Постанова

від 23.07.2024 по справі 910/14594/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2024 р. Справа№ 910/14594/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Івашова Г.Л.

від відповідача-1 - Чугай О.О.

від відповідача-2 - Середюк О.О.

від відповідача-3 - Чіпко В.В.

від третьої особи - Головко М.Б.

розглянувши апеляційні скарги Державної установи "Центр обслуговування підрозділів національної поліції України" та Національної поліції України

на рішення Господарського суду м. Києва від 09.04.2024 р. (повний текст складено 03.05.2024 р.)

у справі № 910/14594/23 (суддя - Мандриченко О.В.)

за позовом Київської міської ради

до 1. Національної поліції України

2. Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України"

3. Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху"

про визнання права власності та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Київська міська рада звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Національної поліції України, Державної установи "Центр обслуговування підрозділів національної поліції України", Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про:

- визнання за територіальною громадою міста Києва право власності на матеріали, обладнання на загальну суму 8713757,00 грн (за цінами станом на грудень 2009 року), які були використані в процесі будівництва другої черги автоматизованої системи керування дорожнім рухом (АСКДР) з реконструкцією та розширенням будинку центрального пункту керування по вул. Богдана Хмельницької", 54;

- скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ, Тараненко Ольги Олегівни, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54776527 від 26.10.2020 р. про проведення державної реєстрації права власності, форма власності: державна, на об`єкт: адмінбудівля 6-поверхова та 3-поверхова, що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), будинок 54, за суб`єктом: Держава в особі Національної поліції України, код ЄДРПОУ 40108578; та про відкриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна;

- скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ, Баліна Павла Павловича, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 55185188 від 17.11.2020 р. про проведення державної реєстрації іншого речового права - права оперативного управління на об`єкт: адмінбудівля 6-поверхова та 3-поверхова, літ. "А" за реєстраційним номером 2203321280000, що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), будинок 54, за суб`єктом: Державна установа "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України", код ЄДРПОУ 40108981.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, на підставі рішення Київради № 7891/7025 від 01.12.2011 р., оформило право постійного користування на земельну ділянку площею 0,1664 га, кадастровий номер 8000000000:88:199:0012, що розташована на вул. Хмельницького Богдана, 54 у Шевченківському районі м. Києва, без достатніх правових підстав, з порушенням п. 5 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 121 від 31.01.2000 р. та п. п. 2.3.10 укладеного договору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.09.2023 р. було залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.04.2024 р. у справі № 910/14594/23 позов Київської міської ради задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ, Тараненко Ольги Олегівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54776527 від 26.10.2020 р. про проведення державної реєстрації права власності, форма власності: державна, на об`єкт: адмінбудівля 6-поверхова та 3-поверхова, що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), будинок 54, за суб`єктом: Держава в особі Національної поліції України, код ЄДРПОУ 40108578 та про відкриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна. Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ, Баліна Павла Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 55185188 від 17.11.2020 р. про проведення державної реєстрації іншого речового права - права оперативного управління на об`єкт: адмінбудівля 6-поверхова та 3-поверхова, літ. "А" за реєстраційним номером 2203321280000, що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), будинок 54, за суб`єктом: Державна установа "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України", код ЄДРПОУ 40108981. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державна установа "Центр обслуговування підрозділів національної поліції України" подала апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач-2 посилається на те, що скасування рішень державних реєстраторів прав на нерухоме майно є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки Національна поліція України набула права власності на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 54, відповідно до чинного законодавства України, а Державна установа «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» набула право оперативного управління, та є належним балансоутримувачем.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/14594/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/14594/23 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Не погоджуючись рішенням суду першої інстанції, Національна поліція України подала апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач-1 посилається на те, що Національна поліція України в установленому законодавством порядку набула від імені держави право власності на адміністративний будинок, розташований за адресою: вул. Б. Хмельницького, 54, м. Київ, відповідно до вимог Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності. Крім цього, позивачем було пропущено строк позовної давності.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2024 р. апеляційну скаргу Національна поліція України у справі № 910/12731/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/14594/23 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" у справі № 910/14594/23 та призначено її до розгляду на 25.06.2024 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної поліції України, об`єднано апеляційні скарги Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" та Національної поліції України в одне апеляційне провадження для спільного розгляду та призначено справу № 910/14594/23 до розгляду на 25.06.2024 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 р. було відкладено розгляд справи № 910/14594/23 до 23.07.2024 р.

