано та вирішено стягувати з батька аліменти на користь матері на утримання позивача та його сестри у розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходів щомісячно, починаючи з 29.03.22р. Мати після того, як батько пішов захищати батьківщину, поки проживала у с.Собківка в їхньому будинку, і потім, коли у грудні 2022 р. поїхала з його сестрою, взагалі не цікавилась життям сина, нічого не купувала, не дарувала, жодних коштів не надавала. Крім того, у січні 2023 р. відповідач одружилася вдруге і жодної участі у його житті не приймала. Тому, позивач впевнений, що гроші, які батько зобов`язаний виплачувати за рішенням суду про стягнення аліментів на його утримання будуть нею використані на власні потреби. Тому, у жовтні 2023 р. він звернувся із заявою до Служби у справах дітей Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області з проханням вплинути на його матір та виконавчу службу, щоб гроші, які батько буде сплачувати як аліменти на утримання, отримував він особисто. Однак, йому надано відповідь, згідно якої стало зрозумілим, що ніхто нічого робити не буде. Проте, саме після цього, на його картку почали надходити кошти від відповідачки, що підтверджується випискою АТ КБ «Приватбанк» від 29.04.2024 р., а саме: 30.11.2023 р. - 10 000,00 грн.; 27.12.2024 р. - 12 000,00 грн.; 28.02.2024 р. - 13 000,00 грн.; 08.03.2024 р. - 13 000,00 грн.; 04.04.2024 р. - 13 000,00 грн. Дані кошти є лише частиною аліментів, які відповідач отримувала від батька згідно виконавчого провадження № 71447459. Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, позивач вважає, він має повне право на відновлення свого права на отримання аліментів на його утримання у такому розмірі що сплачує батько та просить стягнути з відповідача на його користь аліменти у розмірі 8800 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення ним повноліття, а також стягнення аліментів за минулий період з 29.03.2022 р. по 31 березня 2024р. у розмірі 143818,20 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 19, 279 ЦПК України справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області про стягнення аліментів розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням учасників справи.

23.07.2024 від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшов відзив, в якому остання посилається на те, що доводи, які викладені у позовній заяві, є необґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступне. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09.01.2024 року відкрито провадження у справі № 705/5545/23 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_9 про зменшення розміру аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини, в якому просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_5 на підставі рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.06.2022 на користь ОСОБА_10 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.03.2022 до досягнення дітьми повноліття, залишивши аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу ОСОБА_5 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.03.2022 до досягнення донькою повноліття; та стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі частини з усіх видів її доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму у місяць для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття. В зв`язку з чим, встановлено, що на даний час в Уманському міськрайонному суді Черкаської області розглядається 2 (дві) справи та дані справи є повністю тотожними між собою, що свідчить про спір між тими ж самими сторонами і з того ж самого предмету із тих самих підстав. Крім того, рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.06.2022 року у справі № 705/1271/22 вже стягнуто з ОСОБА_5 аліменти на користь ОСОБА_10 на утримання дітей: сина ОСОБА_1 та дочки ОСОБА_6 . Рішення суду є чинним, а тому спір щодо стягнення аліментів на утримання дітей вже є вирішеним, тому вимоги не підлягають задоволенню. Заборгованість ОСОБА_5 по аліментах складає 137763,94 грн. Відповідач ОСОБА_2 (матір ОСОБА_11 ) кошти, які спрямовуються на погашення заборгованості по аліментах перераховує на рахунок (картковий рахунок) ОСОБА_1 для справедливого балансу між обома дітьми. Тому, сума, яка обрахована в розмірі 8000 грн., це не та сума, яку заробляє відповідач у справі, а це саме ті кошти, які на засадах справедливості направляються за призначенням синові Артемові. На даний час відповідач ОСОБА_2 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трьох років та на даний час не отримує будь - якого доходу, окрім того, який виплачується державою до досягнення дитиною трьох років. Тому, стягнення із ОСОБА_2 аліментів у розмірі 8000,00 гривень є необґрунтованим та таким, що не підтверджується жодними засобами доказування щодо можливості сплати коштів саме у такому розмірі, як зазначено у позовній заяві. Що стосується стягнення коштів за період із 29.03.2022 року по 31.03.2024 року в сумі 143 818,20 гривень, то така обставина та вимога взагалі жодним чином не обґрунтована. Оскільки не може бути, як вказано у позовній заяві, повернена сума коштів, яка не сплачена особою, на яку такий обов`язок покладено судовим рішенням, яке виконується. Ті кошти, які сплачені у порядку стягнення заборгованості по аліментах із ОСОБА_5 в частині перераховуються на рахунок ОСОБА_1 , і ця обставина не підлягає доведенню додатково. В зв`язку з вище викладеним, просить в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про стягнення аліментів відмовити повністю та відповідно до ст.. 257 ЦПК України постановити ухвалу про залишення позову без розгляду.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Частиною 4 ст. 152 Сімейного кодексу України визначено право дитини на звернення за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років.

Відповідно до паспорта громадянина України, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 та на момент подачі позовної заяви до суду (16.05.2024р) досяг 16 років. Та відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.07.2023, виданим повторно, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , та його батьками зазначено: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_10 .

Між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований шлюб 25.08.2007 року Собківською сільською радою Уманського району Черкаської області, актовий запис № 3, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим повторно.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.06.2022 року, шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розірвано та присуджено до стягнення з ОСОБА_5 , аліментів на утримання дітей: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.03.2022 до досягнення дітьми повноліття.

ОСОБА_10 05 січня 2023 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_13 змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».

Відповідно до витягу № 09-24/1195, ОСОБА_2 з 16.08.2023 року проживає, але не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2024/003647369 від 12.04.2024, ОСОБА_2 з 09.11.2023 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно довідки Дмитрушківської сільської ради № 16-05/144 від 08.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 по грудень 2022 року була зареєстрована та проживала сім`я: батько - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..

Батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 19.04.2022 року призваний на військову службу за мобілізацією та зарахований до списків особового складу ЗСУ, в/ч НОМЕР_4 , що підтверджується довідкою начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_14 № 2/615 від 04.08.2023.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 27.07.2023 р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади.

З довідки Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області № 16-05/148 від 15.05.2023р. вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 разом з дідом - ОСОБА_7 та бабою - ОСОБА_8 .

16.10.2023 року ОСОБА_1 звертався до начальника служби у справах дітей Дмитрушківської сільської ради Уманського район Черкаської області з заявою про те, щоб служба у справах дітей здійснила усі можливі засоби впливу на його матір ОСОБА_10 , щоб аліменти, які отримує остання від ОСОБА_5 на його утримання, отримував він особисто на свою власну карту.

Однак, як вбачається з відповіді начальника служби у справах дітей від 31.10.2023 № 01-12/254, ОСОБА_1 не може бути належним заявником по даному питанню, оскільки підставою для проведення інспекційного відвідування одержувача аліментів є заява платника аліментів.

У відзиві відповідач просить залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області про стягнення аліментів, посилаючись на те, що в проваджені Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини, по якій відкрито провадження у справі та дані справи є повністю тотожними між собою, що свідчить про спір між тими ж самими сторонами і з того ж самого предмету із тих самих підстав.

Суд відноситься критично до тверджень відповідача щодо залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки проаналізувавши позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , встановлено, що вказані позовні вимоги пред`явлено різними позивачами та не є тотожними між собою, оскільки позивачі просять стягнути аліменти з ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 кожен на свою користь.

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені ст. 182 СК України, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дітей; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до довідки № 1 від 01.02.2024 фізичної-особи підприємця ОСОБА_15 виданої ОСОБА_2 про те, що вона дійсно працювала з 01.09.2023 в ФОП ОСОБА_15 , а на даний час з 24.11.2023 по 28.03.2024 перебуває у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами.

Інших доказів, які підтверджували народження дитини( свідоцтво про народження дитини), перебування у відпустці до досягнення дитиною 3-річного віку відповідачем суду не надано.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 цього Кодексу) і виплачуються щомісячно.

Виплата аліментів на дитину є виключним правом дитини та обов`язком батьків до її повноліття, затвердженим законодавством України.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», у 2024 році визначено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2563 грн., дітей віком від 6 до 18 років - 3 196 грн.

Отже, аналізуючи положення статті 182 та 184 СК України слід дійти висновку, що, під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов`язаний враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, й у разі визначення позивачем твердої грошової суми у меншому розмірі ніж вказана гарантія, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який буде відповідати вказаному гарантійному розміру, передбаченому абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України.

Таким чином, аналізуючи викладене вище, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши докази, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням діючого законодавства, наявності обов`язку щодо матеріального забезпечення дитини з боку обох батьків, з урахуванням прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на одну дитину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 3196 грн. щомісячно. Обставин, які б вказували на неможливість відповідача надавати таку допомогу, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько(- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів за минулий період, починаючи з 29.03.2022 року по 31.03.2024 суд зазначає таке.

Так, статтею 191 СК України передбачено, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Слід зазначити, що ухилення від сплати аліментів може виражатися у тому, що зобов`язана особа відповідач, ухилялась від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи), не реагувала на направлені їй листи, та інші подібні дії.

Обов`язковою умовою присудження аліментів за минулий час є доведеність саме позивачем вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача та неможливість їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.

За загальними правилами Сімейного кодексу України вважається недоцільним обтяжувати відповідача виплатами за минулий період, якщо позивач не вжив заходів щодо одержання аліментів (у тому числі не подав позов про стягнення аліментів, залишив його без розгляду) з особистих мотивів.

Вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий час мають бути підтверджені офіційними зверненнями стягувача до платника аліментів, за відсутності таких доказів вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Матеріали справи не містять жодних доказів, що позивач вживав до подачі вказаного позову до суду належних заходів щодо одержання аліментів з відповідача в добровільному порядку, та не надав доказів ухилення відповідача від сплати аліментів у розумінні ч. 2 ст.191 СК України.

Таким чином, суд вважає, що підстави для стягнення аліментів з відповідача за минулий період відсутні, а тому така позовна вимога задоволенню не підлягає у зв`язку з недоведеністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.

На підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» за подання позову до суду про стягнення аліментів позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної вимог, у зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню судовий збір у дохід держави в розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 81-82, 141, 259, 263, 265, 274 ЦПК України; статтями 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , в розмірі 3196 гривень, щомісячно, починаючи із 16 травня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Головуючий В.Л. Гудзенко