Рішення

від 05.07.2024 по справі 314/826/23

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/826/23

Провадження № 2/314/73/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2024 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Свідунович Н.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання Печонкіна В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 314/826/23 за позовом ОСОБА_4 до Вільнянського ліцею "СВІТОЧ" Вільнянської міської ради Запорізької області, Вільнянської міської ради про скасування незаконних наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

У березні2023року ОСОБА_4 звернулась до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом до Вільнянської гімназії "СВІТОЧ" Вільнянської міської ради Запорізької області, Вільнянської міської ради про скасування незаконних наказів та поновлення на роботі. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 15.08.1980 вона була прийнята на посаду вчителя навчальних класів середньої школи № 4 міста Вільнянськ Запорізької області, де і працювала на різних посадах по безстроковому трудовому договору. З 01.01.2006, відповідно до наказу № 1-к від 01.01.2006, призначена на посаду заступника директора гімназії "СВІТОЧ" з навчально-виховної роботи за безстроковим трудовим договором. У зв`язку зі змінами в законодавстві, досягненням пенсійного віку та отриманням пенсії (абзац третій частини другої ст. 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту" від 16.01.2020 № 463-ІХ), наказом за № 53-к з нею укладено з 01.07.2020 строковий трудовий договір терміном на один рік. 30.06.2021 на підставі наказу № 62-к вона звільнена у зв`язку із закінченням строку дії строкового трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України, а 01.07.2021 на підставі наказу № 71-к знову прийнята на посаду заступника директора з навчально-виховноїроботи Вільнянськоїгімназії "СВІТОЧ"Вільнянської міськоїради застроковим трудовимдоговором.Наказом №77-квід 20.06.2022її булозвільнено зроботи узв`язкуіз закінченнямстроку діїстрокового трудовогодоговору зап.2ст.36КЗпП України.

Посилається на Рішення Конституційного Суду України від 07.02.2023 за № 1-р/2023 у справі № 1-5/2020(118/20), яким визнано таким, що не відповідає Конституції Україниабзац третій частини другоїст. 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту" від 16.01.2020 № 463-ІХ.

Вважає, що припинення з нею безстрокового трудового договору, переведення на строкову форму трудового договору та звільнення з роботи у зв`язку із закінченням дії строкового трудового договору, здійснювалося на підставі дискримінаційного законодавства, яке Конситуційним Судом України було визнане протиправним і таким, що не відповідає Конституційним нормам, в зв`язку з чим її порушені права підлягають поновленню шляхом визнання незаконними та скасування наказів № 53-к від 01.07.2020, № 62-к від 30.06.2021, № 71-к від 01.07.2021, а також № 77-к від 30.06.2022 та поновлення її на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Вільнянської гімназії "СВІТОЧ" Вільнянської міської ради.

Ухвалою судувід 10.03.2023справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача та витребувано від Вільнянської гімназії "Світоч" Вільнянської міської ради копію наказу від 01.01.2006 № 1-к п.1 пп.2 "Про призначення ОСОБА_4 на посаду заступника директора гімназії з навчально-виховної роботи з правом викладання зарубіжної літератури та російської мови"; копію наказу від 18.06.2020 № 53-к "Про продовження працювати за строковим трудовим договором № 7 з 01.07.2020 по 30.06.2021 на посаді заступника директора гімназії з навчально-виховної роботи" з копіями документів, які стали підставою для його видання (заяви, подання і подібне); копію наказу від 30.06.2021 № 62-к "Про звільнення ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням строку дії строкового трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України"; копію наказу від 01.07.2021 № 71-к "Про прийняття на посаду заступника директора гімназії з навчально-виховної роботи Вільнянської гімназії "Світоч" Вільнянської міської ради за строковим договором № 1 від 01.07.2021"; копію наказу від 20.06.2022 № 77-к "Про звільнення ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням строку дії строкового трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України"; відомості про нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_4 за період з 01.07.2020 по 30.06.2022; копію штатного розкладу Вільнянської гімназії "Світоч" Вільнянської міської ради з 01.07.2020 по 07.02.2023.

28.03.2023 на виконання ухвали суду від Вільнянської гімназії "Світоч" Вільнянської міської ради надійшли витребувані документи, а саме: копія наказу від 01.01.2006 № 1-к; копія наказу від 18.06.2020 № 53-к "Про укладення строкового трудового договору " з додатками (попередження заступнику директора, вчителю зарубіжної літератури та російської мови ОСОБА_4 від 28.04.2020; заява заступника директора з навчально-виховної роботи Вайновської від 17.06.2020); копія наказу від 30.06.2021 № 62-к "Про звільнення ОСОБА_4 "; копія наказу від 01.07.2021 № 71-к "Про прийняття на посаду за строковим трудовим договором ОСОБА_4 " з додатком заявою ОСОБА_4 від 01.07.2021; копія наказу від 20.06.2022 № 77-к "Про звільнення ОСОБА_4 "; відомості про нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_4 за період з 01.07.2020 по 30.06.2022; копії штатних розписів Вільнянської гімназії "Світоч" Вільнянської міської ради з 01.07.2020 по 07.02.2023.

03.04.2023 від представника відповідача Вільнянської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній, заперечуючи проти позову, зазначив, що 18.03.2020 набув чинності Закон України "Про повну загальну середню освіту", відповідно до абзацу третього частини другої ст. 22 якого, педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років. Підпунктом 2 пункту 3 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" цього ж Закону визначено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. До 01.07.2020 керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другоїст. 22 цього Закону.

28.04.2020 на виконання вимог абзацу третього частини другоїст. 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту", підпункту 2 пункту 3 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, позивача було повідомлено про запровадження зміни істотних умов праці, про переведення з безстрокового трудового договору на строковий з 01.07.2020 строком на один рік. У своїй заяві від 17.06.2020 ОСОБА_4 надала згоду продовжувати роботу на умовах строкового трудового договору з 01.07.2020. На підставі поданої заяви наказом № 53-к від 18.06.2020 Вільнянська гімназія "Світоч" уклала строковий трудовий договір із заступником директора з навчально-виховної роботи з 01.07.2020 на один рік.

В подальшому позивач зверталась до відповідача із письмовою заявою від 01.07.2021 про прийняття на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи за строковим трудовим договором на період з 01.07.2021 по 30.06.2022. Наказом № 71-к від 01.07.2021 ОСОБА_4 прийнято на посаду за строковим трудовим договором на один рік з 01.07.2021 по 30.06.2022.

Згідно наказу Вільнянської гімназії "Світоч" № 77-к від 20.06.2022 ОСОБА_4 , заступника директора з навчально-виховної роботи, звільнено з 30.06.2022 у зв`язку із закінченням строку трудового договору. З вказаним наказом позивача ознайомлено.

Таким чином, з позивачкою, як такою, що є педагогічним працівником та перебуває на пенсії, з урахуванням положень абзацу третього частини другоїст. 22 та підпункту 2 пункту 3 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про повну загальну середню освіту", правомірно було припинено безстроковий трудовий договір та укладено строковий.

Що стосується рішення Конституційного Суду України № 1-р/2023 у справі № 1-5/2020(118/20), яким визнано таким, що не відповідає Конституції Україниабзац третій частини другої ст. 22 Закону України"Проповну загальнусередню освіту", зазначив, що вказане рішення набрало чинності 10.03.2023, а позивач звернулась до суду з позовом 06.03.2023, тобто підстав для звернення до суду на момент подачі позовної заяви не було. Крім того, оскаржувані накази директора Вільнянської гімназії "Світоч" Вільнянської міської ради були видані до набрання чинності вищевказаним рішенням Конституційного суду України. Також вважає, що ОСОБА_4 порушила строки звернення до суду, передбачені ст. 233 КЗпП України, право на оскарження позивачем реалізовано не було.

На підставі викладеного, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

13.03.2024 на адресу суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_4 до Вільнянського ліцею "СВІТОЧ" Вільнянської міської ради Запорізької області, Вільнянської міської ради про скасування незаконних наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у якій остання збільшила розмір позовних вимог, додатково заявивши вимогу про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 20.03.2024 прийнято до розгляду уточнений позов ОСОБА_4 до Вільнянського ліцею "СВІТОЧ" Вільнянської міської ради Запорізької області, Вільнянської міської ради про скасування незаконних наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Сторонам надано строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на уточнений позов.

27.03.2024 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_4 про збільшення розміру позовних вимог, у якій остання, не змінюючи предмета та підстави первісного позову, заявила про збільшення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з Вільнянського ліцею "СВІТОЧ" Вільнянської міської ради Запорізької області.

Ухвалою суду від 01.04.2024 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_4 про збільшення розміру позовних вимог. Сторонам надано строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на заяву про збільшення розміру позовних вимог.

11.04.2024 на адресу суду від представника відповідача Вільнянської міської ради надійшов відзив на заяву ОСОБА_4 про збільшення розміру позовних вимог, у якому останній, заперечуючи проти позову, зазначив, що 18.03.2020 набув чинності Закон України "Про повну загальну середню освіту", відповідно до абзацу третього частини другої ст. 22 якого, педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років. Підпунктом 2 пункту 3 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" цього ж Закону визначено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. До 01.07.2020 керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другоїст. 22 цього Закону.

28.04.2020 на виконання вимог абзацу третього частини другоїст. 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту", підпункту 2 пункту 3 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, позивача було повідомлено про запровадження зміни істотних умов праці, про переведення з безстрокового трудового договору на строковий з 01.07.2020 строком на один рік. У своїй заяві від 17.06.2020 ОСОБА_4 надала згоду продовжувати роботу на умовах строкового трудового договору з 01.07.2020. На підставі поданої заяви наказом № 53-к від 18.06.2020 Вільнянська гімназія "Світоч" уклала строковий трудовий договір із заступником директора з навчально-виховної роботи з 01.07.2020 на один рік.

В подальшому позивач зверталась до відповідача із письмовою заявою від 01.07.2021 про прийняття на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи за строковим трудовим договором на період з 01.07.2021 по 30.06.2022. Наказом № 71-к від 01.07.2021 ОСОБА_4 прийнято на посаду за строковим трудовим договором на один рік з 01.07.2021 по 30.06.2022.

Згідно наказу Вільнянської гімназії "Світоч" № 77-к від 20.06.2022 ОСОБА_4 , заступника директора з навчально-виховної роботи, звільнено з 30.06.2022 у зв`язку із закінченням строку трудового договору. З вказаним наказом позивача ознайомлено.

Таким чином, з позивачкою, як такою, що є педагогічним працівником та перебуває на пенсії, з урахуванням положень абзацу третього частини другоїст. 22 та підпункту 2 пункту 3 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про повну загальну середню освіту", правомірно було припинено безстроковий трудовий договір та укладено строковий.

Що стосується рішення Конституційного Суду України № 1-р/2023 у справі № 1-5/2020(118/20), яким визнано таким, що не відповідає Конституції Україниабзац третій частини другої ст. 22 Закону України"Проповну загальнусередню освіту", зазначив, що вказане рішення набрало чинності 10.03.2023, а позивач звернулась до суду з позовом 06.03.2023, тобто підстав для звернення до суду на момент подачі позовної заяви не було. Крім того, оскаржувані накази директора Вільнянської гімназії "Світоч" Вільнянської міської ради були видані до набрання чинності вищевказаним рішенням Конституційного суду України. Також вважає, що ОСОБА_4 порушила строки звернення до суду, передбачені ст. 233 КЗпП України, право на оскарження позивачем реалізовано не було.

На підставі викладеного, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Крім того, у відзиві на заяву ОСОБА_4 про збільшеннярозміру позовнихвимог Вільнянською міською радою також було заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 15.04.2024 відбувся перехід від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, уточненому позові та заяві про збільшення розміру позовних вимог, просила їх задовольнити.

Представник відповідача Вільнянської міської ради Владиченко В.О. заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, просила відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача т.в.о. директора Вільнянського ліцею "Світоч" Вільнянської міської ради Запорізької області Тільчарова Н.О. також заперечувала проти позовних вимог та підтримала позицію представника Вільнянської міської ради Запорізької області, зазначивши, що ОСОБА_4 добровільно погодилась на продовження трудових відносин за строковим трудовим договором, жодних спорів між сторонами з питань трудових відносин не виникало, до теперішнього часу позивачка не зверталась до Вільнянського ліцею "Світоч" Вільнянської міської ради Запорізької області із заявами про поновлення трудових відносин. На підставі викладеного, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходитьдо переконання,що позовпідлягає задоволеннюз такихпідстав.

Як встановлено в судовому засіданні позивачка 01.01.2006, відповідно до наказу № 1-к від 01.01.2006, призначена на посаду заступника директора гімназії "СВІТОЧ" з навчально-виховної роботи за безстроковим трудовим договором, що підтверджується копіями трудової книжки, а також наказу № 1-к від 01.01.2006 (а.с. 8-13, 45-49).

ОСОБА_4 у 2008 році досягла пенсійного віку та отримує пенсію за віком.

За приписами ч. 3, ч. 4 ст. 32 КЗпП Україниу зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

18.03.2020 набрав чинностіЗакон України "Про повну загальну середню освіту" від 16.01.2020 № 463-ІХ, відповідно до ч. 2 ст. 22 та підпункту 2 пункту 3розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" якого педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років. Набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 цього Закону.

28.04.2020 на виконання вимог абзацу третього частини другоїст. 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту", підпункту 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, позивача було повідомлено про запровадження зміни істотних умов праці, про переведення з безстрокового трудового договору на строковий з 01.07.2020 строком на один рік, про що мається підпис останньої (а.с. 51).

У своїй заяві від 17.06.2020 ОСОБА_4 надала згоду продовжувати роботу на умовах строкового трудового договору з 01.07.2020 (а.с. 52).

На підставіподаної заявинаказом №53-квід 18.06.2020Вільнянська гімназія"Світоч"уклала строковийтрудовий договіріз ОСОБА_4 ,заступником директораз навчально-виховноїроботи,з 01.07.2020на одинрік (а.с.50).

30.06.2021 на підставі наказу № 62-к ОСОБА_4 , заступника директора з навчально-виховної роботи Вільнянської гімназії "Світоч", було звільнено у зв`язку із закінченням строку дії строкового трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України (а.с. 53), а 01.07.2021 на підставі наказу № 71-к останню знову прийнято на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи Вільнянської гімназії "Світоч" Вільнянської міської ради за строковим трудовим договором на один рік до 30.06.2022 (а.с. 54).

Наказом №77-квід 20.06.2022 ОСОБА_4 , заступника директора з навчально-виховної роботи гімназії, з 30.06.2022 звільнено у зв`язку із закінченням терміну дії строкового трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України (а.с. 56). З вказаним наказом позивачка ознайомлена, про що мається підпис останньої.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Вільнянський ліцей "СВІТОЧ" Вільнянської міської ради Запорізької області (Вільнянська гімназія "Світоч" Вільнянської міської ради) є окремою юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку і його керівникомз 04.03.2024 є ОСОБА_3 (тимчасово виконуюча обов`язки директора) (а.с. 157).

Статтею 43 Конституції Українипередбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (ч. 1); держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності (ч. 2).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права.Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. НормиКонституції Україниє нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується, що визначено ст. 8 Конституції України.

За приписами ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України,законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами ч. 3ст. 22 КЗпП Українивимоги щодо віку працівника або інші обмежувальні вимоги до працівника можуть встановлюватись законодавством України. Натомість чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини (Закони України "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту", тощо), не передбачає ні граничного віку, ні граничного терміну перебування на посаді вчителя загальноосвітньої школи державних і комунальних закладів загальної середньої освіти (до початку отримання (виплати) пенсії за віком тощо).

Згідно зіст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" дискримінація ситуація, за якої особа та/або група осіб за властивими їм ознаками, в тому числі й за ознаками віку чи (або) іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Згідно зіст. 2-1 КЗпП Українизабороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників за ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання, в тому числі й залежно від віку або за іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Конституційний Суд України вказує на те, що мета встановлення певних відмінностей (вимог) у правовому статусі працівників повинна бути істотною, а самі відмінності (вимоги), що переслідують таку мету, мають відповідати конституційним положенням, бути об`єктивно виправданими, обґрунтованими та справедливими. У противному разі встановлення обмежень на зайняття посади означало б дискримінацію (абз. 7 п. 4.1 мотивувальної частини Рішення Конституціїного Суду України від 07.07.2004 № 14-рп/2004у справі № 1-14/2004).

За практикою Європейського суду з прав людини дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях (рішення у справі "Вілліс проти Сполученого Королівства", заява № 36042/97). Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю (рішення від 21.02.1997 у справі "Ван Раальте проти Нідерландів") (пп. 48, 49 рішення від 07.11.2013 у справі "Пічкур проти України", заява № 10441/06).

У рішенні від 07.11.2013 у справі "Пічкур проти України" (заява № 10441/06) Європейський суд з прав людини з посиланням на свою попередню практику зазначив, що стаття 14 Конвенції доповнює інші основні положення Конвенції та протоколів до неї. Вона не існує незалежно, оскільки застосовується лише щодо "користування правами та свободами", що гарантуються цими основними положеннями. Застосування статті 14 Конвенції не обов`язково означає порушення одного з матеріальних прав, гарантованих Конвенцією. Необхідно, але й також достатньо, щоб обставини справи входили "до сфери застосування" однієї або більше статей Конвенції (п. 39 вказаного рішення).

У абзаці 9 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про освіту"зазначено, що засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа) здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками віку або іншими ознаками.

Таким чиномприпис підпункту2пункту 3розділу Х"Прикінцевіта перехідніположення"Закону України"Проповну загальнусередню освіту"неможе бутизастосований дляврегулювання споруміж сторонамив силуст.43Конституції України,ч.3ст.22,ст.2-1КЗпП України, ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 2 ч. 1ст. 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", правової позиції Конституційного Суду України, що викладена в абзаці 7 п. 4.1 мотивувальної частини його Рішення від 07.07.2004 № 14-рп/2004 у справі № 1-14/2004, практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Вілліс проти Сполученого Королівства", заява № 36042/97, "Ван Раальте проти Нідерландів", "Пічкур проти України", заява № 10441/06), абз. 9 ч. 2ст. 25 Закону України "Про освіту".

Крім того,Рішенням Конституційного Суду України від 07.02.2023 за № 1-р/2023у справі № 1-5/2020(118/20) визнано таким, що не відповідає Конституції України(є неконституційним), абзац третій частини другої статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту", згідно з яким "педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років", унаслідок чого унеможливлено укладення безстрокових трудових договорів із цією категорією педагогічних працівників, та який утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Виходячи з вищевикладеного, припинення з 01.07.2020 Вільнянським ліцеєм "СВІТОЧ" Вільнянської міської ради Запорізької області (Вільнянською гімназією "Світоч" Вільнянської міської ради) безстрокового трудового договору з ОСОБА_4 , укладення з нею строкового трудового договору та звільнення останньої за закінченням цього договору є незаконними та такими, що безпідставно обмежують її право на працю за ознаками досягнення пенсійного віку та отримання пенсії за віком у порівнянні: з працівниками, які займають аналогічну (тотожну) з ОСОБА_4 посаду в закладах загальної середньої освіти, що не є державними і комунальними; з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які не досягли пенсійного віку; з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку, але яким пенсія за віком не виплачується (зокрема з тими, хто за призначенням цього та будь-якого іншого виду пенсії не звертався незважаючи на наявність у них такого права) або виплачується пенсія з іншої правової підстави (по інвалідності, по втраті годувальника, за вислугу років за посадами, що не відносяться до категорії педагогічних тощо).

Переведення на строковий договір та подальше звільнення позивачки суперечить нормамст. 24 Конституції Українив частині обмеження педагогічних працівників, які досягли пенсійного віку та отримують пенсію за віком, так як вказана норма прямо забороняє дикримінацію у трудових відносинах за ознакою віку.

В судовому засіданні не встановлено, що позивачка не відповідає посаді заступника директора з навчально-виховної роботи, чи внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я не може продовжувати роботу.

Саме по собі досягнення ОСОБА_4 пенсійного віку і виплата їй пенсії за віком не спричинили негативного впливу ні на продуктивність праці, ні на кваліфікацію останньої, ні на будь-який інший аспект трудових правовідносин сторін.

Відповідачем не надано доказів такої невідповідності чи несумісності.

Виходячи з положень ст.ст. 8, 43 Конституції України, ч. 1 ч. 4 ст. 10 ЦПК України, позивачка підлягає поновленню на роботі на посаді, з якої її звільнено.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 233 КЗпП України, якою врегульовано строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до глави ХІХ Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої каронавірусом SARS-CoV-2"визначено, що з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України встановлено карантин.

У подальшому постановами Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03 2020, № 291 від 22.04.2020, № 392 від 20.05.2020, № 641 від 22.07.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023 карантин продовжувався до 30.06.2023 на усій території України.

Таким чином, строки звернення до суду, передбачені ст. 233 КЗпП України, позивачкою не порушені.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу, суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши за внутрішнім переконанням наявні докази у справі, які є належними, достовірними та допустимими, надавши належну оцінку як кожному доказу окремо, так достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що заявлені уточнені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню з таких підстав.

Право на працю є основним конституційним правом громадян України. Згідно зі ст. 43 Конституції України, право на працю визначається за кожною людиною і становить собою можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Стаття 55 Конституції України кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 2 КЗпП України, державою забезпечується право громадян України на працю, що включає право на вільний вибір професії, роду занять і роботи з оплатою праці не нижче встановленого державною мінімального розміру.

За положеннями ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно зі ст. 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Середній заробіток за ч. 2 ст. 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло в працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах. Тому виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, оскільки Законом не передбачено будь-яких підстав для його зменшення.

Саме такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19, за яким була сформована єдина практика щодо застосування ч. 2 ст. 233 КЗпП України до вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які заявлені після ухвалення рішення про визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі. Тож Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 10.10.2019 у справі №369/10046/18.

За приписами за ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення (в тому числі допуску) до роботи орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Законодавець трактує поняття "вимушений прогул" як час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати. Положення ст. 235 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування. Тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Судом встановлено, що позивачка звільнена з роботи 30.06.2022, із позовною заявою про поновлення на роботі вона звернулась в 06.03.2023. Проте справа довготривалий час судом першої інстанції. Враховуючи відсутність винних дій з боку позивачки, суд вважає, що стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у період з 01.07.2022 по 25.06.2024 є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення ним трудових прав позивача.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці"за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995, відповідно до якої, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку, розрахунок середнього заробітку обчисляється за останні два календарні місяці, що передують події, з якої пов`язана відповідна виплата, уданому випадку, дню звільнення працівника з роботи.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які повинні оплачуватися за середньою заробітною платою. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (пункт 8 Порядку).

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_4 , яка розрахована за квітень та травень 2022 року (згідно з довідкою про доходи від 21.03.2023, а.с. 59), тобто два місця, які передували звільненню з посади, виходячи з кількості робочих днів 21 день + 22 дні (43), становить 1145,90 грн (25311,87 грн (квітень 2022 року) + 23963,64 грн (травень 2022 року) = 49275,51 грн; 49275,51 грн : 43 дні = 1145,90 грн).

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки складає 593596,92 грн (1145,90 грн. х 518 робочих днів за період з 01.07.2022 по 25.06.2024 (дата ухвалення судового рішення).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податків та зборів до бюджетів здійснюються у порядку, встановленому ст.168 Податкового Кодексу України.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податків та зборів є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст.171 Податкового Кодексу).

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне в резолютивній частині рішення зазначити що середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 593596,92 грн підлягає стягненню за вирахуванням податків та обов`язкових платежів.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В силу вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 8083,17 грн, який складається з судового збору за двома окремими вимогами немайнового характеру, а також вимогою майнового характеру, від сплати яких позивачка була звільнена при подачу позову про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що є пропорційним до задоволеної частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Вільнянського ліцею "СВІТОЧ" Вільнянської міської ради Запорізької області (код ЄДРПОУ 33364009, адреса місцезнаходження: Запорізька область, Запорізький район, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 14), Вільнянської міської ради (код ЄДРПОУ 25486771, адреса місцезнаходження: Запорізька область, Запорізький район, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4) про скасування незаконних наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати наказ Вільнянської гімназії "СВІТОЧ" Вільнянської районної ради Запорізької області № 53-к від 18.06.2020 про укладення з ОСОБА_4 , заступником директора з навчально-виховної роботи, строкового трудового договору з 01.07.2020 терміном на 1 рік, а також накази Вільнянської гімназії "СВІТОЧ" Вільнянської міської ради: № 62-к від 30.06.2021 про звільнення ОСОБА_4 , заступника директора з навчально-виховної роботи Вільнянської гімназії "СВІТОЧ" Вільнянської міської ради, 30.06.2021 у зв`язку із закінченням строку дії строкового трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України; № 71-к від 01.07.2021 про прийняття ОСОБА_4 на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи Вільнянської гімназії "СВІТОЧ" Вільнянської міської ради за строковим трудовим договором на один рік з 01.07.2021 по 30.06.2022; № 77-к від 20.06.2022 про звільнення ОСОБА_4 , заступника директора з навчально-виховної роботи Вільнянської гімназії "СВІТОЧ" Вільнянської міської ради, 30.06.2022 у зв`язку із закінченням строку дії строкового трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_4 на роботі на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Вільнянського ліцею "СВІТОЧ" Вільнянської міської ради Запорізької області з 01.07.2022.

Стягнути одноразово з Вільнянського ліцею "СВІТОЧ" Вільнянської міської ради Запорізької області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.07.2022 по 25.06.2024 у розмірі 593596,92 грн (п`ятсот дев`яносто три тисячі п`ятсот дев`яносто шість гривень дев`яносто дві копійки), за вирахуванням податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Вільнянського ліцею "СВІТОЧ" Вільнянської міської ради Запорізької області на користь держави судовий збір у розмірі 8083,17 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше, ніж за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 05.07.2024.

Суддя Наталія Миколаївна Свідунович

05.07.2024