Постанова

від 20.06.2024 по справі 904/6376/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/6376/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2024 (прийняте суддею Юзіковим С.Г.) у справі № 904/6376/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "АЛЬТЕРА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"

про стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заявлених вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "АЛЬТЕРА" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" в якому просить стягнути з Відповідача 870 778,56 грн - основного боргу, 12 188,06 грн. - 3 % річних, 169 352,86 грн. - пені.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2024 у справі № 904/6376/23:

-позов задоволено частково;

-стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "АЛЬТЕРА" 870 778,56 грн. - основного боргу, 168 923,43 грн. - пені, 12 188,06 грн. - 3 % річних, 15 778,35 грн. - судового збору;

-у решті позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з обставин неналежного виконання Відповідачем Договору поставки товару №2\46-21 від 22.07.2021 в частині оплати поставленого товару, наявності боргу у сумі 870 778,56 грн. Пеня нарахована відповідно умов договору, а 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України. В частині вимог про стягнення пені суд відмовив у зв`язку з помилками допущеними позивачем при розрахунку.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2024 у справі № 904/6376/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не прийнято до уваги факт відсутності доказів з боку Позивача щодо отримання Відповідачем рахунків на оплату Товару, що підтверджувало факт настання зобов`язань з боку Відповідача (Апелянта) щодо оплати Товару у відповідності до умов Договору.

При розгляді справи судом першої інстанції не надано належної правової оцінки факту відсутності погодженого сторонами строку оплати товару.

Сторонами Договору не встановлювалась сплата боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач проти задоволення скарги заперечує та зазначає, що в даному випадку саме Специфікаціями було встановлено умови та порядок оплати за Договором. Зобов`язання оплати Відповідачем Товару жодним чином не пов`язано з датою отримання ним рахунку на оплату.

Зважаючи на те, що Видаткові накладні №1 від 05.07.2022 р., №2 від 05.07.2022 р., №5 від 05.07.2022 р., №1 від 12.04.2023 р., №2 від 12.04.2023 р., №3 від 12.04.2023 р. є підписаними зі сторони Покупця, то Покупцем було отримано відповідні рахунки на оплату за надані послуги, що підтверджується частковою оплатою Відповідача за товар згідно платіжних доручень № 55267 від 16.08.2021 р., № 57166 від 03.11.2021 р., № 57715 від 25.11.2021 р., № 58331 від 15.12.2021 р., № 59090 від 14.01.2022 р., № 59170 від 18.01.2022 р., № 59319 від 24.01.2022 р., № 59404 від 26.01.2022 р., № 59879 від 10.02.2022 р., № 62169 від 13.06.2022 р., № 62242 від 20.06.2022 р., №25 від 19.01.2022 р. А, отже, Відповідач був обізнаний з актуальними платіжними реквізитами ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЛЬТЕРА", вказаними у Рахунках на оплату. Крім того, зважаючи на підписання відповідних Видаткових накладних, сума за поставлений товар є узгодженою Сторонами.

6.Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 20.06.2024 о 14:45 год.

20.06.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7.Встановлені судом обставини справи.

22.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "АЛЬТЕРА" та Товариство з обмеженою відповідальністю "МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" уклали Договір поставки товару № 2/46-21 (далі Договір), за п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник (Позивач) зобов`язується передати (поставити) у встановлений строк у власність Покупця (Відповідача) запчастини та комплектуючі до кар`єрної та автомобільної техніки а також інші супутні авто товари (надалі іменується "Товар"), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити зазначений товар.

Кількість, перелік, найменування, вартість та порядок розрахунків зазначаються в Додатках (Специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору).

Право власності до Покупця на куплений товар переходить з моменту передачі товару Покупцеві, що підтверджується накладними на товар, належним чином оформленими сторонами (п. 1.3. Договору).

Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною (вартістю), що визначена за одиницю товару у відповідній специфікації з урахуванням ПДВ (п. 2.1. Договору).

Вартість товару за цим Договором зазначається у відповідних Специфікаціях та рахунках-фактури (п. 2.2. Договору).

Загальна сума Договору визначається на підставі суми всіх специфікацій до Договору, підписаних відповідно до його умов, але у будь якому разі не перевищує 5 000 000,00 грн., з урахуванням ПДВ (п. 2.3. Договору).

Підставою для оплати є рахунок Постачальника. Умови та строки розрахунків встановлюються у відповідних Специфікаціях (п. 2.5. Договору).

Строк поставки товару вказується в Специфікаціях (п. 4.2. Договору).

Поставка товару здійснюється за наявності специфікації підписаної Постачальником, скріпленою печаткою Постачальника. У випадку, якщо Покупець не може надати оригінал підписаної Специфікації до дати відвантаження товару зі складу Постачальника, він надсилає її скан-копію на електронну адресу Постачальника: suz-catalog5@grizzly.ua або засобом факсимільного зв`язку. В будь-якому разі після направлення скан-копії Покупець направляє оригінал Специфікації в паперовому виді на поштову адресу Постачальника (п.4.4. Договору).

Днем одержання товару вважається день підписання сторонами товаросупровідних документів (п. 4.9. Договору).

За порушення строків оплати, крім попередньої оплати, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від загальної суми заборгованості, за кожен день прострочення (п. 6.3. Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 року. У випадку якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати закінчення Договору письмово не заявить іншій стороні про намір його припинити/змінити, дія Договору вважається автоматично продовженою строком на один календарний рік (п. 10.1. Договору).

Відповідно до п. 4 Специфікацій № 4-7 умови оплати: 50 % передоплати, 50 % по факту поставки, за умови реєстрації податкових накладних.

Позивач поставив Відповідачеві товар за специфікаціями № 4-7 на загальну суму 1 837 552,41 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1 від 05.07.2022 на суму 159 229,88 грн., № 2 від 05.07.2022 на суму 506 469,08 грн., № 5 від 05.07.2022 на суму 141 728,11 грн., № 1 від 12.04.2023 на суму 410 833,39 грн., № 2 від 12.04.2023 на суму 217 955,45 грн., № 3 від 12.04.2023 на суму 401 336,50 грн., підписаними сторонами без зауважень.

Відповідач частково оплатив товар за специфікаціями № 4-7 на загальну суму 966 773,85 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 59404 від 26.01.2022 на суму 161 315,60 грн., № 59879 від 10.02.2022 на суму 568 112,17 грн., № 62169 від 13.06.2022 на суму 70 864,06 грн., № 62242 від 20.06.2022 на суму 166 482,02 грн., у зв`язку з чим за останнім обліковується борг у розмірі 870 778,56 грн.

Позивач на підтвердження виконання Договірних та податкових зобов`язань надав податкові накладні: № 1 від 26.01.2022, № 2 від 12.04.2023, № 1 від 10.02.2022, № 9 від 12.04.2023, № 3 від 12.04.2023, № 3 від 20.06.2022, № 1 від 12.04.2023, № 1 від 05.07.2022, № 2 від 13.06.2022 та квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількості і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

21.07.2023 Позивач направив Відповідачеві претензію-вимогу № 20/07/23 від 20.07.2023, в якій просив розглянути претензію-вимогу, надати відповідь засобами поштового зв`язку та сплатити в строк до 28.07.2023 суму основного боргу в розмірі 870 778,56 грн.

Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.

З посиланням на ст. 625 ЦК України на борг окремо за кожною специфікацією Позивач нарахував 12 188,06 грн. - 3 % річних за період з 16.06.2023 по 04.12.2023 та з посиланням на п. 6.3. Договору нарахував 169 352,86 грн. - пені за період з 13.06.2023 по 04.12.2023.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом у даній справі.

8.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Умовами договору передбачено, що порядок оплати визначається специфікаціями.

У свою чергу, у специфікаціях зазначено умови оплати: 50 % передоплати, 50 % по факту поставки, за умови реєстрації податкових накладних.

Видаткові накладні на поставку спірного товару відписані сторонами, податкові накладні зареєстровані позивачем.

Відповідач лише частково оплатив товар на загальну суму 966 773,85 грн., проте доказів оплати боргу у сумі 870 778,56 грн. не надано.

Враховуючи, що строк оплати товару настав, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 870 778,56 грн визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За порушення строків оплати, крім попередньої оплати, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від загальної суми заборгованості, за кожен день прострочення (п. 6.3. Договору).

Позивач нарахував пеню у сумі 169 352,86 грн. за період прострочення з 13.06.2023 по 04.12.2023.

Суд першої інстанції перевірив розрахунок пені та встановив помилки під час розрахунку. Правомірно заявленою сумою пені визначено 168 923,43 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував 3 % річних за період з 16.06.2023 по 04.12.2023 у сумі 12 188,06 грн. Помилок під час перевірки розрахунку не виявлено.

Відповідно суд першої інстанції підставно задовольнив вимоги у цій частині.

Апелянт у скарзі не наводить заперечень щодо розрахунків пені та 3% річних.

Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

За умовами договору вартість товару за цим Договором зазначається у відповідних Специфікаціях та рахунках-фактури (п. 2.2. Договору). Підставою для оплати є рахунок Постачальника. Умови та строки розрахунків встановлюються у відповідних Специфікаціях (п. 2.5. Договору).

Проте, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта, що відсутність доказів вручення/направлення рахунків відповідачу є вирішальним для задоволення позовних вимог.

Рахунок або рахунок-фактура, що за своїми функціями є тотожними документами, за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а вони мають лише інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Ненадання рахунка-фактури, у контексті спірних правовідносин, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунка-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити грошові кошти за договором. Близька за змістом правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 зі справи №918/537/18, від 29.08.2019 зі справи №905/2245/17, від 26.02.2020 зі справи №915/400/18, від 29.04.2020 зі справи №915/641/19.

Поставка товару є підтвердженою та жодних заперечень відповідач щодо поставки товару не висуває, проте і докази того, що відповідач звертався до позивача з вимогами надати йому певні документи на товар матеріали справи не містять, а тому заперечення відповідача оцінюються критично, оскільки така поведінка відповідача свідчить про його недобросовісні дії стосовно оплати поставленого товару. Окрім того, відповідач здійснював часткову оплату поставленого товару.

Суд відхиляє заперечення апелянта щодо відсутності погодження сторонами Договору сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, оскільки вказане не вимагається. Нарахування зазначених складових передбачено законодавством - ст. 625 ЦК України.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскільки поставка товару підтверджена, строк оплати товару чітко визначений умовами договору та специфікаціями, проте товар з боку відповідача оплачений лише частково, нарахування позивачем пені, процентів річних є правомірними, а тому заперечення відповідача в цій частині також відхиляються.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, аргументи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Судом першої інстанції було надано повну та обґрунтовану оцінку на всі аргументи відповідача, надано належну оцінку поданим сторонами доказам, зроблено об`єктивні висновки щодо задоволення заявлених позовних вимог.

9.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2024 у справі № 904/6376/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2024 у справі № 904/6376/23 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.08.2024

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко