Постанова

від 08.07.2024 по справі 359/4256/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/7281/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 359/4256/21

08 липня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Акціонерне товариство «Сенс банк» адвоката Семенця Івана Івановича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Чирки С.С., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління держгеокадастру у Київській області про визнання дій протиправними, визнання недійсним договору, скасування реєстрації, зобов`язання вчинити дії та припинення права власності,-

в с т а н о в и в:

У травні 2021 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), назву якого змінено на Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»)звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання дій протиправними, визнання недійсним договору, скасування реєстрації, зобов`язання вчинити дії та припинення права власності.

Позовні вимоги обгрунтовувало тим, що 22 травня 2012 року ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа Банк», уклало з ТОВ «ДМД Констракшн» та ТОВ «Нелора Ленд» договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до умов зазначеного договору банк набув право власності в якості погашення заборгованості за кредитним договором на 13 земельних ділянок, серед яких і на земельну ділянку, загальною площею 7,6245 гектара, кадастровий номер 3220880900:09:002:0071, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації адміністративно - побутових будівель, інших споруд, яка розташована на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, і яка належала ТОВ «ДМД Констракшн» на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку (бланк серії ЯЖ № 04146), виданого 12.11.2007 року Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 27.07.2007 року № 1433, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020732300065.

Умовами договору сторони погодили, що ринкова вартість набутої у власність земельної ділянки кадастровий номер 3220880900:09:002:0071 становить 12 119 237,00 грн. В цей же день, 22 травня 2012 року ПАТ «Укрсоцбанк» і ТОВ «ДМД Констракшн» та ТОВ «НЕЛОРА ЛЕНД» підписали акт приймання - передачі предмета іпотеки (земельних ділянок) за Договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 22.05.2012 року, відповідно до якого продавці передали у власність земельні ділянки відповідно до переліку вказаного у договорі.

У червні 2020 року з Інформаційної бази Держземкадаструбанку стало відомо, що посередині земельної ділянки 3220880900:09:002:0071 була зареєстрована земельна ділянка 3220880900:09:002:0089, загальною площею 2,6129 га, власником якої була ОСОБА_1 .

Як стало відомо банку, ОСОБА_1 отримала 03 березня 2006 року у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032, що засідчено в державному акті на право власності серії ЯГ № 159963, виданому 03 березня 2006 року на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 148 від 15.02.2006 року, яке згодом скасовано розпорядженням № 1037 від 20 вересня 2006 року.

Тобто, правова підстава набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032 припинила існувати з 20 вересня 2006 року.

Разом з тим, відповідно до протоколу виправлення помилки від 30 квітня 2020 року, затвердженого державним кадастровим реєстратором Демещуком Ю.О., були здійсненні дії з присвоєння земельній ділянці з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032 нового кадастрового номеру 3220880900:09:002:0089.

В результаті таких дій державного кадастрового реєстратора Демещука Ю.О. в державній кадастровій карті України земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089 почала відображатися поверх земельної ділянки АТ «Альфа-Банк» з кадастровим номером 3220880900:09:002:0071.

05 червня 2020 року ОСОБА_1 отримала реєстрацію земельної ділянки, загальною площею 2,6129 га, з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032 в Державному кадастрі України під № 3220880900:09:002:0089 та 09 червня 2020 року отримала реєстрацію земельної ділянки, загальною площею 2,6129 га, з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089 (вона ж 3220800000:09:002:0032) в Державному реєстрі речових прав під номером 2097461932208.

30 липня 2020 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки, загальної площею 2,6129 га, з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089 внаслідок чого власником зазначеної земельної ділянки став ОСОБА_2 .

Позивач зазначав, що виправлення помилки 30квітня 2020 року в Державному кадастрі були здійснені з порушенням, оскільки нормативно правовий акт органу місцевої влади на підставі якого виникло права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032 був скасований, а тому присвоєння даній земельній ділянці нового кадастрового номеру - 3220880900:09:002:0089 є протиправним, як і реєстрація таких прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки такі реєстраційні дії проведені з порушенням вимог законодавства, а тому така реєстрація є протиправною.

