Постанова

від 30.07.2024 по справі 908/2916/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2916/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: Свирид М.В. - адвокат, ордер ВК1127782 від 24.04.2024 р.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю БЕРДА-АГРО

на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 25.03.2024 р.

( суддя Боєва О.С., м. Запоріжжя, повний текст ухвали складено 03.04.2024 р.)

у справі

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю ОРА АГРО ЛТД,

м. Київ

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю БЕРДА-АГРО,

м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

на стороні Відповідача:

Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія ПРОВІДНА,

м. Київ

про стягнення суми 927 485,18 грн збитків

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю ОРА АГРО ЛТД звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БЕРДА-АГРО, про стягнення завданих збитків.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 р. позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю БЕРДА-АГРО на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОРА АГРО ЛТД завдані збитки в сумі 871 579 грн. 99 коп. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю БЕРДА-АГРО на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОРА АГРО ЛТД суму 13 073 грн 70 коп. витрат зі сплати судового збору.

13.03.2024р., через систему "Електронний суд", від Товариства з обмеженою відповідальністю БЕРДА-АГРО до Господарського суду Запорізької області надійшла заява про розподіл судових витрат у справі № 908/2916/23.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.03.2024 р. витрати Товариства з обмеженою відповідальністю БЕРДА-АГРО, пов`язані з розглядом справи № 908/2916/23, а саме: витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з виготовленням Висновку експертів № 01-6/23/686М за замовленням ТОВ БЕРДА АГРО, покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю БЕРДА-АГРО.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним додатковим рішеням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю БЕРДА-АГРО подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення від 25.03.2024 р. та ухвалити нове рішення про розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що ТОВ "БЕРДА-АГРО" під час розгляду справи в суді понесло судові витрати: в обумовленому договором розмірі, а саме 50 000,00 грн без ПДВ, які в розумінні п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України пропорційно до задоволених вимог слід покласти на Позивача.

При цьому, Скаржник зазначає, що доказами понесення ТОВ "БЕРДААГРО" судових витрат під час розгляду справи є у тому числі Договір № 17/07/2023-1 про надання правової допомоги від 17.07.2023 р, Додаткової угоди № 1 від 31.10.2023 р. до договору № 17/07/2023-1 від 17.07.2023 р. про надання правової допомоги, звіт 11.03.2024 р. про виконання договору № 17/07/2023-1 від 17.07.2023 р. про надання правової допомоги, Акт здачі приймання виконаних робіт від 11.03.2024 р., платіжні доручення на загальну суму 18 000 грн. сплачених сум авансу по договору№ 17/07/2023-1 від 17.07.2023 р. ( 5 шт. ).

Скаржник наголошує на тому, що приписи ст. 123 ГПК України чітко визначають, що у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та не мітять жодного виключення з цих правил. Отже за наслідками розгляду справи, та ухвалення рішення про часткове задоволення позову, суд був зобов`язаний розподілити судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог в незалежності від того прийняв він чи ні заперечення Відповідача.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач та Третя особа не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2024 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/2916/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю БЕРДА-АГРО на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 р. у справі № 908/2916/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

22.04.2024 р. матеріали справи № 908/2916/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БЕРДА-АГРО на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 25.03.2024 р. залишено без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ( ПрАт Страхова Компанія ПРОВІДНА ).

Після усунення недоліків, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 17.07.2024 р..

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ОРА АГРО ЛТД до суду надійшло клопотання про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2024 р., судове засідання у справі № 908/2916/23, призначене на 17.07.2024 р., вирішено провести з представником Товариства з обмеженою відповідальністю ОРА АГРО ЛТД, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

17.07.2024 р. секретарем судового засідання Манець О.В. було встановлено неможливість проведення відеоконференції з представником Позивача. В призначений час представник Товариства з обмеженою відповідальністю ОРА АГРО ЛТД був запрошений до цієї конференції, однак з його власних технічних причин представник не зміг долучитись до відеоконференції. За таких умов неможливо провести відеоконференцію з представником Позивача, про що складений відповідний акт.

У судовому засіданні 17.07.2024р. по справі оголошено перерву до 30.07.2024р..

Товариство з обмеженою відповідальністю БЕРДА-АГРО не скористалося своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечило явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання було повідомлене належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.

У судовому засіданні 30.07.2024 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 р. у справі № 908/2916/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРА АГРО ЛТД» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРДА-АГРО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРА АГРО ЛТД» завдані збитки в сумі 871 579 грн 99 коп. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. З Відповідача на користь Позивача стягнуто суму 13 073 грн 70 коп. витрат зі сплати судового збору.

13.03.2024 р. до господарського суду від Відповідача - ТОВ «БЕРДА-АГРО» надійшла заява про розподіл судових витрат у справі № 908/2916/23.

В обґрунтування заяви про розподіл судових витрат у справі № 908/2916/23 відповідач у поданій заяві зазначив, зокрема, наступне. Під час розгляду справи участь у справі від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРДА-АГРО» приймав адвокат Корнієнко М.О., який діяв на підставі Договору № 17/07/2023-1 про надання правової допомоги від 17.07.2023 р. та Ордеру виписаного на підставі вказаного договору. Згідно пункту 2 Додаткової угоди № 1 від 31.10.2023 р. до Договору 17/07/2023-1 від 17.07.2023 р. про надання правової допомоги, сторони узгодили, що відповідно до п. 5.1. Договору гонорар за виконання завдання вказаного у п. 1 цієї Додаткової угоди призначається разовий на весь об`єм роботи в розмірі 50 000,00 грн та сплачується Замовником в строк, що не перевищує 20 календарних днів з дня винесення рішення суду. Крім того, ТОВ «БЕРДА-АГРО» сплачено вартість виготовлення висновку експерта ФОП Любченко І.П., що становить 27 240,00 грн без ПДВ. Отже, ТОВ «БЕРДА-АГРО» під час розгляду справи в суді понесло судові витрати: в обумовленому договором розмірі, а саме 50 000,00 грн, які в розумінні п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України пропорційно до задоволених вимог слід покласти на позивача. У заяві зазначено доказами на підтвердження понесення ТОВ «БЕРДА-АГРО» судових витрат під час розгляду справи: Договір № 17/07/2023-1 про надання правової допомоги від 17.07.2023 р., Додаткова угода № 1 від 31.10.2023 р. до цього Договору, Звіт 11.03.2024 р. про виконання договору № 17/07/2023-1 від 17.07.2023 р. про надання правової допомоги, Акт здачі-приймання виконаних робіт від 11.03.2024 р., платіжні доручення на загальну суму 18 000 грн - сплачених сум авансу по Договору № 17/07/2023-1 від 17.07.2023 р.. На підставі викладеного, відповідач просив суд розподілити понесені ТОВ «БЕРДА-АГРО» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн без ПДВ та вартість виготовлення висновку експерта ФОП Любченко І.П., що становить 27 240,00 грн без ПДВ, всього - загальну суму 77 240,00 грн, поклавши їх пропорційно розміру задоволених вимог на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРА АГРО ЛТД».

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.03.2024 р. заяву Товариства з обмеженою «БЕРДА-АГРО» про розподіл судових витрат у справі № 908/2916/23 прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 25.03.2024 р..

До суду від Позивача надійшло заперечення на заяву Відповідача про розподіл судових витрат. Позивач у своїх запереченнях зазначив, що ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» із даною заявою не погоджується, оскільки, по-перше: заява подана із порушенням строку, передбаченого ч. 8 ст. 129 ГПК, а отже, відповідно до зазначеної статті така заява залишається без розгляду; по-друге, заявлена сума 77 240,00 грн не підтверджена жодними доказами, а платіжні інструкції, які надає представник ( № 413 від 14.11.2023 р., № 408 від 08.11.2023 р. та № 565 від 07.02.2024 р.) встановлюють лише 12 000,00 грн. З огляду на це, просив суд звернути увагу на рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 р. у справі « East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, де вказано, що Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. По-третє, представник відповідача надав як доказ Договір № 17/07/2023-1 від 17.07.2023 р. про надання правової допомоги, проте, відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України містяться гарантії щодо прав учасників судових процесів користуватись «правничою допомогою», а ч. 1 ст. 59 Конституції України містить гарантії виключно щодо права особи на «професійну правничу допомогу», а не «правову допомогу». Позивач просив залишити заяву про розподіл судових витрат, подану представником ТОВ «БЕРДА-АГРО» без розгляду.

З матеріалів справи № 908/2916/23 слідує, що представництво інтересів відповідача у справі ТОВ «БЕРДА-АГРО» здійснювалось адвокатом Корнієнко Максимом Олександровичем, який діяв на підставі ордеру серія АР № 1147778, виданого на підставі договору про надання правової допомоги № 17/07/2023-1 від 17.07.2023 р.. У відзиві на позовну заяву було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а саме зазначено, що відповідач планує понести судові витрати у розмірі 185 000 грн, що складаються з сум «гонорару успіху» адвокату, сплати сум судового збору, коштів сплачених за послуги експертів та судову відправку кореспонденції.

В судовому засіданні 06.02.2024 р., під час розгляду справи № 908/2916/6/23 по суті, представник Відповідача в усній формі зазначив, що докази понесених судових витрат, які складаються з витрат надання правничої допомоги та проведення експертизи, будуть подані до суду у строк, визначений Господарським процесуальним кодексом України, що відображено у протоколі судового засідання від 06.02.2024 р..

За наслідками розгляду заяви, господарським судом прийнято оскаржуване додаткове рішення у даній справі, яким витрати Відповідача на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з виготовленням Висновку експертів № 01-6/23/686М за замовленням ТОВ «БЕРДА АГРО», покладені на ТОВ «БЕРДА-АГРО».

Судове рішення мотивоване тим, що витрати Відповідача, пов`язані з розглядом справи, слід покласти на Відповідача, тобто залишаються за ним з урахуванням конкретних обставин справи, визнання судом необгрунтованими заперечення Відповідача та відхилення його висновку експертів.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

При ухваленні рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (п.5 ч. 1 ст. 237 ГПК ). У резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат (п.2 ч. 5 ст. 238 ГПК ).

Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

У ч.1 ст.123 ГПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом ( ч. 2 ст.123 ГПК ).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені у Законі "Про судовий збір".

Загальні правові засади розподілу судових витрат визначені у ст. 129 ГПК, у ч. 1 якої містяться положення про розподіл судового збору.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На відміну від загального правила пропорційного розподілу судових витрат у випадку часткового задоволення позовних вимог, що закріплене у частинах 1 та 4 ст.129 ГПК, в частинах 5-7 і 9 ст.129 ГПК визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст.129 ГПК).

Частиною 9 ст.129 ГПК визначено два випадки, за яких суд з власної ініціативи може відступити від загального правила розподілу судових витрат (від правила їх пропорційного розподілу): 1) зловживання стороною чи її представником процесуальними правами; 2) виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19, зазначила, що процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони, при цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 08.04.2021 р. у справі № 905/716/20, вказав, що ч. 9 ст.129 ГПК виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Водночас суд першої інстанції, керуючись ч. 9 ст. 129 ГПК покладав витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з виготовленням Висновку експертів № 01-6/23/686М на замовлення ТОВ «БЕРДА АГРО» на Відповідача, оскільки спір виник внаслідок дій ТОВ «БЕРДА АГРО» - неналежного виконання Відповідачем зобов`язання, що є прямим причинним зв`язком між порушенням зобов`язанням і завданими збитками та стало підставою для звернення Позивача з відповідним позовом у цій справі.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 р. у справі № 908/2916/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРА АГРО ЛТД» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРДА-АГРО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРА АГРО ЛТД» завдані збитки в сумі 871 579 грн 99 коп. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Також з Відповідача на користь Позивача стягнуто суму 13 073 грн 70 коп. витрат зі сплати судового збору ( пропорційно розміру задоволених позовних вимог ).

Вирішуючи спір по суті у справі № 908/2916/23, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги Позивача, в цілому, є обґрунтованими. Так, в мотивувальній частині судового рішення у справі № 908/2916/23 ( абз. 3 сторінки 14 рішення) зазначено: «Оцінивши докази, які надані позивачем на обґрунтування своїх вимог, у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позивач підтвердив факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання, прямий причинний зв`язок між порушенням зобов`язанням і завданими збитками. Отже позовні вимоги, в цілому, є обґрунтованими».

Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи та наданих Позивачем доказів, судом було здійснено перерахунок розміру завданих збитків, з викладенням у рішенні відповідного розрахунку.

Заперечення ж Відповідача, викладені у відзиві, були визнані господарським судом необґрунтованими з докладним викладенням у судовому рішенні відповідних мотивів. В тому числі, судом було відхилено ( абз. 3-5 сторінки 17 рішення ) наданий Відповідачем в матеріали справи в копії Висновок експертів № 01-6/23/686М за результатами проведення комісійної товарознавчої експертизи, який складено 29.06.2023 р. на замовлення ТОВ «БЕРДА АГРО» у суб`єкта оціночної діяльності ФОП Любченко І.П.

Таким чином, суд першої інстанції, керуючись ч. 9 ст. 129 ГПК, правильно покладав судові витрати на ТОВ «БЕРДА-АГРО», оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, які полягали у невиконанні своїх зобов`язань, що стало підставою для звернення ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» з відповідним позовом у цій справі.

З огляду на викладене вище та враховуючи, що норма ч. 9 ст. 129 ГПК передбачає дискреційне повноваження суду, тобто його право здійснити розподіл судових витрат у визначений спосіб, колегія суддів вважає відсутніми правові підстави для скасування оскаржуваного додаткового рішення.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване додаткове рішення суду підлягає залишенню без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БЕРДА-АГРО залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 25.03.2024 р. у справі № 908/2916/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.08.2024 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін