Ухвала від 02.08.2024 по справі 1-213/2011

1-213/2011

1-в/465/478/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника заявника ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

особи, щодо якої вирішується питання ОСОБА_6

розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Львові заяву КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» на предмет продовження застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом

в с т а н о в и в:

голова ЛПК КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_8 та лікуючий лікар-психіатр ОСОБА_9 звернулися в суд із заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви покликаються на те, що з 16.04.2021 року ОСОБА_6 перебуваєу Комунальномунекомерційному підприємствіЛьвівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» на лікуванні, до якого на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.03.2021 року змінено примусові заходи медичного характеру з примусового лікування в умовах відділення посиленого нагляду на примусове лікування у психіатричному закладі з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом за місцем його реєстрації, які були продовжені востаннє ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 12.02.2024 року.

Внаслідок проведеного до даного часу комплексного лікування та реабілітаційних заходів не вдалося досягнути стабільності психічного стану пацієнта ОСОБА_6 та ознак його повноцінної ремісії.

24.07.2024 року ОСОБА_6 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що на момент огляду ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді простої форми шизофренії з безперервним перебігом, вираженим психопатоподібним типом дефекту. Враховуючи відсутність критики до свого захворювання та скоєного, потенційну небезпеку для себе та оточуючих, потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. У зв`язку з чим, просять заяву задоволити.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 заяву підтримала, пояснення дла аналогічні викладеним у заяві. Просить продовжити ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

ОСОБА_6 у судовому засіданні заяву щодо продовження лікування заперечував та вказав, що він проти застосування примусових заходів медичного характеру відносно нього, оскільки він не становить небезпеки до оточуючих.

Захисник усудовому засіданнізаяву заперечив,підтримує думку ОСОБА_6 .Просив у задоволенні даної заяви відмовити.

Прокурор в судовому засіданні просить задоволити заяву, продовжити ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу.

Заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора щодо задоволення заяви, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід задоволити виходячи з наступного.

Згідно ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

У відповідності зі ст. 17 Закону України Про психіатричну допомогу, якщо буде потреба продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник психіатричної установи повинен направити в суд за місцем знаходження психіатричної установи заяву про продовження такої госпіталізації.

Згідно з ст.19 Закону «Про психіатричну допомогу» продовження застосування примусових мір медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів.

Згідно вимог ст.514КПК України розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», ст.95КК України введено положення про можливість продовження застосування примусових заходів медичного характеру, яке, як і зміна або скасування (припинення) їх застосування, здійснюється за заявою представника психіатричного закладу, що надає особі психіатричну допомогу, з долученням до цієї заяви висновку комісії лікарів-психіатрів. При цьому необхідно мати на увазі, що продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру можна кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців.

Судом встановлено,що з 16.04.2021 року ОСОБА_6 перебуваєу Комунальномунекомерційному підприємствіЛьвівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» на лікуванні, до якого на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.03.2021 року змінено примусові заходи медичного характеру з примусового лікування в умовах відділення посиленого нагляду на примусове лікування у психіатричному закладі з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом за місцем його реєстрації, які були продовжені ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 14.08.2023 року.

Внаслідок проведеного до даного часу комплексного лікування та реабілітаційних заходів не вдалося досягнути стабільності психічного стану пацієнта ОСОБА_6 та ознак його повноцінної ремісії.

Так, 24.07.2024 року ОСОБА_6 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що на момент огляду ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді простої форми шизофренії з безперервним перебігом, вираженим психопатоподібним типом дефекту. Враховуючи відсутність критики до свого захворювання та скоєного, потенційну небезпеку для себе та оточуючих, потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

До наданої суду заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №182 від 24.07.2024 року, який містить обґрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації, що є підставою для продовження примусового лікування.

Висновок комісії лікарів-психіатрів є переконливим і належним чином вмотивованим, підстав ставити під сумнів його правильність суд не вбачає.

У судовому засіданні також була заслухана позиція представника заявника, який стверджував, що стан здоров`я ОСОБА_6 після лікування не покращився та він потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу.

Згідно з вимогами ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За таких обставин, з`ясувавши всіобставини заяви,заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора, суд приходить до висновку про обґрунтованість продовження ОСОБА_6 застосування таких примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, оскільки не вбачається, що у ОСОБА_6 покращився настількистан здоров`я,внаслідок чоговідпала бпотреба враніше застосованихзаходах,він наданий часстраждаєхронічним психічним захворюванням у вигляді простої форми шизофренії з безперервним перебігом, вираженим психопатоподібним типом дефекту, а тому заяву слід задоволити.

Керуючись ст. ст.92-95 КК України, ст. ст. 372, 376, 512-514 КПК України -

постановив:

заяву задоволити.

Продовжити ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_1 застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її дії.

Повний текст ухвали проголошено 05 серпня 2024 року об 12 годині 45 хвилин.

Суддя ОСОБА_1