Постанова

від 25.07.2024 по справі 922/5426/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року м. Харків Справа № 922/5426/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О. , суддя Пуль О.А.

за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" (вх.№1086 Х/2) та апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вх.№1113 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5426/23 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Лавровою Л.С., повний текст рішення складено та підписано 08.04.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер", селище Кутузівка, Харківська область,

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи „Харківгаз", м.Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) ОСОБА_1 , с. Глибоке, Харківська область,

2) Харківська районна державна адміністрація Харківської області, м.Харків,

3) Глибоцька сільська рада, с.Глибоке, Харківська область,

4) Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків,

про стягнення збитків та здійснених на них нарахувань,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи „Харківгаз", в якому просить суд:

- стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" суму понесених позивачем реальних збитків у розмірі 196 601,54 грн, де 126 300,00 грн сума реальних збитків позивача, 58 924,64 грн інфляційні втрати, 11 376,90 - 3% річних за період з 15.12.2020 по 15.12.2023;

- стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (АТ "Харківгаз") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" суму завданих позивачеві збитків у вигляді упущеної вигоди разом із штрафними санкціями у розмірі 3 668 495,30 грн, що складається з 2 175 850,13 грн (в складі якої: 1 600 372,52 грн сума упущеної вигоди + 486 821,35 грн інфляційні втрати + 88 656,26 грн 3% річних) + 1 492 645,17 грн (в складі якої: 1 097 864,37 грн сума упущеної вигоди + 333 962,13 грн інфляційні втрати + 60 818,67 грн 3% річних);

- стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (АТ "Харківгаз") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" суму завданої моральної шкоди у розмірі 250 000,00 грн;

- стягнути з відповідача фактично понесені позивачем судові витрати, а саме: фактично сплачений судовий збір у загальній сумі 49 381,17 грн, витрати на правничу допомогу у сумі 66 000,00 грн, витрати на оплату експертного економічного дослідження № 4-010/23 від 07.11.2023 у сумі 22 730,10 грн, за проведення наукової експертизи від 01.11.2021 № 01-07/742 суму у розмірі 17 850,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5426/23 частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер".

Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи „Харківгаз"" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" збитки в розмірі 126300,00 грн, 3% річних - 11376,90 грн, інфляційні втрати - 58924,64 грн, моральну шкоду - 50000,00 грн, витрати на правничу допомогу - 3 955,12 грн та 2 959,22 грн судового збору.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що в результаті аварії на газопроводі, що сталася в 2019 році внаслідок порушення AT "Оператор ГС "Харківгаз" вимог законодавства України щодо прокладення та експлуатації сталевого газопроводу, в тому числі з урахуванням залягання газопроводу на глибині 0,4 м замість 1 м від поверхні, невиконання обов`язку щодо зазначення в документації із землеустрою охоронної зони об`єкту ГРМ з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ, не встановлення позначок щодо наявності об`єкта ГРМ на земельній ділянці, ТОВ "СП Щасливий фермер" понесло матеріальні збитки, які виразилися у пошкодженні техніки, що належить позивачу, а саме сільськогосподарської техніки - глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3. Ремонт вказаної сільськогосподарської техніки глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3 (реальні збитки позивача) підтверджуються актом виконаних робіт № 31103-1 від 31.03.2020 за договором № 20191205-1 від 05.12.2019. Вартість послуги з ремонту глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3 за актом виконаних робіт № 31103-1 від 31.03.2020 склала 126 300,00 грн. Враховуючи встановлені обставини факту заподіяння збитків, вини відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача (протиправною поведінкою) та заподіянням шкоди (збитків), а також доведення позивачем розміру реальних збитків, суд визнав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 126300,00 грн. Також суд, перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 3% річних - 11376,90 грн та інфляційних втрат - 58924,64 грн, визнав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення розрахованої позивачем упущеної вигоди, суд зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що ним вживались заходи щодо одержання доходів, стягнення яких заявлено як упущену вигоду. Подія, в результаті якої було заподіяно збитки позивачу, стосувалася лише земельної ділянки з кадастровим номером 6325180700:03:015:0001, а не всіх інших земельних ділянок, з яких складаються поля 27,4265 га та 71,8836 га. Враховуючи встановлені обставини відносно вимог позивача про стягнення упущеної вигоди, суд дійшов висновку, що позивачем не було доведено наявність складу всіх необхідних елементів складу правопорушення, а саме щодо причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача і збитками та розміру упущеної вигоди, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині. Оскільки суд встановив необґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення упущеної вигоди та відмовив в задоволенні позову в цій частині, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача нарахованих на такі збитки 3% річних та інфляційних втрат відмовлено.

Також, суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату експертного економічного дослідження № 4-010/23 від 07.11.2023 у сумі 22 730,10 грн та за проведення наукової експертизи від 01.11.2021 № 01-07\742 у розмірі 17 850,00 грн.

Як зазначено в рішенні, враховуючи конкретні обставини заподіяння шкоди позивачу, встановлені в межах даної справи, а також характер і ступінь можливого впливу на господарську діяльність відповідача, суд вважає обґрунтованим та таким, що в достатній мірі відшкодовує моральні збитки позивача розрахунок таких збитків у розмірі 50000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на подачу нових доказів, залучити їх до матеріалів справи та розглядати апеляційну скаргу з їх урахуванням, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5426/23 частково, а саме в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" суми завданих позивачеві збитків у вигляді упущеної вигоди разом із штрафними санкціями у розмірі 3 668 495,30 грн, що складається з: 2 175 850,13 грн (в складі якої 1 600 372,52 грн (сума упущеної вигоди) + 486 821,35 грн (інфляційні втрати) + 88 656,26 грн (3% річних)) + 1 492 645,17 грн (в складі якої 1 097 864,37 грн (сума упущеної вигоди) + 333 962,13 грн (інфляційні втрати) + 60 818,67 грн (3% річних)), стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" суми завданої моральної шкоди у розмірі 250 000,00 грн, стягнення з відповідача фактично понесених позивачем судових витрат, а саме: фактично сплаченого судового збору у загальній сумі 49 381,17 грн, витрат на правничу допомогу у сумі - 66 000, 00 грн, витрат на оплату експертного економічного дослідження №4-010/23 від 07.11.2023 у сумі 22 730,10 грн, за проведення наукової експертизи від 01.11.2021 №01-07\742 суму у розмірі 17 850,00 грн. Ухвалити нове рішення у відповідній частині, а саме: стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" суму завданих позивачеві збитків у вигляді упущеної вигоди разом із штрафними санкціями у розмірі 3 668 495,30 грн, що складається з 2 175 850,13 грн (в складі якої 1 600 372,52 грн (сума упущеної вигоди) + 486 821,35 грн (інфляційні втрати) + 88 656,26 грн (3% річних)) + 1 492 645,17 грн (в складі якої 1 097 864,37 грн (сума упущеної вигоди) + 333 962,13 грн (інфляційні втрати) + 60 818,67 грн (3% річних)), стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" суму завданої моральної шкоди у розмірі 250 000,00 грн, стягнути з відповідача фактично понесені позивачем судові витрати, а саме: фактично сплачений судовий збір у загальній сумі 49 381,17 грн, витрати на правничу допомогу у сумі - 66 000, 00 грн, витрати на оплату експертного економічного дослідження №4-010/23 від 07.11.2023 у сумі 22 730,10 грн, за проведення наукової експертизи від 01.11.2021 №01-07\742 суму у розмірі 17 850,00 грн. В іншій частині залишити рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі № 922/5426/23 - без змін.

