Рішення

від 02.08.2024 по справі 703/798/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/798/24

2/703/670/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Биченка І.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до асоціації об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Сміла-РПЗ» про зобов`язання вчинити дії,

установив:

ОСОБА_1 звернулась до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до АОСББ «Сміла-РПЗ» про зобов`язання виключити з обліку по її особовому рахунку заборгованості попередніх власників.

Позовна заява, із уточненими позовними вимогами, обґрунтована тим, що з 06 грудня 2023 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Після реєстрації права власності позивач звернулася до АОСББ «Сміла-РПЗ» з заявою про внесення змін до її особового рахунку на оплату комунальних послуг за вказаною адресою у зв`язку із зміною власника квартири.

02 лютого 2024 року ОСОБА_1 отримала від АОСББ «Сміла-РПЗ» платіжки із зазначенням її даних, однак із нарахуванням боргу за комунальні послуги, які надавалися попередньому власнику ОСОБА_2 .

Згідно даних отриманої позивачем квитанції її борг за послуги з управління багатоквартирним будинком станом на січень 2024 року становить 7517 грн 39 коп.

У зв`язку з тим, що АОСББ не здійснюють позивачу перерахунок квартплати, як новому власнику квартири, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить зобов`язати АОСББ «Сміла-РПЗ» виключити з обліку по її особовому рахунку заборгованість попередніх власників квартири, загальний розмір якої станом на 06 грудня 2023 року становить 7517 грн 39 коп.

Також просила стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 грн 60 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 березня 2024 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Представник відповідача у встановлений судом строк надала суду відзив у якому зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі, оскільки з 26 лютого 2024 року власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 . Відтак на день звернення ОСОБА_1 до суду, а саме 27 лютого 2024 року, вона уже не була власником вказаної квартири, а відповідно і обов`язку сплачувати послуги з управління багатоквартирним будинком перед АОСББ не мала. Борг ОСОБА_1 перед АОСББ з оплати послуги з управління багатоквартирним будинком становить 175 грн 73 коп., який виник за період з 01.12.2023 по 29.02.2024, тобто за той час коли вона була власником квартири. Оскільки станом на день звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про захист прав споживачів жодне право останньої не є порушеним зі сторони відповідача, адже вона на цей час не була власником квартири, а спірні правовідносини склались виключно у зв`язку із недобросовісною процесуальною поведінкою самого позивача через своєчасне неповідомлення відповідачу та суду інформації про дійсного власника квартири, тому і захисту права ОСОБА_1 , як споживача, не підлягають у судовому порядку. Відтак просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Також просила відмовити і в стягнення із АОСББ «Сміла-РПЗ» витрат на правничу допомогу відповідно до договору про надання правничої допомоги №2/01 від 02 січня 2024 року в сумі 5000 грн. Вказала, що згідно договору про надання правничої допомоги, адвокат приймає на себе зобов`язання по наданню юридичних послуг при розгляді цивільної справи про виселення без надання іншого житла з усіма правами без обмежень, передоплата послуг адвоката по угоді складає 5000 грн. Проте предметом розгляду судом вказаної цивільної справи є не виселення без надання іншого житла, а захист прав споживачів шляхом зобов`язання АОСББ «Сміла-РПЗ» виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість попередніх власників квартири. Тобто надана адвокатом правнича допомога ОСОБА_1 не стосується конкретної справи та не підлягає стягненню з АОСББ «Сміла-РПЗ». Також зазначила, що квитанція на оплату юридичних послуг №2/01 не відповідає нумерації договору про надання правничої допомоги, що свідчить про те, що виписана вона адвокатом за оплату послуг по іншому договору.

Відповідь на поданий відзив суду не подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 06 грудня 2023 року №357314420, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

26 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ОСББ «Ржевська» із заявою в якій просить внести зміни до її особових рахунків, шляхом внесення відомостей щодо власника житлової квартири АДРЕСА_1 .

Як вбачається з поданих позивачем квитанцій про оплату послуг з управління багатоквартирним будинком, заборгованість ОСОБА_1 за січень 2024 року за вказані послуги АОСББ «Сміла-РПЗ» становить 7517 грн 39 коп.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона звернулась із заявою до відповідача про внесення відомостей щодо власника житлової квартири для сплати житлово-комунальних послуг на своє ім`я, однак останнім відповідні відомості внесені не були, натомість, згідно поданих квитанцій її заборгованість перед АОСББ «Сміла-РПЗ» становить 7517 грн 39 коп.

Відповідно до ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно п.1 ч.1, ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, а тому позивач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги з моменту набуття права власності на нерухоме майно.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1ст.525 ЦК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Вимоги п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлюють право споживача на одержання без додаткової оплати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості.

Положення п.6 вказаної статті встановлюють право споживача на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 зроблено висновок, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Чинним законодавством не визначено механізму списання боргів за отримані житлово-комунальні послуги.

Суд вважає, що особа, право якої порушено, може скористатися конкретним способом захисту свого права, при цьому способи захисту порушеного права не повинні суперечить вимогам ст. 16 ЦК України.

Зобов`язання відповідача щодо виключення з обліку по особовому рахунку заборгованості попередніх власників, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , з 06 грудня 2023 року, особовий рахунок НОМЕР_1 .

Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16 липня 1999 року бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку розрахунків за житлово-комунальні послуги на кожен об`єкт обліку (квартиру) підприємство відкриває один особовий рахунок.

Особовий рахунок відкритий на конкретного споживача у підприємства-виконавця житлово-комунальних послуг є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій підприємства-виконавця і списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто підприємства-виконавця.

Отже, особовий рахунок оформлюється на житлове приміщення, а не на особу. Відкриття особового рахунку відбувається шляхом переоформлення вже відкритого номерного особового рахунку із наявною на ньому заборгованістю, якщо така є, на іншого квартиронаймача або власника.

При цьому особовий рахунок для обліку абонентів-споживачів житлово-комунальних послуг в житлових будинках житлового фонду відкривається один на кожен об`єкт обліку (квартиру), як правило, за адресою, а не за особою, і є документом внутрішнього бухгалтерського обліку підприємства, новий рахунок може бути відкрито після закриття існуючого, але після погашення заборгованості.

Особовий рахунок відкрито на об`єкт нерухомого майна, на якому для ведення бухгалтерського обліку відображаються нарахування за послуги, надані власнику.

Сам факт рахування за певною квартирою суми боргу, не свідчить про порушення прав, у даному випадку, позивача.

Позивачем не доведено, що на час розгляду справи у суді відповідачем порушуються її права, як споживача комунальних послуг та власника квартири.

Доказів звернення відповідача до суду з позовом до позивача про стягнення заборгованості на надані послуги не надано, як і не надано доказів такого звернення до позивача про стягнення вказаної заборгованості в досудовому порядку.

Пунктом 7 ч.1ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо ціну продукції визначено неналежним чином.

В даному випадку позивачем не оспорюється ціна (вартість, тарифи) комунальних послуг, які надаються відповідачем, а не визнається заборгованість, що рахується на особовому рахунку за квартирою, на яку вона набула право власності, однак сам по собі факт зазначення заборгованості по комунальним послугам, який утворився до набуття ним права власності, не свідчить про порушення відповідачем його прав, як споживача послуг.

Крім того, з поданих позивачем квитанцій про оплату послуг з управління багатоквартирним будинком суд позбавлений можливості встановити конкретну суму заборгованості яка належить попередньому власнику та суму заборгованості яка належить позивачу.

Натомість, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.04.2024, власником квартири АДРЕСА_1 з 26 лютого 2024 року є ОСОБА_3 .

Як вбачається з поданої представником відповідача картки рахунку 481 на ОСОБА_1 за період з 01.12.2023 по 29.02.2023, її заборгованість по оплаті послуг за утримання багатоквартирного будинку, станом на 29.02.2024, становить 175 грн 73 коп.

Тобто, за період коли позивач була власником спірної квартири їй нарахована заборгованість без включення боргу попереднього власника.

З огляду на викладене суд вважає, що ОСОБА_1 не доведено, яким саме чином були порушені її права, як власника квартири АДРЕСА_1 та споживача послуг АОСББ «Сміла-РПЗ», а тому приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України питання розподілу судових витрат між сторонами судом не вирішується.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до асоціації об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Сміла-РПЗ» про зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 02 серпня 2024 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач Асоціації об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Сміла-РПЗ», місцезнаходження: м. Сміла, Черкаський район, Черкаська область, вул. Ржевська, 3, ЄДРПОУ 43942066.

Суддя І.Я. Биченко