Рішення

від 02.08.2024 по справі 465/9168/21

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/9168/21

2/465/924/24

РІШЕННЯ

Іменем України

02.08.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Мигаль Г.П.

з участю секретаря судових засідань Титикайла І.Ю.

за участю позивачки ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай", Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх БМ", ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в результаті вчинення ДТП,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ТзДВ "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай", ТзОВ "Успіх БМ", ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в результаті вчинення ДТП. Просила стягнути з ТзДВ "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай", ТзОВ "Успіх БМ", ОСОБА_3 солідарно на її користь матеріальну шкоду у зв`язку з пошкодженням у ДТП автомобіля Volkswagen Tiguan , д.н.з. НОМЕР_1 в сумі 24715,82 грн. та моральну шкоду з ТзОВ "Успіх БМ" та ОСОБА_3 солідарно на її користь в сумі 10000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_4 17 листопада 2020 року о 17 год. 25 хв. у м. Львові на вул. Зелена, 12, керуючи транспортним засобом «БАЗ А079.14», д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Toyota Land Cruiser, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався попереду і який після інерційного руху здійснив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , унаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків та чим ОСОБА_4 порушив п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 10 грудня 2020р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та обрано йому покарання у виді адміністративного штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 гривень. Стягнуто з ОСОБА_4 , в користь держави судовий збір в розмірі 420,40 гривень. Постанова суду набула законної сили. ОСОБА_4 в день вчинення ДТП, працював водієм у ТзОВ «Успіх БМ», згідно Наказу 152-к від 17.08.2020р., керував автобусом «БАЗ а 079.17», з номерним знаком НОМЕР_2 та знаходився на маршруті громадського транспорту №60 Львів-Давидів. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника автобуса «БАЗ а 079.17», з номерним знаком НОМЕР_2 , була застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.», згідно з полісом № АР № 882330. Автобус «БАЗ а 079.17», д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрації транспортного засобу НОМЕР_4 , знаходився на маршруті громадського транспорту № 160 приміського сполучення Львів-Давидів, який обслуговує ТзОВ «Успіх БМ». Автобус «БАЗ а 079.17», д.н.з. НОМЕР_2 , , належить ОСОБА_3 . Звертає увагу суду на те, що в порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» між власником автобуса «БАЗ а 079.17», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 та директором ТзОВ «Успіх БМ» ОСОБА_6 не укладено нотаріально завіреного договору про оренду зазначеного автобуса на вказаний маршрут приміського сполучення. Внаслідок ДТП позивачці завдана моральна шкода, що проявилось у душевних стражданнях, у зв`язку зі знищенням її автомобіля, оскільки автомобіль знаходився в ремонті близько трьох місяців, вільних коштів не було і позивачка тривалий час не могла його використовувати за призначенням. Автомобіль позивачка використовувала для підвезення дитини до школи в с. Давидів, а потім їхала до Львова на роботу, що створювало для неї додаткові труднощі, також спричинені хвилювання у зв`язку з необхідністю перелаштовувати налагоджений ритм життя, пов`язані з значними витратами на користування послугами таксі, а користування громадським транспортом потребувало значно більших затрат зусиль і часу. Особливо в період карантину, громадський транспорт працював з певними труднощами та з порушенням графіку. Просила позов задоволити.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 22.12.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача ТзОВ "УСПІХ БМ" надіслав відзив на позов, у якому зазначає, що страховиком власника транспортного засобу зі страховим лімітом за шкоду, заподіяну майну 130000,00 грн. є ТДВ "СК"Ю.ЕС.АЙ." Відповідно до ст.26-1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. З позовної заяви випливає, що страховик відкрив справу, визнав подію страховим випадком та замовив експертне автотоварознавче дослідження. Відповідно до п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Як вже зазначалось вище, згідно полісу №АР882330 страховий ліміт за шкоду, заподіяну майну -130000,00 грн. та моральну шкоду -13000 грн. (260000*5%). Оскільки відповідачі у даному випадку не можуть нести солідарної відповідальності за заподіяну шкоду, а розмір шкоди (як матеріальної, та і моральної)- в межах страхового відшкодування, то пред`явлення позову до ТзОВ "УСПІХ БМ" є безпідставним, а відтак представник відповідача ТзОВ "УСПІХ БМ" просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_3 надіслав відзив на позов, заперечує з позов з таких підстав. Відповідно до ст.26-1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. З позовної заяви випливає, що страховик відкрив справу, визнав подію страховим випадком та замовив експертне автотоварознавче дослідження. Як вже зазначалось вище, згідно полісу №АР882330 страховий ліміт за шкоду, заподіяну майну -130000,00 грн. та моральну шкоду -13000 грн. (260000*5%). Таким чином, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд доходить до такого висновку.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 17.11.2020 року о 17 год. 25 хв. у м. Львові на вул. Зелена, 12, керуючи транспортним засобом «БАЗ А079.14», д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Toyota Land Cruiser, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався попереду і який після інерційного руху здійснив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , унаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків та чим ОСОБА_4 порушив п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 10.12.2020 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ознаками ст. 124 КУпАП та обрано йому покарання у виді адміністративного штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 гривень. Стягнуто з ОСОБА_4 , в користь держави судовий збір в розмірі 420,40 копійок. Постанова набрала законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

ОСОБА_4 в день вчинення ДТП, працював водієм у ТзОВ «Успіх БМ», згідно з Наказом 152-к від 17.08.2020р., керував автобусом «БАЗ а 079.17», д.н.з. НОМЕР_2 та знаходився на маршруті громадського транспорту №60 Львів-Давидів.

На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника автобуса «БАЗ а 079.17», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в Страховій компанії ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.», згідно з полісом № АР № 882330.

Автобус «БАЗ а 079.17», д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрації транспортного засобу НОМЕР_4 , знаходився на маршруті громадського транспорту № 160 приміського сполучення Львів-Давидів, який обслуговує відповідач ТзОВ «Успіх БМ».

Автобус «БАЗ а 079.17», д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрації транспортного засобу НОМЕР_4 , належить відповідачу ОСОБА_3 .

Між власником автобуса «БАЗ а 079.17», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 та директором ТзОВ «Успіх БМ» ОСОБА_6 не укладено нотаріально завіреного договору про оренду зазначеного автобуса на вказаний маршрут приміського сполучення, однак сторони не заперечили, що відповідач ТзОВ «Успіх БМ» використовував автобус «БАЗ а 079.17» д.н.з. НОМЕР_2 , для господарської діяльності, під час здійснення якої водієм ТзОВ «Успіх БМ» ОСОБА_4 скоєно ДТП та пошкоджено автомобіль позивачки.

Відповідно до копії технічного паспорту серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 28.12.2020 року зверталась до відповідача ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» із заявою про страхове відшкодування.

Відповідно до страхового акту № 20.0882330-8228 від 30.12.2020 року та розрахунку страхового відшкодування, затвердженого начальником відділу розрахунку матеріального збитку ТзДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» ОСОБА_7 розмір страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 становить 24715,82 грн., про що сторони не заперечили.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За правилом передбаченим ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Також, п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана внаслідок кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення на її користь з відповідачів матеріальної шкоди в солідарному порядку, то суд вважає їх необґрунтованим та безпідставними, зважаючи на таке.

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачами, що ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай», уклавши договір страхування цивільно-правової відповідальності, взяло на себе зобов`язання у межах страхової суми відповідати за шкоду, заподіяну страхувальником третій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Чинне законодавство не передбачає солідарного обов`язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, майну потерпілого, зважаючи на що правові підстави для солідарного стягнення з відповідачів страхового відшкодування відсутні.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодування шкоди, заподіяної третій особі» встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, зазначено, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Із інформаційного повідомлення ТДВ «Страховакомпанія «Ю.ЕС.АЙ» від 12.11.2021 року вбачається, що Національним банком України 09.11.2021 року страховику ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» анульовано ліцензію

Відповідно до ст.66 Закону України «Про страхування» ліквідація страховика у разі прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії страховика з підстав, не пов`язаних з віднесенням страховика до категорії неплатоспроможних, здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України.

Прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13,15частини другоїстатті 123 цього Закону, є підставою для звернення Регулятора до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика.

Ліквідація страховика у разі прийняття Регулятором рішення про віднесення страховика до категорії неплатоспроможних та про анулювання ліцензії страховика здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

Прийняття Регулятором рішення про віднесення страховика до категорії неплатоспроможних та про анулювання ліцензії страховика відповідно до частини першої статті 123цього Закону є підставою для звернення Регулятора до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство страховика.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ,фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» перебуває в стані припинення на підставі рішення засновників щодо припинення юридичної особи . Дата запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи 17.08.2022 року. Строк для заявлення вимог - 17.10.2022 року. Номер запису 1000691100058040894.

Згідно з вимогами п. 20.2, 20.3 ст. 20 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов`язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія. У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.

У пункті 41.1 ст. 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У пунктах 52.1., 52.5 ст. 52 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» членство страховика в МТСБУ припиняється у разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ. Виключення страховика з членів МТСБУ та/або позбавлення статусу повного члена МТСБУ здійснюється рішенням загальних зборів членів МТСБУ за поданням дирекції МТСБУ з таких підстав: д) ліквідація страховика - члена МТСБУ як юридичної особи; е) наявність заборгованості страховика - члена МТСБУ з оплати перестрахувальних платежів за договорами перестрахування, укладеними відповідно до вимог МТСБУ, понад шість місяців. Страховик, членство (у тому числі повне) якого припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до п. 51.7 ст. 51 зазначеного Закону у разі ліквідації страховика або визнання його неплатоспроможним (банкрутом) відповідно до закону страховик зобов`язаний передати до МТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. При цьому такий страховик зобов`язаний перерахувати до відповідних централізованих страхових резервних фондів кошти в обсягах сум незароблених страхових премій з цього виду страхування.

Відповідно до ст. 248 ГК України у разі ліквідації суб`єкта господарювання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вноситься відповідний запис.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» перебуває в стані припинення та на даний момент відомості щодо його ліквідації або банкротстві у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні.

