Рішення

від 30.07.2024 по справі 922/1644/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2024м. ХарківСправа № 922/1644/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Пономар Є. А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Міжнародна енергетична компанія», м.Київ (адреса: 01014, м.Київ, вул.Мічуріна,54, прим.1, оф.119) до Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", м.Харків (адреса: 61003, м.Харків, просп.Героїв Харкова, 10/12) про визнання недійсним рішення та зобов`язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача - Максимов М.В. (адвокат, ордер АА №1390474 від 06.05.2024);

відповідача - Санін А.О. (адвокат, довіреність від 03.06.2024).

ВСТАНОВИВ:

10.05.2024 року позивач - Приватне акціонерне товариство «Міжнародна енергетична компанія» звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", в якому просить суд:

- визнати недійсним з моменту прийняття рішень дистанційних річних загальних зборів акціонерів Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (ідентифікаційний код 14078902), прийняті за результатами розгляду пунктів 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 порядку денного, дистанційних річних загальних зборів 30.04.2024, що оформлені протоколом від 07 травня 2024 року.

- зобов`язати Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (ідентифікаційний код 14078902) скликати та провести загальні збори акціонерів з питань, у включенні яких до проекту порядку денного було безпідставно відмовлено акціонеру, а саме: 1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «ХІ «Енергопроект» у повному складі; 2.Обрання членів Наглядової ради АТ «ХІ «Енергопроект»; 3.Затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладаються з членами наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди. Обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради Товариства.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 року позовну заяву залишено без руху, встановивши позивачу строк та спосіб усунення недоліків.

16.01.2024 року позивач надав до суду заяву (вх.№12802) про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.05.2024 року відкрито провадження у справі №922/1644/24 та призначено підготовче засідання на 11.06.2024.

21.05.2024 року представник позивача надав до суду заяву про вступ у справу як представника (вх.№13172).

21.05.2024 року представник позивача надав до суду клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів (вх.№13212 від 21.05.2024).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.05.2024 року задоволено клопотання представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

04.06.2024 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№14448), в якому заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зокрема зазначає, що від дати надсилання Повідомлення про проведення 30 квітня 2024 року річних ЗЗА та/або від дати розміщення такого Повідомлення, а саме: з 28 березня 2024 року по 30 квітня 2024 року включно, запит від позивача на ознайомлення з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного річних ЗЗА, відповідач - АТ ХІ «Енергопроект» на адресу електронної пошти Товариства - office@energoproekt.com.ua - не отримував. На підтвердження даного факту відповідачем надається скріншот електронної пошти відповідача -office@energoproekt.com.ua. Також, відповідач стверджує, що не приймав жодного рішення про відмову позивачу у включенні до проєкту порядку денного річних ЗЗА його пропозицій, оскільки жодних пропозиції позивача до питань проєкту порядку денного річних ЗЗА відповідач не отримував.

Відповідач стверджує, що скликання та проведення 30.04.2024 року дистанційних річних Загальних зборів акціонерів Товариства здійснено виключно у чіткій відповідності/послідовності вимог Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236, тому підстави для визнання їх недійсними відсутні.

Крім того, відповідач звертає увагу суду що відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»: Не підлягають задоволенню позови акціонерів про зобов`язання скликати позачергові загальні збори, оскільки стаття 45 Закону про господарські товариства ( 1576-12 ) надає акціонерам, які володіють більш як 10% голосів, право самостійно скликати позачергові загальні збори у разі, якщо правління не виконує їх вимоги. Отже, оскільки загальні збори проведені у строк встановлений законом, за наявності кворуму для проведення загальних зборів, а загальними зборами було прийнято рішення з питань включених до порядку денного, які оформлені протоколом зборів підписаним головою і секретарем зборів, зобов`язання АТ ХІ «Енергопроект» скликати та провести загальні збори акціонерів з питань обрання членів Наглядової ради Товариства (за наявності права самостійного скликання зборів позивачем як акціонером, що володіє 24,1359% голосуючих акцій товариства) не є ефективним та передбаченим законом способом захисту порушених прав.

10.06.2024 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив (вх.№14978), в якому позовні вимоги підтримував у повному обсязі. Позивачем зазначається, що він відповідно до вимог закону, засобами електронної пошти, з електронної адреси: office@mek.in.ua звернувся з листом №03/04/2024-l від 03.04.2024 року, до Відповідача на електронну пошту office@energoproekt.com.ua, що була зазначена у повідомленні про скликання Загальних зборів та було розміщено 28.03.2024 на сайті АТ «ХІ «Енергопроект», із проханням надати для ознайомлення документи з питань порядку денного Загальних зборів. В супереч положенням розділу Х Порядку Відповідач відповіді на цей лист не надав, а також документи Позивачу не представив. Отже, за твердженнями позивача не надаючи Позивачу затребувану інформацію Відповідач свідомо вчинив дії, які Позивач трактує як порушення його права на управління товариством, що полягало в неможливості ознайомитись з документами необхідними для прийняття рішення з питань порядку денного дистанційних річних загальних зборів акціонерів від 30.04.2024 р., а відтак Позивач не міг належним чином підготуватися, та надати свої аргументовані пропозиції і проекти рішень по зазначеним питанням, з усіх питань дистанційних річних загальних зборів акціонерів АТ «ХІ «Енергопроект» від 30.04.2024 р.

Протокольною ухвалою суду від 11.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.07.2024 року, в якому було оголошено перерву до 23.07.2024 року та до 30.07.2024 року.

11.06.2024 року представник відповідача надав до суду заяву про долучення документів (вх.№15182).

22.07.2024 року представник позивача надав до суду заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу (вх.№18416), в якій просить стягнути з Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» на користь Приватного акціонерного товариства «Міжнародна енергетична компанія» судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.

30.07.2024 року представник відповідача надав до суду заперечення на заяву представника позивача про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу (вх.№19138), в якій просив відмовити в задоволенні заяви.

Також, 30.07.2024 року представник відповідача надав до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№19128), в якій просив стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МІЖНАРОДНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВСЬКОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКОГО ІНСТИТУТУ «ЕНЕРГОПРОЕКТ» витрати на професійну правничу допомогу по справі №922/1644/24 у розмірі 51 650,00 грн. Окремо зазначав, що оскільки розгляд справи ще не закінчено, відповідач позбавлений можливості надати докази понесення витрат на адвоката разом із цією заявою, проте такі докази, зокрема Акт приймання послуг (робіт), будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Надані представниками сторін документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засідання 30.07.2024 року позовні вимоги підтримував та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.07.2024 року проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Міжнародна енергетична компанія» (далі - ПрАТ «МЕК»/Позивач) є власником 487 256 штук простих іменних акцій Відповідача, що складає 24.1359 % відсотків голосуючих акцій Відповідача.

28.03.2024 року на сайті Акціонерного товариства «Харківський науково дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (далі - АТ «ХІ «Енергопроект») (http://www.energoproekt.com.ua/ukr/ShareInfo.html), було розміщено повідомлення про скликання та проведення 30 квітня 2024 року дистанційних річних загальних зборів акціонерів АТ «ХІ «Енергопроект» (далі - Загальні збори).

На яких запропоновано було розглянути наступні питання порядку денного:

1. Внесення змін до Статуту АТ «ХІ «Енергопроект».

2. Про зміну місцезнаходження АТ «ХІ «Енергопроект» в зв`язку з перейменуванням.

3. Внесення змін до Положення про Наглядову раду АТ «ХІ «Енергопроект».

4. Розгляд звіту Наглядової ради АТ «ХІ «Енергопроект» про роботу у 2021 році. Прийняття рішення за результатами розгляду звіту Наглядової ради АТ «ХІ «Енергопроект» про роботу у 2021 році.

5. Розгляд звіту Наглядової ради АТ «ХІ «Енергопроект» про роботу у 2022 році. Прийняття рішення за результатами розгляду звіту Наглядової ради АТ «ХІ «Енергопроект» про роботу у 2022 році.

6. Розгляд звіту Наглядової ради АТ «ХІ «Енергопроект» про роботу у 2023 році. Прийняття рішення за результатами розгляду звіту Наглядової ради АТ «ХІ «Енергопроект» про роботу у 2023 році.

7. Розгляд висновків аудиторського звіту суб`єкта аудиторської діяльності за 2021 рік. Затвердження заходів за результатами розгляду такого звіту.

8. Розгляд висновків аудиторського звіту суб`єкта аудиторської діяльності за 2022 рік. Затвердження заходів за результатами розгляду такого звіту.

9. Розгляд висновків аудиторського звіту суб`єкта аудиторської діяльності за 2023 рік. Затвердження заходів за результатами розгляду такого звіту.

10.Затвердження річного звіту АТ «ХІ «Енергопроект» за 2021 рік.

11. Затвердження річного звіту АТ «ХІ «Енергопроект» за 2022 рік.

12. Затвердження річного звіту АТ «ХІ «Енергопроект» за 2023 рік.

13. Затвердження результатів фінансово-господарської діяльності АТ «ХІ «Енергопроект» за 2021 рік та розподіл прибутку АТ «ХІ «Енергопроект», отриманого за результатами діяльності АТ «ХІ «Енергопроект» у 2021 році. Прийняття рішення про виплату дивідендів, затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності АТ «ХІ «Енергопроект» у 2021 році, та спробу їх виплати.

14. Затвердження результатів фінансово-господарської діяльності АТ «ХІ «Енергопроект» за 2022 рік та розподіл прибутку АТ «ХІ «Енергопроект», отриманого за результатами діяльності АТ «ХІ «Енергопроект» у 2022 році. Прийняття рішення про виплату дивідендів, затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово господарської діяльності АТ «ХІ «Енергопроект» у 2022 році, та спробу їх виплати.

15. Затвердження результатів фінансово-господарської діяльності АТ «ХІ «Енергопроект» за 2023 рік та розподіл прибутку АТ «ХІ «Енергопроект», отриманого за результатами діяльності АТ «ХІ «Енергопроект» у 2023 році. Прийняття рішення про виплату дивідендів, затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово господарської діяльності АТ «ХІ «Енергопроект» у 2023 році, та спробу їх виплати.

30.04.2024 року відбулись дистанційні річні загальні збори АТ «ХІ «Енергопроект».

Позивач вважає, що вказані дистанційні річні загальні збори акціонерів АТ «ХІ «Енергопроект» скликані та проведені з порушенням норм чинного законодавства, а отже рішення, прийняті на відповідних зборах акціонерів, є незаконними та порушують права Позивача, зокрема його право на участь в управлінні товариством, що є підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними, оскільки було порушено під час скликання та проведення дистанційних річних загальних зборів АТ «ХІ «Енергопроект», які відбулися 30.04.2024, порядок встановлений статтями 48 та 49 Закону України «Про акціонерні товариства», розділами Х та ХІ Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 6 березня 2023 року N 236 та статутом АТ «ХІ «Енергопроект».

Позивач, з огляду на положення ч. 1 ст. 61 Закону України «Про акціонерні товариства», звертається до суду з вимогою про визнання недійсними рішень дистанційних річних загальних зборів АТ «ХІ «Енергопроект», що відбулись 30.04.2024 року та були оформлені протоколом від 07.05.2024 року.

Позивачем зазначається, що він відповідно до вимог закону, засобами електронної пошти, з електронної адреси: office@mek.in.ua звернувся з листом №03/04/2024-l від 03.04.2024 року, до Відповідача на електронну пошту office@energoproekt.com.ua, що була зазначена у повідомленні про скликання Загальних зборів та було розміщено 28.03.2024 на сайті АТ «ХІ «Енергопроект», із проханням надати для ознайомлення документи з питань порядку денного Загальних зборів. Однак, як стверджує позивач, в супереч положенням розділу Х Порядку Відповідач відповіді на цей лист не надав, а також документи Позивачу не представив.

Як вбачається із копії протоколу дистанційних річних загальних зборів акціонерів АТ «ХІ «Енергопроект» від 07.05.2024, оригінал якого розміщений в електронній формі на сайті АТ «ХІ «Енергопроект» (http://www.energoproekt.com.ua/ukr/ShareInfo.html) для участі у дистанційних річних загальних зборах зареєструвались 4 акціонери (їх представники), яким належить 1 846 449 штук голосуючих простих іменних акцій товариства, що становить 92,2316 % від загальної кількості голосуючих простих іменних акцій. На зборах є кворум.

Протокол підписаний головою та секретарем зборів. Кворум річних загальних зборів акціонерів АТ «ХІ «Енергопроект» наявний та дозволяє приймати рішення з усіх питань порядку денного. За результатами розгляду порядку денного:

1. Внесення змін до Статуту АТ «ХІ «Енергопроект». Рішення не прийнято.

2. Про зміну місцезнаходження АТ «ХІ «Енергопроект» в зв`язку з перейменуванням. Рішення прийнято.

3. Внесення змін до Положення про Наглядову раду АТ «ХІ «Енергопроект». Рішення прийнято.

4. Розгляд звіту Наглядової ради АТ «ХІ «Енергопроект» про роботу у 2021 році. Прийняття рішення за результатами розгляду звіту Наглядової ради АТ «ХІ «Енергопроект» про роботу у 2021 році. Рішення прийнято.

5. Розгляд звіту Наглядової ради АТ «ХІ «Енергопроект» про роботу у 2022 році. Прийняття рішення за результатами розгляду звіту Наглядової ради АТ «ХІ «Енергопроект» про роботу у 2022 році. Рішення прийнято.

6. Розгляд звіту Наглядової ради АТ «ХІ «Енергопроект» про роботу у 2023 році. Прийняття рішення за результатами розгляду звіту Наглядової ради АТ «ХІ «Енергопроект» про роботу у 2023 році. Рішення прийнято.

7. Розгляд висновків аудиторського звіту суб`єкта аудиторської діяльності за 2021 рік. Затвердження заходів за результатами розгляду такого звіту. Рішення прийнято.

8. Розгляд висновків аудиторського звіту суб`єкта аудиторської діяльності за 2022 рік. Затвердження заходів за результатами розгляду такого звіту. Рішення прийнято.

9. Розгляд висновків аудиторського звіту суб`єкта аудиторської діяльності за 2023 рік. Затвердження заходів за результатами розгляду такого звіту. Рішення прийнято.

10.Затвердження річного звіту АТ «ХІ «Енергопроект» за 2021 рік. Рішення прийнято.

11. Затвердження річного звіту АТ «ХІ «Енергопроект» за 2022 рік. Рішення прийнято.

