Ухвала

від 18.09.2024 по справі 359/4256/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 359/4256/21

провадження № 61-12085ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу представника Акціонерного товариства «Сенс-Банк» - адвоката Семенця Іванан Івановича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2024 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління держгеокадастру у Київській області про визнання дій протиправними, визнання недійсним договору, скасування реєстрації, зобов`язання вчинити дії, припинення права власності та

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року представник Акціонерного товариства «Сенс-Банк» (далі - АТ «Сенс-Банк») - адвокат Семенець І. І.засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, з огляду на таке.

Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено у статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 392 ЦПК Україниу касаційній скарзі повинні бути зазначені, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Верховний Суд звертає увагу, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон) щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, у зв`язку з чим певні статті ЦПК України були викладені в редакції вказаного Закону.

Частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Абзац перший частини шостої статті 14 ЦПК України в редакції Закону

від 19 жовтня 2023 року - зміна в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, введено в дію з 20 лютого 2024 року.

Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (частина восьма статті 14 ЦПК України).

У порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі заявник не зазначив відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в АТ «Сенс-Банк», яке згідно з частиною шостою статті 14 ЦПК України є особою, що зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК Українипередбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору

у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставки судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставки судового збору за подання юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

За змістом касаційної скарги встановлено, що заявником оскаржується, зокрема, судове рішення, яким відмовлено в задоволенні шести вимог немайнового характеру (визнання дій протиправними; визнання протиправної реєстрації; визнання недійсним договору купівлі-продажу; зобов`язання вилучення записів; скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_1 ; скасування реєстрації права власності за ОСОБА_2 ) та однієї вимоги майнового характеру (припинення права власності).

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2021 року становив 2 270,00 грн (на момент подання позову).

Отже, судовий збір за подачу касаційної скарги в частині оскарження вимог немайнового характеру складає 27 240,00 грн ((2 270,00 грн х 6) х 200%).

Особа, яка подала касаційну скаргу, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вартості земельної ділянки з кадастровим номером 3220880800:09:002:0089, також не повідомила, яка ціна позову, а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість земельної ділянки, право власності на яку просить припинити банк, тому заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна або повідомити ціну позову, і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору.

Особа, яка подала касаційну скаргу, має сплатити за подання касаційної скарги (за вимоги майнового та немайнового характеру) судовий збір за наступною формулою (А ? 1,5 % ? 200 %) + 27 240,00, де А - це вартість спірного майна.

Водночас необхідно врахувати вже сплачений особою, яка подала касаційну скаргу, судовий збір в розмірі 32 624,00 грн.

Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів

бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно: 1) у разі наявності в АТ «Сенс-Банк» електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій вказати відомості про наявність у банку електронного кабінету; 2) у разі відсутності електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - зареєструвати такий кабінет та подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій вказати відомості про його наявність; 3) надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.

Суд роз`яснює, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Керуючись статтями 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника Акціонерного товариства «Сенс-Банк» - адвоката Семенця Івана Івановича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2024 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Ситнік