Отримання з порушенням запису в Державному реєстрі прав власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089 не може створювати будь-яких прав на дану земельну ділянку у ОСОБА_1 , а відтак, остання не мала жодних правових підстав відчужувати дану земельну ділянку ОСОБА_2 . Тому реєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089за ОСОБА_2 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню у порядку статті 13, ст. 79-1 Земельного кодексу України.

З урахуванням викладеного, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд:

визнати дії 05червня 2020 року державного кадастрового реєстратора щодо реєстрації земельної ділянки, загальною площею 2,6129 га, з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089 в Державному геокадастрі України - протиправними;

визнати протиправною реєстрацію 09 червня 2020 року права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку, загальною площею 2,6129 га, з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089 в Державному реєстрі речових прав;

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 2,6129 га, з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089, укладений 30 липня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавриловою О.В., зареєстрований в реєстрі за № 358;

припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, загальною площею 2,6129 га, з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089;

зобов`язати державних реєстраторів вилучити записи про речові права на земельну ділянку, загальною площею 2,6129 га, з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089 з усіх без винятку державних реєстрів;

скасувати реєстрацію 09червня 2020 року прав власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку, загальною площею 2,6129 га, з кадастровим номером 3220880900:09:003:0089 в Державному реєстрі речових прав, номер запису про право власності: 36828976; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2097461932208;

скасувати реєстрацію 30липня 2020 року права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, загальною площею 2,6129 га, з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089 в Державному реєстрі речових справ, номер запису про право власності: 37555513; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2097461932208 та стягнути солідарно з відповідачів, понесені банком судові витрати.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2023 року позов Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання дій протиправними, визнання недійсним договору, скасування реєстрації, зобов`язання вчинити дії та припинення права власності залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача АТ «Сенс банк» - адвокат Семенець Іван Іванович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2023 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову АТ «Сенс банк».

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не оцінив і не з`ясував усіх обставин та доказів, на які посилались сторони в обгрунтування своїх вимог та заперечень.

Зазначає, що банк (позивач у справі)формував доказову базу, виходячи з предмету позову та приписів норм діючого законодавства в частині неправомірної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на земельну 3220880900:09:002:0089, що призвело до накладення меж останньої на земельну ділянку Банку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0071.

В рішенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.12.2023 року у справі №359/4256/21 відсутній аналіз норм діючого законодавства та встановлення обставин в межах предмету спору, натомість, суд здійснював дослідження правовстановлюючих документів відповідача ОСОБА_1 , що не входить до предмету доказування у даній справі.

Вказує, що системний аналіз норм ч. 6 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», ч. 6 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» та ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України дає підстави стверджувати, що єдиною підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій державного реєстратора могло б бути наявність судового рішення між учасниками процесу, яким вирішено питання прав власності на спірні земельні ділянки.

За відсутності останнього, дії держаного кадастрового реєстратора явно суперечать вимогам діючого законодавства, а оскаржуване судове рішення легітимізує протиправні дії реєстратора, що суперечить основним принципам права.

Не врахована суду першої інстанції при вирішенні спору імперативна норма, яка викладена в ч. 2 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», норма якої повністю виключає альтернативні варіанти дій державного реєстратора, у зв`язку з чим ОСОБА_1 мало бути відмовлено в реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089.

Крім того, аналогічні приписи викладено в п. 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051: «За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій: ... приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі: невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам зазначеним у підпунктах 1-3 цього пункту; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Отже, державний кадастровий реєстратор явно допустив порушення визначених законодавством процедур під час перевірки та реєстрації прав на земельну ділянку, допустив виникнення накладення земельних ділянок, що в свою чергу не може бути узаконено судом.

До того ж, суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою обставини, що не заперечувались сторонами спору та передчасно дійшов висновку про належність права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089 ОСОБА_1 та правомірність дій державного реєстратора.

Зокрема, позивач повідомляв суду (клопотання про долучення доказів від 01.05.2023 року), що ОСОБА_1 ще у 2006 році здійснила відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032, у зв`язку з чим не могла вчиняти дії щодо виправлення помилки в документах та змінювати кадастровий номер земельної ділянки, так як на момент вчинення цих дій право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032 було відсутнє у відповідача ОСОБА_1 ..

В своїх поясненнях (письмові пояснення у справі №359/4256/21 від 13.11.2023) представник ОСОБА_1 наголошував на тому, що правочин щодо відчуження в 2006 році ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032 на користь ТОВ «ТАВРИС» є оспорюваним правочином та нібито його вчинено без згоди відповідача. При цьому, представник відповідача ОСОБА_1 надав суду копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від дев`ятого березня 2006 року, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ТАВРИС», предметом якого була земельна ділянка з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032.

За даних обставин, суд першої інстанції залишив поза увагою ключові обставини та не надав оцінку правомірності дій ОСОБА_1 під час виправлення технічної помилки та зміни кадастрового номеру земельної ділянки з 3220800000:09:002:0032 на новий - 322088900:09:002:0089, у зв`язку з чим прийняв необгрунтоване рішення щодо відмови в задоволенні позову банку.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Касьяненко Артем Миколайович просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2023 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги жодним чином це не спростовують.

Зазначає, що твердження позивача (апелянта) про те, що єдиною підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій державного реєстратора могла б бути наявність судового рішення між учасниками процесу - не відповідає ані обставинам справи, ані приписам законодавства України, ані правовим висновкам Верховного Суду. Вся суть аргументації апелянта зводиться виключно до декларативної незгоди з позицією суду, без належного обґрунтування такої незгоди з посиланням на відповідні норми права та правові висновки вищих судових інстанцій.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції вийшов за межі предмету доказування, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки позовна вимога щодо дій кадастрового реєстратора була лише однією з вимог, а поряд з нею позивачем було заявлено вимогу про припинення права власності відповідача - ОСОБА_2 , що значно розширює предмет доказування та набуло належної оцінки судом.

Відтак, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні обгрунтовано здійснював аналіз підстав набуття права власності відповідачами на земельну ділянку, яка перебувала у власності відповідача ОСОБА_1 , а на разі перебуває у власності відповідача ОСОБА_2 ..

Сторона відповідача вважає, що ОСОБА_2 придбав у передбаченому законодавством порядку земельну ділянку у повноважного власника, титульного володільця земельної ділянки за відповідним державним актом та у особи, відомості про яку були внесені до бази даних ДЗК, як про власника. Як наслідок, добросовісним набувачем та володільцем ділянки став ОСОБА_2 , отримавши разом з правом власності на земельну ділянку і відповідний обсяг гарантій захисту його права власності, передбачених законодавством.

Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто, державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи.

Більш того, судом першої інстанції цілком обґрунтовано надано немалої значимості необхідності захисту права власності та ретельного дослідження всіх обставин його набуття.

Щодо доводів позивача про те, що судом першої інстанції не враховано накладення кількох земельних ділянок, сторона відповідача ОСОБА_2 вважає, що судом якраз і було надано оцінку таким обставинам.

Так, право власності ОСОБА_1 беззаперечно є первісним порівняно з правом власності ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого було AT «Альфа-Банк», права якого на ділянку Банку AT «Сенс Банк» вважає такими, що перейшли до останнього.

На момент звернення ОСОБА_1 до кадастрового реєстратора з метою внесення відомостей про ділянку до Державного земельного кадастру у ОСОБА_1 був наявний державний акт про право власності на таку земельну ділянку (про що свідчить запис у відповідному протоколі виправлення помилки), без жодних відміток про перехід такого права власності до інших осіб.

Відповідно до положень земельного законодавства України, що діяли протягом багатьох років, примірник (оригінал) державного акту долучався до відповідного правовстановлюючого документу, на підставі якого здійснювався перехід права власності на земельну ділянку. Відтак, наявність у ОСОБА_1 оригіналу такого акту свідчило про відсутність угод про відчуження земельної ділянки за даним актом, які б визнавались державою такими, що передбачають перехід права власності на землю.

Тому, сторона відповідача ОСОБА_2 вважає цілком логічним, що судом під час ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог було враховано, що час формування ділянки ОСОБА_2 в межах, що існують на місцевості (а сам позивач визнавав, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220800000:09:002:0032 та 3220880900:09:002:0089 - мають ідентичні межі та конфігурацію) - є значно ранішим, ніж формування меж та конфігурації ділянки банку, а отже, саме ділянка банку накладається на ділянку ОСОБА_2 , яка існує в таких межах і конфігурації з 03 березня 2006 року, а не навпаки.

Твердження апелянта про нібито наявну помилку кадастрового реєстратора, сторона відповідача ОСОБА_2 вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Вказує, що фактично законодавцем було передбачено, що відомості про земельні ділянки, які сформовані раніше за початок роботи Державного земельного кадастру, вноситимуться до бази даних ДЗК поступово, без зазначення строків на завершення такого внесення.

Відповідно до пункту 51 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (в редакції станом на 30.04.2020), внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру.

Пунктами 9 та 10 Розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр» (в редакції станом на 30.04.2020 року) передбачалось, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Відтак, внесення відомостей про ділянку Шаповала С.В. до бази даних Державного земельного кадастру відбувалось відповідно до приписів чинного на той час законодавства.

Крім того, сторона відповідача звертає увагу на те, що навіть за наявності перетинів меж земельних ділянок, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 07 грудня 2020 року №22-28-0.211-12902/2-20 роз`яснила Головним управлінням Держгеокадастру в областях і м. Києві, що самого по собі факту знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, не достатньо для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки. Така відмова можлива лише у випадку, коли проведення державної реєстрації призвело б до порушення принципу об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі. Державний кадастровий реєстратор зобов`язаний вживати заходи для виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру, відповідно до вимог ст.37 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Отже, на переконання сторони відповідача ОСОБА_2 , на виконання даних приписів зазначеного Порядку і було виправлено помилку в кадастровому номері ділянки ШаповалаС.В.відповідним кадастровим реєстратором, що свідчить про правомірність таких дій - а відтак, судом першої інстанції було цілковито правомірно відмовлено у задоволенні вимог позивача, викладених в позовній заяві, щодо визнання дій кадастрового реєстратора нібито неправомірними. Дії кадастрового реєстратора щодо виправлення помилки були вірними та допустимими відповідно до приписів законодавства України.

Звертає увагу суду на те, що відповідачем ОСОБА_2 порушень не допускалось, крім того, відповідач покладався на добросовісність дій інших сторін (уповноважених державою, що є вагомим аспектом), відтак, набуваючи право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 правомірно розраховував на гарантування державою недоторканості такого права власності.

При цьому, такі правомірні очікування є об`єктом правового захисту згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник позивача Акціонерного товариства «Сенс банк» адвокат Семенець Іван Іванович підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мельнікова Ірина Геннадіївна, відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 просили апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Київській області участь представника в судове засідання не забезпечив. Про день та час слухання справи відповідач повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 15 лютого 2006 року №148 затверджено проект землеустрою щодо зміни використання земельних ділянок з ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ведення особистого селянського господарства громадянам на території В.Олександрівської сільської ради (а.с.23том 1).

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,6129 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220800000:09:002:0032, що розташована на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, що підтверджується копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 159963, виданого 03березня 2006 року на підставі розпорядження Бориспільської райдержадміністрації № 148 від 15 лютого 2006 року (а.с. 22том 1).

20 вересня 2006 року розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 1037скасовано розпорядження голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 148 від 15 лютого 2006 року Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни використання земельних ділянок з ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ведення особистого селянського господарства громадянам на території В.Олександрівської сільської ради (а.с. 24том 1).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 041464, виданого ТОВ «ДМД Констракшн» на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 27 липня 2007 року № 1433, слідує, щоТОВ «ДМД Констракшн» є власником земельної ділянки, площею 7,6245 га, кадастровий номер 3220880900:09:002:0071 на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації адміністративно-побутових будівель, інших споруд ( а.с.13 том 1).

22 травня 2012 року ПАТ «Укрсоцбанк»,правонаступником якого є АТ «Альфа Банк», уклало з ТОВ «ДМД Констракшн» та ТОВ «Нелора Ленд» договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до умов зазначеного договору банк набув право власності, в якості погашення заборгованості за кредитним договором, на 13 земельних ділянок, серед яких і на земельну ділянку, загальною площею 7,6245 гектара, кадастровий номер 3220880900:09:002:0071, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації адміністративно - побутових будівель, інших споруд, яка розташована на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, яка належала ТОВ «ДМД Констракшн» на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку (бланк серії ЯЖ № 04146), виданого 12листопада 2007 року Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 27 липня 2007 року № 1433, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020732300065(14-18том 1).

Відповідно до п. 3.1.1 договору сторони погодили, що ринкова вартість набутої у власність земельної ділянки кадастровий номер 3220880900:09:002:0071 становить 12 119 237,00 грн.

22 травня 2012 року ПАТ «Укрсоцбанк»і ТОВ «ДМД Констракшн» та ТОВ «Нелора Ленд» підписали акт приймання - передачі предмета іпотеки (земельних ділянок) за Договором про задоволення вимог іпокодержателя від 22травня 2012 року, відповідно до якого іпотекодавці передали у власність іпотекодержателя земельні ділянки відповідно до переліку вказаного у договорі (а.с.19-20 том 1).

Земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:002:0071, загальною площею 7,6245 га, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 22 травня 2012 року належить АТ «Укрсоцбанк». Дана обставина підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 березня 2019 року (а.с.21 том 1).

Відповідно до протоколу виправлення помилки за зверненням ОСОБА_1 , виданого державним кадастровим реєстратором Відділу у Бориспільському районні Головного управління Держгеокадастру у Київській області Ю.Демещуком, від 30 квітня 2020 року - у земельній ділянці з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада і належала ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 158863 від 03.03.2006 року, виявлено технічну помилку та присвоєно новий кадастровий номер 3220880900:09:002:0089 (а.с.44том 2).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.07.2020 13:26:28 вбачається, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3220880900:09:002:0089, площею 2,6129 га, належить ОСОБА_1 (а.с.62том 2).

30 липня 2020 року ОСОБА_1 відчужила земельну ділянку кадастровий номер 3220880900:09:002:0089, площею 2,6129 га., що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада ОСОБА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 липня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №358 (а.с.40-41 том 2).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 липня 2020 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089, площею 2,6129 га, на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_5 (а.с.70том 2).

Листом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 04 вересня 2020 року №28-10-0.221-11708/2-20 підтверджється, що згідно Національної кадастрової системи, реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089 була проведена 05 червня 2020 року за заявою ОСОБА_1 №3В-9705133592020 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ТОВ «Паралель-8».

На даний час власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089 є ОСОБА_2 (дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно 30.07.2020 року) (а.с.29 том 1).

З листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 22.03.2023 року № 21-10-0.222-2406/2-23 вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220880900:09:002:0089 та 3220880900:09:002:0071 мають перетини зовнішніх меж. Згідно з даними ДЗК відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032 відсутні. В архіві та місцевому фонді документації із землеустрою Відділу відсутні правовстановлюючі документи та документація із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032 (а.с.188том 1).

З пояснювальної записки, що міститься в технічній документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка перебуває у власності ОСОБА_1 (згідно державного акту ) для ведення особистого селянського господарства на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району, слідує, що ТОВ «Паралель-8»за заявою ОСОБА_1 розробило технічну документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з кадастровим номером 3220880900:09:002:0032, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,6169 га, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №159963 від 03 березня 2006 року, реєстраційний номер №010632300227, виданого на підставі Розпорядження Бориспільської РДА від 15лютого 2006 року №148 (а.с.193том 1).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання дій протиправними, визнання недійсним договору, скасування реєстрації, зобов`язання вчинити дії та припинення права власності, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що при видачі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №159963 від 03березня 2006 року здійснено технічну помилку в зазначені кадастрового номеру земельної ділянки, а саме:3220800000:09:002:0032 і земельна ділянка з цим кадастровим номером і з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089 це одна і та сама ділянка, площею 2,6129 га, з цільовим призначенням- для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Даний висновок суду ґрунтується на відомостях, що містяться в протоколі виправлення помилки за зверненням ОСОБА_1 виданого відділом у Бориспільському районні Головного управління Держгеокадастру у Київській області державним кадастровим реєстратором Ю.Демещук, відсутністю в ДЗК відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032 та відсутність правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на таку земельну ділянку з таким кадастровим номером в архіві та місцевому фонді документації із землеустрою Держгеокадастру.

Враховуючи те, що за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності у встановленому законом порядку на спірну земельну ділянку, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій державного реєстратора та реєстрації права власності за ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 2,6129 га, з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089 в Державному реєстрі речових прав.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду у повній мірі погодитися не може, виходячи з наступного.

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статей 316, 317, 328 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Положеннями части 2 статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону.

Частинами першою та другою статті 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

У справі, яка переглядається, фактичні обставини справи, встановлені судом, свідчать про те, що ОСОБА_1 відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 159963, виданого 03березня 2006 року на підставі розпорядження Бориспільської райдержадміністрації № 148 від 15 лютого 2006 року, отримала у власність земельну ділянку площею 2,6129 га з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220800000:09:002:0032, що розташована на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області (а.с. 22том 1).

З довідки Бориспільського районного відділу земельних ресурсів Київського обласного ГУ земельних ресурсів від 03 березня 2006 року № 550/27 вбачається, зокрема, що в адміністративних межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської областікадастровий квартал (цифровий код відносно кадастрової зони) 3220880900:09:002. (а.с. 148 том 2).

Із наданих учасниками справи письмових доказів, що долучені судом до матеріалів справи, вбачається, що 12 березня 2006 року СВ Бориспільського МРВ ГУ МВС України в Київській області порушено кримінальну справу за частиною 2 статті 190 КК України за фактом шахрайського заволодіння Державними актами на право власноті на землю, виданими у 2006 році мешканцям Бориспільського району Київської області(а.с. 150-151 том 2).

З листа Генеральної прокуратури України №04/2/1-641-06 від 07 липня 2006 року, адресованого прокурору Київської області Гайсинському Ю.О., слідує, що із матеріалів кримінальної справи вбачається, що державні акти на право власності на земельні ділянки були незаконно вилучені у власників та утримувались працівниками міліції. Приймаючи до уваги ряд рішень Бориспільського і Фастівського судів щодо видачі державного акту на право власності на земельну ділянку ВАТ «Промагробудінвест», необхідно повернути державні акти за 2006 рік особисто їх власникам.

Із цим листом повертались до прокурори Київської області, у тому числі, 15 оригіналів державних актів на право власності на земельну ділянку, зокрема серії ЯГ № 159963(власник ОСОБА_1 ).

В матеріалах справи міститься копія нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого 09 березня 2006 року ОСОБА_6 , діяючи на підставі довіреності, посвідченої секретарем виконавчого комітету Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської областівід 02 березня 2006 року, продав від імені ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,6129 га з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220800000:09:002:0032, що розташована на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, на користь ТОВ «Таврис» (а.с. 139-140 том 2).

24 березня 2006 року, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної діялянки, ТОВ «Таврис» відчужило ТОВ «Васагро» земельну ділянку, площею 2,6129 га, з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220880900:09:002:0032, що розташована на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області(а.с. 178-179 том 2).

В Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для всіх, наявна інформація про справу № 30/127 за первісним позовом Приватного підприємства «Транснафтасервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМД Констракшн»про зобов`язання вчинити певні дії, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМД Констракшн»до Приватного підприємства «Транснафтасервіс» про визнання недійсним договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03 квітня 2007 року у даній справі № 30/127 задоволено зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМД Констракшн».

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ДМД Констракшн» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 31/1, Банківські реквізити: р/р НОМЕР_1 в Печерському відділенні КМФ АКБ „Укрсоцбанк", МФО 322012, код ЄДРПОУ 34484929) право власності на земельні ділянки, які розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада, зокрема: за кадастровим номером 3220880900:09:002:0032(а.с. 183 том 2).

Обставини, встановленні рішенням господарського суду, свідчать про те, що ТОВ «ДМД Констракшн»набуло право власності, зокрема, на земельню ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0032, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21вересня 2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр архітектурного проектування об`єктів нерухомості та впорядкування землекористування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДМД Констракшин» на купівлю-продаж земельної ділянки, яка розташована: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада, площею 2,6129 га, кадастровий номер: 3220880900:09:002:0032, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В., реєстровий № 6335.

Надалі ТОВ «ДМД Констракшн» об`єднало декілька земельних ділянок, у тому числі, з кадастровим номером 3220880900:09:002:0032, в одну земельну ділянку загальною площею 7,6245 га та новоствореній земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 3220880900:09:002:0071, а цільове призначення було змінено з ведення підсобного сільського господарства на розміщення та експлуатацію адміністративно-побутових будівель та інших споруд, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 041464, виданим ТОВ «ДМД Констракшн» на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 27 липня 2007 року № 1433 (а.с.13 том 1, а.с. 185 -186, 187 том 2).

22 травня 2012 року ПАТ «Укрсоцбанк»,правонаступником якого є АТ «Альфа Банк», уклало з ТОВ «ДМД Констракшн» та ТОВ «Нелора Ленд» договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до умов зазначеного договору банк набув право власності, в якості погашення заборгованості за кредитним договором, на 13 земельних ділянок, серед яких і на земельну ділянку, загальною площею 7,6245 гектара, кадастровий номер 3220880900:09:002:0071, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації адміністративно - побутових будівель, інших споруд, яка розташована на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, і яка належала ТОВ «ДМД Констракшн» на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку (бланк серії ЯЖ № 04146), виданого 12листопада 2007 року Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 27 липня 2007 року № 1433, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020732300065(14-18 том 1).

Земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:002:0071, загальною площею 7,6245 га, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 22 травня 2012 року належить АТ «Укрсоцбанк»,правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», назву якого змінено на Акціонерне товариство «Сенс Банк», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 березня 2019 року (а.с.21 том 1).

Під час судового розгляду справи сторона відповідача ОСОБА_1 заперечила факт продажу 09 березня 2006 року земельної ділянки, площею 2,6129 га з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, що належала їй відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 159963, виданого 03березня 2006 року на підставі розпорядження Бориспільської райдержадміністрації № 148 від 15 лютого 2006 року, посилаючись на те, що відчуження земельної ділянки відбулось без її відома, злочинним шляхом, у зв`язку із шахрайськими діями громадянина ОСОБА_6 , та нею подано до суду позов про визнання недійними довіреності та договору (справа № 359/8877/23), розгляд справи в суді триває.

Підтвердила, що у квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області з повідомленням про виправлення помилки у кадастровому номері земельної ділянки 3220800000:09:002:0032, що розташована на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, та належить їй на праві власності відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 159963, виданого 03березня 2006 року (а.с. 44 том 2).

Державним кадастровим реєстратором Відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області прийнято рішення про виправлення помилки у кадастровому номері земельної ділянки 3220800000:09:002:0032, площею 2,6129 га з цільовим призначенням-ведення особистого селянського господарства,шляхом присвоєння нового кадастрового номеру земельній ділянці, а саме: 3220880900:09:002:0089, про що 05 червня 2020 року внесені відомомсті до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також інформацію про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки: технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблена ТОВ «Паралель-8»(а.с. 25 том 1, а.с. 45 том 2).

На підставі протоколу виправлення помилки від 30 квітня 2020 року державним реєстратором Гаращенко В.В. (Ревненська сільська рада Бориспільського району Київської області) 11 червня 2020 року прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 2,6129 га, кадастровний номер 3220880900:09:002:0089 за ОСОБА_1

30 липня 2020 року ОСОБА_1 відчужила земельну ділянку кадастровий номер 3220880900:09:002:0089, площею 2,6129 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада ОСОБА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 липня 2020 року та зареєстрованого в реєстрі за №358 (а.с.40-41 том 2).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 липня 2020 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089, площею 2,6129 га, на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_5 (а.с.70том 2).

З листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 22 березня 2023 року № 21-10-0.222-2406/2-23 вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220880900:09:002:0089 та 3220880900:09:002:0071 мають перетини зовнішніх меж (а.с.188 том 1).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 07 червня 2024 року № 29-10-0.222-5574/2-24 земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:002:0032 знаходиться в архівному шарі Державного земельного кадастру у зв`язку з об`єднанням у земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0071 до 2013 року.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та, обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 923/364/19 та від 16 червня 2020 року у справі № 904/1221/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 та інші).

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Тому суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Колегією суддів апеляційного суду установлено, що предметом позову у справі, яка переглядається, є вимоги про визнання дій державного кадастрового реєстратора щодо реєстрації земельної ділянки (з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089) в Державному геокадастрі України протиправними, визнання протиправною реєстрацію прав власності на земельну ділянку за первісним власником, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки і, як наслідок,припинення права власності на земельну ділянку за останнім набувачем, із зобов`язанням державних реєстраторів вилучити записи про речові права на земельну ділянку з усіх без винятку державних реєстрів та скасування реєстрації прав власності на земельну ділянку як за первісним, так і за останнім набувачем земельної ділянки.

При цьому, обґрунтовуючи вказані вимоги, позивач посилався на те, що посередині земельної ділянки 3220880900:09:002:0071, що належить на праві власності банку, була зареєстрована земельна ділянка 3220880900:09:002:0089, загальною площею 2,6129 га, власником якої була ОСОБА_1 .

Таким чином, на думку позивача, оспорюваними діями та рішеннями державного реєстратора було порушено права та інтереси АТ «Альфа-Банк» (після зміни назви АТ«Сенс Банк») щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, оскільки фактично така земельна ділянка неправомірно була передана у приватну власність відповідачам.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування положень статей 387 та 388 ЦК України, є неефективними.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/18, провадження № 14-208цс18, на яку вірно послався суд апеляційної інстанції.

Власник,з дотриманням вимог статей 387 та 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

При цьому, для витребування майна,оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач, у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння, вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення, за умови його невідповідності закону, не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване.

Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 01 жовтня 2019 року і 15 жовтня 2019 року у справах № 911/2034/16 та № 911/3749/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17.

Таким чином, у справі, що переглядається, задоволення позовних вимог АТ «Сенс Банк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління держгеокадастру у Київській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною реєстрації прав власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору, скасування реєстрації, зобов`язання вчинити дії та припинення права власності за земельну ділянку за відповідачами не призвело б до відновлення володіння АТ «Сенс Банк» вказаним майном, а отже, зазначена вимога не є ефективним засобом захисту прав позивача у цій справі. Право власника на витребування свого майна із чужого незаконного володіння не є похідною від наведеної вимоги, воно зберігається за власником за наявності умов, викладених у статтях 387 та 388 ЦК України, що й повинно бути доведено в суді.

Отже, у справі, яка переглядається, ефективним способом захисту порушених прав є витребування майна із чужого незаконного володіння.

Правовий аналіз наведених норм законодавства та встановлених судом фактичних обставин у своїй сукупності дозволяють колегії суддів апеляційного суду зробити висновок про те, що заявлені в цій справі АТ «Сенс Банк» позовні вимоги не відповідають належному способу захисту.

Зміна судом як предмета позову, так і правових підстав позову є порушенням принципу диспозитивності цивільного процесу, закріпленого статтею 13 ЦПК України, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Такий правовий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76).

Вирішуючи спір у справі, яка переглядається, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову АТ «Сенс Банк», проте у мотивувальній частині свого рішення зазначив два абзаци, зміст яких свідчить про те, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089 відповідно до протоколу виправлення помилки зареєстровано за ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, що може негативно позначитися (преюдиційні обставини) при зверненні з позовом на загальних підставах із іншим, ефективним способом захисту порушених прав.

За наведених обставин, колегія суддівапеляційного судувважає за необхідне рішення суду першої інстанції змінити в частині обгрунтування мотивів вирішення позовних вимог АТ «Сенс Банк», виклавши мотивувальну частину оскаржуваного судового рішення в редакції даної постанови.

Оскільки судове рішення змінено тільки в частині мотивів прийняття оскаржуваного рішення, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача Акціонерне товариство «Сенс банк» адвоката Семенця Івана Івановича задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2023 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий Судді: