Постанова

від 08.10.2024 по справі 910/4836/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р. Справа№ 910/4836/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 08.10.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" та Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненька атомна електрична станція"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 (повний текст рішення складено та підписано 05.08.2024)

у справі № 910/4836/24(суддя - Гулевець О.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом"

про стягнення 56 274 452, 80 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ „ЕНЕРГОАТОМ" про стягнення 56 274 452, 80 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" на користь Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" заборгованість у сумі 56 274 452, 80 грн та судовий збір у сумі 675 293, 44 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24 до 23.01.2025.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 26.08.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 по справі № 910/4836/24 в частині відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24 до 23.01.2025.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що позивач є унікальним підприємством як у машинобудівній, так і енергетичній галузі економіки України. Позивач також як і відповідач віднесений до Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №83 (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України).

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що позивачу нанесені суттєві збитки, які потребують якнайшвидшого усунення для повноцінного здійснення господарської діяльності під час війни в інтересах України, для чого необхідні суттєві фінансові витрати.

Одночасно з поданням апеляційної скарги, позивачем заявлено клопотання про витребування у Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", фінансову звітність за 2023 рік для порівняння зі звітністю за 2022 рік та попередні роки з метою оцінки фінансового становища відповідача. У позивача немає законних підстав для отримання такої звітності, а на офіційному сайті відповідача така звітність на цей час не розміщена.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Також, не погоджуючись з вказаним рішенням, 26.08.2024 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненька атомна електрична станція" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24, в якій просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 по справі № 910/4836/24 в частині вирішення питання розподілу між сторонами судових витрат та стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" судовий збір в сумі 675 293, 43 грн замість 675 293, 44 грн.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що ціна заявленого позову становить 56 274 452,80 грн, тому судовий збір, який підлягав сплаті за його подання, мав становити 675 293,43 грн (56 274 452,80 грн х 1,5 % х 80 %), проте, за результатами розгляду справи суд стягнув судовий збір в сумі 675 293,44 грн. Таким чином, в цій частині рішення суду підлягає зміні і сума стягнутого з товариства судового збору повинна становити 675 293,43 грн, а не 675 293,44 грн.

Згідно з протоколом передачі справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 28.08.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4836/24 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненька атомна електрична станція" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

12.09.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/4836/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненька атомна електрична станція" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24. Об`єднано апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" та Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненька атомна електрична станція" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24 в одне апеляційне провадження. Запропоновано відповідачу по справі надати свої міркування щодо заявленого Акціонерним товариством "Українські енергетичні машини" клопотання витребування з відповідача фінансової звітності за 2023 рік. Призначено до розгляду апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" та Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненька атомна електрична станція" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24 у судовому засіданні 08.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 заяву представника Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненька атомна електрична станція" Шолома Сергія Вікторовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" та Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненька атомна електрична станція" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24 призначено в режимі відеоконференції на раніше визначену дату 08.10.2024.

26.09.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від філії "Відокремленого підрозділу "Рівненька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який вмотивований тим, що підприємство відповідача не намагається уникнути виконання судового рішення у цій справі, а відстрочка його виконання надасть можливість належно виконати рішення без понесення додаткових витрат, які матимуть місце у зв`язку з примусовим його виконанням та можуть призвести до негативних наслідків у діяльності підприємства через брак необхідних коштів на першочергові потреби, пов`язані з забезпеченням безпеки експлуатації ядерних установок.

Відповідач у відзиві вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано відстрочив виконання рішення до 23.01.2025, зберігши при цьому баланс інтересів сторін та дотримався принципу справедливості. Відтак, просить апеляційний суд в задоволенні апеляційної скарги АТ «Укренергомашини» відмовити, а рішення суду першої інстанції в частині відстрочення його виконання залишити без змін.

Відповідач у відзиві також зазначає, що клопотання АТ «Укренергомашини» про витребування фінансової звітності за 2023 рік, на думку відповідача, клопотання є безпідставне і не обгрунтоване, а також подане поза межами процесуальних строків на подання доказів та не було предметом розгляду в суді першої інстанції.

04.10.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від представника Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" Гарагулі Вячеслава Анатолійовича до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 заяву представника Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" Гарагулі Вячеслава Анатолійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" та Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненька атомна електрична станція" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24 призначено в режимі відеоконференції на раніше визначену дату 08.10.2024

У судове засідання, що відбулось 08.10.2024 з`явились представники позивача та відповідача, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах.

Щодо заявленого позивачем клопотання про витребування у Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", фінансову звітність за 2023 рік для порівняння зі звітністю за 2022 рік та попередні роки з метою оцінки фінансового становища відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 8 ст. 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц).

Фактично, як вбачається зі змісту даного клопотання, метою витребування нових доказів, перелік яких наведено в прохальній частині відповідного клопотання, являється спростування аргументів відповідача, які викладені у заяві про відстрочення виконання рішення, поданої відповідачем до суду першої інстанції.

Дослідивши обставини, що викладені в клопотанні позивача, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Зважаючи на те, що заявником не обґрунтовано неможливість подання такого клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, колегія суддів дійшла висновку про залишення вказаного клопотання без розгляду.

Водночас, позивачем подано разом з апеляційною скаргою нові докази по справі, які були відсутні на момент винесення оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Скаржник не надав суду апеляційної інстанції докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд апеляційної інстанції залишає вказані докази без розгляду та розглядає справу за наявними на момент винесення оскаржуваного рішення доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.05.2020 між Акціонерним товариством «Турбоатом» (постачальник, позивач), змінено найменування на Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини», та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» (замовник, відповідач) укладено договір поставки №15-6035/53-122-04-20-09642 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність замовника продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток №1 до договору).

Предметом поставки по даному договору є продукція: 42110000-3, комплекти робочих лопаток до турбін К-220-44 виробництва АТ «Турбоатом», яка передбачена специфікацією № 1 до даного договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. договору ціна продукції, що поставляється за цим договором складає 47 312 044,00 грн. (сорок сім мільйонів триста дванадцять тисяч сорок чотири грн. 00 коп), крім того ПДВ - 9 462 408,80 грн (дев`ять мільйонів чотириста шістдесят дві тисячі чотириста вісім грн 80 коп). Загальна сума договору (вартість продукції) становить 56 774 452,80 гривень (п`ятдесят шість мільйонів сімсот сімдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят дві грн 80 коп) з ПДВ.

Найменування, кількість продукції, номер креслення, ціна за одиницю продукції та загальна вартість вказана у специфікації №і (додаток № 1) до даного договору (п. 2.3. договору).

Пунктом 3.1. договору в редакції Додаткової угоди № 3 передбачено, що продукція поставляється в строк по 24.12.2021. Продукція поставляється на умовах ЕХW (м. Харків, пр. Московський 199, склад постачальника) згідно «Інкотермс-2010». Вантажоодержувач - Рівненське відділення ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК» «Енергоатом».

Згідно з п. 6.1. договору, в редакції Додаткової угоди № 3 та Протоколу розбіжностей, оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником за умови реєстрації постачальником належним чином оформленої і незаблокованої податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати поставки продукції.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії даного договору - по 30.06.2022, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків (п. 11.1. договору).

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 56 774 452,80 грн, що підтверджується видатковою накладною на відпуск готової продукції та матеріальних цінностей № 080662 від 24.12.2021.

Податкова накладна № 94 на суму 56 774 452, 80 грн зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією № 1 про доставку до ЄРПН 13.01.2022.

26.01.2022 та 20.09.2022 позивач направив на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату за договором, а саме: рахунок-фактуру № 1578 від 24.12.2021 на суму 56 774 452, 80 грн та рахунок-фактуру № 371 від 08.09.2022 на суму 56 274 453,80 грн.

Оскільки, відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар за договором поставки у розмірі 500 000,00 грн, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 56 274 453,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №15-6035/53-122-04-20-09642 від 15.05.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням своєчасно поданого відзиву та заперечень.

Так, рішення суду господарського суду міста Києва оскаржується позивачем та відповідачем лише в частині відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24 до 23.01.2025 та надмірного стягнення з відповідача 0,01 грн судового збору

Згідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Приписами ч. 3 ст. 277 ГПК України встановлено виключний перелік підстав норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Так, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення в частині стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" на користь Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" заборгованість у сумі 56 274 452, 80 грн.

Суд першої інстанції частково задовольняючи заявлене відповідачем у відзиві клопотання про відстрочення виконання рішення на один рік з дня ухвалення рішення, суд виходив з того, що під час окупації Запорізькою АЕС, AT «НАЕК «Енергоатом» втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину доходу від реалізації електроенергії, при цьому відповідач продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу Запорізької АЕС, що негативно вплинули на фінансовий стан підприємства, отриманий збиток в розмірі 6,75 млрд грн, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2022 рік.

