Рішення

від 25.07.2024 по справі 914/639/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2024 Справа № 914/639/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром", м. Львів

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Львівський завод фрезерних верстатів", м. Львів

про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності

за зустрічним позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Львівський завод фрезерних верстатів", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром", м. Львів

про зобов"язати знести зведену на місці кузні нежитлову будівлю Т-1 площею 983,8 кв.м. 2018 року побудови, а також знести поверх з мансардою площею 713,0 кв.м. нежитлової будівлі Т1-1, які є складовими частинами об"єкта нерухомого майна з назвою "експериментальний цех та нежитлова будівля" по вул. Зелена, 149 Г у м. Львові, реєстраційний № об"єкта 1262220446101; зобов"язати ТОВ "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром" відновити будівлю кузні в стані, який передбачений Технічним паспортом на Кузню літ. Щ-1, що складений станом на 29.05.2017 року, з розташуванням відповідно до Паспортизації земельної ділянки Львівського заводу фрезерних верстатів по вул. Зеленій у м. Львові, виготовлений Державним інститутом "УкрЗахідДІІНТР" станом на 1994 рік.

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.М.

За участю представників:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Яцишин Андрій Володимирович - представник;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром" до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Львівський завод фрезерних верстатів" про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.03.2021 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.05.2021 року поновлено строк Товариству з додатковою відповідальністю "Львівський завод фрезерних верстатів" для подання зустрічного позову у справі №914/639/21, прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Львівський завод фрезерних верстатів", м. Львів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром", м. Львів про зобов"язання знести зведену на місці кузні нежитлову будівлю Т-1 площею 983,8 кв.м. 2018 року побудови, а також знести поверх з мансардою площею 713,0 кв.м. нежитлової будівлі Т1-1, які є складовими частинами об"єкта нерухомого майна з назвою "експериментальний цех та нежитлова будівля" по вул. Зелена, 149 Г у м. Львові, реєстраційний № об"єкта 1262220446101; зобов"язати ТОВ "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром" відновити будівлю кузні в стані, який передбачений Технічним паспортом на кузню літ. Щ-1, що складений станом на 29.05.2017 року, з розташуванням відповідно до Паспортизації земельної ділянки Львівського заводу фрезерних верстатів по вул. Зеленій у м. Львові, виготовлений Державним інститутом "УкрЗахідДІІНТР" станом на 1994 рік.

Хід розгляду справи викладений в попередніх ухвалах суду.

Ухвалою суду від 16.09.2021 року клопотання (вх.№3500/21) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром" - позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) призначено у справі №914/639/21 будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79024, м.Львів, вул. Липинського, 54) та зупинено провадження у справі №914/639/21 на час проведення експертизи.

04.01.2024 року на адресу суду від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист №9622/10/вих.-23/ЛЕП від 26.12.2023 року за вх.№376/24 від 04.01.2024 року разом з висновком експерта від 26.12.2023 року №4704 та матеріалами справи №914/639/21 на 9 томах.

Ухвалою суду від 16.01.2024 року провадження у справі №914/639/21 поновлено та підготовче засідання призначено на 08.02.2024 року о 11:30 год.

04.04.2024 року представником позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) подано через систему «Електронний суд» клопотання (вх.№1314/24) про призначення у справі №914/639/21 повторної будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставити питання згідно вказаного у клопотанні переліку.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) заперечив проти клопотання про призначення повторної експертизи з підстав, зазначених у запереченнях на клопотання (вх.№9573/24).

Ухвалою суду від 11.04.2024 року у задоволенні клопотання (вх.№1314/24) про призначення повторної будівельно-технічної експертизи у справі №914/639/21 - відмовлено.

В судове засідання 11.04.2024 року представники позивача з`явилися, які надали пояснення по суті спору та не заперечили щодо закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

В судове засідання 11.04.2024 року відповідач явку уповноваженого представника забезпечив та не заперечив щодо закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

За приписами статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст.177 ГПК України та вирішення питань які підлягають з`ясуванню у порядку ст.182 ГПК України, суд прийшов до висновку про необхідність закриття підготовчого провадження, призначення розгляду справи по суті.

У судових засіданнях розгляду справи по суті сторони надали пояснення, брали участь в дослідженні доказів. У судове засіданні з ініціативи позивача викликався судовий експерт.

У судовому засіданні 25.07.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи позивач за первісним позовом.

Просить визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності за Товариством з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів» (код ЄДРПОУ: 00222278, місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 149) на кузню літ «Щ-1» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1283714646101), загальною площею 74 кв. м, за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149 у м. Львові та припинити право власності Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів» (код ЄДРПОУ: 00222278, місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 149) на кузню літ «Щ-1» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1283714646101), загальною площею 74 кв. м, за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149 у м. Львові.

Зазначає, що подані документи для проведення державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1283714646101 за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149 - не дозволяли державному реєстратору встановити відповідність заявлених ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» прав документам, що їх посвідчують. Зважаючи на відсутність документів про введення цього об`єкту нерухомого майна в експлуатацію, та на відсутність у державному земельному кадастрі запису про зареєстроване право користування земельною ділянкою за ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» єдиним законним рішенням державного реєстратора могла бути лише відмова у державній реєстрації прав.

Аргументи відповідача за первісним позовом.

Просить у позові відмовити з підстав, зазначених у відзиві. Просить застосувати строк позовної давності. При цьому зазначає, що позивачу відомо про факт реєстрації права власності на спірний об`єкт 20.06.2017 року, оскільки листом 29.09.2017 року відповідач повідомляв позивача про необхідність доступу до об`єкту - кузні.

Аргументи позивача за зустрічним позовом.

Просить знести зведену на місці кузні нежитлову будівлю Т-1 площею 983,8 кв.м. 2018 року побудови, а також знести поверх з мансардою площею 713,0 кв.м. нежитлової будівлі Т1-1, які є складовими частинами об"єкта нерухомого майна з назвою "експериментальний цех та нежитлова будівля" по вул. Зелена, 149 Г у м. Львові, реєстраційний № об"єкта 1262220446101; зобов"язати ТОВ "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром" відновити будівлю кузні в стані, який передбачений Технічним паспортом на Кузню літ. Щ-1, що складений станом на 29.05.2017 року, з розташуванням відповідно до Паспортизації земельної ділянки Львівського заводу фрезерних верстатів по вул. Зеленій у м. Львові, виготовлений Державним інститутом "УкрЗахідДІІНТР" станом на 1994 рік. Підстави наведені у зустрічному позові.

Аргументи відповідача за зустрічним позовом.

У задоволені зустрічного позову просить відмовити з підстав, зазначених у відзиві (вх.№13284/21). Зазначає, що будь-яких правовстановлюючих документів на будівлю «Кузня» позивачем не надано, рішенням виконкому Львівської міської ради №636 від 21.07.2017 року затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва із знесенням існуючого навісу по вул. Зеленій, 149 гу м. Львові, виконано всі будівельно-монтажні роботи з будівництва об`єкта відповідно до встановлених правил та стандартів, об`єкт прийнятий в експлуатацію.

Обставини встановлені судом

Згідно з наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 23.12.1994 № 1686, виданого на підставі Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 та Положення про порядок корпоратизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993, на базі Львівського заводу фрезерних верстатів створено ВАТ "ЛЗФВ", про що 04.01.1995 виконавчим комітетом Львівської міської ради було видано свідоцтво № 00222278 про державну перереєстрацію Львівського заводу фрезерних верстатів.

22.12.1994 заступником міністра Мінмашпрому України затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів № 002222278, відповідно до якого вартість майна, що підлягає приватизації, визначена у сумі 13 568 100 тис. крб.

Згідно з інвентаризаційним описом № 72 основних засобів, складеним відповідно до наказу № 159 у процесі інвентаризації, закінченої 01.10.1994, під порядковим номером 6 вказано об`єкт - кузня, рік випуску - 1973, інвентаризаційний номер - 01-00006.

Відповідно до Статуту ВАТ «ЛЗФВ» станом на 22.12.1994 року Статутний фонд товариства становить 13 568 100 тис.крб. Згідно Статуту ВАТ «ЛЗФВ» (нова редакція) станом на день реєстрації 03 березня 1997 року, номер запису 01736, свідоцтво №00222278 Статутний фонд становить 135 681,00 грн.

За даними Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області згідно з відповіддю від 20.10.2015 до статутного фонду ВАТ "ЛЗФВ" (ЄДРПОУ 00222278) передано, зокрема, кузня, що є предметом спору у справі, розташованої за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149, інвентарний номер 01-00006. Цей об`єкт зазначений у Переліку майна, переданого до Статутного фонду ВАТ «ЛЗФВ».

Аналогічний об`єкт включено до відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв за станом на 01.04.1994 Львівського заводу фрезерних верстатів за підписом директора та головного бухгалтера ТзДВ "ЛЗФВ".

Відповідно до Статуту ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів», зареєстрованого 04 січня 1995 року, затвердженого заступником Міністра машинобудування, військо-промислового комплексу і конверсії України 22.12.1994 року, ВАТ «ЛЗФВ» засноване шляхом перетворення державного підприємства Львівського заводу фрезерних верстатів у ВАТ відповідно до Закону України «Про господарські товариства», Закону України «Про цінні папери та фондову біржу», Указу Президента України від 15.06.1993 "Про корпоратизацію підприємств".

Згідно Розділу 4 Статуту засновником товариства є держава в особі Міністерства машинобудування військово-промислового комплексу та конверсії України. Акціонерами (учасниками) товариства є , зокрема держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном (якщо 100% акцій належать державі), орган приватизації після передачі йому акцій засновником згідно з рішенням про приватизацію майна товариства.

Відповідно до Розділу 3 Статуту товариство є власником майна, переданого Засновниками та учасниками у власність.

Згідно Плану розміщення акцій ВАТ «ЛЗФВ», що затверджений начальником регіонального відділення Фонду держмайна України 03 лютого 1995 року, узгодженого заступником міністра Статутний фонд товариства склав 13568100 тис.крб.

Стутом ВАТ «ЛЗФВ» (нова редакція) затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТу від 17 грудня 1996 року протокол№1, зареєстрованого 03 березня 1997 року №запису 01736, свідоцтво №00222278 Головою реєстраційної Палати Департаменту економічної політикита ресурсів Львівського міськвиконкому, Статутний фонд товариства становить 135681,00грн. Відповідно до Розділу 6 майно товариства становлять основні фонди, оборотні кошти та інші цінності. Вартість яких відображена на балансі товариства. Товариство є власником грошових коштів та майна, отриманого в порядку підписки на акції, інших надходжень.

Згідно з рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "ЛЗФВ" від 11.11.2011, оформленого протоколом №2, ВАТ "ЛЗФВ" припинено шляхом його перетворення у ТзДВ "ЛЗФВ", а рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "ЛЗФВ" від 24.01.2012, оформленого протоколом № 1, затверджено передавальний акт від товариства до ТзДВ "ЛЗФВ", яке є правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків ВАТ "ЛЗФВ", включаючи всі зобов`язання стосовно всіх кредиторів.

10.02.2012 установчими зборами ТзДВ "ЛЗФВ" вирішено створити ТзДВ "ЛЗФВ" у результаті перетворення ВАТ "ЛЗФВ" (ідентифікаційний код 00222278), місцезнаходженням цього товариства визначено місцезнаходження ВАТ "ЛЗФВ", а саме 79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, 149, затверджено Статут ТзДВ "ЛЗФВ".

В матеріалах справи є Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.06.2017 № 90411527, з якого вбачається, що об`єкт нерухомого майна - кузня, літера Щ-1, загальною площею 74 м2, розташований за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1283714646101, зареєстрований 20.06.2017 на праві приватної власності ТзДВ "ЛЗФВ" на підставі акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 22.12.1994, виданого Мінмашпром України від 23.12.1994 за № 1686, та переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ "ЛЗФВ", від 20.10.2015, виданого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 90411527 від 23.06.2017, Живко Михайло Олександрович , Зубрянська сільська рада Пустомитівського району Львівської області.

На виконання ухвали суду Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради надало копії документів рееєстраційної справи №1262220446101, сформовані шляхом друку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

28.11.2001 між ВАТ "ЛЗФВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія ВЕЕМ" (правонаступником якого є ТОВ "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром") укладено договір купівлі-продажу будівель, який зареєстрований за № 7330, зі змісту якого вбачається, що ВАТ "ЛЗФВ" продало ТОВ "Компанія ВЕЕМ" експериментальний цех під літ. Л-2, розташований за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, площею 1247,2 м2, який складається із приміщень, позначених у поверховому плані Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 17.07.2000 цифрами, а саме першого поверху загальною площею 998,6 м2, другого поверху загальною площею 248,6 м2 та будівлі навісу під літ. Т-1, розташованого за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, площею 397,5 м2. За наслідками чого 17.01.2003 Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки видало реєстраційне посвідчення на відповідні об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на праві колективної власності за ТОВ "Компанія ВЕЕМ", а 06.07.2006, як вбачається з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 11148158, ТОВ "Компанія ВЕЕМ" зареєстровано право колективної власності на експериментальний цех під літерою Л-2, площею 1247,2 м2, та навіс, літ. Т-1, площею 397,5 м2.

Розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 21.03.2003 № 152 будівлі експериментального цеху (в технічному паспорті під літ. Л-2) загальною площею 1247,2 м2 та будівлі навісу загальною площею 397,5 м2 (в технічному паспорті під літ. Т-1), розташованого за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149, було присвоєно будинковий номер 149-Г.

23.09.2004 між Львівською міською радою та ТОВ "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром" укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування виробничих споруд загальною площею 0,2918 га, у тому числі під забудовою - 0,1547 га, під твердим покриттям - 0,0924 га, відкриті землі - 0,0447 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0058, на якій знаходяться кам`яні нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Зелена,149-г, строком на 10 років до 01.07.2014, зареєстрований у Львівській міській раді за № С-229.

27.11.2015 між ТОВ "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром" та Львівською міською радою укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 0,0104 га, у тому числі під забудовою - 0,0100 га, під твердим покриттям - 0,0004 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0310, на якій розміщена кам`яна нежитлова будівля, строком на 10 років до 01.10.2025, зареєстрований у Львівській міській раді за № С-4234, а також 27.11.2015 підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Зелена,149-г, для обслуговування виробничих споруд.

27.11.2015 ці ж сторони уклали також договір оренди земельної ділянки площею 0,0336 га, у тому числі під забудовою 0,0010 га, під зеленими насадженнями 0,0326 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0311, на аналогічний період, зареєстрований у Львівській міській раді за № С-4235, а також 27.11.2015 підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Зелена,149-Г, для обслуговування виробничих споруд. Щодо вилучення відповідних земельних ділянок, які прилягають до орендованих ТОВ "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром" ділянок і не використовуються ТзДВ "ЛЗФВ" для своїх потреб, із користування ТзДВ "ЛЗФВ" останній не заперечив, про що свідчить нотаріально засвідчена його заява від 11.04.2014 № 894.

31.03.2017 ТОВ "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром" та Львівська міська рада уклали договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 0,2638 га, у тому числі під капітальною забудовою - 0,1574 га, під спорудами - 0,0166 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0124 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0330, на якій розміщені кам`яні нежитлові будівлі, строком на 10 років до 20.10.2026, зареєстрований у Львівській міській раді за № С-4396, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Зелена,149-Г, для обслуговування виробничих споруд.

Зі змісту наявної в матеріалах справи інформаційної довідки від вбачається №208250272 від 05.05.2020 року, що 24.05.2017 здійснено реєстрацію права власності (номер запису про право власності 20675290) нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1262220446101) - експериментального цеху та нежитлової будівлі, складовими частинами якого є: експериментальний цех літ. Л-2 площею 1247,2 м2, нежитлова будівля літ. Т-1 площею 983,8 м2 2018 року побудови, нежитлова будівля літ. Т'-1 площею 67,5 м2 2018 року побудови, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149-Г, за власником ТОВ "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром" на підставі договору купівлі-продажу будівель від 28.11.2001 № 7330, розпорядження від 21.03.2003 № 152, технічного паспорта від 29.03.2018 № 876, технічного паспорта від 22.03.2018 № 869, декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 18.05.2018. Відповідний запис містить відомості про реєстрацію до 01.01.2013: реєстр прав власності на нерухоме майно з реєстраційним номером 15304204, 06.07.2006. За номером 15304204 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно наявний запис про колективну власність ТОВ "Компанія ВЕЕМ" (ідентифікаційний код 30994335) на об`єкти експериментального цеху літ. Л-2 площею 1247,2 м2, та навісу літ. Т-1 площею 397,5 м2 (інформаційна довідка від 21.11.2018 № 146202945). 13.06.2018 та 12.07.2018 вносились записи про реєстрацію змін стосовно об`єкта нерухомого майна 1262220446101 (номер запису про право власності 20675290) в частині адреси та об`єкта нерухомого майна, які вже відображені в інформаційній довідці від 02.08.2018 № 133051032 як актуальні відомості про об`єкт.

30.05.2017 державний реєстратор прав на нерухоме майно Тракало Оксана Богданівна Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради за результатами розгляду заяви Хомика Василя Петровича (представника ТОВ "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром") про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права власності, форма власності - приватна, на навіс літ. Т-1, експериментальний цех літ. Л-2, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Зелена,149, вирішила провести відповідну державну реєстрацію права власності за ТОВ "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром", про що прийняла рішення № 35446815.

На підставі зазначеного рішення до реєстру внесено запис про право власності від 24.05.2017 №20675290 за ТОВ "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром", що вбачається з інформаційної довідки від 19.10.2018 № 141855063 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.05.2017 № 88442313.

18.05.2018 за № ЛВ 141181 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові затверджено декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), "Будівництво виробничої будівлі по вул. Зелена,149-Г зі знесенням існуючого металевого навісу", замовник ТОВ "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром".

14.06.2018 державний реєстратор прав на нерухоме майно Тракало Оксана Богданівна Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради за результатами розгляду заяви Хомика Василя Петровича (представника ТОВ "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром") про внесення змін до запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме до запису про право власності за номером 20675290 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101, прийняла рішення № 41604218 про внесення змін до запису про право власності за номером 20675290 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101/спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зазначені зміни (опис змін: адреса; до підстав виникнення права власності додано розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 21.03.2003 № 152) внесено до реєстру 14.06.2018, що вбачається з інформаційної довідки від 19.10.2018 № 141855063.

12.07.2018 державний реєстратор прав на нерухоме майно Зубарєв Анатолій Анатолійович Давидівської сільської ради Об`єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області за результатами розгляду заяви Хомика Василя Петровича (представника ТОВ "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром") про внесення змін до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме до запису про право власності за номером 20675290 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101, прийняв рішення № 42026715 про внесення змін до запису про право власності за № 20675290 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101/спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме внести зміни у складову частину об`єкта нерухомого майна навіс, позначеного на плані літ. Т-1, площею 397,5 м2, що відбулися внаслідок знесення зазначеної складової частини та будівництва виробничої будівлі загальною площею 1051,30 м2. Зазначені зміни (опис змін: об`єкт нерухомого майна; експериментальний цех та навіс змінено на експериментальний цех та нежитлова будівля; до підстав виникнення права власності додано технічний паспорт від 29.03.2018 № 876, технічний паспорт від 22.03.2018 № 869, декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 18.05.2018) внесено до реєстру 12.07.2018, що вбачається з інформаційної довідки від 19.10.2018 № 141855063, у зв`язку з чим згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.07.2018 № 130651441 складовими частинами експериментального цеху та нежитлової будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1262220446101), розташованої за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149-Г і належить на праві власності ТОВ "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром", зазначено експериментальний цех літ. Л-2 площею 1247,2 м2, нежитлову будівлю літ. Т-1 площею 983,8 м2 2018 року побудови та нежитлову будівлю літ. Т'-1 площею 67,5 м2 2018 року побудови.

Норми права та мотиви суду

Щодо первісного позову.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом частин 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 346 ЦК України передбачені підстави припинення права власності на майно: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам`яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про власність", у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, право колективної власності виникає на підставі, зокрема перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства.

Стаття 12 Закону України "Про господарські товариства", у редакції чинній на момент корпоратизації, передбачала, що товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Порядок корпоратизації державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного капіталу яких перебуває у державній власності, а також

виробничих і науково-виробничих об`єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством (далі - підприємства) визначався Постановою КМУ від 05.07.1993 № 508 «Про порядок корпоратизації підприємств».

За змістом пунктів 15, 16 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.1993 № 508, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств, створених відповідно до цього Положення, визначається за діючою Методикою оцінки вартості об`єктів приватизації та оренди.

Судом встановлено, що вартість майна Львівського заводу фрезерних верстатів, яке включалося до статутного фонду ВАТ "ЛЗФВ", визначалася у Акті оцінки, складенню якого передувала інвентаризація майна Львівського заводу фрезерних верстатів. Ідентифікація основних засобів, включених до статутного фонду ВАТ "ЛЗФВ", здійснювалася за матеріалами інвентаризації (інвентаризаційний опис №72, відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв за станом на 01.10.1994, що складена згідно з Додатком 3 Методики оцінки вартості об`єктів приватизації (постанова Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 № 717), і яка є додатком до Акта оцінки).

Отже, внаслідок корпоратизації Львівського заводу фрезерних верстатів та перетворення його у ВАТ "ЛЗФВ" все майно, включене до статутного фонду останнього, у т.ч. і спірне нерухоме майно - кузня, стали власністю ВАТ "ЛЗФВ". Дата виникнення права власності ВАТ "ЛЗФВ" щодо такого майна - 04.01.1995 (дата реєстрації ВАТ "ЛЗФВ").

Такий правовий висновок грунтується на чинному на час вчинення таких дій законодавстві та на постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1898/18.

Матеріали справи містять Відомість розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв станом на 01.10.1994, яка підписана всім складом інвентаризаційної комісії Львівського заводу фрезерних верстатів, і яка складена за формою, що передбачена Додатком № 3 до Методики оцінки вартості об`єктів приватизації (постанова Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 № 717), в якій зазначено "кузня, адреса. М. Львів, вул. Зелена, 149, рік введення в експлуатацію 001973, балансова вартість 5527200 (крб.), залишкова вартість 2510270 (крб) (позиція 6) ".

Як зазначено у згаданій вище постанові Верховного Суду, дана відомість є частиною Акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів від 22.12.1994, оскільки власне вона ідентифікує ті основні засоби, які було включено до статутного фонду ВАТ "ЛЗФВ" в процесі корпоратизації Львівського заводу фрезерних верстатів, а крім того, в сукупності з іншими доказами дає підстави для висновку про те, що спірна кузня на момент корпоратизації Львівського заводу фрезерних верстатів існувала в натурі.

Судом досліджено протокол засідання інвентаризаційної комісії від 24.10.1994 № 2, яким затверджено результати інвентаризації майна Львівського заводу фрезерних верстатів станом на 01.10.1994. З урахуванням проведеної інвентаризації та майна, виявленого в ході цієї інвентаризації, 22.12.1994 заступником міністра Мінмашпрому України було затверджено Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів, яким було визначено вартість цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів у сумі 14' 045' 369,5 тис. крб. (ряд. 11). Крім цього, Актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів затверджено розмір Статутного фонду акціонерного товариства (ряд.11-ряд.12 - ряд -15) у розмірі 13568100тис.крб.

Згідно Плану розміщення акцій ВАТ "ЛЗФВ" Статутний фонд товариства (Розділ III Характеристика статутного фонду акціонерного товариства) склав 13568100тис.крб.

Отже, до складу статутного фонду ВАТ "ЛЗФВ" було включене все майно Львівського заводу фрезерних верстатів, виявлене в ході інвентаризації станом на 01.10.1994, за винятком державного житлового фонду, зброї, дизельної електростанції та радіостанції, у т.ч. до статутного фонду увійшла кузня.

В подальшому, згідно з рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "ЛЗФВ" від 11.11.2011, оформленого протоколом № 2, ВАТ "ЛЗФВ" припинено шляхом його перетворення у ТзДВ "ЛЗФВ", а рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "ЛЗФВ" від 24.01.2012, оформленого протоколом № 1, затверджено передавальний акт від товариства до ТзДВ "ЛЗФВ", яке є правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків ВАТ "ЛЗФВ", включаючи всі зобов`язання стосовно всіх кредиторів.

Слід зазначити, що цим актом, підписаним та складеним головою комісії з припинення ВАТ «ЛЗФВ» ОСОБА_10 та членом комісії ОСОБА_6 передбачено, що ТзДВ «ЛЗФВ» є правонаступником всього майна, усіх прав та обов`язків ВАТ «ЛЗФВ», включаючи всі зобов`язання стосовно всіх кредиторів та боржників.

10.02.2012 установчими зборами ТзДВ "ЛЗФВ" вирішено створити ТзДВ "ЛЗФВ" у результаті перетворення ВАТ "ЛЗФВ" (ідентифікаційний код 00222278), місцезнаходженням цього товариства визначено місцезнаходження ВАТ "ЛЗФВ", а саме 79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, 149, затверджено Статут ТзДВ "ЛЗФВ".

Отже, враховуючи наведене вище, історичний етап розвитку законодавства в аспекті корпоратизації підприємств, встановлені та досліджені судом обставини, суд не вбачає підстав для відхилення від висновку Верховного Суду, зазначеного у постанові від 18 травня 2021 року у справі №914/1898/18, «що правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється реєстрація права власності на нерухоме майно, передане державою до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства у результаті корпоратизації державного підприємства, є рішення засновника відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації, акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з доводами ТзДВ "ЛЗФВ", що Перелік є тим документом, що підтверджує виникнення у ВАТ "ЛЗФВ" (а отже, у ТзДВ "ЛЗФВ" як правонаступника) права власності на нерухоме майно та, відповідно, погоджується з доводами касаційної скарги ТзДВ "ЛЗФВ" щодо неправильного застосування судами статті 21 Закону України "Про власність", статті 12 Закону України "Про господарські товариства" та пунктів 15, 16 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.1993 № 508».

Відтак позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факт відсутності спірного майна - кузні - на праві власності за ТзДВ «ЛЗФВ».

20.06.2017 року державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живком Михайлом Олександровичем було прийнято рішення (індексний номер: 35836443) про реєстрацію права власності та відповідно був вчинений ним запис про право власності №21075581 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Товариством з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів» на об`єкт нерухомого майна: кузня літ. Щ-1, загальною площею 74 кв. м, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1283714646101.

В матеріалах справи є Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.06.2017 № 90411527, з якого вбачається, що об`єкт нерухомого майна - кузня, літера Щ-1, загальною площею 74 м2, розташований за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1283714646101, зареєстрований 20.06.2017 на праві приватної власності ТзДВ "ЛЗФВ" на підставі акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 22.12.1994, виданого Мінмашпром України від 23.12.1994 за № 1686, та переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ "ЛЗФВ", від 20.10.2015, виданого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 90411527 від 23.06.2017, Живко Михайло Олександрович , Зубрянська сільська рада Пустомитівського району Львівської області.

Стаття 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» (у редакції на час проведення реєстрації передбачає ряд документів на підставі яких проводиться державна реєстрація речових прав та нерухоме майно. Зокрема, серед іншого, у п.14 передбачено - інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Дослідивши перелік майна та встановивши підставність їх оформлення, суд доходить висновку про відхилення доводів позивача про те, що зазначені документи, які подані державному реєстратору як підстава оформлення права власності на об`єкт - кузню відсутні у ст.27 названого закону, а відтак про необгрунтованість його висновку про незаконність такої державної реєстрації.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (див., зокрема, пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).

ВП ВС у постанові від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц зазначила, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

У п.23 постанови від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) ВП ВС звертає увагу, що зазначене положення закону обумовлено тим, що суд вирішує спір про право. Скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме це право. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності.

Законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має (п.26 постанови ВС у складі суддів КГС від 9 березня 2024 року у справі № 915/1439/21).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (подібна позиція викладена у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 11.02.2020 у справі № 922/1159/19).

У постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20)).

У свою чергу, обрання неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 (пункт 148).

Суд доходить висновку, що право позивача на спірний об`єкт станом на час розгляду справи не порушене. Суд зазначає, що даючи відповідь на поставлене в ухвалі суду питання 4 «Чи є в натурі нежитлова будівля, яка позначена в Технічному паспорті на кузню літ. щ-1, площею 74,0 кв. м., що за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149 виготовлений Фізичною особою - підприємцем Лабою Петро Івановичем 29.05.2017 року на земельній ділянці площею 0,2638 га на вулиці Зеленій, 149Г у місті Львові , кадастровий номер 4610136800:02:005:0330 станом на момент проведення експертного дослідження?» у висновку експерта №4704 від 26.12.2023 зазначено, що «нежитлова будівля, яка позначена в Технічному паспорті на кузню літ. «Щ-1», площею 74,0м2, що за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149 виготовленому Фізичною особою - підприємцем Лабою Петро Івановичем 29.05.2017 року на земельній ділянці площею 0,2638 га на вулиці Зеленій, 149Г у місті Львові , кадастровий номер 4610136800:02:005:0330 станом на момент проведення дослідження відсутня» (п.4 висновку).

Судом встановлено, що слідує також з вимоги позивача за зустрічним позовом, що майно - кузня станом на час розгляду справи відсутнє. Згідно статті 349 Цивільного кодексу України, право власності на майно припиняється в разі його знищення. Водночас, відповідно до частини 1 ст. 182 ЦК України, припинення права власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації. Перелік осіб та документів, необхідних для вчинення цієї дії передбачено пунктом 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Позовна давність

Відповідач просить застосувати строк позовної давності.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Відповідно до ст.261 ЦК України Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що 03 квітня 2018 року позивач дізнався про те, що 20.06.2017 року державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живком Михайлом Олександровичем було прийнято рішення (індексний номер: 35836443) про реєстрацію права власності та відповідно був вчинений ним запис про право власності №21075581 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Товариством з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів» на об`єкт нерухомого майна: кузня літ. Щ-1, загальною площею 74 кв. м, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1283714646101. Сама по собі обізнаність позивача, на його думку, про виготовлення Фізичною особою - підприємцем Лабою Петром Івановичем 29.05.2017 року технічного паспорту на спірний об`єкт, та звернення Позивача до правоохоронних органів 23.01.2018 року із заявою про підробку цього технічного паспорту, не презюмує обізнаності позивача чи необхідності у з`ясуванні ним питання про здійснення державної реєстрації права власності на спірний об`єкт за відповідачем. Суд погоджується з такими доводами та доходить висновку, що позовна давність не пропущена.

Щодо зустрічного позову.

Позивач за зустрічним позовом просить відшкодувати в натурі заподіяну шкоду, а саме: зобов"язати відповідача знести зведену на місці кузні нежитлову будівлю Т-1 площею 983,8 кв.м. 2018 року побудови, а також знести поверх з мансардою площею 713,0 кв.м. нежитлової будівлі Т1-1, які є складовими частинами об"єкта нерухомого майна з назвою "експериментальний цех та нежитлова будівля" по вул. Зелена, 149 Г у м. Львові , реєстраційний № об"єкта 1262220446101 та зобов"язати ТОВ "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром" відновити будівлю кузні в стані, який передбачений Технічним паспортом на Кузню літ. Щ-1, що складений станом на 29.05.2017 року ФОП Лаба І.П. , з розташуванням відповідно до Паспортизації земельної ділянки Львівського заводу фрезерних верстатів по вул. Зеленій у м. Львові, виготовлений Державним інститутом "УкрЗахідДІІНТР" станом на 1994 рік.

Розглянувши зустрічний позов, суд зазначає таке.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати заподіяну шкоду в повному розмірі. Майнова шкода - зменшення майнової сфери особи (учасника правовідносин, потерпілого) внаслідок пошкодження чи знищення її майна або внаслідок порушень її особистих немайнових прав.

Загальні положення про відшкодування заподіяної майнової шкоди закріплені в нормах статті 1166 ЦК України.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди.

Підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

За змістом частини другої статті 1166 ЦК України у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України з відшкодування шкоди, то саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

З огляду на викладені положення, суд вбачає, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння заподіювана шкоди (цивільне правопорушення). Складовими елементами шкоди є: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та настанням шкоди; вина завдавача шкоди.

Відсутність хоча б одного з наведених складових елементів шкоди виключає склад цивільного правопорушення, і, як наслідок, настання юридичної відповідальності.

Отже, наявність шкоди ще не породжує обов`язку її компенсації, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб`єкта такої відповідальності, період завдання шкоди.

Розглядаючи спір про відшкодування заподіяної шкоди, суд повинен з`ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, вини, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв`язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками.

Крім цього, відповідно до ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При цьому обов`язок щодо обґрунтованості та доведеності розміру збитків покладається на позивача.

Позивач за зустрічним позовом не довів належними та допустимими доказами підставність відшкодування шкоди у зазначений ним спосіб, а відповідач за зустрічним позовом надав докази спростування необхідності відшкодування завданої ним шкоди.

Зокрема, матеріали справи містять копію робочого проекту, що стосується проведення експертизи об`єкту "Будівництво виробничої будівлі по вул. Зелена, 149Г зі знесенням існуючого металевого навісу" у м. Львові. На виконання п.3 ухвали Господарського суду Львівської області від 21 травня 2021 року по справі №914/639/21 стосовно надання належно засвідченої копії робочого проекту, що стосується проведення експертизи об`єкту "Будівництво виробничої будівлі по вул. Зелена, 149Г зі знесенням існуючого металевого навісу" у м. Львові, Філія ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області (надалі - Філія) повідомила суд, що Філія в 2018 році розглядала проектну документацію в частині міцності, надійності та довговічності за робочим проектом вищевказаного об`єкта будівництва з класом наслідків (відповідальності) СС1, за результатами якої було видано відповідний експертний звіт. Чинними нормативними документам не передбачено зберігання робочих проектів в архівах експертних організацій, так як після завершення експертизи вони повертаються замовникам експертизи. Враховуючи наведене, Філія не може виконати вимогу п.3 ухвали Господарського суду Львівської області від 21 травня 2021 року по справі №914/639/21 стосовно надання належно засвідченої копії робочого проекту вищезгаданого об`єкта будівництва.

Також матеріали справи містять договір купівлі-продажу, укладений 28.11.2001 року ВАТ "Львівський завод фрезерних верстатів" та ТОВ "Компанія ВЕЕМ" купівлі-продажу будівель, за реєстрований за № 7330: 1) експериментального цеху під літерою Л-2, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, площею 1247,2 квадратних метрів, яка складається із приміщень, позначених у поверховому плані Львівського ЛОДКБТІ та ЕО від 17.07.2000 р. цифрами, а саме першого поверху, загальною площею 998,6 кв.м., другого поверху, загальною площею 248,6 кв.м., 2) будівлі навісу під літерою Т-1, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, площею 397,5 кв.м., за наслідками чого 17.01.2003 року Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки видало реєстраційне посвідчення на відповідні об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на праві колективної власності за ТзОВ "Компанія ВЕЕМ", а 06.07.2006 року, як вбачається з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №11148158, ТзОВ "Компанія ВЕЕМ" зареєстровано право колективної власності на експериментальний цех під літерою Л-2, площею 1247,2 кв.м., та навіс, літ. Т-1, площею 397,5 кв.м.

Судом також встановлено, що розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №152 від 21.03.2003 року присвоєно будівлі експериментального цеху (в технічному паспорті під літерою Л-2), загальною площею 1247,2 кв.м., та будівлі навісу, загальною площею 397,5 кв.м. (в технічному паспорті під літерою Т-1), що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, будинковий номер 149 г.

Ухвалою Львівської міської ради від 01.10.2015 року №5156 затверджено ТОВ ««Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання дозволу на їх поділ по вул. Зеленій,149г у м.Львові.

27.11.2015 року ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» та Львівська міська рада уклали договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 0,0104 га, у тому числі під забудовою - 0,0100 га, під твердим покриттям - 0,0004 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0310, на якій розміщена кам`яна нежитлова будівля, строком на 10 років до 01.10.2025 року, що зареєстрований у Львівській міській раді за №С-4234, а також 27.11.2015 року підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди, що знаходиться за адресою вул. Зелена,149-г, для обслуговування виробничих споруд. Крім цього, 27.11.2015 року ті ж сторони уклали також договір оренди земельної ділянки, площею 0,0336 га, у тому числі під забудовою 0,0010 га, під зеленими насадженнями 0,0326 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0311 на аналогічний період, що зареєстрований у Львівській міській раді за №С-4235, а також 27.11.2015 року підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди, що знаходиться за адресою вул. Зелена,149-г, для обслуговування виробничих споруд. Щодо вилучення відповідних земельних ділянок, які прилягають до орендованих ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» ділянок і не використовуються ТзДВ "Львівський завод фрезерних верстатів" для своїх потреб, із користування ТзДВ "Львівський завод фрезерних верстатів" останній не заперечив, про що свідчить нотаріально засвідчена його заява від 11.04.2014 року№894.

Позивач у позові зазначає, що «містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» виробничої будівлі на вул. Зеленій, 149Г зі знесенням існуючого металевого навісу. Позивач у 2018 році виконав будівельно-монтажні роботи по будівництву 1-ої черги виробничої будівлі ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» зі знесенням існуючого навісу по вул. Зеленій,149Г у м. Львові , виконувались на підставі робочого проекту, розробленого ФОП Люсак А.М. та ПП «Еркер» та затвердженого в установленому порядку.

18.05.2018 року на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта «Будівництво виробничої будівлі по вул. Зелена, 149Г у м. Львові зі знесенням існуючого металевого навісу» він був прийнятий в експлуатацію.

12.07.2018 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Зубарєв Анатолій Анатолійович Давидівської сільської ради Об`єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області за результатами розгляду заяви відповідача за зустрічним позовом, прийняв рішення №42026715 про внесення змін до запису про право власності за номером 20675290 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101 спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме внести зміни у складову частину об`єкта нерухомого майна навіс, позначеного на плані літ. Т-1, площею 397,5 кв. м., що відбулися внаслідок знесення даної складової частини та будівництва виробничої будівлі загальною площею 1051,30 кв. м.»

Як вбачається з відомостей з інформаційної довідки №208250272 від 05.05.2020 року, 24.05.2017 року здійснено реєстрацію права власності (номер запису про право власності 20675290) нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1262220446101) - експериментального цеху та нежитлової будівлі, складовими частинами якого є: експериментальний цех Л-2 площею 1247,2 кв.м., нежитлова будівля Т-1 площею 983,8 кв.м. 2018 року побудови, нежитлова будівля Т'-1 площею 67,5 кв.м. 2018 року побудови, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149г, за власником ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» на підставі договору купівлі-продажу будівель №7330 від 28.11.2001 року, розпорядження №152 від 21.03.2003 року, технічного паспорта №876 від 29.03.2018 року, технічного паспорта №869 від 22.03.2018 року, декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 18.05.2018 року.

18.05.2018 року за № ЛВ 141181 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові затверджено декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), «Будівництво виробничої будівлі по вул. Зелена,149-Г зі знесенням існуючого металевого навісу», замовник ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.09.2021 у справі №914/639/21 клопотання ТОВ "Компанія ВЕЕМ-Металавтопром"- позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) про призначення будівельно-технічної експертизи у справі №914/639/21 задоволено. Призначено у справі №914/639/21 будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79024, м.Львів, вул. Липинського, 54).

На розгляд експертам поставлено такі питання:

1.1. Чи відповідає Технічний паспорт на кузню літ. Щ-1, площею 74,0 кв. м., що за адресою: м.Львів, вул. Зелена. 149 , виготовлений Фізичною особою - підприємцем Лабою Петром Івановичем 29.05.2017 року вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність?

1.2. Чи відповідає місцерозташувания нежитлової будівлі, яка позначена в Технічному паспорті на кузню ліг. Щ-1, площею 74,0 кв. м., що за адресою: м.Львів, вул. Зелена. 149 , виготовленому Фізичною особою - підприємцем Лабою Петром Івановичем 29.05.2017 року, місцерозташуванню будівлі навісу літ. Г-1, площею - 397,5 кв. м., за адресою: м.Львів, вул. Зелена. 149 , яка була придбана ТОВ «Компанія ВЕЕМ» згідно договору купівлі-продажу будівель, посвідченого Холявкою В.Я., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №7330 від 28.11.2001, укладеного з ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів»?

1.3. Чи була наявна в натурі на земельній ділянці площею 0,2638 га на вулиці Зеленій, 149Г у місті Львові , кадастровий номер 4610136800:02:005:0330, яка була передана в оренду ТОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» Львівською міською радою на підставі договору оренди від 31.03.2017, нежитлова будівля «кузні», площею 74,0 кв. м., за адресою: м.Львів, вул. Зелена. 149 , позначена літ. Щ-1 у технічному паспорті, складеному Фізичною особою підприємцем Лабою Петром Івановичем 29.05.2017?

1.4. Чи є в натурі нежитлова будівля, яка позначена в Технічному паспорті на кузню літ. Щ-1, площею 74,0 кв. м., що за адресою: м.Львів, вул. Зелена. 149 виготовлений Фізичною особою - підприємцем Лабою Петром Івановичем 29.05.2017 на земельній ділянці площею 0,2638 га на вулиці Зеленій, 149 Г у місті Львові , кадастровий номер 4610136800:02:005:0330 станом на момент проведення експертного дослідження?

Для проведення судової експертизи витребувати у Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів» оригінал Технічного паспорта на кузню літ. Щ-1, площею 74,0 кв. м., що за адресою: м.Львів, вул. Зелена. 149 , виготовлений Фізичною особою - підприємцем Лабою Петром Івановичем 29.05.2017. Відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) надати оригінал технічного паспорта до суду до 22.09.2021. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою Західного апеляційного господасрького суду від 18 11.21 року апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Львівський завод фрезерних верстатів", м. Львів б/н б/д (вх.ЗАГС 01-05/3310/21) задоволено частково та ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.09.2021 у справі №914/639/21 скасовано, виключивши п.п.1.1 п.3 резолютивної частини. В решті ухвалу суду залишити без змін.

Даючи відповіді на поставлені в ухвалі суду питання 1.2.-1.4. у висновку експерта №4704 від 26.12.2023 зазначено таке.

2. Встановити відповідність місцерозташування нежитлової будівлі, яка позначена в Технічному паспорті на кузню літ «Щ-1» площею 74,0 м2, що за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149 , виготовленому Фізичною особою - підприємцем Лабою Петро Івановичем 29.05.2017 року, місцерозташуванню будівлі навісу літ. «Т-1», площею 397,5м2, за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149 , яка була придбана ТзОВ «Компанія ВЕЕМ» з г ід н у договору купівлі-продажу будівель, посвідченого Холявкою приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального ок|ругу та зареєстрованого в реєстрі за №7330 від 28.11.2001року, укладеного з ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів», експертним шляхом не надається можливим.

3. Нежитлова будівля кузні літ. «Щ-1», площею 74,0 м2, станом на 29.05.2017 року була наявна в натурі на земельній ділянці площею 0,2638 га на вулиці Зеленій, 149Г у місті Львові , кадастровий номер 4610136800:02:005:0330, яка була передана в оренду ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» Львівською міською радою на підставі договору оренди від 31.03.2017 року.

4. Нежитлова будівля, яка позначена в Технічному паспорті на кузню літ. «Щ-1», площею 74,0м2, що за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149 виготовленому Фізичною особою - підприємцем Лабою Петро Івановичем 29.05.2017 року на земельній ділянці площею 0,2638 га на вулиці Зеленій, 149Г у місті Львові , кадастровий номер 4610136800:02:005:0330 станом на момент проведення дослідження відсутня.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

ЦК України передбачає знесення об`єкта нерухомості у випадку його самочинного будівництва (ст.376 ЦК України).

Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені статтею 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається.

За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22.

Як вбачається з наведених вище доказів, відповідач за зустрічним позовом здійснив будівництво об`єкта на підставі дозвільних документів.

При цьому суду зазначає, що відповідно до згаданого вище експертного висновку встановити відповідність місцерозташування нежитлової будівлі, яка позначена в Технічному паспорті на кузню літ «Щ-1» площею 74,0 м2, що за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149 , виготовленому Фізичною особою - підприємцем Лабою Петро Івановичем 29.05.2017 року, місцерозташуванню будівлі навісу літ. «Т-1», площею 397,5м2, за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149, яка була придбана ТзОВ «Компанія ВЕЕМ» з г ід н у договору купівлі-продажу будівель, посвідченого Холявкою приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального ок|ругу та зареєстрованого в реєстрі за №7330 від 28.11.2001року, укладеного з ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів», експертним шляхом не надається можливим.

Також суд констатує, що листом директор ТОВ «ЛЗФВ» повідомив суд про відсутність у нього можливості виконати вимоги ухвали суду в частині витребування оригіналу технічного паспорта, згідно якого потрібно відновити будівлю кузні (позовна вимога за зустрічним позовом) та надати такий документ з тих причин, що 19.09.2021 в період з 13:00 по 14:00 за адресою: місто Львів, площа Ринок, 10 невідома особа таємно, шляхом вільного доступу до рюкзака викрала оригінали документів, які в ньому знаходились, в тому числі оригінал технічного паспорта на будівлю кузні, а також грошові кошти та інші речі.

З приводу вказаного факту було невідкладно подано заяву про вчинення кримінального правопорушення. 19.09.2021 вказану заяву зареєстровано Львівським районним управлінням поліції № 1 ГУ НП у Львівській області за № 38884, що підтверджується виданим заявнику талоном-повідомленням єдиного обліку № 38884 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та внесенням до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021142360000534 від 19.09.2021 і довідкою ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області вих.№23117/3721 від 23.09.2021р. (копії додаються).

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх в сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про відмову у задоволені первісного та зустрічного позову.

Судовий збір

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке. Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір покладається на ініціаторів процесу.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволені первісного позову відмовити.

2. У задоволені зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua

Повний текст рішення складено та підписано 05.08.2024 року.

Суддя Коссак С.М.