У судовому засіданні 23.07.2024 р. представники учасників справи надали усні пояснення по суті апеляційних скарг.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 121 від 31.01.2000 р. "Про будівництво другої черги автоматизованої системи керування дорожнім рухом з реконструкцією та розширенням будинку центрального пункту керування по вул. Богдана Хмельницького, 54", із змінами, внесеними згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1561 від 21.08.2004 р. (далі - розпорядження Київської міської державної адміністрації № 121 від 31.01.2000 р.), Комунальне підприємство "Київдорсервіс", правонаступником якого є Комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху", визначено замовником розробки проекту та будівництва другої черги автоматизованої системи керування дорожнім рухом з реконструкцією та розширенням будинку центрального пункту керування по вул. Богдана Хмельницького, 54.

Рішенням Київської міської ради № 795/1456 від 14.06.2007 р. "Про укладення договору по забезпеченню будівництва другої черги автоматизованої системи керування дорожнім рухом" Київська міська рада погодилася із пропозицією виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) щодо здійснення будівництва другої черги автоматизованої системи керування дорожнім рухом з реконструкцією та розширенням будинку центрального пункту управління по вул. Богдана Хмельницького, 54, за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету за умови залишення у комунальній власності територіальної громади м. Києва 928,34 кв. м для розміщення підрозділів Комунального підприємства "Київдорсервіс" після завершення будівництва та введення в експлуатацію та доручила Комунальному підприємству "Київдорсервіс" як замовнику будівництва об`єкта укласти з Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві договір по забезпеченню будівництва другої черги автоматизованої системи керування дорожнім рухом з реконструкцією та розширенням будинку центрального пункту управління по вул. Богдана Хмельницького, 54, та погодити його з Головним управлінням транспорту, зв`язку та інформатизації виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), передбачивши передачу приміщень площею 251,0 кв. м до державної власності у встановленому законом порядку.

22.06.2007 р. між Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - балансоутримувач) та Комунальним підприємством Київської міської ради "Київдорсервіс" (далі - замовник) було укладено договір № 5/1 організаційно-правової взаємодії по забезпеченню будівництва другої черги автоматизованої системи керування дорожнім рухом з реконструкцією та розширенням будинку центрального пункту управління по вул. Богдана Хмельницького, 54 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору предметом цього договору відповідно до Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік за кошти спеціального фонду міського бюджету є будівництво другої частини автоматизованої системи керування дорожнім рухом (АСКДР) з реконструкцією та розширенням будинку центрального пункту керування по вул. Богдана Хмельницького, 54 (далі - об`єкт).

Згідно з п. 1.1.1 договору замовник відповідно до Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік за кошти спеціального фонду міського бюджету здійснює будівництво 1179,34 кв. м адміністративних та виробничих приміщень вартістю 5429,3 тис. грн.

Як передбачено п. 1.2 договору, згідно з рішенням Київради № 795/1456 від 14.06.2007 р. "Про укладення договору по забезпеченню будівництва другої черги автоматизованої системи керування дорожнім рухом" після введення об`єкта в експлуатацію балансоутримувачу будинку у встановленому законодавством порядку передаються у власність приміщення площею 251,00 кв. м для розміщення підрозділів Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві з організації дорожнього руху, а приміщення площею 928,34 кв. м залишаються у комунальній власності територіальної громади м. Києва для розміщення підрозділів Комунального підприємства "Київдорсервіс".

За п. 1.3 договору всі роботи проводяться на підставі затвердженої і погодженої з балансоутримувачем будинку у встановленому порядку проектно-кошторисної документації. Взяти до відома, що замовником розроблена та затверджена проектно-кошторисна документація на об`єкт.

У відповідності до п. 1.4 договору, якщо в процесі розробки, погодження та затвердження проектно-кошторисної документації змінені площі, вказані в п. 1.1.1 цього договору, сторони вносять зміни до договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 5.1 договору усі зміни й доповнення до цього договору оформляються у вигляді додаткових угод у письмовій формі та вступають в силу з моменту підписання сторонами.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання умов цього договору (п. 7.1 договору).

З інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Тараненко Ольги Олегівни, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54776527 від 26.10.2020 р., було вирішено провести державну реєстрацію права власності, форма власності: державна, на об?єкт: адмінбудівля 6-поверхова та 3-поверхова, що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), будинок 54, за суб`єктом: Держава в особі Національної поліції України.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Баліна Павла Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 55185188 від 17.11.2020 р. проведено державну реєстрацію іншого речового права - права оперативного управління на об`єкт: адмінбудівля 6-поверхова та 3-поверхова, літ. "А" за реєстраційним номером 2203321280000, що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), будинок 54, за суб`єктом: Державна установа "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України".

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно адмінбудівля 6-поверхова та 3-поверхова, що розташована за адресою: м. Київ, вулиця Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), будинок 54, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2203321280000, має загальну площу 4646,1 кв. м.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що Державна установа "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України", як балансоутримувач, та Національна поліція України, як суб`єкт управління, надали Фонду державного майна України недостовірні відомості щодо фактичної площі будівлі по вул. Богдана Хмельницького, 54, засвідчили невизнання права власності на матеріали, обладнання, які були використані в процесі будівництва другої черги АСКДР з реконструкцією та розширенням будинку центрального пункту керування по вул. Богдана Хмельницького, 54, та порушили право власності територіальної громади міста Києва на будівельні матеріали та обладнання у складі об`єкта незавершеного будівництва по вул. Богдана Хмельницького, 54, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва, загальною вартістю 8713757,00 грн (станом на грудень 2009 року), що призвело до внесення до Реєстру недостовірної інформації щодо площі нерухомого державного майна за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 54.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Як передбачено ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, до завершення будівництва і реєстрації права власності на будівлю цей об`єкт не вважається нерухомим майном. До цього об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів як речей матеріального світу, як у зібраному вигляді (конструкції, окремі елементи об`єкта незавершеного будівництва, чи сам об`єкт у цілому залежно від ступеня готовності), так і у вигляді окремих видів будівельних матеріалів, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном.

За ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до довідки Комунального підприємства "Центр організації дорожнього руху" у складі об`єкта, а саме другої черги автоматизованої системи керування дорожнім рухом з реконструкцією та розширенням будинку центрального пункту управління по вул. Богдана Хмельницького, 54, перебуває двоповерхова будівля, для будівництва якої були виконані роботи, використані матеріали, обладнання на загальну суму 8713757,00 грн (за цінами станом на грудень 2009 року).

Однак в матеріалах справи відсутні докази щодо кількості будівельних матеріалів, обладнання та їх найменування, які були використанні в процесі будівництва при реконструкції та розширенні будинку центрального пункту управління по вул. Богдана Хмельницького, 54 у м. Києві.

Також в прохальній частині позову не вказано на які саме будівельні матеріали, обладнання (їх найменування, кількість, вартість) Київська міська рада просить визнати за територіальною громадою міста Києва право власності.

Враховуючи те, що позивачем заявлені вимоги не конкретизовані та не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами, які б підтверджували факт виникнення права власності на конкретне майно, його найменування, кількість та вартість, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про визнання за територіальною громадою міста Києва право власності на матеріали, обладнання на загальну суму 8713757,00 грн (за цінами станом на грудень 2009 року), є необґрунтованою, недоведеною та не підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як відповідача-3 у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Державний реєстратор/нотаріус є неналежним відповідачем за вимогою про скасування державної реєстрації права.

Спір у справі в частині пред`явлених позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора виник між позивачем і особою, за якою було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно. Таким чином, державний реєстратор є неналежним відповідачем у справі, а тому в задоволенні позовних вимог до вказаного відповідача слід було відмовити з цієї підстави. Позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності не може бути звернена до реєстратора, якого позивач визначив відповідачем, оскільки реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від чого, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 01.04.2020 р. у справі № 520/13067/17, від 23.06.2020 р. у справі № 680/214/16-ц.

Спір про скасування рішення щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (постанова Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 369/14294/17).

Спір про скасування рішення щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на майно.

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. При цьому заявлення позовної вимоги до неналежного відповідача є підставою для відмови у задоволенні позову з таких підстав.

Отже, належним відповідачем у справі про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно має бути особа, за якою зареєстроване відповідне речове право на об`єкт нерухомого майна. Тобто саме та особа, з якою дійсно існує юридичний спір.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.08.2022 р. у справі № 461/8641/19, від 09.08.2022 р. у справі № 266/2666/19, від 10.08.2022 р. у справі № 565/315/21, від 10.08.2022 р. у справі № 725/873/20, від 07.10.2020 р. у справі № 705/3876/81.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на спірний об`єкт зареєстровано за державою в особі Національної поліції України, а право оперативного управління - за Державною установою "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України".

При цьому суд вказує, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, тоді як установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 р. у справі № 757/39920/15-ц, від 27.03.2019 р. у справі № 520/17304/15-ц, від 01.04.2020 р. у справі № 520/13067/17, від 21.12.2022 р. у справі № 914/2350/18).

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 р. у справі № 552/6381/17 від 01.04.2020 р. у справі № 520/13067/17, від 21.12.2022 р. у справі № 914/2350/18).

Відповідно до ч. 4 ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Тобто, відповідач - це особа, яка на думку позивача порушує, не визнає чи оспорює права, свободи чи інтереси позивача.

З позовної заяви вбачається, що позивачем не зазначено, яким чином відповідач-3 порушує, не визнає чи оспорює його права.

Більш того, позовна заява не містить вимог до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є неналежним відповідачем у цій справі, а у задоволенні позову до такого відповідача слід відмовити.

Стосовно позовних вимог про скасування рішень державних реєстраторів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно зі ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Як передбачено ч. ч. 1, 4 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право оперативного управління.

Статтею 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" унормовано, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 р.(далі - Порядок № 1127), цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

За п. 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком.

В пункті 44 Порядку № 1127 визначено, що для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 року, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності); 3) документ, що підтверджує факт перебування об`єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); 4) документ, що підтверджує факт відсутності перебування об`єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Як вбачається з реєстраційної справи № 2203321280000, 26.10.2020 р. державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Тараненко О. О. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 54776527 та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: адмінбудівля 6-поверхова та 3-поверхова, що розташований: м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького (Шевченківський р-н) будинок 54, за суб`єктом: Держава в особі Національної поліції України.

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 20.10.2020 р. представником за довіреністю - Нікітюк О. І. було подано, зокрема: витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна № 10-15-20651 від 09.10.2020 р., видавник: Фонд державного майна України; копію технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 54.

В подальшому, 17.11.2020 р. державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Баліним П. П. прийнято рішення провести державну реєстрацію іншого речового права, право оперативного управління на зазначений вище об`єкт нерухомого майна за суб`єктом: Державна установа "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України".

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) від 11.11.2020 р. представником за довіреністю - Нікітюк О. І. було подано, зокрема наказ Міністерства внутрішніх справ України № 502 від 20.08.2018 р., наказ Національної поліції України № 632 від 27.06.2019 р., акт приймання-передачі від 01.08.2019 р.

Стосовно передачі об`єкту до сфери управління Національної поліції України колегія вказує таке.

