ПОСТАНОВА
Іменем України
22 липня 2024 року м. Кропивницький
справа № 394/482/22
провадження № 22-ц/4809/938/24
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,
секретар судового засідання Діманова Н. І.,
учасники справи:
позивач - першийзаступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної військової адміністрації (Кіровоградської обласної державної адміністрації),
відповідачі: Підвисоцька сільська рада Кіровоградської області, ОСОБА_1 , Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Приватне підприємство «Бенчиків млин»,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 13 березня 2024 року у складі головуючого судді Краснопольської Л. П.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
07.09.2022першийзаступник керівникаКіровоградської обласноїпрокуратури вінтересах державив особіКіровоградської обласної військової адміністрації звернувсядо судуз позовомдо Підвисоцькоїсільської ради, ОСОБА_1 ,Головного управлінняДержгеокадастру уКіровоградській області,Приватного підприємства«Бенчиків Млин,в якомупросив визнати недісними наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 07.12.2020 №17-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині, що стосується земельної ділянки під кадастровим номером 3523687000:02:000:0884, рішення другої сесії VIII скликання Підвисоцької сільської ради від 11.12.2020 №30 «Про прийняття у комунальну власність Підвисоцької сільської ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення», в частині, що стосується земельної ділянки під кадастровим номером 3523687000:02:000:0884, скасувати рішення реєстратора Новоархангельської селищної ради Бербеги О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.12.2020 №55997541 з одночасним припиненням Підвисоцькою сільською радою права власності на земельну ділянку під кадастровим номером 3523687000:02:000:0884, визнати недійсними рішення восьмої сесії VIII скликання Підвисоцької сільської ради від 25.03.2021 №301 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884 в оренду ОСОБА_1 , рішення одинадцятої сесії VIII скликання Підвисоцької сільської ради від 08.06.2021 №692 «Про затвердження проектної документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884, укладений 02.07.2021 між Підвисоцькою сільською радою та ОСОБА_1 , скасувати рішення державного реєстратора Новоархангельської селищної ради Бербеги О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.07.2021 №59120354 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку під кадастровим номером 3523687000:02:000:0884 за ОСОБА_1 , з одночасним припиненням права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884, скасувати рішення державного реєстратора Новоархангельської селищної ради Бербеги О.М. від 08.12.2021 №62139022 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та здійсненої на його підставі реєстрації права суборенди на земельну ділянку з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884 за ПП «Бенчиків млин», зобов`язати Підвисоцьку сільську раду, Король-СекеруАнжеліку Юліанівну та ПП «Бенчиків млин» повернути у власність держави в особі Кіровоградської обласної військової адміністрації (Кіровоградської обласної державної адміністрації) земельну ділянку з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884.
Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно з Указом Президента України від 10.12.1994 року №750/94 «Про створення заказників загальнодержавного значення» на території Голованівського (колишнього Новоархангельського) району Кіровоградської області було створено ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Когутівка», який включає в себе 120 га земель, що перебувають під особливою державною охороною. Відповідно до ЗУ «Про природно-заповідний фонд» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. Відповідно до положення про заказник, завданням заказника є збереження та відтворення цінного природного ландшафту, а також всього комплексу рослинного та тваринного світу, підтримання загального екологічного балансу в регіоні.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №17-ОТГ від 07.12.2020 «Про передачу земельних ділянок» державної власності у комунальну власність» передано Підвисоцькій сільській раді Новоархангельського району Кіровоградської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 3064,4914 га.
08.12.2020 начальником ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та головою Підвисоцької сільської ради підписано Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власності.
Рішенням Підвисоцької сільської ради №30 від 11.12.2020 було прийнято у комунальну власність Підвисоцької сільської ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення, загальною площею 3064,4914 га.
Згідно картисхеми ландшафтного заказника «Когутівка» земельна ділянка під кадастровим номером 3523687000:02:000:0884 частково розташована в його межах.
Рішенням Підвисоцької сільської ради №301 від 25.03.2021 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1
22.12.2020 державним реєстратором Бербегою О.М. було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухома майно відомості щодо державної реєстрації права комунальної власності за земельну ділянку 3523687000:02:000:0884.
Рішенням Підвисоцької сільської ради №692 від 08.06.2021 затверджено проект землеустрою та передано в оренду строком на 20 років ОСОБА_1 земельну ділянку під кадастровим номером 3523687000:02:000:0884, загальною площею 110,8536 га, з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби.
02.07.2021 було укладено договір оренди між Підвисоцькою сільською радою та ОСОБА_1 , про що було внесено відповідні дані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рішенням №1008 Підвисоцької сільської ради від 15.09.2021 надано згоду ОСОБА_1 на укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі, в зв`язку з яким: - було збільшено строк дії договору оренди на 49 років, - за орендарем збережено переважне право купівлі даної земельної ділянки, - надано дозвіл на розробку Проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.
01.11.2021 орендар ОСОБА_1 передала спірну земельну ділянку в суборенду ПП «Бенчиків Млин» з цільовим призначенням для сінопасіння та випасання худоби.
20.01.2022 року Кіровоградською обласною прокуратурою було направлено лист №12-13/вих.22, до Кіровоградської обласної військової адміністрації з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, яким повідомлено про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства щодо незаконності вибуття земель природо-заповідного фонду, проте остання не звернулась до суду з позовом про повернення спірної земельної ділянки у державну власність.
Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 13 березня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.
Відмовляючи узадоволенні позову,суд першоїінстанції зазначив,щопозбавлений можливості встановити факт накладення земельних ділянок ( а саме природно-заповідного фонду) одну на одну та ступінь такого накладення. Порушення відповідачами права власності позивача на землю не доведено, наявні у справі докази свідчать про дотримання відповідачами вимог закону під час здійснення передачі земельної ділянки у комунальну власність, державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на зазначену земельну ділянку, передачі вказаної земельної ділянки в оренду та суборенду за відповідачами, твердження сторони позивача про порушення їх прав, позивачем не доведено, а судом не встановлено.
Суд вважав встановленим, що спору щодо фактичного користування земельними ділянками (природно-заповідного фонду) немає, і доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем не надавано.
Суд визнав недопустимими доказами у справі - копію листа Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградські області) №3-719-52 від 31.01.2022 року, копію листа Інституту географії НАН України, зробленого в результаті проведеного на запит Кіровоградської обласної прокуратури просторового геоінформаційного співставлення меж ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Когутівка», визначених проектом створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Когутівка» та меж земельної ділянки з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884 у відповідності з даними Публічної кадастрової карти України та Проектом землеустрою вищеназваної земельної ділянки, встановлено, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884 на лівому березі р. Синюха розміщена в межах земель природно-заповідного фонду ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Когутівка», оскільки вони одержані з порушенням порядку, встановленого законодавством.
Суд виснував, що спірна земельна ділянка не належить до земель природно-заповідного фонду (прибережної захисної смуги р. Синюха), вказані обставини не спростовані належними та допустимими доказами, що дає підстави суду прийти до висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Перший заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування вказаного судового рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.
Зазначає, що указом Президента України від 10.12.1994 № 750/94 «Про створення заказників загальнодержавного значення» створено на території Новоархангельського району Кіровоградської області ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Когутівка», загальна ж площа якого становить 120 га, які перебувають під особливою державною охороною.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 17-ОТГ від 07.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Підвисоцькій сільській раді Новоархангельського району Кіровоградської області (далі Підвисоцька сільська рада) у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3064,4914 га згідно з додатком, у якому зазначено в тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884 загальною площею 110,8536 га.
Разом із тим, матеріали створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Когутівка», у тому числі його карти-схеми, співставлення вказаних відомостей із даними Публічної кадастрової карти України із активованим аналітичним шаром «Природно-заповідний фонд» підтверджують що земельна ділянка з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884 частково розташована в межах зазначеного ландшафтного заказника, що також підтверджено Інститутом Географії Національної академії Наук України у листі № 01-03/110 від 10.08.2022.
Враховуючи, що ні Кабінетом Міністрів України, ні Верховною Радою України не погоджено вилучення земельної ділянки земель природно-заповідного фонду ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Когутівка» із державної власності, право держави на цю ділянку не припинилося і до Підвисоцької сільської ради не перейшло.
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, на момент існування спірних правовідносин мав повноваження щодо передачі в оренду земель державної власності виключно щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Незважаючи на те, що згідно з даними Публічної кадастрової карти України цільовим призначенням спірної земельної ділянки вказано «для сінокосіння та випасання худоби», ця обставина не має правового значення, оскільки статус ділянки першочергово визначається тим, що вона розташовується в межах об`єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом такої території.
У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов`язаний із фактом знаходження на ній об`єкта, який охороняється законом та має особливий статус. Неприйняття рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.
Стаття 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлює, що землі природно-заповідного фонду України, якими вважаються ділянки суші і водного простору, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
У цій справі спірна земельна ділянка в силу імперативної вказівки законодавця належать до земель природно-заповідного призначення за фактом розташування на них об`єкта природно-заповідного фонду
Окрім того, у постанові від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18 Верховний Суд вказав, що незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №916/2791/13 виклала висновок про те, що положення розділу II «Землі України» ЗК України свідчать, що саме цільове призначення ділянки покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель, при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.
У постанові від 03.09.2020 у справі № 911/3306/17 Верховний Суд вказав, що держава, втручаючись у права щодо земельних ділянок, зокрема тих, які перебувають під посиленою правовою охороною, захищає загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршені екологічної ситуації, у використанні майна не на шкоду людині та суспільству і ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок.
Крім того,у постановівід 11.10.2023у справі№ 734/1560/20Верховний Судпогодився звисновком проте,що нерозроблення уповноважениморганом проектуземлеустрою щодоземельної ділянки,на якійзнаходиться об`єктприродно-заповідногофонду,та невнесення доДержавного земельногокадастру межтакої земельноїділянки іззазначенням обмеженьщодо режимуїї використання,не свідчитьпро відсутністьтаких обмежень.Також, законодавство встановлює особливий порядок втрати територіями статусу об`єкта природно-заповідного фонду. Для зміни меж, категорії та скасування статусу територій природно-заповідного фонду потребується дотримання такої ж процедури, яка встановлена статті статті 51 - 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» для створення цих об`єктів, а також погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та наявність відповідного експертного висновку, який би засвідчив втрату територією тієї природоохоронної, наукової, естетичної чи іншої цінності, яка стала підставою для її заповідання.
Відповідної процедури при прийнятті оскаржуваного рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області також дотримано не було.
Водночас, суд першої інстанції не встановив у повній мірі характеру спірних правовідносин, змісту допущених порушень прав і норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Не можна погодитися із висновком суду щодо необхідності використання порядку виправлення технічних помилок, допущених під час визначення меж суміжних ділянок до звернення до суду із даним позовом.
Перш за все, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено, які конкретно помилки можуть бути виправлені: розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів.
У цій справі зазначені не мають місця такі помилки, тому посилання суду першої інстанції на зазначену норму закону є помилковим.
Земельна ділянка з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884 наразі зареєстрована на праві власності за Підвисоцькою сільською радою, проте в силу законодавства вона не могла бути передана в комунальну власність, тому права держави на реалізацію всіх правомочностей щодо земельної ділянки, а саме користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом задоволення всіх позовних вимог, які є необхідними і послідовні разом із зобов`язанням повернути спірну ділянку площею 110,8536 га з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884 у державну власність.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
ПП "Бенчиків млин" та Підвисоцька сільська рада подали відзиви на апеляційну скаргу прокурора, в яких просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Вважають рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборіі застосуваннінорми правадо спірнихправовідносин судвраховує висновкищодо застосуваннявідповідних нормправа,викладені впостановах ВерховногоСуду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи єінші фактичнідані,які маютьзначення длявирішення справи,та доказина їхпідтвердження; якіправовідносини сторінвипливають ізвстановлених обставин; якаправова нормапідлягає застосуваннюдо цихправовідносин; числід позовзадовольнити абов позовівідмовити; якрозподілити міжсторонами судовівитрати; чиє підставидопустити негайневиконання судовогорішення; чиє підставидля скасуваннязаходів забезпеченняпозову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Заслухавши прокурора ОСОБА_2 , який підтримав доводи апеляційної скарги, представників ПП "Бенчиків млин" адвоката Хасіна І. Б. та Підвисоцької сільської ради адвоката Тельного І. Б., які заперечували проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.
Згідно Указу Президента України від 10.12.1994 року №750/94 «Про створення заказників загальнодержавного значення» на території Новоархангельського (нині Голованівського) району Кіровоградської області було створено ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Когутівка», який включає в себе 120 га земель, що перебувають під особливою державною охороною. Відповідно до ЗУ «Про природно-заповідний фонд» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. Відповідно до Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Когутівка» мета створення: збереження та відтворення типового ландшафту в районі злиття двох річок Синюхи та її притоки р.Ятрань, завданням заказника є збереження та відтворення цінного природного ландшафту в районі злиття двох річок Синюхи та її притоки р.Ятрань на околицях с. Ятрань, а також всього комплексу рослинного та тваринного світу, підтримання загального екологічного балансу в регіоні (а.с. 49-53т. 1).
Згідно охоронного зобов`язання №33ланд 253-564 від 14.12.2011 року представник Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області передав під охорону, а землекористувач Торговицьке лісництво «ДП» Оникіївське лісове господарство», в особі його директора ОСОБА_3 взяли під охорону ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Когутівка» площею 81, 0 га (а.с. 45-46 т.1).
Згідно охоронного зобов`язання №33ланд 253-564 від 17.12.2003 року представник Держуправління екології та природних ресурсів в Кіровоградській області передав під охорону, а землекористувач СТОВ «Ятранське», в особі його голови ОСОБА_4 взяло під охорону ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Когутівка» площею 39, 0 га (а.с. 47-48 т.1).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №17-ОТГ від 07.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Підвисоцькій сільській раді Новоархангельського району Кіровоградської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 3064,4914 га, перелік яких викладено згідно додатку, в тому числі земельну ділянку під кадастровим номером 3523687000:02:000:0884, площею 110,8536 га, з цільовим призначенням 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), відомості про обмеження у використанні якої відсутні (п.152 додатку) (а.с. 66, 83 т.1).
08.12.2020 складено акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність за участі начальника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та голови Підвисоцької сільської ради (а.с. 88 т.1).
Рішенням Підвисоцької сільської ради №30 від 11.12.2020 було прийнято у комунальну власність Підвисоцької сільської ради з державної власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 3064,4914 га (а.с. 89 .1).
Рішенням Підвисоцької сільської ради №301 від 25.03.2021 було надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, площею 110,8536 га, в тому числі пасовищ - площею 110,8536 га, з цільовим призначенням згідно з КВЦПЗ 01.08 для сінокосіння і випасання худоби, кадастровий номер 3523687000:02:000:0884, яка знаходиться за межами населеного пункту с.Тернівка на теригорії Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області (а.с. 90 т.1).
Рішенням Підвисоцької сільської ради №692 від 08.06.2021 затверджено проект землеустрою та передано в оренду строком на 20 років ОСОБА_1 земельну ділянку під кадастровим номером 3523687000:02:000:0884, площею 110,8536 га, з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби (а.с. 91-92 т.1).
02.07.2021 між Підвисоцькою сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди спірної земельної ділянки (а.с. 93-100 т.1).
Рішенням №1008 Підвисоцької сільської ради від 15.09.2021 надано згоду ОСОБА_1 на укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі, збільшено строк дії договору оренди на 49 років, за орендарем збережено переважне право купівлі даної земельної ділянки, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки (а.с. 101-103 т.1).
01.11.2021 орендар ОСОБА_1 передала спірну земельну ділянку, кадастровий номер 3523687000:02:000:0884, в суборенду ПП «Бенчиків Млин» з цільовим призначенням для сінопасіння та випасання худоби (а.с. 104-107 т.1).
22.12.2020 державним реєстратором Бербегою О.М. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухома майно відомості щодо державної реєстрації права комунальної власності за земельну ділянку 3523687000:02:000:0884 (а.с. 36-38 т.1).
Згідно інформації №01-29/31/0.3 від 26.01.2022, наданою Кіровоградською обласною державною адміністрацією по ландшафтному заказнику загальнодержавного значення «Когутівка», облдержадміністрацією протягом 2021 року були направлені листи стосовно заходів з розширення мережі природо-заповідного фонду, винесення в натуру (на місцевості) природо-заповідного фонду. На виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації №392-р від 12 травня 2021 року «Про інвентаризацію територій та об`єктів природо-заповідного фонду», департаментом проводиться звірка матеріалів, внесення змін у Положення про території та об`єкти природо-заповідного, розташованого на території області і оформлення на них охоронних зобов`язань. На даний час продовжується робота з переоформлення положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Когутівка» та охоронних зобов`язань (а.с. 42-44 т.1).
Відповідно до інформації, наданої відділом Управління в Голованівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, у місцевому фонді наявний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 , загальною площею 110,8536 га, для сінокосіння та випасання худоби, за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, Підвисоцька сільська рада, за межами населеного пункту, кадастровий номер 3523687000:02:000:0884. Крім того, повідомлено, що документації ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Когутівка» у місцевому фонді документації із землеустрою відсутня, тобто межі не встановлювались (а.с. 56 т.1).
Згідно інформацією Державної екологічної інспекцієї Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградські області) за результатами планової перевірки території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Когутівка», розміром 81,0 га, переданої під охорону ДП «Оникіївське ЛГ», складено акт та надано припис №62/5/5.2/21 від 28.05.2021 року, яким внесено вимогу винесення меж заказника в натурі (а.с. 59-60 т.1).
В ході перевірки території природо-заповідного фонду ландшафтного заказника «Когутівка» розміром 39,0 га, переданого під охорону Ятранської сільської ради, виявлено порушення законодавства в частині надання земельної ділянки у користування для здійснення господарської діяльності, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Порядок створення та оголошення територій та об`єктів природо завідного фонду встановлюється ЗУ «Про природно-заповідний фонд України». Порядок надання земельних ділянок і видачі документів на право володіння, користування і розпорядження землями природно-заповідного фонду визначається ст.ст. 20, 122, 123, 125, 126 ЗК України. Зміна меж, категорій, скасування статусу територій та об`єктів природо-заповідного фонду здійснюється, відповідно до норм глави 22 Земельного кодексу України та ст.ст. 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Вилучення земель природно-заповідного фонду регулюється ст. 150 ЗК України. Загальною особливістю законодавства про землі природно-заповідного фонду також є заборона діяльності, що суперечить їх цільовому призначенню або може негативно впливати на їх якісний стан (а.с. 61-62 т.1).
Згідно акту обстеження ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Когутівка» від 25.01.2022, складеного державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу, відповідно до даних Публічної кадастрової карти, в межах території природно-заповідного фонду зареєстровано в державному земельному кадастрі земельна ділянка під кадастровим номером 3523687000:02:000:0884, форма власності комунальна, цільове призначення - 01.08, для сінопасіння і випасання худоби; площа - 110, 8536 га, що використовується з порушенням встановленого режиму території, здійснюється або планується господарська діяльність, що суперечить Положенню про заказник (а.с. 63-65 т.1).
Згідно висновку Інституту географії НАН України, зробленого в результаті проведеного на запит Кіровоградської обласної прокуратури просторового геоінформаційного співставлення меж ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Когутівка», визначених проектом створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Когутівка» та меж земельної ділянки з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884 у відповідності з даними Публічної кадастрової карти України та Проектом землеустрою названої земельної ділянки, встановлено, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884 на лівому березі р. Синюха розміщена в межах земель природно-заповідного фонду ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Когутівка», що підтверджується схемою співставлення меж відповідних земельних ділянок (а.с. 108-119 т.1).
Відповідно до листа Державної податкової служби України ГУ ДПС у Кіровоградській області, протягом звітного періоду з серпня 2022 року по вересень 2023 року ПП «Бенчиків Млин» задекларувало господарські операції з продажу власне вирощеної сільськогосподарської продукції. Для вирощування сільськогосподарських культур платник податків використовує орендовані земельні ділянки на території Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області. В результаті співставлення відомостей з наданих до перевірки договорів оренди земельних ділянок з інформацією платника податків на посівні площі зернових, бобових, олійних культур, розрахунково встановлено, що ПП «Бенчиків Млин» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовує землі сільськогосподарського призначення категорії 01.08. «для сінокосіння та випасання худоби» (а.с. 126 т.2).
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК).
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина друга статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до цієї норми правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Норми процесуального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права
є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
У статтях 13, 14 Конституції України визначено, що земля, водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Відповідно до статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до статті 21 ЗК України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.
Відповідно до статей 43, 44, 45 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва). Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.
За частиною третьою статті 93 ЗК України не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об`єктів, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд" передбачено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд" території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
Стаття 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд" визначає, що рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України. Отже вирішення питань щодо визнання певних територій заказниками та іншими об`єктами природно-заповідного фонду загальнодержавного значення віднесене до виключної прерогативи Президента України.
Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.
Відповідно до статті 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51 53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд" межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Згідно з пунктом 3.4 Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, охоронне зобов`язання підлягає переоформленню у разі: зміни форм власності на землю, на якій розташована(ий) територія чи об`єкт природно-заповідного фонду; зміни землекористувача (землевласника) у межах території чи об`єкта природно-заповідного фонду; внесення змін до положення про територію чи об`єкт природно-заповідного фонду стосовно режиму охорони та збереження.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про природно-заповідний фонд" державний кадастр територій та об`єктів природно-заповідного фонду є системою необхідних і достовірних відомостей про природні, наукові, правові та інші характеристики територій та об`єктів, що входять до складу природно-заповідного фонду. Державний кадастр територій та об`єктів природно-заповідного фонду включає геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, інша діяльність з якими та доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет згідно із Законом України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних".
Встановлено, що спірна земельна ділянка розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Когутівка», створеного з 10.12.1994, включає 120 га земель на території колишнього Новоархангельського району, та перебувають під особливим контролем, вказане свідчить про віднесення такої ділянки до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування цієї ділянки з іншим статусом цільового використання для сінокосіння та випасання худоби або для фермерського господарства.
Спірна земельна ділянка, частина якої зайнята ландшафтним заказникомзагальнодержавного значення «Когутівка», переданого підохорону Ятранськоїсільської ради,не підлягала передачів комунальнувласність,оскільки їїчастина ділянки віднесена до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування цієї ділянки з іншим статусом цільового використання для сінокосіння та випасання худоби.
Колегія суддів звертає увагу, що незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18.
Навіть за незавершення всіх процедур щодо встановлення меж спірного об`єкта природно-заповідного фонду, наявні в матеріалах справи докази створення об`єкту (у тому числі Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Когутівка» та проект (нанесені на карті межі) (а.с.49-53 т. 1), відповідь Інституту географії НАН України щодо знаходження земельної ділянки в межах земель природно-заповідного фонду (а.с. 117-125 т. 1)), були достатніми, зважаючи і на приписи статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд», для визначення факту чи включає спірна земельна ділянка землі заказника.
Зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушенням ЗК України та Закону України «Про природно-заповідний фонд» потрібно розглядати як порушення права власності держави, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою.
Оскільки встановлено наявність обмежень щодо передачі спірної земельної ділянки, частина якої віднесена до земель природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Когутівка», до комунальної власності та в оренду з цільовим призначенням длясінокосіння тавипасання худоби, і в межах підстав заявлених позовних вимог та наданих доказів відповідачами ці обставини фактично не спростовано, колегія суддів вважає, що є підстави для висновку обгрунтованість позову прокурора.
Згідно з частиною 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до частини 1 статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 , від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 , від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц , від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 , від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 та інших.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 , від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18.
Власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, абзац п`ятий пункту 143).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц (провадження № 14-76цс22) дійшла висновку, що зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушенням ЗК України та Закону № 2456-XII потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою, навіть якщо інша особа зареєструвала її право приватної власності на цю ділянку. За таких умов, ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику є негаторний, а не віндикаційний позов.
У пункті 11.10 постанови від 20 червня 2023 року в справі № 633/408/18 (провадження № 14-86цс22) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди.
Враховуючи фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, перевіривши доводи сторін спору та подані ними докази, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач надав належні та допустимі докази, які дають можливість стверджувати, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884 частково знаходиться у межах території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Когутівка», на землях природно-заповідного фонду, які не підлягають передачі з державної власності у комунальну та в оренду. Використання орендарями спірної земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби суперечитиме статусу і завданням ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Когутівка», оскільки може перешкоджати збереженню заказника відтворення цінного природного ландшафту, а також всього комплексу рослинного та тваринного світу, підтримання загального екологічного балансу в регіоні.
Отже, передача спірної земельної ділянки у комунальну власність та в оренду для сінокосіння і випасання худоби відбулася всупереч процедури, встановленої законом.
Відповідачами не надано доказів, які б спростовували вказані обставини, зокрема фактичне використання земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, що суперечить статусу і завданням ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Когутівка».
Задоволення позовних вимог, які є логічними і послідовними, призведе до фактичного повернення земельної ділянки, що входить до природно-заповідного фонду у власність держави.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, на підставі ст. 376 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення суду про задоволення позову першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної військової адміністрації (Кіровоградської обласної державної адміністрації) до Підвисоцької сільської ради Кіровоградської області, ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області, ПП «Бенчиків млин».
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, задоволення позову та апеляційної скарги, з відповідачів на користь прокуратури підлягає стягненню сплачений судовий збор за подання позову та апеляційної скарги, а саме, ГУ Держгеокадастру - 5075 грн, Підвисоцької сільської ради - 20299 грн, ОСОБА_1 - 20299 грн, ПП «Бенчиків млин» 10149 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури задовольнити.
Рішення Новоархангельського районного суду Кіовоградської області від 13 березня 2024 року скасувати.
Позов першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної військової адміністрації (Кіровоградської обласної державної адміністрації) до Підвисоцької сільської ради Кіровоградської області, ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області, Приватного підприємства «Бенчиків млин» задовольнити.
Визнати недісним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 07.12.2020 №17-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині, що стосується земельної ділянки під кадастровим номером 3523687000:02:000:0884.
Визнати недісним рішення другої сесії VIII скликання Підвисоцької сільської ради від 11.12.2020 №30 «Про прийняття у комунальну власність Підвисоцької сільської ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення», в частині, що стосується земельної ділянки під кадастровим номером 3523687000:02:000:0884.
Скасувати рішення реєстратора Новоархангельської селищної ради Бербеги О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.12.2020 №55997541 з одночасним припиненням Підвисоцькою сільською радою права власності на земельну ділянку під кадастровим номером 3523687000:02:000:0884.
Визнати недійсним рішення восьмої сесії VIII скликання Підвисоцької сільської ради від 25.03.2021 №301 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884 в оренду ОСОБА_1 .
Визнати недійсним рішення одинадцятої сесії VIII скликання Підвисоцької сільської ради від 08.06.2021 №692 «Про затвердження проектної документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки».
Визнати недійсним договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884, укладений 02.07.2021 між Підвисоцькою сільською радою та ОСОБА_1 .
Скасувати рішення державного реєстратора Новоархангельської селищної ради Бербеги О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.07.2021 №59120354 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку під кадастровим номером 3523687000:02:000:0884 за ОСОБА_1 , з одночасним припиненням права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884.
Скасувати рішення державного реєстратора Новоархангельської селищної ради Бербеги О.М. від 08.12.2021 №62139022 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та здійсненої на його підставі реєстрації права суборенди на земельну ділянку з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884 за ПП «Бенчиків млин».
Зобов`язати Підвисоцьку сільську раду, ОСОБА_1 та ПП «Бенчиків млин» повернути у власність держави в особі Кіровоградської обласної військової адміністрації (Кіровоградської обласної державної адміністрації) земельну ділянку з кадастровим номером 3523687000:02:000:0884.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області на користь Кіровоградської обласної прокуратури 5075 грн сплаченого судового збору.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з Підвисоцької сільської ради Кіровоградської області на користь Кіровоградської обласної прокуратури 20299 грн сплаченого судового збору.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної прокуратури 20299 грн сплаченого судового збору.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з Приватного підприємства «Бенчиків млин» на користь Кіровоградської обласної прокуратури 10149 грн сплаченого судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді О. Л. Карпенко
С. І. Мурашко
Суд | Кропивницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2024 |
Оприлюднено | 07.08.2024 |
Номер документу | 120803597 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про державну власність щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності |
Цивільне
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
Краснопольська Л. П.
Цивільне
Кропивницький апеляційний суд
Єгорова С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні