Ухвала

від 05.08.2024 по справі 917/85/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

05 серпня 2024 року м. Харків Справа № 917/85/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Тихий П.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Малтекс-М (вх. № 1757 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 10.04.2024 (дата складення повного судового рішення 10.04.2024), ухвалене суддею Безрук Т.М., без виклику представників сторін, у приміщенні господарського суду Полтавської області у справі №917/85/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Малтекс-М, м. Луцьк,

до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії Хліб України Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1, м. Миргород, Полтавська область,

про стягнення 692 010,00 грн

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Полтавської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Малтекс-М з позовом до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії Хліб України Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1 про стягнення 692 010,00 грн штрафу за невиконання договору складського зберігання зерна №10072020 від 10.07.2020.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 10.04.2024 у справі №917/85/24 у позові відмовлено повністю.

Повне судове рішення складено 10.04.2024, отже, останнім днем встановленого ч.1 ст.256 ГПК України строку апеляційного оскарження судового рішення є 30.04.2024.

16.07.2024, тобто після закінчення вказаного строку та з істотним його пропуском, ТОВ Малтекс-М через систему "Електронний суд" подало до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 10.04.2024 у справі №917/85/24 повністю і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Малтекс-М про стягнення грошових коштів з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії Хліб України Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1.

Також заявник подав клопотання (вх.№9402 від 16.07.2024), в якому просить поновити процесуальний строк для подачі апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання заявник посилається на введення в Україні воєнного стану, зазначає, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX унормовано, що воєнний стан може бути визнано поважною причиною для поновлення і продовження процесуальних строків; Рада суддів України 02.03.2022 року оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, серед яких визначено, що процесуальні строки, по можливості, продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану, крім того, 04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи у якому зазначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Також апелянт вказує на те, що йому необхідно було вжити заходів щодо отримання додаткової інформації від відповідача, зокрема, у листі від 28.05.2024, що додається у якості доказів до апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху у відповідності до ч.3, 4 ст.260 ГПК України. Суд апеляційної інстанції зазначив, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені апелянтом у клопотанні, не можуть вважатися поважними причинами пропуску вказаного строку на апеляційне оскарження, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами, апеляційними та касаційними скаргами; ТОВ Малтекс-М не надало жодних доказів на підтвердження того, що воно не могло своєчасно виконати відповідні процесуальні дії (подати апеляційну скаргу) саме внаслідок обставин, пов`язаних із військовою агресією та воєнним станом, враховуючи також, що вказане підприємство знаходиться у віддаленому від зони бойових дій місті Луцьку. Апелянт зазначав, що йому необхідно було вжити заходів щодо отримання додаткової інформації від відповідача, що міститься у листі від 28.05.2024, доданому до апеляційної скарги, однак суд вказав, що цей доказ не існував на дату ухвалення оскаржуваного рішення від 10.04.2024 що взагалі виключає можливість його прийняття судом апеляційної інстанції у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд зазначив, що заявнику слід надати мотивоване клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, а також надати докази сплати судового збору в сумі 12456,18 грн, оскільки перевіркою матеріалів справи було встановлено їх відсутність.

01.08.2024, тобто в межах визначеного судом строку, апелянт через систему "Електронний суд" подав заяву про усунення недоліків, до якої додано платіжний документ на підтвердження сплати судового збору в сумі 12456,18 грн.

Також заявник надав клопотання про поновлення процесуального строку, в якому наполягає на тому, що військова агресія Російської Федерації є загальновідомою обставиною, також, відповідно до листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022, Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними, це означає, що війна є форс-мажором, тобто обставиною непереборної сили, яка звільняє від відповідальності у випадку несвоєчасного виконання зобов`язання, виконання якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Апелянт зазначає, що введені графіки відключень електроенергії та аварійні відключення в період квітень-травень 2024 року прямо впливали на можливість Товариства здійснювати заходи, пов`язані із судовим захистом своїх законних інтересів. А саме, ТОВ Малтекс-М стверджує, що у зв`язку із відсутністю Інтернету та збоєм в підсистемі "Електронний суд" представник Товариства не мав можливості ознайомлення із судовими рішеннями протягом тривалого періоду часу, маючи інформацію про прийняття рішення Господарського суду Полтавської області від 10.04.2024 по справі № 917/85/24, та не отримавши повного рішення по справі у паперовій формі, представник Товариства телефонним зв`язком звернувся до суду з цього питання 10.05.2024 і отримав доступ до підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" та ознайомився із повним текстом рішення лише 17.05.2024, після цього, 05.06.2024 апеляційну скаргу було відправлено рекомендованим листом до м.Харкова, однак повернуто відділенням зв`язку, оскільки вказаний лист не отримано представниками суду, тому апеляційна скарга з додатками була повторно подана із застосуванням підсистеми "Електронний суд".

Надаючи оцінку твердженням заявника апеляційної скарги, наведеним у клопотанні про поновлення строків на апеляційне оскарження (вх.№ 10144 від 01.08.2024), суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, забезпечує оперативність судочинства, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків, не допускати зловживання процесуальними правами. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК певних процесуальних дій (подібний висновок наведено в постановах Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21, від 04.06.2024 у справі № 916/3924/23 тощо).

При цьому відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

Принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії").

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" звернув увагу, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).

З викладеного вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на судове рішення. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.

Відповідно до вимог частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч.2 ст.256 ГПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з відомостей програми "Діловодство спеціалізованого суду", ТОВ Малтекс-М отримало копію рішення від 10.04.2024 в електронному кабінеті в підсистемі "Електронний суд" 10.04.2024 о 19:45 год.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абз.2 ч.6 цієї ж статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Тобто, днем вручення ТОВ Малтекс-М оскаржуваного рішення в даній справі є 11.04.2024, відповідно, двадцятиденний строк, встановлений ч.2 ст.256 ГПК України, закінчився 02.05.2024.

Згідно з ч.3 ст.256 ГПК України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 119 ГПК України).

З наведеного вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк був пропущений та чи підлягає він поновленню. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.

У постанові від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 Верховний Суд зауважив, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

ТОВ Малтекс-М є позивачем у даній справі і не заперечує тих обставин, що йому було відомо про прийняття оскаржуваного рішення від 10.04.2024.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Посиланням заявника на загальновідомі обставини, пов`язані з агресією РФ проти України, які, за його твердженням, перешкоджали своєчасному поданню скарги судом було надано оцінку в ухвалі від 22.07.2024 про залишення апеляційної скарги без руху та не визнано ці обставини поважними причинами пропуску процесуального строку, оскільки ТОВ Малтекс-М не надало жодних доказів на підтвердження того, що воно не могло своєчасно виконати відповідні процесуальні дії (подати апеляційну скаргу) саме внаслідок обставин, пов`язаних із військовою агресією та воєнним станом, враховуючи також, що вказане підприємство знаходиться у віддаленому від зони бойових дій місті Луцьку.

У клопотанні про поновлення пропущеного строку від 01.08.2024 апелянт посилається на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022. Проте, як вбачається зі змісту вказаного листа, він стосується обставин непереборної сили, що встановлюються для вирішення питання про звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань, і не пов`язаний з процесуальнми строками, перебіг яких під час дії воєнного стану не було зупинено.

Апелянт також стверджує, що введені графіки відключень електроенергії та аварійні відключення в період квітень-травень 2024 року прямо впливали на можливість ТОВ Малтекс-М здійснювати заходи, пов`язані із судовим захистом своїх законних інтересів.

Однак доказів наявності збоїв в електропостачанні, в роботі інтернету та системи "Електронний суд", внаслідок яких ознайомлення з текстом рішення стало можливим лише 17.05.2024 (графіків відключення електроенергії, актів, відповідей від служби технічної підтримки тощо) апелянтом суду не надано. Також, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення господарського суду Полтавської області від 10.04.2024 у справі №917/85/24 оприлюднено в реєстрі 12.04.2024.

Посилання заявника на те, що 05.06.2024 він направляв апеляційну скаргу поштою, колегія суддів також не визнає поважними причинами пропуску процесуального строку, оскільки, як було встановлено вище, станом на 05.06.2024 вже закінчилися процесуальні строки, визначені ч.1, 2 ст.256 ГПК України.

Окрім того, як вбачається з наданих заявником доказів, а саме, копії накладної Укрпошти №0740105650462, вказаний лист від 05.06.2024 було надіслано за адресою: 61177, м.Харків, вул. Гмирі, 13, тоді як Східний апеляційний господарський суд знаходиться за адресою: 61058, Харків, проспект Незалежності, 13 (відповідна інформація міститься у відкритому доступі на сайті Судової влади України). Тобто зазначені обставини направлення кореспонденції на неправильну адресу також не можуть бути визнані винятковими, об`єктивними і такими, що не залежали від волі заявника.

Наслідки військової агресії РФ (зокрема, відключення електроенергії внаслідок обстрілів) на теперішній час рівною мірою стосуються всіх юридичних та фізичних осіб в Україні.

Тому визнання відповідних обставин поважними причинами тривалого пропуску процесуального строку, на думку колегії суддів, свідчило б про надання необґрунтованої переваги саме ТОВ Малтекс-М перед іншими учасниками господарського процесу в порушення принципу рівності перед законом і судом, встановленого ст.7 ГПК України, а також вищенаведеного принципу правової визначеності.

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Звернення з апеляційною скаргою є суб`єктивною дією заявника, який зацікавлений в апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Таким чином, викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження судова колегія не розцінює як непереборні та такі, що об`єктивно перешкоджали апелянту вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою, а тому не може визнати їх поважними.

Будь-яких інших обставин, що могли б свідчити про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, не наведено заявником ні в апеляційній скарзі, ні у заяві про поновлення вказаного строку, наданій на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Отже, апелянт не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним апеляційної скарги не мало суб`єктивного характеру, тобто не залежало від його волевиявлення. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку заявника щодо реалізації процесуальних прав в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.

Пунктом 4 частини 1 статті 261 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Невиконання заявником вимог процесуального законодавства, зокрема, щодо подання апеляційної скарги у визначений ГПК України строк, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, наділяє суд апеляційної інстанції правом відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України. (Такі висновки викладені постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/3604/21).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за даною апеляційною скаргою.

Оскільки апеляційну скаргу подано через систему "Електронний суд", повернення її матеріалів заявникові у паперовому вигляді не здійснюється.

Керуючись ст. 174, 234, 235, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ТОВ Малтекс-М у задоволенні заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ Малтекс-М (вх. № 1757 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 10.04.2024 у справі №917/85/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя П.В. Тихий