Рішення

від 05.08.2024 по справі 911/1268/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1268/24

За позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Комунального підприємства Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання»

про стягнення 364, 62 грн

Суддя В.М. Антонова

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Комунального підприємства Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» (надалі - відповідач) про стягнення 364, 62 грн збитків.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.198, 200, 201 Податкового кодексу України , обґрунтовані невиконанням відповідачем свого зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості включити суму податку на додану вартість в розмірі 364, 62 грн до податкового кредиту, внаслідок чого зазнав збитків на вказану суму.

2.Стислий виклад позицій відповідача

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

07.06.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №911/1268/24 та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

22.07.2024 від позивача надійшло письмове підтвердження, що ціна позову залишається незмінною.

Відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповіддю про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС №2650785.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 07801, Київська область, Бородянський район, селище міського типу Бородянка, вулиця Вокзальна, будинок 1 А.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження в справі від 12.06.2024 був повернутий до суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №911/1268/24 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

13.04.2017 між позивачем (споживач) та відповідачем (виконавець) укладено договір №ПЗ/ДН-1-17763/НЮ про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з водопостачання холодної води та водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

У пункті п.1.3. договору сторони погодили, що об`єм послуг:

- водопостачання всього: 486,2 м3/рік, в тому числі: на комунально-побутові 486,2 м3/рік;

- водовідведення всього: 486,2 м3/рік, в тому числі: на комунально-побутові 486,2 м3/рік.

Згідно із п.1.4 договору тарифи на послуги на момент заключення договору становлять:

- з централізованого постачання холодної води всього: 9,10 грн/ м3;

- з водовідведення в 13,50 грн/ м3.

Пунктом 1.5. сторони погодили, що відповідно до чинного законодавства України, регулювання цін та тарифів на надання житлово-комунальних послуг підприємством належить до повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. У випадку зміни тарифів на надані виконавцем послуги, будуть застосовані нові тарифи, про конкретні розміри яких споживачі будуть проінформовані та ознайомлені через засоби масової інформації за 15 днів до введення нових та у пунктах прийому платежів, без внесення змін до даного договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.2.1. договору).

Згідно із п.2.2. договору рахунки або інші платіжні документи за водопостачання та водовідведення підлягають оплаті споживачем у п`ятиденний строк після їх подачі виконавцем.

Відповідно до актів наданих послуг за період з січня 2020 року по серпень 2021 року відповідачем було надані позивачу послуги з водопостачання на загальну суму 2 187,70 грн, у тому числі ПДВ - 364,62 грн, а саме: №215 від 27.01.2020 на суму 150,30 грн, в тому числі ПДВ в сумі 25,05 грн; №503 від 24.02.2020 на суму 133,60 грн, в тому числі ПДВ в сумі 22,27 грн; №798 від 25.03.2020 на суму 217,10 грн, в тому числі ПДВ в сумі 36,18 грн; №960 від 24.04.2020 на суму 33,40 грн, в тому числі ПДВ в сумі 5,57 грн; №1341 від 29.05.2020 на суму 50,10 грн, в тому числі ПДВ в сумі 8,35 грн; №2259 від 27.08.2020 на суму 116,90 грн, в тому числі ПДВ в сумі 19,48 грн; №2598 від 28.09.2020 на суму 116,90 грн, в тому числі ПДВ в сумі 19,48 грн; №2950 від 23.10.2020 на суму 100,20 грн, в тому числі ПДВ в сумі 16,70 грн; №3265 від 26.11.2020 на суму 150,30 грн, в тому числі ПДВ в сумі 25,05 грн; №3722 від 28.12.2020 на суму 116,90 грн, в тому числі ПДВ в сумі 19,48 грн; №157 від 25.01.2021 на суму 167,00 грн, в тому числі ПДВ в сумі 27,83 грн; №507 від 22.02.2021 на суму 100,20 грн, в тому числі ПДВ в сумі 16,70 грн; №954 від 25.03.2021 на суму 116,90 грн, в тому числі ПДВ в сумі 19,48 грн; №1303 від 23.04.2021 на суму 183,70 грн, в тому числі ПДВ в сумі 30,62 грн; №1677 від 26.05.2021 на суму 116,90 грн, в тому числі ПДВ в сумі 19,48 грн; №1982 від 25.06.2021 на суму 116,90 грн, в тому числі ПДВ в сумі 19,48 грн; №2252 від 22.07.2021 на суму 100,20 грн, в тому числі ПДВ в сумі 16,70 грн; №2629 від 30.08.2021 на суму 100,20 грн, в тому числі ПДВ в сумі 16,70 грн.

Вказані акти підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень та заперечень.

У свою чергу позивачем оплачено відповідачу отримані послуги в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №2587510 від 28.02.2020 на суму 150,30 грн, №2631797 від 16.03.2020 на суму 133,60 грн, №2777077 від 03.06.2020 на суму 217,10 грн, №2777031 від 03.06.2020 на суму 33,40 грн, №2814415 від 15.06.2020 на суму 50,10 грн, №3041081 від 15.09.2020 на суму 116,90 грн, №3127606 від 21.10.2020 на суму 116,90 грн, №3226682 від 04.12.2020 на суму 100,20 грн, №3282204 від 17.12.2020 на суму 150,30 грн, №3391172 від 27.01.2021 на суму 116,90 грн, №3458268 від 26.02.2021 на суму 167,00 грн, №3530398 від 30.03.2021 на суму 100,20 грн, №3593664 від 15.04.2021 на суму 116,90 грн, №3705976 від 25.05.2021 на суму 183,70 грн, №3774595 від 15.06.2021 на суму 116,90 грн, №3879633 від 20.07.2021 на суму 116,90 грн, №3969505 від 16.08.2021 на суму 100,20 грн, №4053736 від 14.09.2021 на суму 100,20 грн.

Позивач у обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем, як продавцем не виконано своїх зобов`язань щодо реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим, позивач був позбавлений можливості включити суму податку на додану вартість в розмірі 364, 62 грн до податкового кредиту, а відповідно зменшення податкового кредиту на цю суму є фактично збитками, які виникли з вини відповідача.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України , податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

У відповідності до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Отже, згідно з п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Згідно п. 201.16. ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, у порушення ст.201 Податкового кодексу України, відповідач не зареєстрував належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 2 187,70 грн, з урахуванням ПДВ - 364,62 грн (20 %).

Частинами 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відсутність реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Реєстрі не дає покупцю можливості (права) включити суми податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (пункт 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Відповідач у порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкові накладні, зворотнього матеріали справи не містять.

Отже, враховуючи встановлені вище обставини та наведені норми законодавства, вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

Аналогічний висновок також міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідача збитків у розмірі 364, 62 грн завданих унаслідок не реєстрації податкових накладних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 364, 62 грн збитків.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Комунального підприємства Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» про стягнення 364, 62 грн задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» (07801, Київська обл., Бородянський р-н, смт Бородянка, вул. Вокзальна, буд. 1а, ідентифікаційний код 33710516) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 40081221) 364 (триста шістдесят чотири) грн 62 коп. збитків та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

3.Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст.256 ГПК України.

Суддя В.М. Антонова