Скарга обґрунтована тим, що суд в цій справі необґрунтовано поклав на позивача обов`язок доведення де та яким чином пролягає газопровід відповідача, не дивлячись на те, що позивач довів, що неодноразово звертався до відповідача із зазначеним питанням, а також звертався з неодноразовими запитами до державних уповноважених органів з метою дізнатися де ж саме пролягає газопровід відповідача, враховуючи що така інформація відповідачем не внесена належним чином до Державного Земельного кадастру у вигляді обтяжень та обмежень користування земельних ділянок, по яким прокладений газопровід.

Стверджує, що позивач надав суду всі належні докази здійснення заходів зі свого боку щодо встановлення маршруту пролягання невідомого державним органам та реєстрам та не введеного в експлуатацію газопроводу відповідача. Але з незрозумілих причин експлуатується. Тому суд для забезпечення повноти та об`єктивності розгляду цієї справи мав затребувати у відповідача відповідні докази або визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Вважає, що довів суду належними та допустимими доказами завдання йому відповідачем збитків у вигляді упущеної вигоди у вказаних розмірах, відповідач в свою чергу не довів суду, що його газопровід проходить по іншим земельним ділянкам, ніж ті, що зазначив позивач, проте суд внаслідок порушення оцінки доказів та порушення повноти та об`єктивності розгляду цієї справи - прийшов до неправильних висновків.

Зазначає, що суд, частково задовольнивши позовні вимоги та відмовивши в задоволенні позивачеві збитків у вигляді упущеної вигоди, прийшов до хибних висновків про задоволення судових витрат понесених позивачем частково.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" до апеляційної скарги додано документи, а саме: адвокатський запит представника позивача адвоката Мазепи Г.Б. б/н від 12.02.2024, наказ керівника позивача № 01/01-19-в від 01.01.2019, відповідь Васильєва О.С. вих.№2 від 22.04.2024 на вказаний адвокатський запит, документи підтверджуючі кваліфікацію спеціаліста Васильєва О.С., які він просить залучити до матеріалів справи та з метою повноти та обґрунтованості розгляду цієї справи, поновити позивачеві пропущений строк на подачу нових доказів, долучити вказані нові докази до матеріалів справи та розглядати апеляційну скаргу представника позивача з їх урахуванням.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" також не погодилось з рішенням суду першої інстанції та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5426/23 в частині задоволення позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Скарга обґрунтована тим, що матеріали справи № 922/5426/23 не містять доказів на підтвердження технічного стану сільськогосподарської техніки глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3 до аварійної ситуації на газопроводі, також немає доказів того, які саме деталі отримали пошкодження і їх характер. Матеріали справи не містять доказів того, що ремонту піддавались саме ті деталі, які були пошкоджені внаслідок пориву газопроводу. Рішенням у справі №922/89/21 не встановлено, що сільськогосподарська техніка глибокорозпушувач стрілоподібний ГРС-3 взагалі отримало пошкоджень внаслідок даної аварії, тим більш - яких саме пошкоджень. З огляду на це, АТ «Харківгаз» вважає, що судом першої інстанції зроблено передчасні висновки стосовно встановлення всіх необхідних елементів складу правопорушення - протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки. Позивачем не виконано обов`язок щодо доведення наявності збитків та наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою АТ «Харківгаз» та збитками. Оскільки реальні збитки (основні вимоги) в сумі 126 300,00 на думку АТ «Харківгаз» не підлягають стягненню у зв`язку із безпідставністю та недоведеністю вимог, 58 924,64 грн інфляційних втрат та 11 376,90 грн - 3% річних за вказаний період з 15.12.2020 по 15.12.2023, як похідні вимоги також не підлягають стягненню.

АТ «Харківгаз» зазначає, що позивачем до суду не надано належних та допустимих доказів понесення позивачем моральної шкоди ані у розмірі, визначеному у позові, ані у розмірі, встановленому судом першої інстанції.. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач вів ділові перемовини стосовно укладення договорів щодо купівлі-продажу збільшеного за обсягами врожаю, планував та мав реальну можливість вести господарську діяльність в певних обсягах, яка б призвела до отримання додаткових урожаїв, порушення вже налагоджених ділових зв`язків, зменшення кола контрагентів, відмови від співпраці, погіршення його ділової репутації, тощо. Твердження про спричинення реальної загрози для життя та здоров`я працівників (трактористів, водіїв сільськогосподарської техніки), які відмовлялися працювати на полях, враховуючи події аварії на газопроводі в 2019 р., є безпідставною, перебільшенням та маніпуляцією з боку позивача, оскільки аварія на газопроводі 27.10.2019 не спричинила ушкоджень життю та здоров`ю осіб. З 2019 року дотепер позивачем, незважаючи на занепокоєння щодо безпеки трактористів, водіїв сільськогосподарської техніки, не вчинено жодних заходів щодо з`ясування реального маршруту пролягання газопроводу.

Зазначає, що позивачем до позовної заяви додано копію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер» та протоколу №27/08 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер» від 27 серпня 2022 року. Згідно вказаних документів, Приватне мале підприємство фірма «Гема» є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер», частина у статутному капіталі складає 50%. Від імені Приватного малого підприємства фірми «Гема» протокол загальних зборів підписано Мазепою Геннадієм Борисовичем . Юридична адреса Приватного малого підприємства фірми «Гема» - 61007, м. Харків, пр. Олександрівський, 91, що повністю співпадає з юридичною адресою адвокатського об`єднання «Мазепа та партнери», керівником якого є Мазепа Геннадій Борисович . Отримавши відповідь на безкоштовний запит, АТ «Харківгаз» стало відомо, що Мазепа Геннадій Борисович є учасником та керівником Приватного малого підприємства фірми «Гема». Таким чином, Мазепа Г.Б. є зацікавленою та упередженою особою, яка має власний інтерес у даній справі, представляє підприємство, засновником якого він є через афілійовану особу, чим порушує вимоги Закону України «На адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правила адвокатської етики. Окрім того, представник позивача Мазепа Г.Б. вводить суд в оману, зазначаючи про складність пошуку адвоката для ведення справ ТОВ «СП Щасливий фермер» в суді та зазначаючи про необхідність стягнення 66 000,00 грн витрат на правничу допомогу. З огляду на зазначене, АТ «Харківгаз» вважає, що вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу не підлягають задоволенню в повному обсязі.

