УХВАЛА
05 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 908/2464/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Кондратової І.Д.,
розглянув касаційну скаргу 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4
на рішення Господарського суду Запорізької області
(судді: Боєва О.С., Науменко А.О., Ярешко О.В.)
від 24.11.2023
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Мороз В.Ф., судді - Коваль Л.А., Чередко А.Є.)
від 10.06.2024
у справі за позовом: 1) ОСОБА_1 ;
2) ОСОБА_2 ;
3) ОСОБА_3 ;
4) ОСОБА_4
до: 1) Приватного акціонерного товариства "Український графіт";
2) ОСОБА_5
про визнання правочинів недійсними.
ВСТАНОВИВ:
1. У грудні 2022 року 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 та 4) ОСОБА_4 звернулися до Господарського суду Запорізької області з позовом до відповідачів: 1) Приватного акціонерного товариства "Український графіт" та 2) ОСОБА_5 з вимогами про визнання недійсними правочинів щодо застосування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 процедури обов`язкового продажу (примусового викупу) належних їм на праві власності акцій Приватного акціонерного товариства "Український графіт" у відповідності до публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Український графіт" від 12.02.2019.
2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 24.11.2023 у задоволенні позову відмовлено.
3. Суд першої інстанції дійшов висновку, що обраний позивачами спосіб захисту є неналежним в даних конкретних правовідносинах та неефективним, тому відмовив у задоволенні позовних вимог.
4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2024 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
5. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обраний позивачами спосіб захисту як визнання недійсним правочину щодо застосування до них процедури обов`язкового продажу (примусового викупу) належних їм на праві власності акцій є належним, але він є неефективним, оскільки метою цього позову є захист саме майнових прав, належним та ефективним захистом яких є визнання права на компенсацію, стягнення компенсації за продані акції або стягнення збитків. Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, що обраний позивачами спосіб захисту не призведе до поновлення порушених прав позивачів, зокрема, не здатний поновити майнову сферу позивачів, і хоча суд першої інстанції помилково зазначив про обрання позивачами неналежного способу захисту порушених прав, проте, зважаючи на висновки про його неефективність, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 24.11.2023 у справі № 908/2464/22.
6. 15.07.2024 позивачі звернулися до Верховного Суду через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просять рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги.
7. У касаційній скарзі скаржники заявили клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
8. Верховний Суд залишає клопотання без розгляду, оскільки строк на касаційне оскарження не пропущений. Касаційна скарга подана 15.07.2024 протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (01.07.2024), що передбачено абзацом 2 частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
9. 16.07.2024 Приватне акціонерне товариство "Український графіт" подало до Верховного Суду через систему "Електронний суд" заперечення проти відкриття касаційного провадження, в яких просить касаційну скаргу залишити без руху, оскільки в ній не викладені передбачені ГПК України підстави для касаційного оскарження судових рішень.
10. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги, розглянув заперечення проти відкриття касаційного провадження та установив наступне.
11. Доводи відповідача, викладені у запереченні, Верховний Суд не приймає до уваги, з огляду на те, що подана касаційна скарга відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
12. Водночас, Верховний Суд установив, що скаргу подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, який визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
13. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
14. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
15. Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
16. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
17. Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
18. Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 6 Закону у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
19. За змістом касаційної скарги встановлено, що позивачі оскаржують судові рішення, якими відмовлено у задоволенні вимоги немайнового характеру.
20. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року становив 2 481,00 грн (на момент подання позову).
21. Таким чином, за подання касаційної скарги кожен із заявників при її подачі повинен був сплатити окремим платіжним документом судовий збір у розмірі по 3 969,60 грн (2 481,00 грн х 200% х 0,8).
22. Однак, на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги заявники подали такі документи: квитанцію № 0619-4356-4223-1452 від 13.07.2024 про сплату ОСОБА_1 - 3 632,00 грн; квитанція № 7663-9721-7225-7835 від 13.07.2024 про сплату ОСОБА_4 - 3 632,00 грн; платіжну інструкцію № 0.0.3749887775.1 від 09.07.2024 про сплату ОСОБА_6 - 3 632,00 грн; квитанцію № 45901908 від 12.07.2024 про сплату ОСОБА_2 - 3 632,00 грн, тобто судовий збір сплачений у меншому розмірі, встановленому Законом.
23. З огляду на зазначене, кожному заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі по 337,60 грн, що складає різницю між сумою, яку необхідно було сплатити при поданні касаційної скарги (3 969,60 грн) та сумою судового збору, сплата якої підтверджується наданими платіжними документами (3 632,00 грн), і докази такої доплати надати Суду.
24. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
25. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.11.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2024 у справі № 908/2464/22 залишити без руху.
2. Встановити скаржникам строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, надавши суду документи, що підтверджують доплату судового збору кожним заявником окремим платіжним документом по 337,60 грн.
3. Роз`яснити скаржникам, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде їм повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2024 |
Оприлюднено | 06.08.2024 |
Номер документу | 120799700 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кондратова І.Д.
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Мороз Валентин Федорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні