Рішення

від 23.07.2024 по справі 910/4836/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.07.2024Справа № 910/4836/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини"

до Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ „ЕНЕРГОАТОМ"

про стягнення 56 274 452, 80 грн

за участю представників:

від позивача: Гарагуля В.А.

від відповідача: Шолом С.В.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ „ЕНЕРГОАТОМ" про стягнення 56 274 452, 80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №15-6035/53-122-04-20-09642 від 15.05.2020.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

06.05.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 відкрито провадження у справі №910/4836/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 28.05.2024.

22.05.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про продовження строку для надання відзиву на позов до 31.05.2024.

22.05.2024 через систему «Електронний суд» від представників Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" та Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ „ЕНЕРГОАТОМ" надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в справі №910/4836/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 заяви Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" та Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ „ЕНЕРГОАТОМ" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено, постановлено забезпечити участь представника Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" та представника Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ „ЕНЕРГОАТОМ" у розгляді справи №910/4836/24 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У підготовчому засіданні 28.05.2024 суд продовжив представнику відповідача строк на подання відзиву на позовну заяву до 04.06.2024 та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 09.07.2024, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

10.06.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов.

04.07.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду.

У судовому засіданні 09.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/4836/24 до розгляду по суті на 23.07.2024, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 23.07.2024 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити, заперечив проти клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Представник відповідача надав пояснення по суті своїх заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позову, підтримав клопотання про відстрочення виконання рішення суду.

У судовому засіданні 23.07.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору поставки №15-6035/53-122-04-20-09642 від 15.05.2020 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 56 774 452,80 грн, на підтвердження чого позивач надав підписану сторонами видаткову накладну на відпуск готової продукції та матеріальних цінностей № 080662, податкову накладну № 94 та квитанцію про доставку її до ЄРПН від 13.01.2022.

Позивач стверджує, що відповідач всупереч взятих на себе зобов`язань за договором, оплату за поставлений позивачем товар здійснив частково у розмірі 500 000, 00 грн, у зв`язку із чим заборгованість відповідача складає 56 274 453,80 грн.

Позиція відповідача

У відзиві на позов відповідач просить врахувати, що AT «НАЕК «Енергоатом» належить до суб`єктів господарської діяльності, у власності та користуванні яких є об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до вимог Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», водночас постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 затверджено Перелік об`єктів державної власності, які мають для економіки і безпеки держави стратегічне значення, до якого віднесено ряд підприємств паливно енергетичного комплексу, в тому числі й AT «НАЕК «Енергоатом».

Відповідач звертає увагу суду на те, що згідно Закону України «Про ринок електричної енергії» AT «НАЕК «Енергоатом», як виробник електричної енергії, несе значне фінансове навантаження, виконуючи спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. При цьому, передбаченої законодавством компенсації з державного бюджету AT «НАЕК «Енергоатом» не отримує.

Відповідач у відзиві вказує, що у зв`язку з військовою агресію Російської Федерації проти України з 24.02.2022 указом Президента України № 64/2022 в Україні було запроваджено воєнний стан, 04.03.2022 місто Енергодар Запорізької області та Запорізька атомна електрична станція були захоплені військовими формуваннями Російської Федерації і на даний час перебувають в тимчасовій окупації.

В обґрунтування своїх доводів відповідач посилався на те, що в структурі електроенергії, виробленої AT «НАЕК «Енергоатом», до моменту окупації найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме Запорізькою АЕС, оскільки з 15 діючих атомних енергоблоків енергосистеми України - 6 належать саме Запорізькій АЕС. Відтак, на теперішній час AT «НАЕК «Енергоатом» втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину доходу від реалізації електроенергії.

Відповідач зазначає, що продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу Запорізької АЕС (заробітна плата, матеріальне забезпечення невідкладних потреб безпечної експлуатації об`єктів тощо), не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу, що негативно вплинуло на фінансовий стан підприємства.

Також відповідач просив врахувати, що постійні ракетні атаки Російської Федерації на енергетичну інфраструктуру України також безпосередньо та значно впливають на роботу інших атомних електростанцій України. У зв`язку зі зниженням частоти в енергосистемі країни на енергоблоках спрацьовує система аварійного захисту, через що енергоблоки автоматично відключаються і працюють у проектному режимі, без генерації у вітчизняну енергосистему.

Отже, враховуючи особливий статус та діяльність AT «НАЕК «Енергоатом» в галузі енергетики в умовах воєнного стану, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення виконання рішення суду на один рік з дня набрання рішення законної сили.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

15.05.2020 між Акціонерним товариством «Турбоатом» (постачальник, позивач), змінено найменування на Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини», та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» (замовник, відповідач) укладено договір поставки №15-6035/53-122-04-20-09642 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність замовника продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток №1 до договору).

Предметом поставки по даному договору є продукція: 42110000-3, комплекти робочих лопаток до турбін К-220-44 виробництва АТ «Турбоатом», яка передбачена специфікацією № 1 до даного договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. договору ціна продукції, що поставляється за цим договором складає 47 312 044,00 грн. (сорок сім мільйонів триста дванадцять тисяч сорок чотири грн. 00 коп), крім того ПДВ - 9 462 408,80 грн (дев`ять мільйонів чотириста шістдесят дві тисячі чотириста вісім грн 80 коп). Загальна сума договору (вартість продукції) становить 56 774 452,80 гривень (п`ятдесят шість мільйонів сімсот сімдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят дві грн 80 коп) з ПДВ.

Найменування, кількість продукції, номер креслення, ціна за одиницю продукції та загальна вартість вказана у специфікації №і (додаток № 1) до даного договору (п. 2.3. договору).

Пунктом 3.1. договору в редакції Додаткової угоди № 3 передбачено, що продукція поставляється в строк по 24.12.2021. Продукція поставляється на умовах ЕХW (м. Харків, пр. Московський 199, склад постачальника) згідно «Інкотермс-2010». Вантажоодержувач - Рівненське відділення ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК» «Енергоатом».

Згідно з п. 6.1. договору, в редакції Додаткової угоди № 3 та Протоколу розбіжностей, оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником за умови реєстрації постачальником належним чином оформленої і незаблокованої податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати поставки продукції.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії даного договору - по 30.06.2022, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків (п. 11.1. договору).

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 56 774 452,80 грн, що підтверджується видатковою накладною на відпуск готової продукції та матеріальних цінностей № 080662 від 24.12.2021.

Податкова накладна № 94 на суму 56 774 452, 80 грн зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією № 1 про доставку до ЄРПН 13.01.2022.

26.01.2022 та 20.09.2022 позивач направив на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату за договором, а саме: рахунок-фактуру № 1578 від 24.12.2021 на суму 56 774 452, 80 грн та рахунок-фактуру № 371 від 08.09.2022 на суму 56 274 453,80 грн.

Оскільки, відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар за договором поставки у розмірі 500 000,00 грн, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 56 274 453,80 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом вище, між сторонами укладений договір поставки №15-6035/53-122-04-20-09642 від 15.05.2020, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність замовника продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1.

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору позивач згідно видаткової накладної на відпуск готової продукції та матеріальних цінностей № 080662 від 24.12.2021 поставив відповідачу товар на суму 56 774 452, 80 грн.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача щодо якості чи кількості поставленої позивачем продукції відповідно до видаткової накладної на відпуск готової продукції та матеріальних цінностей № 080662 від 24.12.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті п. 6.1. договору, в редакції Додаткової угоди № 3 та Протоколу розбіжностей, оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником за умови реєстрації постачальником належним чином оформленої і незаблокованої податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати поставки продукції.

Відповідно до квитанції №1 податкову накладну № 94 на суму 56 774 452, 80 грн зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.01.2022.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на умови договору, строк оплати за поставлену позивачем продукцію є таким, що настав.

Заперечення відповідача щодо заборгованості за договором поставки №15-6035/53-122-04-20-09642 від 15.05.2020 на суму 56 274 453,80 грн до матеріалів справи не надано.

Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов`язань за договором в частині оплати за переданий товар та наявність заборгованості за договором на час звернення до суду у розмірі 56 274 452,80 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано.

Водночас, в прохальній частині позову позивачем заявлено вимогу до стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 56 274 453,80 грн, в той час як матеріалами справи підтверджується невиконане відповідачем зобов`язань за договором у розмірі 56 274 452,80 грн, у зв`язку із чим суд частково задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 56 274 452,80 грн.

З приводу заявленого відповідачем у відзиві клопотання про відстрочення виконання рішення на один рік з дня ухвалення рішення, суд зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що під час окупації Запорізькою АЕС, AT «НАЕК «Енергоатом» втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину доходу від реалізації електроенергії, при цьому відповідач продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу Запорізької АЕС, що негативно вплинули на фінансовий стан підприємства, отриманий збиток в розмірі 6,75 млрд грн, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2022 рік.

Також відповідачем зазначено, що постійні ракетні атаки Російської Федерації на енергетичну інфраструктуру України безпосередньо та значно впливають на роботу інших атомних електростанцій України, водночас будучи оператором усіх атомних електростанцій AT «НАЕК «Енергоатом» зобов`язане першочергово дбати про безпеку експлуатації ядерних установок, у зв`язку з чим наявні ресурси відповідач спрямовує на задоволення потреб безпеки експлуатації АЕС.

Відповідач звернув увагу, що основним постачальником електричної енергії у критично важливий для України період є саме атомні електростанції і збереження нормального режиму їх роботи є гарантією забезпечення економіки та забезпечення населення держави електроенергією в умовах втрат, завданих країною агресором.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зі змісту приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що відстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується після набрання рішенням законної сили, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому судом враховано, що у рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013р., розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Судом враховано, що в силу особливостей господарської діяльності відповідача, що є наразі ускладненою в силу обставин зумовлених війною, основний дохід відповідач одержує від реалізації електричної енергії, що виробляється атомними електростанціями, а тому надання відстрочки дозволить Товариству виконати рішення суду без додаткових витрат та негативних наслідків у діяльності підприємства через брак необхідних коштів на першочергові потреби.

Суд відзначає, що інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити господарську діяльність, а інтерес позивача полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.

Частиною 5 ст. 331 ГПК України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи зазначене вище, особливий статус та діяльність підприємства в галузі енергетики в умовах воєнного стану, з огляду на те, що відповідач віднесений до Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 83 (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України), оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, надані заявником в обґрунтування своєї заяви документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочки виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24 до 23.01.2025.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача та відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24 до 23.01.2025 згідно з частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд задовольняє позовні вимоги Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» до Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ „ЕНЕРГОАТОМ" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3, код ІПН 24584661) на користь Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 199; ідентифікаційний код 05762269) заборгованість у сумі 56 274 452,80 грн та судовий збір у сумі 675 293,44 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24 до 23.01.2025.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 05.08.2024.

Суддя О.В. Гулевець