Ухвала

від 05.08.2024 по справі 18/289

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

05 серпня 2024 року м. Харків Справа № 18/289

Східний апеляційний господарський суд у складі: суддя Лакіза В.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вх.№1861П/2)

на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.07.2024 у справі №18/289 (повний текст складено 09.07.2024, суддя Киричук О.А.)

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про видачу дублікату наказу про примусове виконання рішення та про поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання (вх. №8534 від 18.06.2024)

у справі № 18/289

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі, м.Кобеляки, Полтавська область,

до Закритого акціонерного товариства "Вільховатське", м. Полтава,

про стягнення 7848,78 грн,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа № 18/289 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі до Акціонерного товариства "Вільховатське" про стягнення 7848,78 грн.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 14.09.2006 стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Вільховатське" на користь Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі 7848,78 грн боргу.

09.11.2006 Господарським судом Полтавської області було видано виконавчий лист про примусове виконання постанови від 14.09.2006.

Згідно акту Господарського суду Полтавської області "Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду" № 4 від 03.03.2014, матеріали справи № 18/289 знищено у зв`язку із закінченням терміну її зберігання.

Ухвалою суду від 16.05.2024 року суд постановив заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про заміну сторін у виконавчому листі, виданого 09.11.2066 року, на примусове виконання рішення по справі № 18/289 задовольнити; замінити сторін у справі № 18/289 Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі до Закритого акціонерного товариства "Вільховатське" про стягнення 7848,78 грн, а саме:

- позивача (стягувача) - Управління Пенсійного Фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області (вул. Жовтнева, 1А, м. Кобеляки, Полтавська область, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22534593) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13967927),

- відповідача (боржника) - Акціонерне товариство "Вільховатське" (с. Вільховатка, Полтавський район, Полтавська область, 39272, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03771181) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільховатське" (с.Вільховатка, Полтавський район, Полтавська область, 39272, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03771181).

До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшла заява про видачу дублікату наказу про примусове виконання рішення, в якій він також просив поновити пропущений строк для пред`явлення його до виконання (вх. № 8534 від 18.06.2024).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.07.2024 у справі № 18/289 у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про видачу дублікату наказу про примусове виконання рішення та про поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання (вх. №8534 від 18.06.2024 року) по справі № 18/289 відмовлено повністю.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із вищевказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилось, та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 09.07.2024, якою відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про видачу дублікату та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу у справі №18/289; прийняти до розгляду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.07.2024 у справі № 18/289; ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.07.2024 у справі № 18/289 скасувати та постановити судове рішення, яким задовольнити заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про видачу дублікату та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу у справі № 18/289 в повному обсязі.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмір (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з підпунктом 7 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3028,00 грн (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік").

Відтак розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.07.2024 у справі №18/289, складає 3028,00 грн.

Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При цьому, скаржник просить відстрочити сплату судового збору до прийняття судового рішення у справі № 18/289.

В обґрунтування заявленого клопотання апелянт вказує на те, що, виходячи з системного аналізу Конституції України, судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб не завдати шкоди самій суті цього права, що відповідає гарантуванню принципу рівності.

Розглянувши заявлене клопотання скаржника, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його задоволенню, з огляду на таке.

Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" регулює відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Зазначеною нормою передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що суд може, зокрема, за клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк визначене коло осіб. Для цього заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів.

Варто вказати, що Законом України "Про судовий збір" чітко визначено, що підставою для звільнення від сплати судового збору, відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору є доведення заявником, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 60).

Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Суд звертає увагу скаржника, що ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначений ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається, зокрема, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону (ухвали Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 922/624/20, від 28.12.2020 у справі № 922/4277/19).

Крім того, за змістом ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено звільнення або відстрочення сплати судового збору юридичним особам (ухвали Верховного Суду від 29.12.2020 у справі №922/3488/19, від 27.11.2020 у справі №911/3661/16, від 28.12.2020 у справі №910/6889/13); в ухвалах від 24.12.2020 у справі №920/746/17, від 24.12.2020 у справі №920/744/17 Верховний Суд вказав, що зазначена норма стосується окремих категорій фізичних осіб і не розповсюджується на юридичних осіб.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши подані матеріали апеляційної скарги, встановив відсутність будь-яких доказів на підтвердження скрутного фінансового становища скаржника.

Враховуючи наведене скаржником обґрунтування заявленого клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Таким чином, за відсутності підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, скаржнику необхідно надати суду документ на підтвердження сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у встановленому підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмірі, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням апелянту строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.07.2024 у справі №18/289 залишити без руху.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області десятиденний строк з дня вручення ухвали для виправлення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя В.В. Лакіза