12. Затвердження річного звіту АТ «ХІ «Енергопроект» за 2023 рік. Рішення прийнято.

13. Затвердження результатів фінансово-господарської діяльності АТ «ХІ «Енергопроект» за 2021 рік та розподіл прибутку АТ «ХІ «Енергопроект», отриманого за результатами діяльності АТ «ХІ «Енергопроект» у 2021 році. Прийняття рішення про виплату дивідендів, затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності АТ «ХІ «Енергопроект» у 2021 році, та спробу їх виплати. Рішення прийнято.

14. Затвердження результатів фінансово-господарської діяльності АТ «ХІ «Енергопроект» за 2022 рік та розподіл прибутку АТ «ХІ «Енергопроект», отриманого за результатами діяльності АТ «ХІ «Енергопроект» у 2022 році. Прийняття рішення про виплату дивідендів, затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності АТ «ХІ «Енергопроект» у 2022 році, та спробу їх виплати. Рішення прийнято.

15. Затвердження результатів фінансово-господарської діяльності АТ «ХІ «Енергопроект» за 2023 рік та розподіл прибутку АТ «ХІ «Енергопроект», отриманого за результатами діяльності АТ «ХІ «Енергопроект» у 2023 році. Прийняття рішення про виплату дивідендів, затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності АТ «ХІ «Енергопроект» у 2023 році, та спробу їх виплати. Рішення прийнято.

Позивач зазначає, що не надаючи затребувану інформацію Відповідач свідомо вчинив дії, які Позивач трактує як порушення його права на управління товариством, що полягало в неможливості ознайомитись з документами необхідними для прийняття рішення з питань порядку денного дистанційних річних загальних зборів акціонерів від 30.04.2024 р., а відтак Позивач не міг належним чином підготуватися, та надати свої аргументовані пропозиції і проекти рішень по зазначеним питанням, з усіх питань дистанційних річних загальних зборів акціонерів АТ «ХІ «Енергопроект» від 30.04.2024 р. У зв`язку з чим Позивач, з метою захисту свої прав та охоронюваних законом інтересів, був вимушений голосувати по всіх питаннях порядку денного «проти». Дана обставина підтверджується копією бюлетеня для голосування ПрАТ «МЕК» від 30.04.2024 року на дистанційних річних загальних зборів акціонерів АТ «ХІ «Енергопроект».

Крім того, як стверджує позивач, відповідно до розділу ХІ Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 6 березня 2023 року N 236, позивач засобами електронної пошти з електронної адреси: office@mek.in.ua листами Вих. № 05/04/2024-1 від 05.04.2024 року та Вих. № 09/04/2024-1 від 09.04.2024 року звернувся до Відповідача на електронну пошту office@energoproekt.com.ua, що була зазначена у повідомленні про скликання Загальних зборів та було розміщено 28.03.2024 на сайті АТ «ХІ «Енергопроект», із пропозиціями до проекту порядку денного Загальних зборів АТ «ХІ «Енергопроект», призначених на 30.04.2024 року.

Однак, як стверджує позивач, в супереч положенням статті 49 Закону України «Про акціонерні товариства» та розділу ХІ Порядку Відповідач відповіді на ці листи не надав та не включив зазначені пропозиції до порядку денного Загальних зборів, як такі що підлягають обов`язковому включенню до порядку денного Загальних зборів.

Частиною першою статті 49 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до проекту порядку денного загальних зборів, а також стосовно нових кандидатів до складу органів акціонерного товариства, кількість яких не може перевищувати кількісний склад кожного з органів.

Частиною сьомою статті 49 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що пропозиції акціонерів (акціонера), які (який) сукупно є власниками (власником) 5 і більше відсотків голосуючих акцій, а також пропозиції наглядової ради або ради директорів (якщо такі пропозиції можуть бути надані відповідно до статуту акціонерного товариства) підлягають обов`язковому включенню до проекту порядку денного загальних зборів. У такому разі рішення особи, яка скликає загальні збори, про включення питання до проекту порядку денного не приймається, а пропозиція вважається включеною до проекту порядку денного, якщо вона подана з дотриманням вимог цієї статті.

Проекти рішень з питань, включених до порядку денного загальних зборів, запропоновані акціонерами, які володіють 5 і більше відсотками голосуючих акцій товариства, розміщуються на вебсайті товариства (крім приватного акціонерного товариства, 100 відсотків акцій якого прямо або опосередковано належать одній особі) та у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, протягом двох робочих днів після їх отримання товариством.

Як зазначено вище, Позивач, є власником 487 256 штук простих іменних акцій Відповідача що складає 24.1359 % відсотків голосуючих акцій Відповідача, засобами електронної пошти, листами від 05.04.2024 року та 09.04.2024 року звернувся до Відповідача із пропозиціями до проекту порядку денного Загальних зборів АТ «ХІ «Енергопроект», призначених на 30.04.2024 року. Однак, як стверджує позивач, в супереч положенням статті 49 Закону України «Про акціонерні товариства» та розділу ХІ Порядку Відповідач відповіді на ці листи не надав, та не включив зазначені пропозиції до порядку денного Загальних зборів, як такі що підлягають обов`язковому включенню до порядку денного Загальних зборів.

