Ухвала

від 05.08.2024 по справі 910/15182/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заявленого відводу

"05" серпня 2024 р. Справа № 910/15182/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

без повідомлення учасників справи,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг" про відвід судді Барсук М.А.,

подану під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 (повне рішення складене 01.07.2024)

у справі №910/15182/23 (суддя - Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ";

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шер Ессетс Фанд";

4. Компанії "Еверстоун Лімітед" (Everstone Limited);

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Глобус Ессет Менеджмент";

6. Компанії "ФРЕМІСІА ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" (FREMISIA TRADING LIMITED)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Менеджмент"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерухомість та капітал"

про зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 (повне рішення складене 01.07.2024) у справі №910/15182/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг" задоволено частково, а саме:

- переведено права та обов`язки набувача частки у розмірі 20,7489% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" за актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" від 20.04.2021 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг" на Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг";

- переведено права та обов`язки покупця частки у розмірі 2,5310% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 23.04.2021 та актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" від 23.04.2021 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг" на Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг";

- переведено права та обов`язки покупця частки у розмірі 0,074004% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 10.11.2021 та актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" від 10.11.2021 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг" на Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг";

- переведено права та обов`язки покупця частки у розмірі 32,9154685% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 10.11.2021 та актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" від 10.11.2021 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг" на Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг";

- переведено права та обов`язки покупця частки у розмірі 0,0105275% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 28.07.2022 та актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" від 28.07.2022 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг" на Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг".

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг" у справі №910/15182/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Тищенко О.В., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 витребувано матеріали справу з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху у справі №910/15182/23 до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду.

31.07.2024 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг" надійшла заява про відвід судді Барсук М.А. у розгляді справи, мотивована тим, що апеляційну скаргу від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг" підписав адвокат адвокатського об`єднання, із засновниками якого суддя Барсук М.А. перебуває у родинних та особистісних стосунках.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Колегія суддів у складі: Барсук М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Тищенко О.В., Кропивна Л.В. прийшла до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 матеріали апеляційної скарги у справі №910/15182/23 передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України з метою розгляду заяви про відвід.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг" про відвід судді Барсук М.А. у справі №910/15182/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Згідно з ч. ч. 7 та 8 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Отже, даний відвід вирішується судом невідкладно у порядку письмового провадження.

Дослідивши наведені у заяві представника Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг" про відвід судді Барсук М.А. аргументи, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. ст. 35 та 36 ГПК України.

Відповідно до положень ч. ч. 2 та 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 35, 36 і 37 цього кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно Європейської Хартії "Про закон "Про статус суддів" судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.

Відповідно до п. 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі".

Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Водночас, ст. 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

У пунктах 49, 50 та 52 рішення Європейського суду з прав людини 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02), яке згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ, зазначено, що відповідно до усталеної практики суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пп. 27, 28 та 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10.06.1996, п. 38).

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови В.Л.Г, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07.08.1996, п. 58).

Поряд з цим, відповідно до суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43).

За критеріями об`єктивної неупередженості судді, наведеними у рішенні ЄСПЛ у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, суд відзначав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Отже, як убачається з вищевикладеного, при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.

Поряд із цим, суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

У справі "Газета Україна-Центр проти України" (заява №16695/04, рішення від 15.07.2010) Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Колегія суддів зауважує на тому, що ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Північний апеляційний господарський суд також відмічає, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ тощо.

Суд констатує, що істинність твердження про упередженість та/чи про небезсторонність судді має бути доведена в силу приписів ч. 4 ст. 38, 74, 77- 80 ГПК України.

В той же час, судом встановлено, що адвокат Владимиров В.В., який підписав апеляційну скаргу від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг", у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 35 ГПК України не є ані членом сім`ї, ані близьким родичем судді Барсук М.А.

Окрім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим законом.

Статтею 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.

Статтею 6 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, передбачено, що специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов`язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність з надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту або представництва клієнта, зокрема з боку державних органів, політичних партій, інших адвокатів тощо, а також від впливу своїх особистих інтересів.

Відповідно до ст. 63 Правил адвокатської етики для адвоката, який є членом адвокатського об`єднання, професійні обов`язки перед клієнтами, що випливають із чинного законодавства, Правил адвокатської етики, договорів про надання правової допомоги, повинні мати пріоритетне значення у порівнянні з обов`язками адвоката щодо виконання вказівок керівних органів адвокатського об`єднання.

Таким чином, адвокатське об`єднання є лише організаційно-правовою формою діяльності адвоката, який в межах такого об`єднання є самостійною особою, яка надає клієнту правову допомогу та обирає з клієнтом найкращу позицію для захисту прав клієнта, безпосередньо надає правові послуги, консультації, веде переговори з клієнтами, безпосередньо приймає та виконує доручення клієнта, зокрема, щодо складання та надсилання апеляційної скарги.

Отже, перебуваючи у межах адвокатського об`єднання, адвокат не втрачає свого самостійного статусу, залишається незалежним у здійснені своєї професійної діяльності та несе відповідальність за дотримання присяги адвоката, правил адвокатської етики та інших обов`язків, встановлених законом. Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постановах від 13.10.2021 у справі №923/1379/20 та 27.09.2023 у справі №756/9498/19.

З огляду на викладене, оскільки адвокат Владимиров В.В. є самостійною особою при наданні правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг", вказаний адвокат не є ані членом сім`ї, ані близьким родичем судді Барсук М.А., підстав для відводу судді у розгляді справи №910/15182/23 в даному випадку немає.

Будь-яких інших обставин та фактів, що підпадають під ознаки, зазначені у ст. ст. 35 та 36 ГПК України, які визначають підстави для відводу судді, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг" у поданій заяві не навів.

Таким чином, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг" про відвід судді Барсук М.А. у справі №910/15182/23, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи у розумінні ст. ст. ст. 35 та 36 ГПК України не можуть бути підставою для відводу судді.

Згідно з ч. ч. 7 та 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 35, 38-40, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг" про відвід судді Барсук М.А. у справі №910/15182/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов