Рішення

від 22.07.2024 по справі 159/680/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/680/24

Провадження № 2/159/529/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання - Пустової А.Ф.

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

представника відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 (дистанційно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_7 ,

до відповідачів:

- ОСОБА_2 , як законного представника малолітньої ОСОБА_8 ,

- ОСОБА_4 ,

- ОСОБА_5

про поділ майна,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача.

У лютому 2024 року ОСОБА_7 , від імені якої діє адвокат Василюк І.М., звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що сторони в рівних частках є співвласниками овочесховища та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на майно набуте кожним в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В позасудовому порядку спадкоємці не можуть узгодити порядок користування об`єктом нерухомості, тому позивач просить припинити право спільної часткової власності, виділити у самостійний об`єкт нерухомості належну їй 1/4 частку в овочесховищі за варіантом, визначеним у висновку будівельно-технічної, земельно-технічної, оціночно-технічної експертизи №1/2024 від 10.01.2024 для «ІІ співвласника», а також виділити із земельної ділянки площею 0,2925га з кадастровим номером 0710400000:38:004:0019 в натурі частину площею 404,4 кв.м , решту залишити в спільному користуванні.

Стислий виклад позиції відповідачів.

Відповідач ОСОБА_2 (законний представник неповнолітнього власника майна ОСОБА_8 ) позов визнала частково, не заперечила проти поділу майна, однак не погодилась із запропонованим позивачем варіантом. У відзиві на позов зазначила, що в провадженні Ковельського міськрайонного суду Волинської області перебуває справа за поданим нею аналогічним позовом про поділ майна, де вона ставить питання про виділ її частки в овочесховищі та земельній ділянці у спосіб, що виключає будь-яке спільне використання майна.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 правом подати відзив не скористалися.

Рух справи в суді.

Провадження у справі відкрите 13.02.2024.

Визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

В ході судового розгляду справи представник позивача адвокат Василюк І.М. позов підтримав і пояснив, що дійсно в провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до інших співвласників, а також зустрічний позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ майна. Суд не прийняв позов ОСОБА_7 до спільного розгляду з позовами інших співвласників, тому остання заявила вимоги про виділ її частки в самостійному провадженні, запропонувавши варіанти поділу, визначені у висновку судового експерта.

При визначенні варіанту виділу позивач максимально враховувала бажання ОСОБА_2 і обрала частину будівлі, на яку відповідач ОСОБА_2 не претендує. Водночас цільове призначення овочесховища і його розташування вимагає забезпечення усім співвласникам можливості доїзду до їх приміщень. У разі реального поділу земельної ділянки на чотири окремих об`єкти, власники торцевих частин будуть мати можливість облаштувати паркан, а власники двох середніх частин будуть позбавлені можливості доїхати до власних приміщень, тому частину земельної ділянки під будівлею та поруч доцільно виділити в особисту власність, а решту залишити в спільному користуванні для кругового заїзду.

Адвокат Тертичний Ю.В. проти задоволення позову не заперечив, пояснив, що представляє інтереси відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , для останніх важливим є розподіл овочесховища таким чином, щоб належні їм частки знаходилися поруч і щоб до них був доступ. З огляду на розташування належної сторонам земельної ділянки, на думку представника, доцільно залишити кільцевий заїзд, оскільки навколо земельної ділянки розташовані або земельні ділянки передані у приватну власність, або ті, що перебувають у комунальній власності. У який спосіб орган місцевого самоврядування буде розпоряджатися у майбутньому землями комунальної власності невідомо, тому поділивши овочесховище і земельну ділянку на чотири самостійні об`єкти, власники двох «середніх» частин опиняться у ситуації, коли вони будуть позбавлені можливості користуватися виділеними їм приміщеннями за призначенням, адже в`їзні ворота знаходяться на протилежній стороні від в`їзду на ділянку.

Представники відповідача ОСОБА_2 адвокат Зуб В.В., ОСОБА_10 заперечили проти запропонованого позивачем поділу спірного майна, вважають, що відносини сторін вимагають поділу у спосіб, який би забезпечив можливість відокремитися і облаштувати паркан. На думку адвоката Зуба В.В. до приміщення овочесховища фактично сформувалися два заїзди, якими співвласники можуть користуватися і відповідно враховувати при поділі будівлі та земельної ділянки, а визначений сторонами поділ майна в наступному буде врахований органами місцевого самоврядування при розпорядженні землями комунальної власності.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Одноповерхове приміщення овочесховища (М-1), загальною площею 1198,3 кв.м (1226,7 кв.м. згідно існуючого планування), розташоване на АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка з кадастровим номером 0710400000:38:004:0019 загальною площею 0,2925га, призначена для обслуговування цього овочесховища, належала на праві власності ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (дані обставини сторонами визнаються)

Сторони набули право власності на зазначені об`єкти в порядку спадкування.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна приміщення овочесховища і земельна ділянка належать ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на праві спільної частковою власності, по 1/4 частки кожному.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з частинами першою та другою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розміру його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об`єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна утворюються самостійні об`єкти майна.

Відповідно самостійні об`єкти повинні зберегти первісне цільове призначення та відповідати вимогам законодавства за технічними , протипожежними, будівельними характеристиками.

В силу частини першої третьої статті 88 Земельного кодексу України учасник спільної часткової власності на землю також має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

При вирішенні долі земельної ділянки та розташованого на ній об`єкта необхідно враховувати принцип superficies solo cedit - збудоване приростає до землі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) зазначено, що «об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності, оскільки принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані».

Безумовно зміст права власності надає первинну перевагу у врегулюванні питань користування і розпорядження майном за домовленості співвласників. Проте у разі недосягнення останніми згоди спір вирішується судом.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторони.

Відповідно до статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони не клопотали перед судом про призначення будівельно-технічної експертизи, а скористалися правом подати висновки судових експертиз, виготовлені на їх замовлення відповідно до вимог статті 106 ЦПК України.

Згідно з наданим позивачем висновком будівельно-технічної, земельно-технічної, оціночно-технічної експертизи №1/2024 від 10.01.2024 наявна технічна можливість поділу та переобладнання приміщення овочесховища на чотири рівнозначні частки без зміни функціонального призначення з дотриманням ДБН В.2.2-43:2021 «Складські будівлі. Основні положення», ДБН В.2.2-12:2003 «Будівлі і споруди для зберігання і переробки сільськогосподарської продукції», Правил пожежної безпеки в Україні. Експертом запропоновані варіанти поділу, наведений перелік будівельних робіт, які необхідно виконати для відокремлення приміщень для усіх чотирьох співвласників, визначений розмір компенсації з урахуванням площі земельної ділянки, яка виділяється кожному співвласнику.

При поділі земельної ділянки 0710400000:38:004:0019 експерт врахував розташування земельної ділянки відносно суміжних земельних ділянок, розташування овочесховища впритул до межі земельної ділянки, вимоги ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова території» щодо проектування заїздів (п.7.6.16, п.15.3.1, п.15.3.2), зокрема необхідність передбачити певну відстань від будівлі для здійснення технічного обслуговування та функціонального призначення, відстань від узбіччя до будівлі залежно від висоти і довжини будівлі, умови облаштування тупикових проїздів, наявність смуги проїзду для пожежних автомобілів завширшки не менше 3,5 м або смуги завширшки не менше 6 м, і дійшла висновку про можливість забезпечити всім співвласникам безперешкодний рух і доступ до їх частин будівлі шляхом відступу від краю земельної ділянки 6 метрів для облаштування кільцевого руху. Кільцеву смугу запропоновано залишити у спільному користуванні, решту розподілено між співвласниками відповідно до часток у будівлі.

Наданий відповідачем ОСОБА_2 висновок оціночно-будівельної, оціночно-земельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №04-05-з від 21.05.2024 не містить варіантів поділу спірної будівлі та земельної ділянки для позивача, а лише пропонує варіант виділу для відповідача ОСОБА_2 , об`єднуючи інших співвласників в один відокремлений об`єкт, що не відповідає предмету спору.

Крім того, обґрунтовуючи висновок про можливість виділу для ОСОБА_2 частини будівлі і земельної ділянки в самостійний об`єкт, без влаштування кільцевого заїзду, експерт посилався на топографо-геодезичну зйомку, де відображені дві дороги із заїздами до спірної будівлі.

Проте суд не погоджується з такими доводами судового експерта, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, детальний план території для даної забудови не розроблявся, позначена на зйомці (а.с.163) «існуюча дорога» розташована на суміжній земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, а «ґрунтова дорога» є самовільно влаштованою на земельних ділянках комунальної власності.

Єдиний доїзд до спірної будівлі, передбачений органом місцевого самоврядування під час формування земельної ділянки під об`єктом, є дорога загального користування з параметрами наведеними у викопіюванні з кадастрової зйомки (а.с.71). На даний час в`їзні ворота на територію овочесховища розташовані зі сторони цієї дороги, частина дороги загороджена парканом.

Ураховуючи наведене, суд оцінює наданий позивачем Висновок будівельно-технічної, земельно-технічної, оціночно-технічної експертизи №1/2024 від 10.01.2024, як такий, що узгоджується із матеріалами справи, відповідає вимогам законодавства, тому приймається судом для визначення варіанту виділу належної позивачу частки майна.

Обираючи варіант «для ІІ співвласника» суд не вирішує питання стягнення з інших співвласників компенсації, оскільки в іншій цивільній справі не прийняте рішення про конкретний варіант виділу для кожного з них.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір покладає на відповідачів в рівних частках по 3351,70 грн з кожного. Документального підтвердження щодо решти заявлених у позовній заяві витрат (витрат на правничу допомогу, замовлення висновку експерта) суду не надано, клопотань в порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України не заявлено.

Керуючись статтями 258,259,263-265,273,279 ЦПК України, на підставі статей 181,183,317,319,356,358,364,367, 392 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Виділити з приміщення овочесховища (М-1), розташованого на АДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_7 належну їй 1/4 ідеальну частину в самостійний об`єкт нерухомості, що відповідно до висновку будівельно-технічної, земельно-технічної, оціночно-технічної експертизи №1/2024 від 10.01.2024 за варіантом «ІІ співвласник» становить 325,3 кв.м. загальної площі та складається з приміщень: склад 1* площею 274,6 кв.м., службове приміщення 2* площею 25,7 кв.м., коридор 3* площею 10,6 кв.м., коридор 4* площею 4,1 кв.м., службове приміщення 5* площею 10,3 кв.м.

Зобов`язати ОСОБА_7 виконати необхідні для влаштування ізольованих приміщень будівельні роботи, які визначені у висновку будівельно-технічної, земельно-технічної, оціночно-технічної експертизи №1/2024 від 10.01.2024 для «ІІ співвласника».

Припинити правоспільної частковоївласності ОСОБА_7 на приміщенняовочесховища (М-1),розташованого на АДРЕСА_1 .

В порядкуподілу земельноїділянки заадресою АДРЕСА_1 з кадастровим номером 0710400000:38:004:0019 загальною площею 0,2925га, виділити у власність ОСОБА_7 в самостійний об`єкт нерухомості частину земельної ділянки відповідно до висновку будівельно-технічної, земельно-технічної, оціночно-технічної експертизи №1/2024 від 10.01.2024 за варіантом «ІІ співвласник» загальною площею 404,4 кв.м., з поворотними точками : 1-2 28,78 м; 2-3 18,28 м; 3-4 -12,09 м; 4-5 7,25 м; 5-6 -16,51 м; 6-1 11,03 м.

Залишити у спільній частковій власності ОСОБА_7 з розміром частки 1/4 земельну ділянку площею 0,0878га за адресою АДРЕСА_1 , яка відповідно до висновку будівельно-технічної, земельно-технічної, оціночно-технічної експертизи №1/2024 від 10.01.2024 визначена поворотними точками: 1-2 -29,29м; 2-3 -4,78 м; 3-4 -7,19 м; 4-5 -4,70 м; 5-6 3,96 м; 6-7 22,15 м; 7-8 5,21 м; 8-9 -65,72 м; 9-10 -4,23 м; 10-11 -20,14 м; 11-12 5,75 м; 12-13 8,56 м; 13-14 34,18 м; 14-1 84,75 м.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 по 3351 (три тисячі триста п`ятдесят одній) гривні 70 копійок судового збору з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 02.08.2024.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК