Рішення

від 30.07.2024 по справі 903/364/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 липня 2024 року Справа № 903/364/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРОНОВА"

до відповідача: Приватного підприємства "ВІЛЬНА УКРАЇНА - Р"

про стягнення 2 382 245,93 грн.

Суддя Шум М.С.

Секретар судового засідання Сосновська Ю.П.

Представники сторін: н/з

встановив: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРОНОВА" в позовній заяві від 05.04.2024 за №05/04/24/СБ/1 просить суд стягнути з Приватного підприємства "ВІЛЬНА УКРАЇНА - Р" 2 382 245,93 грн. заборгованості, з яких: 907 279,36 грн. основного боргу, 466 877,44 грн. 36% річних, 552 177,46 грн. пені, 181 455,87 грн. штрафу, 274 455,79 грн. дооцінки вартості товару та судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №КД 148/22 від 11.05.2022.

Ухвалою суду від 16.04.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРОНОВА" до Приватного підприємства "ВІЛЬНА УКРАЇНА - Р" про стягнення 2 382 245,93 грн. залишено без руху. Запропоновано позивачу не пізніше 5-ти календарних днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати суду відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін справи, зокрема позивача.

17.04.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРОНОВА" на виконання вимог ухвали суду від 16.04.2024 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, а саме надано відомості про наявність електронного кабінету у позивача.

Ухвалою суду від 19.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання призначено на 21 травня 2024 року на 12:20 год.

22.04.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРОНОВА".

Протокольною ухвалою від 21.05.2024 суд закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 18.06.2024 на 11:00 год.

Відповідач уповноваженого представника повторно в судове засідання 18.06.2024 не направив, відзиву на позовну заяву суду ненадав. Водночас, на адресу суду 14.06.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та час для надання можливості розгляду укладення мирової угоди у справі.

Ухвалою суду від 18.06.2024 розгляд справи по суті відкладено на 09.07.2024 на 11:20 год.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Шума М.С. з 02.07.2024 по 22.07.2024 судове засідання по справі №903/364/24, що призначено на 09.07.2024, не відбулося.

Ухвалою суду від 23.07.2024 справу призначено до розгляду на 30 липня 2024 року на 10:50 год.

29.07.2024 від представника позивачанадійшла заява про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРОНОВА" за наявними в справі документами.

Представник відповідача 29.07.2024 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на наміри укласти з позивачем мирову угоду.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, подане на стадії розгляду справи по суті, не підлягає до задоволення, оскільки, підготовче провадження у справі тривало з 19.04.2024 по 21.05.2024, впродовж якого сторони не були позбавлені права врегулювати спір добровільно.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, судом враховано, що відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки про судовий розгляд сторони у справі були повідомлені належним чином шляхом надіслання ухвали суду на їх електронні адреси; свою правову позицію щодо пред`явлених до нього вимог відповідач виклав у відзиві на позов, а позивач подав відповідь на відзив, у якій висловив свої заперечення. А тому справу розглянуто за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами, враховуючи пояснення відповідача, наведені у відзиві на позов, пояснення позивача, наведені у відповіді на відзив.Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку.

Частинами ч.ч.1,2,3ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

встановив:

11.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Агронова» (Постачальник, Позивач) і Приватним підприємством "ВІЛЬНА УКРАЇНА - Р" (Відповідач, Покупець) укладено договір поставки №КД 148/22, за умовами якою постачальник взяв на себе зобов`язання передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а покупець зобов`язався прийняти товар та сплатити за нього грошову суму на умовах, зазначених в договорі.

Згідно з п. 2.2. договору ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у додатках до договору, в національній валюті України.

Загальна сума договору визначається сукупністю додатків або накладних, у випадку розбіжностей даних у додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу мас видаткова накладна (п. 2.3. договору).

Оплата товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або на інших умовах, зазначених у специфікації (ях) та/або інших додаткових угодах до даного договору. Також оплата може здійснюватись шляхом передачі постачальнику простих векселів з урахуванням умов, зазначених у п.3.5. даного договору.

Як узгоджено у п.4.1. договору товар за умовами даного договору поставляється окремими партіями на підставі погоджених сторонами специфікацій. Специфікація вважається погодженою сторонами з моменту направлення постачальником покупцеві рахунку на оплату товару. У випадку, якщо документально визначити узгодження сторонами неможливо або важко, це може підтверджуватися діями сторін, такими як: відвантаження, приймання або оплата товару.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1 632 279,36 грн., що підтверджується копіями видаткової накладної №4285 від 11.05.2022 (а.с. 20).

Відповідач оплатив товар частково, на загальну суму - 725 000,00 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем за переданий товар на час розгляду справи становить 907 279,36 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У зв`язку із неоплатою відповідачем вартості отриманого товару у повному обсязі вимога позивача про стягнення з відповідача 907 279,36 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо заявлених до стягнення 36% річних, судом враховується наступне.

У п. 5.8 договору сторони погодили, що в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 цього договору покупець, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, 36% річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідною специфікацією та/або додатковою(ими) угодою(ами) до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Правила ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, у цьому випадку у п. 5.8 договору сторони погодили інший розмір процентів річних (36% річних), що узгоджуються з приписами ст. 625 ЦК України та є фактичною реалізацією принципу свободи договору, як одного з основоположних у цивільному законодавстві.

Розрахунок 36% річних, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 на суму боргу складає 466 877.44 грн, перевірено господарським судом та встановлено, що він відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача, умовам договору та вимогам чинного законодавства, і є арифметично правильним.

Щодо заявлених до стягнення пені та штрафу, судом враховується наступне

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У ч. 2 ст.551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу положень ст.ст. 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідальність відповідача за порушення строків оплати товару у вигляді пені та штрафу встановлена у п.п. 5.1,5.9 договору, за змістом яких за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової вставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення, а також додатково штраф у розмірі 20% процентів від суми несплаченого боргу. Стягнення штрафних санкцій за даним договором відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання.

У постанові від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України, зазначила, що законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. У кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців.

Отже, у цьому випадку у п. 5.9 договору сторони погодили інший строк нарахування пені, який є відмінним від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України та припинення якого пов`язується з днем виконання відповідачем свого зобов`язання.

У постанові Великої палати Верховного суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 викладено правову позицію, згідно з якою чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою ст. 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені за період з 28.10.2023 по 06.02.2024 на суму боргу складає 552 177.46 грн, перевірено господарським судом та встановлено, що він відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача, умовам договору та вимогам чинного законодавства, і є арифметично правильним.

Розрахунок штрафу, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованого відповідачу штрафу 20% від суми боргу складає 181 455.87грн, перевірено господарським судом та встановлено, що він відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача, умовам договору та вимогам чинного законодавства, і є арифметично правильним.

Щодо заявлених до стягнення 274 455.79 грн дооцінки вартості товару, судом враховується наступне

Відповідно до ст.524 Цивільного кодексу України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.533 вказаного кодексу, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як зазначено вище, пунктом п.2.5. договору поставки №КД 148/22 від 11.05.2022, сторони погодили, що у разі зміни курсу гривні до іноземної валюти вказаної у специфікації та або повідомлення виробника (представника виробника) про зміну вартості товару, що постачається, та/або збільшення податкових нарахувань на відповідний товар, що постачається, Постачальник має право проводити перерахунок (дооцінку) вартості поставленого покупцю товару.

Пунктом 3.3. договору сторонами погоджено, що відповідно до положень ч.2 ст.524 та ст.533 ЦК України застосовувати при проведені розрахунків за цим договором курс іноземної валюти вказаної у специфікації (ях) до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання даного договору та/або специфікації.

Відтак вимога позивача про стягнення 274 455.79грн дооцінки вартості товару є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 73 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона, згідно із статтею 74 Господарського кодексу України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі ст. 129 ГПК України витрати позивача щодо сплати судового збору у розмірі 35 733,69 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільна Україна-Р» (45300, Волинська обл., Іваничівський р-н., смт. Іваничі, вул. Колгоспна, буд. 24, код ЄДРПОУ 36523236) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Агронова (код ЄДРПОУ 42286157, Кіровоградської області, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, буд. 35, 25006) 2 382 245.93 грн. заборгованості, з яких: 907 279,36 грн. основного боргу, 466 877,44 грн. 36% річних, 552 177,46 грн. пені, 181 455,87 грн. штрафу, 274 455,79 грн. дооцінки вартості товару та 35 733,69 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

05.08.2024

СуддяМ. С. Шум