На думку суду, внесення рішення засновників про прийняття загальними зборами страховика рішення про припинення юридичної особи не свідчить про повне її припинення, оскільки це лише перший етап ліквідації. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про ліквідацію юридичної особи.

У силу вимог ст. 52 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик ,членство якого припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеним ним договором з відповідачем.

Відповідно до ст. 65 Закону України « Про страхування» при виході страховика з ринку виконання страхового портфеля передбачає виконання страховиком всіх зобов`язань, пов`язаних із здійсненням страхової діяльності, у тому числі перед застрахованими особами, вигодонабувачами, страхувальниками та іншими кредиторами страховика, крім субординованого боргу.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що незважаючи на те, що відповідач позбавлений ліцензії та перебуває в стані припинення, зобов`язаний виконати всі договірні зобов`язання з відшкодування шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільної відповідальності, укладеними до позбавлення ліцензії.

Суд вважає доведеним настання страхового випадку, невиконання протягом встановленого строку відповідачем своїх обов`язків як страховика і позивачем доведена сума для відшкодування.

Тому позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди внаслідок ДТП до відповідача ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивачки щодо стягнення на її користь з відповідачів моральної шкоди в солідарному порядку, суд з врахуванням вище досліджених доказів, доходить до такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. При цьому, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, моральна шкода відшкодовується незалежно від наявності вини.

Відповідно до п. 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідні обставини встановлюються судом на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження N 14-538цс19) розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

В обґрунтування цієї частини позовних вимог, позивачка зазначила, серед іншого, про те, що моральна шкода полягала у тому, що внаслідок пошкодження належного їй автомобіля, яким вона не мала можливості користуватися, вплинуло на її психологічний стан, створило дискомфорт, змінився ритм її життя, з`явились додаткові клопоти.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 761/14285/16-ц, участь у ДТП, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до моральних страждань.

Визначаючи розмір моральної шкоди судом враховано моральний стан позивачки, який в результаті пошкодження автомобіля внаслідок ДТП отримала стрес, що призвело до душевних страждань, порушило ритм її життя. Керуючись принципом справедливості, виваженості, розумності, суд бере до уваги, що внаслідок вчинення неправомірних дій ОСОБА_8 , що встановлено постановою Личаківського районного суду м.Львова від 10.12.2020 року у справі №463/11392/20, позивач дійсно зазнала моральних страждань. Крім того суд враховує те, що ОСОБА_4 в день вчинення ДТП, працював водієм у ТзОВ «Успіх БМ», згідно з Наказом 152-к від 17.08.2020р., керував автобусом «БАЗ а 079.17», д.н.з. НОМЕР_2 та знаходився на маршруті громадського транспорту №60 Львів-Давидів, який обслуговує відповідач ТзОВ «Успіх БМ», вище вказаний автобус належить відповідачу ОСОБА_3 , оскільки відповідач ТзОВ «Успіх БМ» використовував автобус «БАЗ а 079.17» д.н.з. НОМЕР_2 , для господарської діяльності, під час здійснення якої водієм ТзОВ «Успіх БМ» ОСОБА_4 скоєно ДТП та пошкоджено автомобіль позивачки. Щодо стягнення моральної шкоди з ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», то відпоідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодування шкоди, заподіяної третій особі» страхова компанія відшкодовує моральну шкоду у випадку завдання шкоди здоров`ю. Шкоди здоров`ю позивачки не заподіяно. Не підлягає до задоволення і стягнення моральної шкоди із ОСОБА_3 , оскільки автобус «БАЗ а 079.17» д.н.з. НОМЕР_2 був переданий ТзОВ «Успіх БМ» для здійснення господарської діяльності. А тому, беручи до уваги вимоги ст. 1190 ЦП України, суд доходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача ТзОВ «Успіх БМ», працівником якого під час виконання трудових обов`язків заподіяно шкоду позивачці. Щодо суми відшкодування моральної шкоди, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ТзОВ «Успіх БМ» моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень. В решті заявлених вимог необхідно відмовити.

Відповідно положеньстаті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову на відповідача.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, з відповідача ТДВ «Страхова компанія«Ю.Ес.Ай.» на користь позивачки ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати у виді судового збору у розмірі 756,00 грн., з відповідача ТзОВ «Успіх БМ» на користь позивачки ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати у виді судового збору у розмірі 157,00 грн.

Керуючись ст.ст.4,12,13,141,247,263,265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, у зв`язку з пошкодженням в ДТП автомобіля «Volkswagen Tiguan», р.н. НОМЕР_1 в сумі 24715 (двадцять чотири тисячі сімсот п`ятнадцять) гривень 82 копійок.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх БМ» на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у розмірі 756,00 грн.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх БМ» на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у розмірі 157,00 грн.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду може оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_6

Відповідач-1: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.»,04210, м. Київ проспект Героїв Сталінграда 4, корпус 6а.

Відповідач-2:Товариство з обмеженою відповідальністю «Успіх БМ» ,Юридична адреса:79053,м. Львів, вул. Володимира Великого, 42, квартира 56, фактична адреса: 79034, м. Львів, вул. Нвроцького, 25.

Відповідач-3: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса : АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 05 серпня 2024 року.

Суддя Г.П. Мигаль