Постанова

від 05.08.2024 по справі 911/3333/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/3333/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі

за позовом Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)

до Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Броварська міська рада,

про усунення перешкод у користуванні орендованим майном.

В С Т А Н О В И В:

1. Фабула справи

1.1. Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» (далі - Відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Броварської міської ради (далі - Третя особа) про усунення перешкод у користуванні орендованим майном, а саме комплексом (будівлі та споруди), розташованим за адресою: вул. Максименка Сергія, 1, с. Княжичі, Броварський район, Київська область, що складається із нежитлової будівлі під літ. «А» загальною площею 312,1 кв. м та нежитловою будівлею під літ. «Б» загальною площею 102,0 кв. м, шляхом виселення з вказаного об`єкта нерухомого майна.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач відповідно до умов договору оренди об`єкта комунальної власності Броварської територіальної громади від 01.12.2022 № 53-22 є орендарем комплексу (будівлі та споруди), розташованого за адресою: вул. Максименка Сергія, 1, с. Княжичі, Броварський район, Київська область, що належить до об`єктів комунальної власності Броварської територіальної громади для розміщення релігійної організації для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній. Проте як законний користувач (орендар) Позивач позбавлений можливості користуватися орендованим майном саме через дії Відповідача, який безпідставно та самоправно зайняв будівлі, а звернення до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні шляхом виселення беззаперечно є належним способом захисту.

1.3. Рішенням Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі № 911/3333/23 позовні вимоги задоволено повністю; зобов`язано Відповідача усунути перешкоди у користуванні комплексом (будівлі та споруди), розташованим за адресою: вул. Максименка Сергія, 1, с. Княжичі, Броварський район, Київська область, що складається із нежитлової будівлі під літ. «А» загальною площею 312,1 кв. м та нежитлової будівлі під літ. «Б» загальною площею 102,0 кв. м шляхом виселення з вказаного об`єкта нерухомого майна; стягнуто з Відповідача на користь Позивача 2684,00 грн судового збору.

1.4. Не погоджуючись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі № 911/3333/23 скасувати та ухвалити нове рішення суду, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

1.5. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Суліму В. В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Гаврилюку О. М., Ткаченку Б. О.

Ухвалою від 03.04.2024 Північний апеляційний господарський відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі № 911/3333/23.

08.05.2024 у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б. О. у відпустці судове засідання у призначений час не відбулося.

Ухвалою від 09.05.2024 Північний апеляційний господарський суд розгляд апеляційної скарги Відповідача на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі № 911/3333/23 призначив на 29.05.2024.

1.6. У судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 29.05.2024 апеляційний господарський суд поставив на обговорення питання щодо зупинення провадження у справі, зокрема, до вирішення по суті та набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/11028/23.

1.7. Представник Відповідача в судове засіданні Північного апеляційного господарського суду 29.05.2024 не прибув, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

1.8. Представники Позивача та Третьої особи в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 29.05.2024 заперечували проти зупинення провадження у справі.

2. Короткий зміст оскаржуваного у справі судового рішення

2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі № 911/3333/23 (Сулім В. В. - головуючий, судді: Гаврилюк О. М., Ткаченко Б. О.) зупинено апеляційне провадження у справі № 911/3333/23 до вирішення по суті та набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/11028/23; зобов`язано сторони повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Київським окружним адміністративним судом справи № 320/11028/23.

2.2. Вказана ухвала аргументована тим, що в межах справи № 320/11028/23 має бути розглянутий спір про визнання протиправним та скасування рішень Броварської міської ради, зокрема, щодо передачі в оренду спірних приміщень (нежитлова будівля під літ. «А» загальною площею 312,1 кв. м, що обліковується на балансі відділу культури Броварської міської ради Броварського району Київської області; нежитлова будівля під літ. «Б» загальною площею 102,0 кв. м), та припинення права постійного користування земельною ділянкою Відповідача, на якій знаходяться спірні об`єкти, які були передані на утримання для проведення церковного богослужіння рішенням 19-ї сесії сільської ради від 30.01.1998 № 33 «Про передачу Княжицькій Свято-Преображенській церкві старого приміщення Будинку культури та сільської ради» і наслідком цього спору може стати відсутність підстав для позову у даній справі.

При цьому вимоги апелянта у даній справі № 910/3333/23 базуються, зокрема, на неврахуванні та ненаданні судом першої інстанції висновків щодо правомірності володіння Відповідачем спірним майном, неправомірності вилучення у нього цього майна. Отже, обставини, встановлені у справі № 320/11028/23, можуть мати преюдиційне значення у справі № 911/3333/23, оскільки стосуються права користування Відповідачем спірним комплексом будівель на земельній ділянці, що перебуває у нього на праві постійного користування на законних підставах, та протиправності дій Позивача щодо виселення Відповідача з вказаного об`єкта нерухомого майна.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення адміністративної справи пов`язана з обмеженнями, визначеними процесуальним законодавством щодо підвідомчості судових справ, оскільки колегія суддів не може дати оцінку певним твердженням та доказам скаржника, зокрема, щодо правомірності винесення вищевказаних оскаржуваних рішень та правомірності вилучення з володіння спірного майна, які підлягають встановленню в іншій справі іншої юрисдикції. Отже, остаточне судове рішення в адміністративній справі № 320/11028/23 матиме преюдиційне значення щодо вирішення даного спору.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі № 911/3333/23 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 320/11028/23, що знаходиться в провадженні Київського окружного адміністративного суду.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі № 911/3333/23, Позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, а справу № 911/3333/23 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду; судові витрати покласти на Відповідача.

3.2. Скаржник вказує, що всупереч правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постановах від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19, від 13.04.2023 у справі № 914/2150/18; від 01.02.2022 у справі № 902/368/16 та ухвалі від 29.07.2021 у справі № 803/20/20, а також правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.02.2017 у справі № 6-1957цс16, суд апеляційної інстанції не встановив взаємозв`язку між предметами розгляду справ, не з`ясував, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, не визначив, які досліджувані у справі № 320/11028/23 обставини впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження в якій зупинено. Суд апеляційної інстанції не з`ясував та не аналізував матеріально-правового зв`язку між судовими справами.

Апеляційний суд також не врахував положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою регламентуються межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Разом з тим апеляційний суд не звернув належної уваги на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.08.2019 у справі № 404/9797/14- ц, відповідно до якої зупинення провадження у справі без правових підстав є порушенням прав позивача на розумні строки розгляду справи.

Твердження апеляційного господарського суду стосовно того, що рішення в адміністративній справі № 320/11028/23 матиме преюдиційне значення щодо вирішення спору в цій справі, на думку скаржника, є помилковими, оскільки, по-перше, в іншій справі № 911/867/23 (рішення суду в якій набрало законної сили), власником майна, що знаходиться за адресою: вул. Максименка Сергія, 1, с. Княжичі, Броварський район, Київська область, є Броварська міська рада Броварського району Київської області. Фактично, ухвалюючи судове рішення про зупинення провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції, позбавляє Броварську міську раду як власника майна реалізовувати свої права, передбачені законодавством України, визначати юридичну долю свого майна, у тому числі й шляхом надання майна в оренду Позивачу, а також повернення (вилучення) цього майна від Відповідача.

По-друге, скаржник звертає увагу на те, що спір у справі № 320/11028/23 не повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки за суб`єктним складом сторін та характером спірних правовідносин ця справа підлягає розгляду в порядку, визначеному ГПК України.

По-третє, зупинення провадження у даній справі є лише способом затягування провадження у даній справі. Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що на сьогоднішній день у провадженні перебуває три справи, які стосуються майна, що є предметом даного спору, а саме судові справи: № 911/3333/23, № 911/612/24 та № 320/11028/23. Крім цього, скаржник звертає увагу на справу № 911/867/23, рішення в якій вже ухвалено. Відповідно Відповідач зловживає своїми правами та навмисно затягує провадження у справі № 911/3333/23, що тягне за собою негативні наслідки для власника майна - Броварської міської ради.

3.3. Відповідач у відзиві просить у задоволенні касаційної скарги відмовити повністю, оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

3.4. Броварська міська рада у поясненнях на касаційну скаргу просить касаційну скаргу задовольнити, справу № 911/3333/23 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 - скасувати.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом норм права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

За змістом пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. При цьому суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

У разі зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України за вимогами статті 234 цього Кодексу у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановлені ухвали (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.07.2019 у справі № 904/4233/18).

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 ГПК України).

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19).

Крім того, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).

Так, предметом позову у справі № 911/3333/23 є вимоги Позивача про усунення перешкод у користуванні орендованим майном, а саме комплексом (будівлі та споруди), розташованим за адресою: вул. Максименка Сергія, 1, с. Княжичі, Броварський район, Київська область, що складається із нежитлової будівлі під літ. «А» загальною площею 312,1 кв. м та нежитловою будівлею під літ. «Б» загальною площею 102,0 кв. м шляхом виселення Відповідача з вказаного об`єкта нерухомого майна.

Натомість у справі № 320/11028/23 розглядається спір за позовом Відповідача про:

- визнання протиправним та скасування рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 31.08.2022 № 826-32-08 у частині припинення права постійного користування земельною ділянкою Відповідачу площею 0,5909 га на вул. Максименка Сергія, 1 в с. Княжичі Броварського району Київської області, у зв`язку з набуттям Броварською міською радою права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці. Кадастровий номер земельної ділянки 3221284001:01:007:0050;

- визнання протиправним та скасування рішення Броварської міської ради від 31.08.2022 № 826-23-08 в частині надання дозволу Комунальному підприємству «Бровари-Благоустрій» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки. Кадастровий номер земельної ділянки 3221284001:01:007:0050, зі зміною цільового призначення;

- визнання протиправним та скасування рішення Броварської міської ради від 31.08.2022 № 856-34-08 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування, цільове призначення якої змінюється на «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови»;

- визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Броварської міської ради від 06.09.2022 № 445 в частині внесення до переліку другого типу та передачу в оренду терміном на п`ять років, без аукціону, комплексу (будівлі та споруди) за адресою: вул. Максименка Сергія, 1, с. Княжичі, Броварський район, Київська область, з них: нежитлова будівля під літ. «А» загальною площею 312,1 кв. м, що обліковується на балансі відділу культури Броварської міської ради; нежитлова будівля під літ. «Б» загальною площею 102.0 кв. м, що обліковується на балансі Комунального підприємства Броварської міської ради «Бровари- Благоустрій».

Оскаржувану ухвалу суд апеляційної інстанції обґрунтовує посиланням на те, що обставини, встановлені в справі № 320/11028/23, можуть мати преюдиційне значення у справі № 911/3333/23, оскільки стосуються права користування Відповідачем спірним комплексом будівель на земельній ділянці, що перебуває у нього на праві постійного користування на законних підставах, та протиправності дій Позивача щодо виселення Відповідача з вказаного об`єкта нерухомого майна. За висновками апеляційного господарського суду, неможливість розгляду даної справи до вирішення адміністративної справи пов`язана з обмеженнями, визначеними процесуальним законодавством щодо підвідомчості судових справ, оскільки колегія суддів не може дати оцінку певним твердженням та доказам скаржника, зокрема, щодо правомірності винесення вищевказаних оскаржуваних рішень та правомірності вилучення з володіння спірного майна, які підлягають встановленні в іншій справі іншої юрисдикції.

Однак всупереч положенням процесуальних норм, які регулюють інститут зупинення провадження у справі, зупиняючи провадження у справі № 911/3333/23, апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, з яких він дійшов висновку саме про об`єктивну неможливість розгляду справи 911/3333/23, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним (судом) перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції відповідно до викладених у ньому висновків. Водночас апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав та повноважень для розгляду та вирішення по суті цієї справи.

Сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 320/11028/23 апеляційний господарський суд має правові підстави для перегляду в апеляційному порядку рішення, ухваленого у справі № 911/3333/23.

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що наслідком розгляду спору у межах справи № 320/11028/23 може стати відсутність підстав позову у даній справі, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Як убачається із матеріалів справи, Позивач, звертаючись з позовом у цій справі № 911/3333/23 як на підставу позову, вказував на те, що відповідно до умов договору оренди об`єкта комунальної власності Броварської територіальної громади від 01.12.2022 № 53-22 він є орендарем комплексу, розташованого за адресою: вул. Максименка Сергія, 1, с. Княжичі, Броварський район, Київська область, що належить до об`єктів комунальної власності Броварської територіальної громади для розміщення релігійної організації для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній. Проте, вважаючи себе законним користувачем (орендарем) Позивач позбавлений можливості користуватися орендованим майном саме через дії Відповідача, який безпідставно та самоуправно зайняв будівлі, а звернення до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні шляхом виселення беззаперечно є належним способом захисту.

Верховний Суд, дослідивши підстави позову у цій справі, дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції при розгляді даної справи № 911/3333/23 має право та можливості встановити та дослідити всі обставини у справі, в тому числі щодо наявності або, навпаки, прав Позивача на звернення за захистом його порушеного права як особи, яка має речове право на чуже майно (право оренди об`єкта комунальної власності Броварської міської ради), а також щодо фактів, які підтверджують чи, навпаки, дій Відповідача у створенні Позивачеві перешкод у здійсненні ним правомочностей орендаря, зокрема щодо правових підстав користування Відповідачем комплексом (будівель та споруд), відповідно підтвердження чи спростування фактів, обставин, які входять до предмета доказування у спорі, заявленому Позивачем у цій справі.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі, не дотримавшись при цьому приписів пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

Водночас варто звернути увагу на те, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 27.04.2000 у справі ?Фрідлендер проти Франції?, рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі ?Смірнова проти України?). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі ?Красношапка проти України?).

Аналогічний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 910/31771/18, від 02.06.2020 у справі № 910/6674/19, від 20.01.2021 у справі № 906/129/20, від 01.04.2021 у справі № 902/1177/15, від 13.05.2021 у справі № 917/349/20.

4.2. Верховний Суд також зауважує, що порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду ЄСПЛ у справах проти України. Проте, зупиняючи провадження у цій справі до вирішення по суті та набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/11028/23, суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що справа № 320/11028/23 (яка перебуває у провадженні суду першої інстанції з квітня 2023 року) тривалий час не розглядається по суті, відповідно, зупинення провадження до її розгляду може призвести до безпідставного затягування апеляційного перегляду вже ухваленого рішення місцевого господарського суду по суті спору у справі № 911/3333/23.

У контексті наведеного колегія суддів звертає увагу на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії".

4.3. Отже, оскаржувана ухвала постановлена з неповним дотриманням пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, оскільки не містить аргументованих та переконливих мотивів щодо необхідності зупинення провадження у справі як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/11028/23, так і стосовно того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 310 ГПК України).

5.2. З огляду на те, що апеляційний господарський суд допустив порушення вимог ГПК України, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 відповідно до статті 310 ГПК України підлягає скасуванню, а справа - направленню для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

5.3. Суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, тому розподіл судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 304, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) задовольнити.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі № 911/3333/23 скасувати, справу направити для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