07.11.2015 р. набув чинності Закон України "Про Національну поліцію", положення якого передбачили створення нового правоохоронного органу - Національної поліції України, одночасно законодавцем було прийнято рішення про ліквідацію органів внутрішніх справ, що входили до структури Міністерства внутрішніх справ України та виконували правоохоронні функції.

На підставі п.п. "б" п. 2 та п.п. "б" п. 4 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 р. № 1482 "Про передачу об`єктів державної та комунальної власності", наказу Міністерства внутрішніх справ України від 20.08.2019 р., наказу Національної поліції України від 27.06.2019 р. № 632 "Про організацію виконання наказу Міністерства внутрішніх справ України від 20.08.2019 р. № 502" та акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.08.2019 р., передано зі сфери управління Міністерства внутрішніх справ України із балансу Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві до сфери управління Національної поліції України на баланс Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України", закріпивши за нею на праві оперативного управління адміністративну будівлю 6-поверхову та 3-поверхову (інв. № 10310005), розташовану на вул. Б. Хмельницького, 54, у м. Києві.

За змістом довідки Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 15.02.2016 р. № 4 про балансову належність майна, станом на 15.02.2016 р. на балансі Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві перебувала 6-поверхова та 3-поверхова адміністративна будівля, розташована за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 54, загальною площею 3824,7 кв. м.

На підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 20.08.2019 р. № 502 "Про передачу нерухомого майна Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві", наказу Національної поліції України від 27.06.2019 р. № 632 "Про організацію виконання наказу Міністерства внутрішніх справ України від 20.08.2019 р. № 502" та акту приймання-передачі нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 54, на баланс Державної установи "Центр обслуговування Національної поліції України" від 01.08.2019 р. 6-поверхова та 3-поверхова адміністративна будівля, розташована за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 54, загальною площею 3 824,7 кв. м, була передана на баланс Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України".

Державною установою "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" укладено з Фізичною-особою підприємцем Денисовою В. Ю. договір на проведення технічної інвентаризації та паспортизації вказаного об`єкту, у зв`язку з чим 05.08.2020 р. було проведено технічну інвентаризацію зазначеного об`єкта нерухомості та виготовлено технічний паспорт від 10.08.2020 р., згідно з яким загальна площа приміщень становить 4646, 1 кв. м.

З наведеного вбачається, що у період з 2016 - 2019 років площа вказаного об`єкту збільшилася з 3824,7 кв. м. до 4646,1 кв. м.

З листа Фонду державного майна України від 10.03.2021 р. № 10-15-5073 вбачається, що відповідно до положень законів України "Про управління об`єктами державної власності", "Про Фонд державного майна України", постанов Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 р. № 467 "Про затвердження Положення про Єдиний реєстр державної власності" та від 30.11.2005 р. № 1121 "Про затвердження Методики проведення інвентаризації об`єктів державної власності" Єдиний реєстр державної власності (далі - Реєстр) формується та ведеться Фондом державного майна України з 2005 року згідно із наданою суб`єктами управління інформацією щодо об`єктів державної власності. Підставою для включення та внесення змін до реєстру є надходження від суб`єктів управління до Фонду державного майна України інформації про об`єкти державної власності.

Тобто, дії Фонду державного майна України щодо внесення даних до реєстру залежать від дій суб`єктів управління.

При цьому Фонд державного майна України повідомив, що до реєстру суб`єктами управління надавалася інформація щодо нерухомого державного майна за місцезнаходженням: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 54, яке перебуває на балансі: Державного управління "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" (суб?єкт управління - Національна поліція України) - адмінбудівля 6-ти поверхова та 3-х поверхова (загальна площа 4646,1 кв. м).

За змістом ч. ч. 1, 3, 4 ст. 13 Закону України "Про основи містобудування" до компетенції місцевих державних адміністрацій в сфері містобудування належить прийняття рішень щодо: реалізації державної політики у сфері містобудування на відповідній території; планування територій на відповідному рівні; підготовки пропозицій до програм соціально-економічного розвитку відповідної території; інформування населення про плани розміщення найважливіших містобудівних, промислових, енергетичних і транспортних комплексів; забезпечення охорони культурної спадщини; моніторингу забудови та іншого використання територій. До компетенції Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій належать також організація розробки та експертизи містобудівної документації, підготовка її до затвердження, крім випадків, передбачених законами. Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання у сфері містобудівної діяльності, визначені законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 17 Закону України "Про основи містобудування" містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Містобудівна документація є основою для: вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення; підготовки обґрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів; підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб. Розробка містобудівної документації здійснюється проектними організаціями, іншими юридичними особами, які мають ліцензії на виконання відповідних робіт, що видаються в порядку, встановленому законодавством.

Як передбачено ст. 18 Закону України "Про основи містобудування", реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об`єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва.

У відповідності до п. 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується вдосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частини (за умови їх автономності).

Реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, в результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників об`єкту, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому зазначені зміни та вдосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та бо функціонального призначення об`єкту будівництва (постанови Верховного Суду від 29.04.2020 р. у справі № 742/1756/17 та від 15.05.2020 р. у справі № 813/1885/16).

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2007 - 2009 років вчинялися дії щодо реконструкції спірного об`єкту, що підтверджується актами виконаних підрядних робіт.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

У відповідності до п. 4.3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Положення), яке було чинне станом на момент виникнення спірних правовідносин, забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудівної діяльності у місті Києві покладено на Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

За п. 5.3 вказаного Положення Департамент приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає та відмовляє у видачі сертифікатів, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації для усунення виявлених недоліків).

Як передбачено п. 5.6.1 Положення, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Отже, враховуючи збільшення загальної площі будівлі, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мав видати відповідний документ, який би свідчив про готовність об`єкта до експлуатації.

Однак, як вбачається з листа Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.03.2023 р. № 073-620, спірні об`єкти будівництва в експлуатацію за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 54, не були прийняті останнім.

У відповідності до п. 1.2 договору згідно з рішенням Київської міської ради від 14.06.2007 р. № 795/1456 "Про укладення договору по забезпеченню будівництва другої черги автоматизованої системи керування дорожнім рухом" після введення об`єкта в експлуатацію балансоутримувачу будинку у встановленому законодавством порядку передаються у власність приміщення площею 251,00 кв. м для розміщення підрозділів Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в м. Києві з організації дорожнього руху, а приміщення площею 928,34 кв. м залишаються у комунальній власності територіальної громади м. Києва для розміщення підрозділів Комунального підприємства "Київдорсервіс".

Таким чином, після введення об`єкта в експлуатацію необхідно було здійснити розподіл площ такого об`єкту відповідно до умов договору.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Так, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що спірний об`єкт був введений в експлуатацію.

До того ж, з листа № 4021/51/04-2023 від 01.09.2023 р. вбачається, що відповідач-2 підтвердив той факт, що будівельні роботи з реконструкції та розширення будинку за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 54, не проводилися.

Відповідно до п. 43 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна у результаті реконструкції такого об`єкта подаються:

1) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

3) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалася в результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів. У такому разі державний реєстратор з використанням наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та перевіряє відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в зазначеному реєстрі.

Відповідно до акту фактичного обстеження від 16.03.2022 р., проведеного відповідачем-2, частина нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 54, загальною площею 454,6 кв. м, фактично використовується Комунальним підприємством "Центр організації дорожнього руху" з 01.01.2018 р., а саме: приміщення другого поверху загальною площею 357,0 кв. м, приміщення технічного поверху площею 75,0 м. кв. та приміщення цокольного поверху площею 22,6 кв. м, в тому числі 175,0 кв. м використовуються зазначеним підприємством на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.12.2009 р. № 4764 (зі змінами).

Крім цього, обстеженням встановлено, що до будівель відповідача-2 за відповідною адресою наявна двоповерхова прибудова, загальною площею орієнтовно 600 кв. м (без урахування коридору першого поверху прибудови), зображення якої відсутнє в технічній документації, та яка фактично також використовується Комунальним підприємством "Центр організації дорожнього руху".