Так, судом першої інстанції враховуючи особливий статус та діяльність підприємства в галузі енергетики в умовах воєнного стану, з огляду на те, що відповідач віднесений до Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 83 (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України), оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, надані заявником в обґрунтування своєї заяви документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочки виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24 до 23.01.2025.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаною позицією суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником.

Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду.

Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому, такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Тобто, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

При цьому положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина), скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява No6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапівницький та інші проти України», заява №60858/00).

Подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже питання про відстрочення виконання рішення суду має вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін.

Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, суд повинен дослідити та оцінити доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення. У відповідності до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Основною діяльністю позивача є виробництво парових турбін для теплових і атомних електростанцій, гідравлічних турбін для гідроелектростанцій і гідроакумулюючих електростанцій, газових турбін для теплових електростанцій. Позивач здійснює повний цикл виробництва: проектування, виготовлення, постачання, налагодження та фірмове обслуговування турбінного устаткування для всіх типів електростанцій. Дана інформація підтверджується даними, що є на офіційному державному сайті privatization.gov.ua

Згідно інформації, що є на офіційному сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (https://www.nssmc.gov.ua/for-market-participants/services/open-data/) стосовно АТ «Укренергомашини» частка в статутному капіталі держави - 75,2241%. Позивач також як і відповідач віднесений до Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №83 (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України).

Вказане додатково вказує про значущість позивача, особливо під час воєнного стану, коли він може виконувати особливі завдання в інтересах держави.

В свою чергу, судом першої інстанції не з`ясовано фінансовий стан сторін, зокрема відповідача, не порівняно його майновий стан на момент винесення оскаржуваного рішення з попередніми роками, відповідачем не надано доказів (фінансової звітності) на підтвердження важкого фінансового стану за 2023-2024 року, судом першої інстанції не взято до уваги значущість діяльності позивача для України під час воєнного стану, не враховано наслідки для позивача при затримці виконання рішення.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволені заяви (поданої разом з відзивом на позовну заяву) Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" про розстрочку виконання рішення на один рік з дня ухвалення рішення в повному обсязі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ціна заявленого позову становить 56 274 452,80 грн.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини 3 статті 4 даного Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи зазначені норми, судовий збір за подання позовної заяви становить 675 293,43 грн, та розраховується наступним чином, 56 274 452,80 грн х 1,5 % х 80 %.

Позивач, згідно платіжної інструкції №2626 від 01.05.2024 сплатив судовий збір в розмірі 675 293,44 грн, тобто сума сплаченого судового збору є більшою на 0.01 грн (одну копійку), а ніж яка підлягала сплаті.

Водночас, рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/4836/24 стягнуто з Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ „ЕНЕРГОАТОМ" на користь Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" судовий збір у сумі 675 293,44 грн.

Таким чином, судом першої інстанції стягнуто надмірний судовий збір з Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ „ЕНЕРГОАТОМ" у розмірі 0,01 грн (одна копійка), який підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, як надмірно сплачений.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим доводи Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненька атомна електрична станція" викладені в його апеляційній скарзі.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мале місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм матеріального права, тому рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/4836/24 в частині відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24 до 23.01.2025 та стягнення з відповідача 0,01 грн надмірно сплаченого позивачем судового збору.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги філії "Відокремлений підрозділ "Рівненька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" та Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/4836/24 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону у даній справі та скасування рішення місцевого господарського суду, з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що судом апеляційної інстанції

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненька атомна електрична станція" на рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/4836/24 - задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/4836/24 - задовольнити.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/4836/24 скасувати частково. Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ „ЕНЕРГОАТОМ" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3, код ІПН 24584661) на користь Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 199; ідентифікаційний код 05762269) заборгованість у сумі 56 274 452 (п`ятдесят шість мільйонів двісті сімдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят дві гривні) 80 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ „ЕНЕРГОАТОМ" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3, код ІПН 24584661) на користь Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 199; ідентифікаційний код 05762269) судовий збір у сумі 675 293 (шістсот сімдесят п`ять тисяч двісті дев`яносто три гивні) 43 коп.

Повернути Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини" (61037, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 199; ідентифікаційний код 05762269) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 0,01 грн (одна копійка) за подання позовної заяви.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У задоволені заяви Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ „ЕНЕРГОАТОМ" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/4836/24 до 23.01.2025 - відмовити.».

4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 21.10.2024

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир