Ухвала

від 31.07.2024 по справі 907/507/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"31" липня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/507/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю будівельного управління «Промжитлобуд», м. Ужгород

до відповідача Ужгородської міської ради, м. Ужгород

про визнання незаконним та скасування рішення та визнання недійсним договору оренди землі

За участю представників:

позивача - Ільницький М.А., адвокат, ордер серії АО № 1127088 від 13.05.2024;

відповідача - Баняс В.Ю. в порядку самопредставництва;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю будівельне управління «Промжитлобуд» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Ужгородської міської ради, в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати пункт 1.6. рішення Ужгородської міської ради № 1562 від 30.05.2019 в частині передання Товариству з додатковою відповідальністю будівельне управління «Промжитлобуд» земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:65:001:0077) площею 2, 2319 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств по вул. Сергія Мартина (вул. Паризької Комуни), 2 в оренду строком на 5 років до 30 травня 2024 року;

- визнати недійсним договір оренди землі від 02.12.2019, що визнаний укладеним постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 907/801/19.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/507/24 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05 червня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 26 червня 2024 року та встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору, зокрема, для відповідача встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

У підготовчому засіданні 26 червня 2024 року, участю представників позивача адвокатів Глеби П.О. та Качура О.М., суд оголосив перерву до 11 липня 2024 року зважаючи на клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням представника в іншому судовому засіданні.

Надалі в підготовчому засіданні 11 липня 2024 року, за участю представників позивача та відповідача суд оголосив перерву до 31 липня 2024 року з огляду на клопотання представника позивача.

12 липня 2024 року на поштову адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 20.06.2024. Однак в порушення приписів пункту 2 частини 6 статті 165 ГПК України до такого відзиву відповідач не долучив доказів надіслання копії відзиву позивачу.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені в статті 170 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Так, відповідно до частини 5 статті 165 ГПК копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи надсилаються (надаються) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Крім того пункт 2 частини 6 статті 165 ГПК містити імперативний припис про те, що до відзиву додаються документи, що підтверджують надсилання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно з частиною 4 статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Зважаючи на наведені приписи процесуального закону, суд, встановивши, що до відзиву на позов від 20.06.2024 відповідачем не долучено доказів надіслання копії відзиву позивачу, вважає за необхідне повернути відзив відповідачу без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.

Разом з тим, 29 липня 2024 року відповідач подав до канцелярії суду клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву разом з відзивом на позов до якого долучено, зокрема, докази надіслання його копії на адресу позивача засобами поштового зв`язку.

Клопотання відповідача від 29.07.2024 про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву мотивоване тим, що представництво інтересів Ужгородської міської ради у справі № 907/507/24 було доручено начальнику юридичного відділу департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради Банясу В.Ю. Підставою такого рішення слугувало зокрема те, що саме працівники департаменту міської інфраструктури здійснювали представництво інтересів Ужгородської міської ради та департаменту міської інфраструктури у всіх справах (№№ 908/801/19, 907/30/22, 907/825/22, 907/66/23, 907/120/23, 907/676/23) за участю ТДВ БУ «Промжитлобуд». Проте, у начальника юридичного департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради Баняса В.Ю. була відсутня довіреність від Ужгородської міської ради у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремих підсистемах (модулях), що підтверджується інформацією щодо виданих Банясу В.Ю. довіреностей з його особистого кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Окрім того, обґрунтовуючи підстави продовження процесуального строку на подання відзиву відповідача зазначає, що станом на 20.06.2024 через наявність 2 вакансій у юридичному відділі департаменту міської інфраструктури та перебування одного працівника відділу у відпустці, роботу відділу виконував один працівник. Зазначені обставини негативно впливали на виконання завдань відділу. У зв`язку з такими обставинами, через відсутність у представника позивача Баняса В.Ю. довіреності від Ужгородської міської ради у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремих підсистемах (модулях) та перебої в роботі центрального відділення Укрпошти через звільнення значної частини працівників, відзив на позовну заяву був відправлений до суду та позивачу 20.06.2024 звичайним, не рекомендованим листом.

3 огляду на викладені обставини, відповідач вважає за необхідне заявити клопотання про продовження строку для подання (повторного направлення) відзиву на позовну заяву у справі № 907/507/24.

Розглянувши клопотання відповідача, суд зважає на наступне.

Частиною 2 статті 119 ГПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 119 ГПК України).

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 119 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05 червня 2024 року запропоновано відповідачу подати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Ухвалу про відкриття провадження у справі від 05 червня 2024 року доставлено до Електронного кабінету Користувача ЄСІТС (Ужгородська міська рада) 05.06.24 16:35, що підтверджується долученою до матеріалів справи відповідною довідкою. Відповідно строк для подання відповідачем відзиву сплив 20 червня 2024 року, тоді як клопотання про продовження строку його подання подано суду 29 липня 2024 року.

З урахуванням викладеного, оскільки клопотання відповідача про продовження процесуального строку подання відзиву подано поза межами встановленого ч. 2 ст. 119 ГПК України строку, у суду відсутні підстави для його задоволення.

Позатим, присутній у підготовчому засіданні представник відповідача просив суд поновити пропущений процесуальний строк з підстав наведених у клопотанні про продовження строку на подання відзиву від 29.07.2024 та визнати наведені в такому клопотанні причини поважними.

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку для надання відзиву, зважаючи на зазначені в ньому підстави пропуску такого строку, задля забезпечення можливості реалізації відповідачем процесуальних прав, суд вважає за доцільне задовольнити означене клопотання, а підстави пропуску процесуального строку, пов`язані з відсутністю в представника відповідача доступу до кабінету користувача ЄСІТС Ужгородської міської ради - поважними.

Відтак, з метою дотримання принципів рівності сторін перед законом і судом, змагальності та диспозитивності господарського судочинства, всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, в порядку ст. 119 ГПК України, встановлений відповідачу строк для подання відзиву підлягає поновленню, а відзив, з огляду на відповідність вимогам ст. 165 ГПК України приймається судом до розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 119, 234, 235 ГПК України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відзив на позовну заяву від 20.06.2024 (вх. №02.3.1-02/5545/24 від 12.07.2024) - повернути Ужгородській міській раді без розгляду.

2. У задоволенні клопотання представника відповідача від 29.07.2024 про продовження строку для подання відзиву - відмовити.

3. Клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву - задовольнити, визнавши причини пропуску такого строку поважними.

4. Поновити відповідачу пропущений строк подання відзиву на позов та долучити поданий 29.07.2024 до суду відзив на позов до матеріалів справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.М. Лучко