Також тим, не надав відповіді на лист Позивача від 05.04.2024 року та 09.04.2024 року з із пропозиціями до проекту порядку денного Загальних зборів АТ «ХІ «Енергопроект», призначених на 30.04.2024 року, Позивач вважає що у його пропозиціях було безпідставно та в супереч законодавчих вимог відмовлено.

В позовній заяві позивач зазначає, що через протиправну поведінку Відповідача та порушення ним вимог законодавства, Позивач не зміг ознайомитись з документами необхідними для прийняття рішення з питань порядку денного чергових загальних зборів акціонерів від 30.04.2024, а відтак не міг належним чином підготуватися та надати свої пропозиції та проекти рішень. Крім того, Відповідач не включив до порядку денного пропозиції Позивача чим також порушив його права як акціонера Відповідача. Також, Позивач вважає, що не отримання інформації, що була запитана суттєвим чином вплинула на можливість формування Позивачем своєї волі при прийнятті рішень на оскаржуваних Загальних зборах, адже відсутність можливості належним чином проаналізувати документи, що виносились на затвердження Загальних зборів суттєвим чином вплинула на неможливість належним чином підготуватися і сформувати своє бачення з питань порядку денного Загальних зборів.

Вказані обставини, на переконання позивача, свідчать про безпідставне та незаконне порушення відповідачем права позивача на включення пропозицій до проекту порядку денного загальних зборів акціонерів, що відбулися 30.04.2024, наданого позивачу статтею 49 Закону України "Про акціонерні товариства" та розділом XI Порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів, а також відповідач порушив вимоги порядку скликання загальних зборів, не надавши позивачу документи для ознайомлення з питань порядку денного чим порушив права позивача надані статтею 48 та розділом X Порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 ЦК України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі №910/6642/18 викладено висновок про стадійність захисту права, зокрема, вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

У корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.

За умовами частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до статті 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Статтею 116 ЦК України визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом (частина друга статті 116 ЦК України).

Згідно з положеннями частини першої статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" унормовано, що корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства. Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства (частина перша статті 4, частина перша статті 20 Закону України "Про акціонерні товариства").

В силу статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2)отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, зокрема, включаючи право на участь в управлінні акціонерним товариством (пункт 1 частини першої статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства").

Учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов`язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.

Відповідно до статті 96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: 1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку; 3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом; 5)одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом; 6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.

Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.

Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Відповідно до положень статті 27 Закону України «Про акціонерні товариства» кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Відповідно до пунктів 2.12, 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 №4 підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про акціонерні товариства» від дати надсилання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів акціонерне товариство або акціонери, які скликають загальні збори, повинні надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань, включених до проекту порядку денного та порядку денного, за місцезнаходженням товариства у робочий час, у робочі дні, в доступному місці, зазначеному в повідомленні про проведення загальних зборів, а в день проведення загальних зборів - також у місці їх проведення.

Під час проведення очних або електронних загальних зборів документи, необхідні для прийняття рішень з питань, включених до проекту порядку денного та порядку денного загальних зборів, також повинні надаватися акціонерам через авторизовану електронну систему.

Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України «Про акціонерні товариства» кожний акціонер має право отримати, а товариство зобов`язане на його запит надати безоплатно копію всіх або частини документів з переліку документів, з якими акціонери можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів.

У разі якщо акціонер погодився на використання товариством електронної пошти для передачі інформації та зазначив у своєму запиті на ознайомлення з документами адресу електронної пошти, копії відповідних документів надсилаються на зазначену адресу електронної пошти акціонера. У такому разі акціонерне товариство або акціонери, які скликають загальні збори, надсилають зазначені документи в електронній формі відповідно до вимог, встановлених законодавством про електронний документообіг.

Відповідно до частин 7, 8 та 9 статті 48 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство у встановленому ним порядку зобов`язане надавати до початку загальних зборів письмові відповіді на письмові запитання акціонерів щодо питань, включених до проекту порядку денного загальних зборів та порядку денного загальних зборів, отримані товариством не пізніше ніж за один робочий день до дати проведення загальних зборів. Акціонерне товариство може надати одну загальну відповідь на всі запитання однакового змісту.

Документи, з якими акціонери можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів, у разі прийняття відповідного рішення особою, яка скликає загальні збори, можуть бути розміщені у вільному доступі на веб-сайті, адреса якого зазначається в повідомленні про проведення загальних зборів. У такому разі кожний акціонер має право ознайомитися, завантажити та роздрукувати такі документи.

Вимоги до порядку оформлення документів, зазначених в абзаці першому частини першої цієї статті, та умови їх розміщення на веб-сайті для ознайомлення встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Пунктом 2.14. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від від 25.02.2016 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" роз`яснено, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (п. 2.16. Постанови).

Доведення факту порушення прав та інтересів учасника (акціонера) є обов`язковою умовою для визнання недійсними рішень загальних зборів, на чому наполягає Верховний суд у постанові від 24.01.2022 в справі № 903/326/21.

Водночас стала судова практика виходить з розширювального тлумачення змісту поняття "порядку прийняття рішення" та визначає, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства є: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (пункт 17 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 №13; пункт 54 постанови ВП ВС від 04.02.2020 у справі №915/540/16).

Велика Палата Верховного Суду прямо вказує, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання (пункт 67 постанови ВП ВС від 28.01.2020 у справі №924/641/17), але зауважує та конкретизує, що права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (пункт 54 постанови ВП ВС від 04.02.2020 у справі №915/540/16).

Право на судовий захист шляхом оскарження рішень органів управління акціонерного товариства пов`язане із порушенням не лише суб`єктивних корпоративних прав, а й охоронюваних законом інтересів (законних інтересів), які у свою чергу можуть становити самостійний об`єкт судового захисту. Водночас важливим є те, що особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, порушеного рішенням, що оскаржується.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" був визначений Конституційним Судом України у рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004, відповідно до якого це поняття треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, яке є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Як вже зазначалось, Наглядовою радою АТ ХІ «Енергопроект» було прийняте рішення від 26.03.2024, оформлене протоколом засідання № 02/2024 від 26.03.2024 (додаток № 1), про проведення дистанційних річних Загальних зборів акціонерів Товариства 30.04.2024 року (питання № 2) (далі - річні ЗЗА).

Зазначеним вище рішенням Наглядової ради Товариства, прийнятим 26.03.2024 та оформленим протоколом засідання № 02/2024 від 26.03.2024, в тому числі був затверджений проєкт порядку денного річних ЗЗА, в тому числі, зазначено, що даний проект порядку денного річних ЗЗА вважається затвердженим порядком денним Загальних зборів акціонерів Товариства, які відбудуться 30.04.2024 року, у разі відсутності пропозицій до нього від акціонерів (питання № 4). Дане рішення прийняте у відповідності до вимог п.32 Порядку, ст.46 Закону України «Про акціонерні товариства».

Частиною 8 статті 48 Закону України «Про акціонерні товариства», п.45 Порядку встановлено, що «документи, з якими акціонери можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів, у разі прийняття відповідного рішення особою, яка скликає загальні збори, можуть бути розміщені у вільному доступі на веб-сайті, адреса якого зазначається в повідомленні про проведення загальних зборів».

Наглядовою радою Товариства, як особою, яка скликає річні ЗЗА, рішення про розміщення документів для ознайомлення акціонерів під час підготовки до загальних зборів, у вільному доступі на веб-сайті, адреса якого зазначається у повідомленні про проведення загальних зборів, не розглядалося та не приймалося.

Наведеним вище Повідомленням про проведення 30.04.2024 року річних ЗЗА, визначено порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів: «-«Кожен акціонер має право отримати, а Товариство зобов`язане на його запит безкоштовно надати документи (в формі електронних документів або копій документів), з якими акціонери можуть ознайомитися під час підготовки до Загальних зборів. У такому випадку Товариство, зберігає зазначені документи в електронній формі відповідно до вимог, встановлених законодавством про електронний документообіг. Від дати надіслання повідомлення про проведення Загальних зборів до дати проведення Загальних зборів Товариство надає акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань проекту порядку денного шляхом направлення документів акціонеру на його запит засобами електронної пошти Товариства (office@energoproekt.com.ua). Запит акціонера на ознайомлення з документами, необхідними акціонерам для прийняття рішень з питань порядку денного, має бути підписаний кваліфікованим електронним підписом такого акціонера (іншим засобом електронної ідентифікації, що відповідає вимогам, визначеним Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку) та направлений на адресу електронної пошти Товариства (office@energoproekt.com.ua).

У разі отримання належним чином оформленого запиту від акціонера, особа, відповідальна за ознайомлення акціонерів з відповідними документами, направляє такі документи на адресу електронної пошти акціонера, з якої направлено запит із засвідченням документів кваліфікованим електронним підписом (іншим засобом електронної ідентифікації, що відповідає вимогам, визначеним Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку)…».

Отже, як встановлено судом, сторонами було погоджено використання електронного документообігу. Таким чином, на відносини сторін, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Статтею 5 зазначеного Закону визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Як вже зазначалось, за твердженнями позивача, останній засобами електронної пошти, з електронної адреси: office@mek.in.ua звернувся з листом №03/04/2024-l від 03.04.2024 року до Відповідача на електронну пошту office@energoproekt.com.ua, що була зазначена у повідомленні про скликання Загальних зборів та було розміщено 28.03.2024 на сайті АТ «ХІ «Енергопроект», із проханням надати для ознайомлення документи з питань порядку денного Загальних зборів.

Також, Позивач засобами електронної пошти з електронної адреси: office@mek.in.ua листами Вих. № 05/04/2024-1 від 05.04.2024 року та Вих.№09/04/2024-1 від 09.04.2024 року звернувся до Відповідача на електронну пошту office@energoproekt.com.ua, що була зазначена у повідомленні про скликання Загальних зборів та було розміщено 28.03.2024 на сайті АТ «ХІ «Енергопроект», із пропозиціями до проекту порядку денного Загальних зборів АТ «ХІ «Енергопроект», призначених на 30.04.2024 року.

На підтвердження зазначених обставин, позивач надав до позовної заяви роздруківка екрану (скріншот) з електронної пошти.

Заперечуючи факт отримання вище зазначених листів відповідач надавав такі ж роздруківки екрану (скріншот) з електронної пошти, з яких не вбачалось наявність листів від позивача.

Відповідно до ч.1 ст.96 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 зазначив наступне:

"На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом.

У частині другій статті 96 ГПК України передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. У частині третій зазначеної статті встановлено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України). Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/51/20, від 14.12.2021 у справі № 910/17662/19).

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частини п`ята, шоста статті 96 ГПК України).

Сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки.

Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу".

У постанові від 29.01.2021 у справі №922/51/20 Верховний Суд вказав, що подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим.

Тобто поняття електронного документа та електронного доказу не є тотожними, оскільки поняття електронного доказу є значно ширшим, та, окрім власне електронних документів, оформлених відповідно до статей 5, 6 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг", включає в себе будь-яку інформацію в цифровій формі, що має значення для розгляду справи, в тому числі повідомлення, відправлені електронною поштою або іншими засобами електронного зв`язку.

Статтею 10 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" встановлено, що відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

Якщо автор і адресат у письмовій формі попередньо не домовилися про інше, датою і часом відправлення електронного документа вважаються дата і час, коли відправлення електронного документа не може бути скасовано особою, яка його відправила. У разі відправлення електронного документа шляхом пересилання його на електронному носії, на якому записано цей документ, датою і часом відправлення вважаються дата і час здавання його для пересилання.

Вимоги підтвердження факту одержання документа, встановлені законодавством у випадках відправлення документів рекомендованим листом або передавання їх під розписку, не поширюються на електронні документи. У таких випадках підтвердження факту одержання електронних документів здійснюється згідно з вимогами цього Закону.

Стаття 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" встановлено, що електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу.

Якщо попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.

У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

Приписами ст. 79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Водночас, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні та позивачем не надано доказів, підтверджуючих про факт одержання відповідачем будь-яких електронних листів від позивача, а відтак, враховуючи положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронні листи вважаються не одержаними відповідачем.

Отже, надана позивачем роздруківка екрану (скріншот) з електронної пошти не підтверджує факт отримання відповідачем електронних листів.

Суд констатує, що відповідач отримання ним листів заперечує. Натомість у матеріалах справи відсутні докази одержання відповідачем електронних листів №03/04/2024-l від 03.04.2024 року, № 05/04/2024-1 від 05.04.2024 року та Вих.№09/04/2024-1 від 09.04.2024 року. А відсутність доказів, підтверджуючих факт отримання зазначених листів щодо надання документів для ознайомлення та внесення пропозицій до порядку денного загальних зборів, унеможливлює встановити обізнаність відповідача про волевиявлення позивача щодо необхідності отримання документів для ознайомлення з порядком денним загальних зборів та внесення пропозицій до порядку денного.

Ураховуючи наведене суд дійшов висновку, що позивач не довів виникнення у відповідача обов`язку надати документи та внести пропозиції до порядку денного, а отже, не довів, що відповідач порушив положення статті 49 Закону України «Про акціонерні товариства» та розділу ХІ Порядку не надавши та не включив пропозиції до порядку денного Загальних зборів, як такі що підлягають обов`язковому включенню до порядку денного Загальних зборів. Отже, права позивача в даному випадку порушені не були, оскільки відповідач не був обізнаний про наміри позивача.

Стосовно позовної вимоги позивача про «визнання недійсним з моменту прийняття рішень дистанційних річних загальних зборів акціонерів Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (код 14078902), прийняті за результатами розгляду пунктів 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 порядку денного, дистанційних річних загальних зборів 30.04.2024, що оформлені протоколом від 07.05.2024 року», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» № 4 від 25.02.2016 року рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

В зв`язку з цим, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: - невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Відповідно до п. 2.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» № 4 від 25.02.2016 року під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; - відсутність протоколу загальних зборів ТОВ; - відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Як вже було встановлено судом, враховуючи вищенаведене, позивачем не доведено порушення відповідачем вимог закону в частині ненадання документів для підготовки до проведення загальних зборів акціонерів, невключення пропозицій до проекту порядку денного, отже у суду відсутні підстави для визнання недійсним з моменту прийняття рішень дистанційних річних загальних зборів акціонерів Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (ідентифікаційний код 14078902), прийняті за результатами розгляду пунктів 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 порядку денного, дистанційних річних загальних зборів 30.04.2024, що оформлені протоколом від 07.05.2024 року.

Окрім того, щодо вимоги позивача про зобов`язання Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» скликати та провести загальні збори акціонерів з питань, у включенні яких до проекту порядку денного було безпідставно відмовлено акціонеру, а саме: 1.Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «ХІ «Енергопроект» у повному складі; 2.Обрання членів Наглядової ради АТ «ХІ «Енергопроект»; 3.Затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладаються з членами наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди. Обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради Товариства», суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом, відповідач не отримував такі пропозиції, отже не мав змогу відмовити акціонеру у прийнятті пропозицій до питань порядку денного річних ЗЗА.

Крім того, порядок та підстави для прийняття рішення про відмову у включенні до проєкту порядку денного загальних зборів визначений п.п.56, 57 Порядку та чч.10, 11 ст.49 Закону України «Про акціонерні товариства».

В матеріалах справи відсутні докази, зокрема рішення, які б підтверджували що позивачу відмовлено у включенні до проєкту порядку денного річних ЗЗА його пропозицій.

Крім того, відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»: Не підлягають задоволенню позови акціонерів про зобов`язання скликати позачергові загальні збори, оскільки стаття 45 Закону про господарські товариства (1576-12) надає акціонерам, які володіють більш як 10% голосів, право самостійно скликати позачергові загальні збори у разі, якщо правління не виконує їх вимоги.

Частина 5 статті 42 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, що дії з 01.01.2023 року) надають право на вимогу акціонерів (акціонеру), які (який) на день подання вимоги сукупно є власниками (власником) 5 і більше відсотків голосуючих акцій товариства, скликати позачергові загальні збори акціонерів для розгляду та прийняття рішення з визначених питань порядку денного таких загальних зборів.

Як зазначає позивач та підтверджує відповідач, позивач - Приватне акціонерне товариство «Міжнародна енергетична компанія», код ЄДРПОУ 36285564 є власником 487 256 голосуючих цінних паперів Товариства, що становить 24,135922 відсотків у статутному капіталі АТ ХІ «Енергопроект».

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки викладені в п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340).

Суд звертає увагу, що вказаний спосіб захисту міг би бути ефективним у разі якби АТ ХІ «Енергопроект», всупереч вимогам ЗУ «Про акціонерні товариства» взагалі не скликало річні Загальні збори акціонерів Товариства, на яких не було вирішено питання, що безпосередньо стосуються прав та охоронюваних законом інтересів відповідача як акціонера, зокрема не було прийнято рішення про розподіл прибутку АТ ХІ «Енергопроект» отриманого за результатами діяльності товариства у 2023 році та не було прийнято рішення про виплату дивідендів, затвердження розміру річних дивідендів та способу їх виплати.

Оскільки загальні збори проведені у строк встановлений законом, за наявності кворуму для проведення загальних зборів, а загальними зборами було прийнято рішення з питань включених до порядку денного, які оформлені протоколом зборів підписаним головою і секретарем зборів, зобов`язання АТ ХІ «Енергопроект» скликати та провести загальні збори акціонерів з питань обрання членів Наглядової ради Товариства (за наявності права самостійного скликання зборів позивачем як акціонером, що володіє 24,1359% голосуючих акцій товариства) не є ефективним та передбаченим законом способом захисту порушених прав.

Вказана правова позиція узгоджується із висновками викладеними у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 30.09.2021 року по справі № 910/16496/19.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 ЦК, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 по справі №910/8060/19 вказав, що під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відтак, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (провадження №12-80гс20, пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (провадження №12-52гс20, пункт 52), від 22.06.2021 у справі №220/606/18 (провадження №14-125цс20, пункт 76).

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та досліджені докази, суд не вбачає правових та фактичних підстав для визнання недійсним з моменту прийняття рішень дистанційних річних загальних зборів акціонерів Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (ідентифікаційний код 14078902), прийняті за результатами розгляду пунктів 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 порядку денного, дистанційних річних загальних зборів 30.04.2024, що оформлені протоколом від 07.05.2024 року та зобов`язання Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» скликати та провести загальні збори акціонерів з питань, у включенні яких до проекту порядку денного було безпідставно відмовлено акціонеру, а саме: 1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «ХІ «Енергопроект» у повному складі; 2.Обрання членів Наглядової ради АТ «ХІ «Енергопроект»; 3.Затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладаються з членами наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди. Обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради Товариства, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, відповідно до вимог статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою в задоволенні його позовних вимог та відшкодуванню останньому за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "05" серпня 2024 р.

Суддя К.В. Аріт