Рішення

від 25.07.2024 по справі 904/1639/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1639/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Курінової О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Енергоальянс", м. Запоріжжя

до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у сумі 1 755 192 грн 41 коп.

Представники:

від позивача: Кузнецов І.С., ордер, адвокат;

від відповідача: Чапала Ю.О., довіреність, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Енергоальянс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" із позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" заборгованість в сумі 1 755 192 грн 41 коп., з яких: 1 128 136 грн 01 коп. - основний борг, 325 354 грн 43 коп. - пеня, 66 829 грн 31 коп. - 3% річних, 234 872 грн 66 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів № 865/21К від 17.11.2021.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 17.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 25.04.2024.

У підготовче засідання 25.04.2024 позивач та відповідач явку повноважних представників не забезпечили.

24.04.2024 через систему "Електронний суд" позивачем подано клопотання про відкладення підготовчого засідання, з його проведенням у режимі відеоконференції. Відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 25.04.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 20.06.2024.

29.04.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позов, в якому останній вказує на те, що надані позивачем видаткові накладні від 15.02.2022 №№ 1834, 1835, 1836, 1836, 1836, 1848 є належними доказами факту та обсягу поставки, проте, на думку відповідача, надані видаткові накладні та рахунки не можуть вважатися належними доказами вартості поставленого товару, і не мають бути враховані судом як такі, що стосуються предмету доказування.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем не доведена належним чином (розрахунком) правильність визначення вартості ресурсів на дату поставки згідно ним же запропонованої формули, а отже матеріальна складова позовних вимог щодо визначення суми основного боргу є недоведеною.

Також, відповідач звертає увагу суду на те, що в обґрунтування позовних вимог позивач серед іншого посилається на специфікацію № 5 до договору та її умови, проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не долучено її до матеріалів позовної заяви.

Відповідач заперечує щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, посилаючись на те, що останнім не порушені умови договору, а відтак відсутня вина.

Крім того, відповідач просить суд зменшити розмір пені на розсуд суду.

01.05.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позов, в якій останній зазначає про те, що враховуючи доведений факт передачі товару, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на вказані у видаткових накладних суми товару, то відповідач набув обов`язку його оплати, і надумані обставини щодо нібито недоведеності матеріальної складової позовних вимог щодо визначення суми основного боргу, не може бути причиною його звільнення від обов`язку з оплати товару.

Крім того, позивач вказує на те, що відповідачем слушно зауважено про те, що частина із поставленого товару була узгоджена специфікацією № 5, а не № 3.

Дійсно, до позовної заяви було помилково долучено іншу специфікацію № 3 від 28.12.2021, яка не має до цього спору ніякого відношення.

Проте це не змінює заявлені у позові розрахунки до стягнення та інших нарахувань, і не впливає на суть позовних вимог, адже поряд з цим, до позовної заяви було долучено інші документи: видаткову накладні № 1838 від 15.02.2022, рахунок на оплату № 1857 від 15.02.2022, ТТН № 0132 від 15.02.2022, податкову накладну № 526 від 15.02.2022, які стосуються поставки і передачі товару відповідачу, саме за специфікацією № 5 від 20.01.2022.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що пеня, інфляційні втрати та 3% річних обраховувалися, виходячи з дати поставки по накладній № 1838 від 15.02.2022, а у п. 5 як специфікації 3 (помилково вказаній у позові), так в специфікації № 5 (яка зараз додається), однаково визначено оплату товару відстрочення платежу 60 календарних днів, то вказані у позовній заяві розрахунки є вірними і не потребують уточнення.

Також, позивач вказує на те, що зауваження відповідача про завищення цін при поставці товару у порівнянні із цінами у Специфікаціях є безпідставними і необґрунтованими, оскільки порядок визначення цін товару як на день підписання специфікацій, так і на день фактичної поставки, не є предметом спору. Відповідач прийняв товар загальною вартістю, визначеною у видаткових накладних та рахунках без заперечень на дату поставки, то наразі він не має права посилатися на це як на підставу відсутності обов`язку з оплати отриманого товару.

Позивач вважає, що наразі відсутні правові підстави для зменшення неустойки у будь-якому розмірі, адже відповідач зазначив не всі обов`язкові обставини та не надав відповідні докази.

Ухвалою суду від 20.06.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.07.2024, із його проведенням в режимі відеоконференції за участю представників сторін.

01.07.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення з розрахунком суми позову.

Ухвалою господарського суду від 04.07.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 25.07.2024.

19.07.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення по справі.

22.07.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява, в якій останній просить суд залишити без розгляду додаткові пояснення позивача від 19.07.2024.

У судовому засіданні 25.07.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позов.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

17.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Енергоальянс" (далі постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (далі покупець) укладено договір № 865/21К на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти і оплатити ресурси на умовах, передбачених цим договором.

Кількість, номенклатура ресурсів вказується в специфікаціях до цього договору, що є його невід`ємною частиною (п. 2.1 договору).

Поставка ресурсів здійснюється за цінами, які визначені відповідно др. умов поставки, вказаних в специфікаціях і включать в себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника пов`язані з постачанням ресурсів (п. 4.1 договору).

Загальна сума договору визначається як сумарна вартість ресурсів, поставка яких здійснюється відповідно до доданих до нього специфікацій (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору оплата за поставлені ресурси буде проводитися на підставі виставленого рахунку за фактично поставлені ресурси і податкових накладних та протягом строку, зазначеного в специфікації, який обчислюється з моменту виставлення рахунку за фактично поставлені ресурси.

Датою оплати ресурсів вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п. 5.3 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 15.11.2023. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за цим договором (п. 10.5 договору).

Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Сторонами були складені та підписані наступні специфікації до договору № 865/21К від 17.11.2021 на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів.

Специфікацією №1 від 17.11.2021 погоджено найменування ТМЦ, якісні характеристики, кількість та ціну товару на загальну суму 50 048 грн 32 коп. (з ПДВ) та узгоджено графік поставки з 01.02.2021 по 20.02.2021.

Умовами п.5 Специфікації сторони дійшли згоди, що оплата здійснюється шляхом 100% відстрочення платежу на 60 календарних днів з дати фактичної поставки.

На виконання умов договору постачальником виставлено покупцю рахунок на оплату по замовленню №2227 від 15.02.2022 на суму 63 024 грн 96 коп.

Згідно з видатковою накладною №1836 від 15.02.2022 постачальником поставлено по товар на суму 63 024 грн 96 коп., а представником покупця, згідно довіреності №00273 від 14.02.2022, прийнято обумовлений специфікацією товар, про що свідчить підпис та печатка підприємства покупця.

Специфікацією №2 від 21.11.2021 погоджено найменування ТМЦ, якісні характеристики, кількість та ціну товару на загальну суму 202 923 грн 11 коп. (з ПДВ) та узгоджено графік поставки з 01.02.2021 по 20.02.2021.

Умовами п.5 Специфікації сторони дійшли згоди, що оплата здійснюється шляхом 100% відстрочення платежу на 60 календарних днів з дати фактичної поставки.

На виконання умов договору постачальником виставлено покупцю рахунок на оплату по замовленню №876 від 15.02.2022 на суму 63 024 грн 96 коп.

Згідно з видатковою накладною №1836 від 15.02.2022 постачальником поставлено по товар на суму 63 024 грн 96 коп., а представником покупця, згідно довіреності №00273 від 14.02.2022, прийнято обумовлений специфікацією товар, про що свідчить підпис та печатка підприємства покупця.

Специфікацією №5 від 20.01.2022 погоджено найменування ТМЦ, якісні характеристики, кількість та ціну товару на загальну суму 6 093 грн 12 коп. (з ПДВ) та узгоджено графік поставки з 01.02.2021 по 20.02.2021.

Умовами п.5 Специфікації сторони дійшли згоди, що оплата здійснюється шляхом 100% відстрочення платежу на 60 календарних днів з дати фактичної поставки.

На виконання умов договору постачальником виставлено покупцю рахунок на оплату по замовленню №1857 від 15.02.2022 на суму 6 391 грн 44 коп.

Згідно з видатковою накладною №1838 від 15.02.2022 постачальником поставлено по товар на суму 6 391 грн 44 коп., а представником покупця, згідно довіреності №00273 від 14.02.2022, прийнято обумовлений специфікацією товар, про що свідчить підпис та печатка підприємства покупця.

Специфікацією №4 від 29.12.2021 погоджено найменування ТМЦ, якісні характеристики, кількість та ціну товару на загальну суму 33 631 грн 50 коп. (з ПДВ) та узгоджено графік поставки з 10.02.2022 по 25.02.2022.

Умовами п.5 Специфікації сторони дійшли згоди, що оплата здійснюється шляхом 100% відстрочення платежу на 60 календарних днів з дати фактичної поставки.

На виконання умов договору постачальником виставлено покупцю рахунок на оплату по замовленню №877 від 15.02.2022 на суму 36 510 грн 67 коп.

Згідно з видатковою накладною №1835 від 15.02.2022 постачальником поставлено по товар на суму 36 510 грн 67 коп., а представником покупця, згідно довіреності №00273 від 14.02.2022, прийнято обумовлений специфікацією товар, про що свідчить підпис та печатка підприємства покупця.

Специфікацією №6 від 24.01.2022 погоджено найменування ТМЦ, якісні характеристики, кількість та ціну товару на загальну суму 780 071 грн 81 коп. (з ПДВ) та узгоджено графік поставки з 01.02.2021 по 20.02.2021 та з 01.03.2022 по 20.02.2022.

Умовами п.5 Специфікації сторони дійшли згоди, що оплата здійснюється шляхом 100% відстрочення платежу на 60 календарних днів з дати фактичної поставки.

На виконання умов договору постачальником виставлено покупцю рахунок на оплату по замовленню №2243 від 15.02.2022 на суму 766 438 грн 31 коп.

Згідно з видатковою накладною №1848 від 15.02.2022 постачальником поставлено по товар на суму 766 438 грн 31 коп., а представником покупця, згідно довіреності №00273 від 14.02.2022, прийнято обумовлений специфікацією товар, про що свідчить підпис та печатка підприємства покупця.

Специфікацією №7 від 08.02.2022 погоджено найменування ТМЦ, якісні характеристики, кількість та ціну товару на загальну суму 19 693 грн 92 коп. (з ПДВ) та узгоджено графік поставки з 01.05.2022 по 20.05.2022.

Умовами п.5 Специфікації сторони дійшли згоди, що оплата здійснюється шляхом 100% відстрочення платежу на 60 календарних днів з дати фактичної поставки.

На виконання умов договору постачальником виставлено покупцю рахунок на оплату по замовленню №2960 від 15.02.2022 на суму 689 грн 04 коп.

Згідно з видатковою накладною №1837 від 15.02.2022 постачальником поставлено по товар на суму 689 грн 04 коп., а представником покупця, згідно довіреності №00273 від 14.02.2022, прийнято обумовлений специфікацією товар, про що свідчить підпис та печатка підприємства покупця.

За видатковою накладною №1836 від 15.02.2022 здійснено поставку на суму з ПДВ 63 024 грн 96 коп. оформлена та зареєстрована податкова накладна №524, дата реєстрації 15.05.2024.

За видатковою накладною №1834 від 15.02.2022 здійснено поставку на суму з ПДВ 255 081 грн 59 коп. оформлена та зареєстрована податкова накладна №522, дата реєстрації 15.02.2022.

За видатковою накладною №1838 від 15.02.2022 здійснено поставку на суму з ПДВ 6 391 грн 44 коп. оформлена та зареєстрована податкова накладна №526, дата реєстрації 15.02.2022.

За видатковою накладною №1835 від 15.02.202 здійснено поставку на суму з ПДВ 36 510 грн 67 коп. оформлена та зареєстрована податкова накладна №523, дата реєстрації 15.02.2022.

За видатковою накладною №1848 від 15.02.202 здійснено поставку на суму з ПДВ 766 438 грн 31 коп. оформлена та зареєстрована податкова накладна №598, дата реєстрації 15.02.2022.

За видатковою накладною №1837 від 15.02.202 здійснено поставку на суму з ПДВ 689 грн 04 коп. оформлена та зареєстрована податкова накладна №525, дата реєстрації 15.02.2022.

Як зазначає позивач, відповідач у визначений специфікаціями термін, за отриманий товар не розрахувався, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 1 128 136 грн 01 коп., що й стало причиною виникнення спору.

Доказів оплати спірної заборгованості відповідач до матеріалів справи не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 13 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За змістом ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 1 128 136 грн 01 коп.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на умови специфікацій до договору та норми ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, строк оплати поставленого товару за спірними накладними є таким, що настав 19.04.2022.

Враховуючи, що відповідачем своєчасно не сплачено вартість поставленого товару за спірними видатковими накладними, суд вважає позовну вимогу про стягнення боргу у розмірі 1 128 136 грн 01 коп. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з положеннями статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарським судом встановлено, що відповідно до пункту 10.6 договору сторони дійшли згоди, що за всіма видами зобов`язань і відповідальності сторін встановлюється загальний строк позовної давності тривалістю 3 (три) роки (за винятком строків позовної давності, що перевищують трирічний період відповідно до чинного законодавства України)

Згідно з пунктом 7.2 договору у разі порушення більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів строку оплати ресурсів, покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

Посилаючись на п. 7.2 договору позивач нарахував додатково до суми основного боргу та просить стягнути з відповідача 325 354 грн 43 коп. пені за загальний період прострочення з 16.04.2022 по 05.04.2024.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що він здійснений без урахування останнім вимог статей 253-254 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу та закінчення строку.

За розрахунком суду, до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 324 000 грн 64 коп. за період з 19.04.2022 по 05.04.2024. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені: 3 % річних за загальний період прострочення з 16.04.2022 по 05.04.2024 в сумі 66 829 грн 31 коп. та інфляційні втрати в сумі 234 872 грн 66 коп. за період з травня 2022 року по лютий 2024 року.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних судом встановлено, що він здійснений без урахування останнім вимог статей 253-254 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу та закінчення строку.

За розрахунком суду, до стягнення з відповідача підлягає 3% річних у розмірі 66 551 грн 16 коп. за період з 19.04.2022 по 05.04.2024. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку інфляційних втрат, порушень умов договору та чинного законодавства судом не встановлено, у зв`язку з чим заявлена до стягнення сума у розмірі 234 872 грн 66 коп. підлягає задоволенню.

Крім того, відповідач просить суд зменшити розмір пені посилаючись на скрутне фінансове становище, яке пов`язане із повномасштабним вторгненням на територію України та введенням воєнного стану.

Позивач проти зменшення пені заперечує, вказує що сторони знаходяться в однакових економічних умовах.

Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 зазначила, що господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Господарський суд акцентує увагу на неможливості зменшення розміру пені, оскільки відповідачем не додано жодного доказу на підтвердження фінансового стану та жодного доказу неможливості своєчасно виконати зобов`язання. Таким чином, у випадку зменшення розміру пені вже буде нівелюватися принцип свободи договору, що є недопустимим. Відповідачі добровільно погодилися на такі умови договору.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов та додаткових поясненнях, господарським судом розцінюються критично, з огляду на таке.

Господарським судом встановлено факт поставки позивачем на адресу відповідача товару на загальну суму 1 128 136 грн 01 коп. відповідно до умов спірного договору та специфікацій, вказане підтверджується видатковими накладеними № №1836, №1834, №1838, №1835,1848, 1837 від 15.02.2022, що в свою чергу не заперечується відповідачем.

Спірними специфікаціями сторони погодили умови оплати, а саме: оплата здійснюється шляхом 100% відстрочення платежу на 60 календарних днів з дати фактичної поставки.

Відповідачем спірний товар було отримано без зауважень та заперечень, в кількості та на суми, що вказані у видаткових накладних № №1836, №1834, №1838, №1835,1848, 1837 від 15.02.2022, у зв`язку з чим господарський суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок з оплати поставленого товару за спірними накладними, за який останній у строк до 19.04.2022 не розрахувався.

Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (5006, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Тільги Степана, буд. 4, каб. 204, код ЄДРПОУ 00191075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Енергоальянс" (69041, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські Зорі, буд. 1, код ЄДРПОУ 33527835) 1 128 136 грн 01 коп. основного боргу, 324 000 грн 64 коп. пені, 66 551 грн 16 коп. 3% річних, 234 872 грн 66 коп. інфляційні втрати та 21 042 грн 71 коп. - витрат зі сплати судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.08.2024.

Суддя І.А. Рудь