29.05.2024 до суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" (вх.№ 7463 від 30.05.2024), в якому відповідач проти апеляційної скарги заперечує, просить у її задоволенні відмовити, посилаючись на те, що реальні збитки входять до складу збитків та визначаються як втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (пункт 1 частини 2 статті 22 ЦК України). При цьому саме позивач повинен довести факт протиправної поведінки, спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Основні вимоги (реальні збитки, упущена вигода тощо) не підлягають стягненню у зв`язку із безпідставністю та недоведеністю вимог, інфляційні втрати та 3% річних за вказаний період з 15.12.2020 по 15.12.2023, як похідні вимоги - також не підлягають стягненню. Судом першої інстанції зроблено передчасний висновок щодо наявності достатніх підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Щодо надання позивачем нових доказів до суду апеляційної інстанції АТ «Харківгаз» вважає, що відсутні достатні підстави для долучення даних доказів до матеріалів справи та надання ним оцінки судом під час вирішення справи. Надані позивачем копії адвокатського запиту від 12.02.2024 та відповіді на адвокатський запит від 22.04.2024 не є належними та допустимим доказами по справі, не встановлюють жодних фактів і обставин, які б мали значення для вирішення даної справи по суті, а відтак, підстави для прийняття їх судом до уваги та надання їм оцінки - відсутні. До матеріалів справи не надано жодного відповідного запиту ані до АТ «Харківгаз», ані до будь-якого державного органу з приводу отримання інформації щодо маршруту пролягання газопроводу. Ніяких звернень щодо встановлення маршруту пролягання газопроводу до АТ «Харківгаз» від ТОВ «Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер» ані 27.11.2029, ані в іншу дату, не надходило. Намагання позивача перекласти відповідальність за відсутність інформації щодо пролягання маршруту газопроводу з себе на АТ «Харківгаз» спростовується вимогами процесуального законодавства щодо розподілу обов`язку доказування.

04.06.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вх.№7655), в якому позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що судом правильно було встановлено факт заподіяння позивачу відповідачем матеріальної шкоди внаслідок події аварії на газопроводі в 2019 року на орендованих позивачем землях з вини AT «Оператор ГС "Харківгаз", що призвело до пошкодження глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3, і завдало позивачу збитків у розмірі 126300,00 грн, 3% річних - 11376,90 грн, інфляційні втрати - 58924,64 грн.

16.07.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№ 9393), в якому позивач просить відкласти розгляд справи №922/5426/23, що призначено на 25 липня 2024 року о 15:00 год., на іншу дату та повідомити про неї заздалегідь у встановленому законом порядку. В обґрунтування клопотання посилається на те, що його представник - адвокат Мазепа Геннадій Борисович, не зможе прибути до зали суду, оскільки перебуває за межами України по питанню здоров`я.

17.07.2024 до суду від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшло клопотання (вх.№9489), в якому управління просить провести судове засідання у справі № 922/5426/23, призначене 25.07.2024 на 15:00 за відсутності представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, посилаючись на те, що Головне управління, як учасник судового процесу, на даний час позбавлене можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого представника, якому можна доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді.

Представник відповідача залишив клопотання позивача про відкладення розгляду справи на розсуд суду. Підтримав свою апеляційну скаргу. Заперечив проти апеляційної скарги позивача.

Інші учасники справи у судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 13.06.2024.

Колегія суддів розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, зазначає наступне.

Відповідно до ч.11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

У Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004р. №15-рп/2004 вказано верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини під час розгляду справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

В даному випадку позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні. Крім того, 06.06.2024 позивачем вже подавалось до суду клопотання про відкладення розгляду справи з зв`язку з тим, що його представник - адвокат Мазепа Геннадій Борисович, не зможе прибути до зали суду, оскільки перебуває за межами України по питанню здоров`я, і ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 у задоволенні клопотання було відмовлено з тих підстав, що учасників справи було завчасно та належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, тому позивач мав достатньо часу для того, щоб вирішити питання забезпечення участі іншого представника в судовому засіданні.

Позивачем в клопотанні також не наведено жодних доводів неможливості розгляду його апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Водночас, судом враховується, що у апеляційній скарзі позивачем чітко викладено свою позицію щодо оскаржуваного рішення суду першої інстанції, а також надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, який підписаний адвокатом Мазепою Геннадієм Борисовичем.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 про оголошення перерви у судовому засіданні доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою. З урахуванням воєнного стану, сторони можуть подати до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Колегія суддів також бере до уваги, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" (вх.№1086 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі № 922/5426/23 було відкрито ухвалою суду від 13.05.2024, а за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вх.№1113 Х/2)- ухвалою суду від 27.05.2024. Ухвалою суду від 13.06.2024, враховуючи зміну складу судової колегії, з метою повного всебічного та об`єктивного розгляду справи, у судовому засіданні було оголошено перерву до 25.07.2024.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи слід відмовити.

Колегія суддів розглянувши клопотання позивача про долучення до матеріалів справи нових доказів, зазначає наступне.

За приписами ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Господарський процесуальний кодекс України допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак неприйнятною є ситуація, коли суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, а позивач просить долучити новий доказ, який був отриманий ним після прийняття судом рішення у справі. Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено винятковості випадку для прийняття доказів судом апеляційної інстанції та не надано доказів неможливості подання їх до суду першої інстанції, в зв`язку з чим не приймає до розгляду нові докази, надані позивачем до апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та встановлено судом апеляційної інстанції, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" є господарським товариством, що пройшло відповідну передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи в 2016р. з ідентифікаційним кодом 40917498. Основними видами діяльності позивача у цій справі є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 46.11 діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.

Відповідач у цій справі - Акціонерне товариство «Харківгаз» (оператор ГРМ) є товариством, що здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі виданої НКРЕКП ліцензії № 809 від 19.06.2017 (з урахуванням змін, внесених постановами НКРЕКП від 06.03.2018 № 290, від 02.07.2019 № 1322) є Оператором ГРМ, та у своїй діяльності керується законодавством у сфері газопостачання та відповідно до існуючої ліцензії проводить господарську діяльність з розподілу природного газу на території Харківської області.

У відповідності до Кодексу газорозподільних систем: Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори ГРМ. Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів.

Згідно ст. 1 Закону України „Про об`єкти підвищеної небезпеки" об`єктом підвищеної небезпеки є об`єкт, на якому використовуються, виготовляється, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Виходячи з положень даної норми, газопровід - об`єкт підвищеної небезпеки та потенційно небезпечний об`єкт, на території якого та за його межами існує ризик негативної події, яка може відбутися за певних обставин. Відповідно до ст. 8 Закону України „Про об`єкти підвищеної небезпеки" суб`єкт господарської діяльності (юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки) зобов`язаний: вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу; повідомляти про аварію, що сталася на об`єкті підвищеної небезпеки, і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування та населення; забезпечувати експлуатацію об`єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімально можливого ризику; виконувати вимоги цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність об`єктів підвищеної небезпеки.

Враховуючи зазначене, позивач наголошує, що АТ «Харківгаз» зобов`язаний забезпечувати умови безпечної експлуатації газопроводів, зокрема і дії щодо їх позначення задля належного повідомлення про наявність на місцевості охоронних зон на яких знаходиться газопровід.

Позивач вказує, що господарськими судами у справі № 922/89/21 за участю тих самих сторін були встановлені наступні обставини:

1.Факт пошкодження 27.10.2019 підземного підвідного сталевого газопроводу високого тиску Д-159мм на відстані 1 км від села Липці по шосе на с. Глибоке мав місце.

2.Земельна ділянка сільськогосподарського призначення по якій проходить вищевказаний газопровід, та на якій відбулася аварія на газопроводі, - знаходиться у орендному користуванні ТОВ "СП Щасливий фермер".

3.Пошкодження заподіяне сільськогосподарською технікою - глибокорозпушувачем стрілоподібним ГРС-3, який належить ТОВ "СП Щасливий фермер". Внаслідок аварії на газопроводі, була пошкоджена і сама сільськогосподарська техніка - глибокорозпушувач стрілоподібний ГРС-3.

4.За технічними характеристиками ГРС-3 має глибину обробки ґрунту до 45 см.

5.Аварійне пошкодження газопроводу сталось на глибині знаходження газопроводу - 0.4 м. Прокладання газопроводу по ораних та зрошуваних землях рекомендується на глибині прокладання приймати не менше ніж 1 м до верху газопроводів, а відтак улаштування сталевого газопроводу високого тиску під землями сільськогосподарського призначення на глибині 400 мм (0,4 м) є порушенням п. 7.18 ДБН В.2.5-20-2018.

6.Якщо б глибина прокладання газопроводу дійсно становила 1 метр аварія не повинна була відбутись.

7.ТОВ «СП Щасливий фермер», як належний землекористувач, при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 6325180700:03:015:0001 керувався землевпорядною документацією та виходив з того, що згідно із інформацією зазначеною у витягу є Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6314729282021 від 05.02.2021: земельна ділянка з кадастровим номером № 6325180700:03:015:0001, місцерозташування земельної ділянки: Харківська область, Харківський район, Глибоківська сільська рада, КСП ім. Кірова, 393 відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 № 1051, не зареєстровані.

8.На оператора ГРМ покладено обов`язок забезпечувати попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а також встановлено обов`язок зазначення в документації із землеустрою охоронні зони об`єктів ГРМ з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ, але вказаний обов`язок АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" не був виконаний.

9.На полі, де сталася аварія, на момент пошкодження покажчики газопроводу були відсутні.

10.Господарськими судами у вказаній справі встановлено відсутність вини відповідача (позивача у цій справі) у події аварії газопроводу, що сталася в 2019р.

Позивач вважає, що в результаті аварії на газопроводі, що сталася в 2019 році внаслідок порушення AT «Оператор ГС "Харківгаз" вимог законодавства України щодо прокладення та експлуатації сталевого газопроводу, невиконання ним свого обов`язку щодо зазначення в документації із землеустрою охоронної зони об`єкту ГРМ з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ, невстановлення ним позначок щодо наявності об`єкта ГРМ на земельній ділянці, ТОВ "СП Щасливий фермер" понесло значні матеріальні збитки, які виразилися у пошкодженні техніки, недоотриманні прибутку у 2020 році щодо врожаю кукурудзи та у 2021 році щодо врожаю соняшника на полях площею 27,4265 га і 71,8836 га, а також позивач зазнав моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача.

Позивач зазначає, що відповідачем йому завдана наступна майнова шкода у вигляді збитків:

-реальні збитки - втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права;

-упущена вигода - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Під реальними збитками завданими відповідачем позивач вважає понесені збитки, які він витратив на ремонт пошкодженої під час аварії на газопроводі сільськогосподарської техніки - глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3, який належить позивачу.

На підтвердження належності позивачу вказаної сільськогосподарської техніки надано: договір купівлі-продажу № 17/1 від 17.10.2018, згідно якого ТОВ «ЗЕММАШ-Техніка» (продавець) продав, а ТОВ «СП Щасливий фермер» (покупець) прийняв та зобов`язався оплатити глибокорозпушувач стрілоподібний ГРС-3 за суму у розмірі 233 100,00 грн (т.ч. ПДВ); додаток № 1 від 17.10.2018 «Специфікація»; акт приймання-передачі від 17.10.2018, видаткову накладну № 853 від 17.10.2018; наказ №17/10-1 від 17.10.2018 «Про введення в експлуатацію об`єктів основних фондів».

Позивач зазначає, що придбав у ТОВ «ЗЕММАШ-ТЕХНІКА» сільськогосподарську техніку глубокорозпушувач ГРС-3 задля підвищення рівня врожайності сільськогосподарських культур під час здійснення сільськогосподарських робіт в своїй господарській діяльності, запобігання виникненню переущільнення при вирощування польових культур (пшениця озима, кукурудза, соняшник) та погіршення структури ґрунту, а саме для проведення глибокого рихлення ґрунту та внесення добрив на глибину не менше 40 см.

На підтвердження здійсненого ремонту вказаної сільськогосподарської техніки (реальні збитки) до матеріалів справи надано: акт виконаних робіт № 31/03-1 від 31.03.2020 за договором № 20191205-1 від 05.12.2019, згідно яких ФО-П Куртяну Д.Д. надав позивачу послуги з ремонту на суму 500 000,00 грн, зокрема, і за ремонт глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3, вартість якого склала 126 300,00 грн; договір № 20191205-1 від 05.12.2019, платіжні доручення: № 21 від 16.03.2020 на суму 149 000,00 грн, № 31 від 26.03.2020 на суму 100 000,00 грн, № 431 від 16.03.2020 на суму 51 000, 00 грн. № 441 від 23.03.2023 на суму 51 500 грн, № 26 від 23.03.2020р. на суму 148 500,00 грн.

Ґрунтуючись на встановлених господарськими судами у справі №922/89/21 фактах позивач вважає, що в результаті аварії на газопроводі, що сталася в 2019 році внаслідок порушення AT «Оператор ГС "Харківгаз" вимог законодавства України щодо прокладення та експлуатації сталевого газопроводу, в тому числі з урахуванням залягання газопроводу на глибині 0,4м замість 1м від поверхні, невиконання ним свого обов`язку щодо зазначення в документації із землеустрою охоронної зони об`єкту ГРМ з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ, не встановлення ним позначок щодо наявності об`єкта ГРМ на земельній ділянці, ТОВ "СП Щасливий фермер" понесло матеріальні збитки, які виразилися у пошкодженні техніки, що належить позивачу.

На вказані реальні збитки позивачем було нараховано 58 924,64 грн інфляційних втрат та 11 376,90 - 3% річних за період з 15.12.2020 по 15.12.2023.

На підставі листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Щасливий фермер» від 30.08.2021 за № 30/08/21-2, Національним науковим центром «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» було укладено договір № 98/21 від 07.09.2021 про надання платних послуг «Наукова експертиза змін родючості ґрунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області». Висновком наукової експертизи щодо змін родючості ґрунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області від 01.11.2021 № 01-07/742 здійсненого доктором біологічних наук Миколою Мирошниченко, було встановлено наступне: «Польові сільськогосподарські культури потребують наявності рівноважної щільності не тільки у верхньому 15-сантиметровому шарі, але й в усьому кореневмісному шарі. У іншому випадку врожайність польових сільськогосподарських культур знижується, особливо через утворення так званої плужної підошви - ущільненого шару, що залягає під шаром, у якому проводиться механічний обробіток ґрунту». Науковими дослідженнями ННЦ «ІҐА імені О.Н. Соколовського встановлено нормативні значення втрат врожаю сільськогосподарських культур за переущільнення ґрунту. Під час наукової експертизи досліджено структурно-агрегатний склад ґрунту на полях площею 27,4265 га та 71,8836 га. Встановлено, що на полі площею 27,4265 га кількість агрономічно цінних агрегатів розміром 0,25-10,0 мм у шарі 0-15 см складала 69,8%, у шарі 15-30 см - 55,3%, у шарі 30-40 см - 48,1 %. На полі площею 71,8836 га кількість агрономічно цінних агрегатів розміром 0,25-10,0 мм у шарі 0-15 см складала 71,5 %, у шарі 15-30 см - 60,4%, у шарі 30-40 см - 58,8 %. Це також свідчить про погіршення структури ґрунту у нижній половині орного шару ґрунту на обох полях, що відповідає слабкому ступеню деградації. Для запобігання цьому також необхідно проведення глибокого рихлення ґрунту на глибину не менше 40 см.

За висновком наукової експертизи ґрунти земельних ділянок (полів) площею 27,4265 га та 71,8836 га, які орендуються ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Щасливий фермер» та розташовані на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області, мають ознаки несприятливих фізичних властивостей для вирощування сільськогосподарських культур у підорному шарі, що негативно позначається на їх врожайності. Для запобігання виникненню переущільнення при вирощування польових культур (пшениця озима, кукурудза, соняшник) та погіршення структури ґрунту необхідно проводити глибоке рихлення ґрунту на глибину не менше 40 см. За проведення вказаної наукової експертизи від 01.11.2021 № 01-07/742 позивач сплатив суму у розмірі 17 850,00 грн.

Також, позивач листом від 02.10.2023 № 02/10/23-1 звернувся про призначення експертного економічного дослідження. На вирішення експертного економічного дослідження були поставлені наступні питання:

1. Чи підтверджується документально складений ТОВ «СП «Щасливий фермер» станом на 10.02.2022 розрахунок втрати можливого доходу підприємств від реалізації кукурудзи урожаю 2020 року внаслідок зміни родючості ґрунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області?

2. Виходячи з відповіді на перше питання, якій сумі станом на 01.10.2023 дорівнює розмір розрахованого станом на 10.02.2022 можливого втраченого доходу підприємства від реалізації кукурудзи урожаю 2020 року внаслідок зміни родючості ґрунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71.8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області з урахуванням інфляційних втрат за період лютий 2022 року - вересень 2023 року?

3. Чи підтверджується документально складений ТОВ «СП «Щасливий фермер» станом на 10.02.2022 розрахунок втрати можливого доходу підприємства від реалізації соняшнику урожаю 2021 року внаслідок зміни родючості ґрунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області?

4. Виходячи з відповіді на третє питання, якій сумі станом на 01.10.2023 дорівнює розмір, розрахованого станом на 10.02.2022 можливого втраченого доходу підприємства рік від реалізації соняшнику урожаю 2021 року внаслідок зміни родючості ґрунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області з урахуванням інфляційних втрат за період лютий 2022 року - вересень 2023 року?

Згідно Висновків експертного економічного дослідження № 4-010/23 від 07.11.2023, експертом Аніщенко О.В. вирішено:

наданими для дослідження документами, складеними ТОВ «СП «Щасливий фермер» розрахунок втрати можливого доходу підприємства від реалізації кукурудзи урожаю 2020 року внаслідок зміни родючості ґрунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області підтверджується документально в сумі 1 600 372,52 грн;

виходячи з наданих для експертного дослідження документів, розрахунковий розмір можливого втраченого доходу ТОВ «СП «Щасливий фермер» від реалізації кукурудзи урожаю 2020 року внаслідок зміни родючості ґрунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області з урахуванням інфляційних витрат за період лютий 2022 року - вересень 2023 року дорівнює станом на 01.10.2022 сумі у розмірі 2 027 671,98 грн;

наданими для дослідження документами, складеними ТОВ «СП «Щасливий фермер» розрахунок втрати можливого доходу підприємства від реалізації соняшнику урожаю 2021 року внаслідок зміни родючості ґрунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області підтверджується документально в сумі 1 097 864,37 грн;

виходячи з наданих для експертного дослідження документів, розрахунковий розмір можливого втраченого доходу ТОВ «СП «Щасливий фермер» від реалізації соняшнику урожаю 2021 року внаслідок зміни родючості ґрунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області з урахуванням інфляційних втрат за період лютий 2022 року вересень 2023 року дорівнює станом на 01.10.2023 сумі у розмірі 1 390 994,16 грн.

Таким чином, як зазначає позивач, загалом сума упущеної позивачем вигоди (збитків) складає 3 418 666,14 грн, на які останнім було нараховано інфляційні втрати і 3 % річних.

Обґрунтовуючи підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди, позивач вказував, що планував свою господарську діяльність, виходячи з об`єктивно відомих йому обставин наявності в нього орендованих земель, основних засобів, для чого робив витрати на придбання сільськогосподарської техніки, добрив, зерна для посіву. Вважав, що зробив все від нього залежне для досягнення основної мети своєї діяльності одержання прибутку, в тому числі з урахуванням дослідження питання щодо необхідності глибокого рихлення ґрунту та внесення добрив на глибину не менше 40 см для отримання більшої врожайності сільськогосподарських культур. Між тим, позивачу такими діями (бездіяльністю) відповідача у цій справі за вказаних обставин була завдана моральна шкода, яка полягає у наступному: приниження його ділової репутації та підрив довіри до його діяльності, адже позивач планував підвищення врожайності сільськогосподарських культур, і вів ділові перемовини стосовно укладення договорів щодо купівлі-продажу такого збільшеного за обсягами врожаю на відміну від попередніх років, порушення нормальної роботи юридичної особи, що полягає у пошкодженні його майна, необхідності захищатися майже на протязі 2 років в суді проти безпідставно заявленого відповідачем у цій справі позові (справі № 922/89/21), витрачати час на пошук адвокатів, підготовку документів для суду, замість звичайного режиму господарської діяльності, спричинило реальну загрозу для життя та здоров`я його працівників (трактористів, водіїв сільськогосподарської техніки), які відмовлялися працювати на полях, враховуючи події аварії на газопроводі в 2019р., та враховуючи, що АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" не визнавав своєї вини у вказаній події аж до набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 922/89/21, і ніяк не намагався виправити ці свої дії шляхом перекладення газопроводу відповідно до нормативів, внесення даних щодо наявності газопроводу до Земельного кадастру та встановлення відповідних покажчиків по всій довжині пролягання газопроводу. Зазначене, за твердженням позивача, порушило звичайний режим господарської діяльності позивача, накладало на нього додатковий матеріальний тягар, порушило вже налагоджені ділові зв`язки (зменшення кола контрагентів (відмова від співпраці)), та призвело до погіршення його ділової репутації, підірвало довіру до його діяльності, спричинило невизначеність в плануванні діяльності та прийнятті управлінських рішень, фактично створило перешкоди в управлінні підприємством, що завдало позивачеві моральної шкоди, яку останній оцінює в 250 000,00 грн.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" та задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", виходячи з наступного.

За змістом статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Застосування конкретного способу захисту залежить від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право та інтерес мають бути захищені у спосіб, який є ефективним, тобто відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 22.10.2019 у справі №923/876/16.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди є способами захисту цивільних прав та інтересів (пункти 8, 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною першою статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, адже частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника.

Окрім того, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина четверта статті 623 ЦК України).

Отже для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14).

У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у статті 1166 ЦК України, відповідно до частини першої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, також перебачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України унормовано, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз частини першої статті 225 ГК України свідчить, що зазначена норма частково дублює положення частини другої статті 224 ГК, однак конкретизує ці положення, зазначаючи дещо інший склад збитків, розкриває зміст кожного конкретного виду збитків, а також вперше згадує про таку складову збитків, як матеріальна компенсація моральної шкоди.

Системний аналіз статті 224 ГК України та статті 1166 ЦК України свідчить про те, що їх застосування залежить від суб`єктивного складу учасників спірних правовідносин, тому суду слід застосовувати відповідні положення з урахуванням встановлених обставин справи, суб`єктного складу правовідносин (чи є їх учасниками фізичні чи юридичні особи) та предмет таких правовідносин (чи наступила така шкода внаслідок допущеного господарського правопорушення або внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності фізичної або юридичної особи).

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).

Частиною другою статті 623 ЦК України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяних збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків.

Натомість боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні збитків, оскільки чинним законодавством закріплена презумпція вини особи, яка порушила зобов`язання. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання (стаття 614 ЦК України).

Отже, згідно з наведеними нормами, упущеною вигодою є неодержаний (не отриманий) дохід, який кредитор міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено, а боржник додержувався правил здійснення господарської діяльності.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Крім того, позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18)).

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер).

Окрім того, позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 908/2486/18, від 15.10.2020 у справі № 922/3669/19, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

Ураховуючи наведене, пред`явлення позову про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, визначених статтею 22 ЦК України, статтями 224, 225 ГК України, покладає на кредитора (позивача), обов`язок довести: 1) протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків (боржника), 2) наявність збитків, їх розмір, в числі рахунку реальну можливість отримання ним таких збитків, 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, а також 4) вжиті ним заходи для отримання заявлених збитків, тоді як відповідач - має довести відсутність своєї вини у заподіянні заявлених до стягнення з нього збитків.

Позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 лютого 2024 року у cправі № 910/4777/21.

Обґрунтовуючи наявність збитків позивач посилається на те, що в результаті аварії на газопроводі, що сталася в 2019 році внаслідок порушення AT «Оператор ГС "Харківгаз" вимог законодавства України щодо прокладення та експлуатації сталевого газопроводу, невиконання ним свого обов`язку щодо зазначення в документації із землеустрою охоронної зони об`єкту ГРМ з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ, невстановлення ним позначок щодо наявності об`єкта ГРМ на земельній ділянці, ТОВ "СП Щасливий фермер" понесло значні матеріальні збитки, які виразилися у пошкодженні техніки, недоотриманні прибутку у 2020 році щодо врожаю кукурудзи та у 2021 році щодо врожаю соняшника на полях площею 27,4265 га і 71,8836 га.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі № 922/89/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021, у задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" про стягнення 227 316,70 грн збитків відмовлено повністю. Вказаними судовими рішеннями встановлено, що аварія на газопроводі в 2019 році на орендованих позивачем землях сталася внаслідок порушення AT «Оператор ГС "Харківгаз" вимог законодавства України щодо прокладення та експлуатації сталевого газопроводу, невиконання ним свого обов`язку щодо зазначення в документації із землеустрою охоронної зони об`єкту ГРМ з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ, невстановлення ним позначок щодо наявності об`єкта ГРМ на земельній ділянці, ТОВ "СП Щасливий фермер".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 126 300,00 грн за ремонт сільськогосподарської техніки глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3 (реальні збитки позивача), визнав доведеним факт пошкодження та ремонт зазначеної техніки, що належить позивачу.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

На підтвердження здійсненого ремонту сільськогосподарської техніки глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3 позивачем до матеріалів справи надано:

1) договір про надання послуг з ремонту сільськогосподарської техніки № 20191205-1 від 05.12.2019, укладений між ФОП Куртяном Дмитром Дмитровичем (виконавцем) та ТОВ "СП Щасливий фермер" (замовник), відповідно до умов якого виконавець зобов`язався у грудні 2019 році надати замовникові послуги по ремонту сільськогосподарської техніки, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити надані послуги, обсяги яких буде визначено згідно актів виконаних робіт.

2) акт виконаних робіт № 31/03-1 від 31.03.2020 за договором № 20191205-1 від 05.12.2019, згідно яких ФО-П Куртяну Д.Д. надав позивачу послуги з ремонту на суму 500 000,00 грн, зокрема, і за ремонт глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3, вартість якого склала 126 300,00 грн.

3) платіжні доручення: № 21 від 16.03.2020 на суму 149 000,00 грн, № 31 від 26.03.2020 на суму 100 000,00 грн, № 431 від 16.03.2020 на суму 51 000, 00 грн, № 441 від 23.03.2023 на суму 51 500 грн, № 26 від 23.03.2020 на суму 148 500,00 грн.

Також позивачем до матеріалів справи надано: акт про порушення №000278 від 27.10.2019, копію рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі №922/89/21.

Як свідчать матеріали справи, в Господарському суді Харківської області перебувала судова справа №922/89/21 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" про стягнення 227316,70 грн збитків.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі №922/89/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судовими рішеннями у даній справі встановлено, зокрема, що з акту про порушення №000278 від 27.10.2019, убачається, що о 14-10 годині 27.10.2019 на полі, на відстані 1 км від села Липці Харківського району Харківської області по шосе на с. Глибоке виявлено механічне пошкодження підводного сталевого газопроводу високого тиску Д159мм тракторним плугом, внаслідок чого виникла аварійна ситуація. Діаметр двох отворів 50 мм та 60 мм. Тиск газу на момент аварії складав 2,5 кг с/кв.см. Аварійна ситуація ліквідована 27.10.2019 о 16:06 год. Факт пошкодження 27.10.2019 підземного підвідного сталевого газопроводу високого тиску Д-159мм на відстані 1 км від села Липці по шосе на с. Глибоке мав місце. Земельна ділянка сільськогосподарського призначення, по якій проходить вищевказаний газопровід, знаходиться у орендному користуванні ТОВ "СП Щасливий фермер". Пошкодження заподіяне сільськогосподарською технікою (глибокорозпушувачем стрілоподібним ГРС-3, який належить ТОВ "СП Щасливий фермер"). Аварійне пошкодження газопроводу сталось на глибині знаходження газопроводу - 0.4 м. Прокладання газопроводу по ораних та зрошуваних землях рекомендується на глибині прокладання приймати не менше ніж 1 м до верху газопроводів, а відтак улаштування сталевого газопроводу високого тиску під землями сільськогосподарського призначення на глибині 400 мм (0,4 м), є порушенням пункту 7.18 ДБН В.2.5-20-2018.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що зі змісту акту про порушення №000278 від 27.10.2019, а також судової справи №922/89/21 вбачається, що сталевий газопровід високого тиску був пошкоджений тракторним плугом, проте з наведених доказів не вбачається та судом не встановлено факт пошкодження сільськогосподарської техніки позивача, зокрема глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3.

З акту виконаних робіт № 31/03-1 від 31.03.2020 за договором № 20191205-1 від 05.12.2019, згідно яких ФО-П Куртяну Д.Д. надав позивачу послуги з ремонту, вбачається, що ФО-П Куртяну Д.Д. здійснив поточний ремонт техніки у кількості 13 одиниць та не зазначено, що ремонт, зокрема глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3, був здійснений за наслідками аварійної ситуації на газопроводі.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Також, одним із принципів господарського судочинства є принцип диспозитивності, який відповідно до статті 14 ГПК полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою кожну обставину, про яку стверджує сторона. Відповідну обставину треба доказувати так, щоби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування певного факту з урахуванням досліджених доказів видається вірогіднішим, аніж протилежний (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (пункт 81), від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 (пункт 9.58), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 102), Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 (пункти 41, 43).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (такі висновки наведено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).

Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК, втрачає сенс (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

Матеріали справи № 922/5426/23 не містять доказів на підтвердження технічного стану сільськогосподарської техніки глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3 до аварійної ситуації на газопроводі, та відсутні докази того, які саме деталі отримали пошкодження і їх характер, та що ремонту піддавались саме ті деталі, які були пошкоджені внаслідок пориву газопроводу.

Як вже зазначалось, рішенням у справі №922/89/21 не встановлено, що сільськогосподарська техніка глибокорозпушувач стрілоподібний ГРС-3 отримало пошкодження внаслідок даної аварії, тим більш - яких саме пошкоджень.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги відповідача щодо недоведення позивачем розміру реальних збитків - витрат на ремонт сільськогосподарської техніки глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3, є обґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що ТОВ «Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер» не довело причинно-наслідкового зв`язку між пошкодженнями сільськогосподарської техніки глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3, характером і природою їх отримання, та винними діями АТ «Харківгаз». Тобто, позивачем не надано переконливих доказів того, що пошкодження сільськогосподарської техніки глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3, на ремонт якого позивач витратив 126 300,00 грн, заподіяно саме внаслідок аварії, що сталася в 2019 році внаслідок порушення AT «Оператор ГС "Харківгаз" вимог законодавства України щодо прокладення та експлуатації сталевого газопроводу (справа №922/89/21).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що у задоволенні позову щодо стягнення реальних збитків у розмірі 126300,00 грн слід відмовити, в зв`язку з чим рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом статей 524, 533, 535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала про те, що грошове зобов`язання з відшкодування шкоди виникає між сторонами із заподіяння шкоди, а не з рішення суду. Положення частини 2 статті 625 ЦК України мають застосовуватись з урахуванням таких висновків Великої Палати Верховного Суду, зокрема, викладеного у постанові від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16-ц.

Враховуючи те, що інфляційні втрати у розмірі 58924,64 грн та 3% річних у розмірі 11376,90 грн, нараховані на суму завданих реальних збитків (126 300,00 грн), у задоволенні позову яких відмовлено судом апеляційної інстанції, позов в цій частині також не підлягає задоволенню, в зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення розрахованої позивачем упущеної вигоди, колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування позову в цій частині позивач посилається на втрати можливого доходу підприємства від реалізації кукурудзи урожаю 2020 року та втрати можливого доходу підприємства від реалізації соняшнику урожаю 2021 року внаслідок зміни родючості ґрунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області відповідно до наказу ТОВ "СП Щасливий фермер" №28/10-19-1 від 28.10.2019. Наведеним наказом, зв`язку з виявленням наявності труби газопроводу, яка пролягає на 40 см від поверхні землі за відсутності відзначення даної труби на карті в системі геокадастру України, задля уникнення цілісності труб газопроводу та через відсутність можливості визначити точне місцерозташування труби, зобов`язано агронома виконувати обробіток ґрунту із порушенням технологічно встановлених норм, а саме - замінити пахоту та глибоке рихлення на дискування ґрунту на полях. Наказ підлягає виконанню на протязі терміну обробітку ґрунту до виявлення точного місцезнаходження пролягання труби газопроводу.

Згідно наведеного наказу та бухгалтерських довідок № 1, № 4, поле 27,4265 га складається із земельних ділянок із визначенням кадастрових номерів: 6325180700:03:015:0001, 6325180700:03:015:0203, 6325180700:03:015:0207, 6325180700:03:006:0014, 6325180700:03:006:0015. Поле 71,8836 га складається із земельних ділянок із визначенням кадастрових номерів: 6325180700:03:015:0189, 6325180700:03:015:0187, 6325180700:03:014:0140, 6325180700:03:015:0002, 6325180700:03:014:0002, 6325180700:03:014:0121, 6325180700:03:014:0026, 6325180700:03:014:0025, 6325180700:03:015:0215, 6325180700:03:014:0040, 6325180700:03:014:0048, 6325180700:03:014:0047.

В той же час, як правильно зазначено судом першої інстанції, подія, в результаті якої було заподіяно збитки позивачу, стосувалася лише земельної ділянки з кадастровим номером 6325180700:03:015:0001, а не всіх інших земельних ділянок, з яких складаються поля 27,4265 га та 71,8836 га. Позивачем не доведено, що на усіх інших земельних ділянках відповідачем також було допущено порушення закладання та розмітки газопроводу, не наведено, які дії позивачем вчинялися для з`ясування можливості безперешкодного обробітку зазначених земельних ділянок, а отже відсутній причинний зв`язок між протиправними діями відповідача відносно порушення прокладання газопроводу на земельній ділянці 6325180700:03:015:0001 та заподіянням відповідачу збитків у формі упущеної вигоди через зміну родючості ґрунтів на земельних ділянках 6325180700:03:015:0203, 6325180700:03:015:0207, 6325180700:03:006:0014, 6325180700:03:006:0015, 6325180700:03:015:0189, 6325180700:03:015:0187, 6325180700:03:014:0140, 6325180700:03:015:0002, 6325180700:03:014:0002, 6325180700:03:014:0121, 6325180700:03:014:0026, 6325180700:03:014:0025, 6325180700:03:015:0215, 6325180700:03:014:0040, 6325180700:03:014:0048, 6325180700:03:014:0047.

Неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком, у тому числі поведінки самого кредитора, адже позивачем не наведено підстави, на яких він відніс усі зазначені земельні ділянки до таких, які неможливо належно обробляти, не вказав, яких дієвих заходів ним було вжито для з`ясування наявності/відсутності перешкод для поліпшення родючості ґрунтів, не довів, що вказані земельні ділянки неможливо було обробляти через протиправну поведінку відповідача, або, що невизначеність щодо можливості обробки вказаних земель була наслідком виключно протиправних дій/бездіяльності відповідача. При цьому, самі лише припущення позивача про можливість прокладання газопроводів по всіх земельних ділянках, не можуть бути прийняті судом як обґрунтовані.

Колегія суддів відхиляє твердження позивача про те, що суд для забезпечення повноти та об`єктивності розгляду цієї справи мав затребувати у відповідача відповідні докази або визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою, з огляду на те, що частинами 1-5 ст.13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як вже зазначалось, при зверненні з позовом про відшкодування заподіяних збитків у вигляді упущеної вигоди, саме позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків.

Позивачем до матеріалів справи не надано жодних доказів звернення до АТ «Харківгаз» із відповідними запитами, листами, пропозиціями щодо з`ясування точного місцезнаходження ймовірних труб газопроводу на полях 27,4265 га та 71,8836 га.

Враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не було доведено наявність складу всіх необхідних елементів складу правопорушення, а саме причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача і збитками та розміру упущеної вигоди, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Враховуючи необґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення упущеної вигоди, місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача нарахованих на такі збитки 3% річних та інфляційних втрат.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату експертного економічного дослідження № 4-010/23 від 07.11.2023 у сумі 22 730,10 грн та за проведення наукової експертизи від 01.11.2021 № 01-07/742 у сумі 17 850,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з приписами статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову в цій частині.

Стосовно стягнення з відповідача завданої моральної шкоди у розмірі 250 000,00 грн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині вказував, що планував свою господарську діяльність, виходячи з об`єктивно відомих йому обставин наявності в нього орендованих земель, основних засобів, для чого робив витрати на придбання сільськогосподарської техніки, добрив, зерна для посіву. Вважав, що зробив все від нього залежне для досягнення основної мети своєї діяльності одержання прибутку, в тому числі з урахуванням дослідження питання щодо необхідності глибокого рихлення ґрунту та внесення добрив на глибину не менше 40 см для отримання більшої врожайності сільськогосподарських культур. Між тим, діями (бездіяльністю) відповідача у цій справі за вказаних обставин позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає в приниженні його ділової репутації та підриву довіри до його діяльності, адже позивач планував підвищення врожайності сільськогосподарських культур і вів ділові перемовини стосовно укладення договорів щодо купівлі-продажу збільшеного за обсягами врожаю на відміну від попередніх років, порушення нормальної роботи юридичної особи, що полягає у пошкодженні його майна, необхідності захищатися майже на протязі 2 років в суді проти безпідставно заявленого відповідачем у цій справі позові (справі № 922/89/21), витрачати час на пошук адвокатів, підготовку документів для суду, замість звичайного режиму господарської діяльності, що спричинило реальну загрозу для життя та здоров`я його працівників (трактористів, водіїв сільськогосподарської техніки), які відмовлялися працювати на полях, враховуючи події аварії на газопроводі в 2019р.

Зазначене, за твердженням позивача, порушило звичайний режим господарської діяльності позивача, накладало на нього додатковий матеріальний тягар, порушило вже налагоджені ділові зв`язки (зменшення кола контрагентів (відмова від співпраці)), та призвело до погіршення його ділової репутації, підірвало довіру до його діяльності, спричинило невизначеність в плануванні діяльності та прийнятті управлінських рішень, фактично створило перешкоди в управлінні підприємством, що завдало позивачеві моральної шкоди.

Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61 1132св22).

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до змісту положень статті 23 ЦК України, можливість стягнення моральної шкоди для юридичної особи обмежується п. 4 ч.1 наведеної статті - доведенням обставин приниження ділової репутації юридичної особи.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що позивач вів ділові перемовини стосовно укладення договорів щодо купівлі-продажу збільшеного за обсягами врожаю, планував та мав реальну можливість вести господарську діяльність в певних обсягах, яка б призвела до отримання додаткових урожаїв, порушення вже налагоджених ділових зв`язків, зменшення кола контрагентів, відмови від співпраці, погіршення його ділової репутації, тощо.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами завдання йому моральної шкоди, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити, в зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог в частині відшкодування фактично сплаченого судового збору у загальній сумі 49 381,17 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 66 000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача фактично понесені судові витрати, а саме: фактично сплачений судовий збір у сумі 49 381,17 грн, витрати на правничу допомогу у сумі 66 000, 00 грн.

Проте, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача, в зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в зв`язку з чим рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5426/23 в частині задоволення позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 126300,00 грн, 3% річних в розмірі 11376,90 грн, інфляційних втрат в розмірі 58924,64 грн, моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн, витрат на правничу допомогу у розмірі 3 955,12 грн слід скасувати, як таке, що прийнято при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5426/23 залишити без змін.

Підпунктами б), в) п.4 ч.1 ст.282 ГПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; в) розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.2 статті 275, п.2 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5426/23 в частині задоволення позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 126300,00 грн, 3% річних в розмірі 11376,90 грн, інфляційних втрат в розмірі 58924,64 грн, моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн, витрат на правничу допомогу у розмірі 3 955,12 грн скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2024 у справі №922/5426/23 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" (62405, Харківська обл., Харківський район, сел. Кутузівка, вул. Шкільна, буд. 1, кв. 16, ЄДРПОУ 40917498) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, ЄДРПОУ 03359500) 4438,82 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.08.2024

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.А. Пуль