Отже за вказаною вище адресою, крім 6-поверхової та 3-поверхової будівель, наявна ще й 2-поверхова будівля (частина внутрішнього об`єму між цими будівлями), розташованої між ними.

Таким чином сторонами визнається обставина фактичного знаходження Комунального підприємства "Центр організації дорожнього руху" в 2-поверховій будівлі (частина внутрішнього об`єму між цими будівлями), розташованої між 6-поверховою та 3-поверховою будівлею.

Також у червні 2023 року на адресу третьої особи надійшов лист-претензія від відповідача-2 з повідомленням про недоотримання орендної плати за 2020 - березень 2023 року на загальну суму 3297162,97 грн та вимогою про укладення нового договору оренди нерухомого майна площею 917,3 кв. м.

Відтак при здійсненні реєстрації права власності відповідачами було включено до складу об`єкт: адмінбудівлі 6-поверхова та 3-поверхова, що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), будинок 54, за суб`єктом: Держава в особі Національної поліції України, недобудованої 2-поверховів будівлі (частина внутрішнього об`єму між цими будівлями), розташованої між 6-поверховою та 3-поверховою будівлею, що призвело до збільшення площі з 3824,7 кв. м до 4646,1 кв. м.

При цьому, технічний паспорт від 10.08.2020 р. є лише документом, яким оформлюється технічна інвентаризація об`єкта, та який свідчить про фактичний стан нерухомості (площу, поверховість тощо) та не є правовстановлюючим документом, тому не може бути самостійною підставою для здійснення державної реєстрації.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності із фактом його державної реєстрації.

При дослідженні обставин існування в особи права власності, першочерговим є встановлення підстави, на якій особа набула це право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 р. у справі № 910/10987/18 та від 07.10.2020 р. у справі № 920/728/18.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Отже, законодавством визначено, що скасування державної реєстрації права власності можливе лише у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, а отже реальне поновлення права власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради та відновлення становища, яке існувало до порушення, можливо лише шляхом скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності як такого, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує право власності територіальної громади міста Києва.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про скасування рішень державних реєстраторів прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно поданих відповідачами заяв про застосування строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як передбачено ч. 1 ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними. Однак застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду та чи обґрунтовано і доведено позовні вимоги. У разі коли такі право чи інтерес не порушені чи позивачем не обґрунтовано і не доведено позовні вимоги, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 р. у справі № 910/18560/16.

Враховуючи те, що судом було відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання за територіальною громадою міста Києва права власності на матеріали, обладнання на загальну суму 8713757,00 грн через її необґрунтованість і недоведеність, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що відсутні правові підстави для застосування строку позовної давності в частині вказаної вимоги.

При цьому строк позовної давності щодо позовних вимог про скасування рішень державних реєстраторів прав на нерухоме майно позивачем не пропущено, оскільки спірні реєстраційні дії були вчинені 26.10.2020 р. та 17.11.2020 р., в той час як позов подано 15.09.2023 р., тобто у межах трирічного строку, передбаченого ст. 257 ЦК України.

До того ж, з мотивувальних частин поданих відповідачами заяв вбачається, що останні просили застосувати строк лише до позовної вимоги про визнання за територіальною громадою міста Києва права власності на матеріали, обладнання на загальну суму 8713757,00 грн, в той час як до позовних вимог про скасування рішень державних реєстраторів прав на нерухоме майно відповідачі не просили застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Отже доводи відповідача-1 про те, що судом першої інстанції не було застосовано строк позовної давності є безпідставними.

Інші доводи апеляційних скарг наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 09.04.2024 р. у справі № 910/14594/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" та Національної поліції України не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за їх подання покладаються на скаржників.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" та Національної поліції України залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 09.04.2024 р у справі № 910/14594/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на Державну установу "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" та Національну поліцію України.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 05.08.2024 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко