Постанова

від 12.11.2024 по справі 703/798/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1583/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №703/798/24 Категорія: 315000000 Биченко І. Я. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

секретар Мунтян К.С.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

представник позивача адвокат Примак Володимир Андрійович;

відповідач Асоціація об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Сміла-РПЗ»;

особа, яка подала апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Примак Володимир Андрійович;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Примака Володимира Андрійовича на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до асоціації об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Сміла-РПЗ» про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

27.02.2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до АОСББ «Сміла-РПЗ» про зобов`язання виключити з обліку по її особовому рахунку заборгованості попередніх власників.

Позовна заява, із уточненими позовними вимогами, обґрунтована тим, що з 06 грудня 2023 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Після реєстрації права власності позивач звернулася до АОСББ «Сміла-РПЗ» з заявою про внесення змін до її особового рахунку на оплату комунальних послуг за вказаною адресою у зв`язку із зміною власника квартири.

02 лютого 2024 року ОСОБА_1 отримала від АОСББ «Сміла-РПЗ» платіжки із зазначенням її даних, однак із нарахуванням боргу за комунальні послуги, які надавалися попередньому власнику ОСОБА_2 .

Згідно даних отриманої позивачем квитанції її борг за послуги з управління багатоквартирним будинком станом на січень 2024 року становить 7517 грн. 39 коп.

У зв`язку з тим, що АОСББ не здійснюють ОСОБА_1 перерахунок квартплати, як новому власнику квартири, остання звернулася в суд з позовом в якому просить зобов`язати АОСББ «Сміла-РПЗ» виключити з обліку по її особовому рахунку заборгованість попередніх власників квартири, загальний розмір якої станом на 06 грудня 2023 року становить 7517 грн. 39 коп.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 серпня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1 адвокат Примак В.А. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 серпня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є необґрунтованим та таким , що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, та неправильного застосування судом норм матеріального права. Судом не були в повній мірі досліджені всі письмові докази надані позивачем.

Вказує, що висновок суду стосовно того, що з наявних в матеріалах справи квитанцій про оплату послуг з управління багатоквартирним будинком не можливо встановити конкретну суму заборгованості яка належить попередньому власнику та суму заборгованості яка належить позивачу є надуманим.

Зазначає, що діючим законодавством не передбачено обов`язку нового власника квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше послуги.

Що стосується судових витрат на правничу допомогу скаржник вказує, що було помилково додано до позовної заяви інший договір про надання правничої допомоги, та в подальшому надано суду уточнену позовну заяву з копію належного договору, ордеру та попереднього розрахунку судових витрат.

23 вересня 2024 року на адресу Черкаського апеляційного суду від асоціації ОСББ «Сміла-РПЗ» надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

У відзиві зазначається, що висновок суду першої інстанції про те, що позивач не довела, що на момент розгляду справи в суді порушуються її права як споживача комунальних послуг та власника квартири є обґрунтованим. Представник позивача в апеляційній скарзі не спростував належними і допустимими доказами порушення відповідачем прав позивача як споживача комунальних послуг, що є самостійною і безумовною підставою для відмови у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 06 грудня 2023 року № 357314420, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.8).

26 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ОСББ «Ржевська, 3» із заявою в якій просить внести зміни до її особових рахунків, шляхом внесення відомостей щодо власника житлової квартири АДРЕСА_1 (а.с.5).

З поданих позивачем квитанцій про оплату послуг з управління багатоквартирним будинком вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за січень 2024 року за вказані послуги АОСББ «Сміла-РПЗ» становить 7517 грн. 39 коп. (а.с.9).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.04.2024 року, власником квартири АДРЕСА_1 з 26 лютого 2024 року є ОСОБА_3 (а.с.45).

Звертаючись в суд із даним позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона звернулась із заявою до відповідача про внесення відомостей щодо власника житлової квартири для сплати житлово-комунальних послуг на своє ім`я, однак останнім відповідні відомості внесені не були, натомість, згідно поданих квитанцій її заборгованість перед АОСББ «Сміла-РПЗ» становить 7517 грн. 39 коп.

Отже, будучи незгідною з нарахованою заборгованістю, позивач звернувся до суду.

На підтвердження заявлених позовних вимог, ОСОБА_1 надала суду наступні докази, а саме: заяву-звернення до ОСББ «Ржевська,3», Витяг з Державного реєстру речових прав, квитанції АОСББ «Сміла-РПЗ» про рахунок на послугу з управління багатоквартирного будинку на суму 4206.12 грн. та на суму 3311.27 грн., копію квитанції на рахунок заміни внутрішньо будинкових мереж електропостачання до квартири.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Вимоги п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлюють право споживача на одержання без додаткової оплати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За правилами статті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 зроблено висновок, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

На підставі викладеного вбачається, що на позивача, як власника покладений обов`язок зі сплати наданих послуг з житлово-комунальних послуг, зокрема з послуг управління багатоквартирним будинком.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на момент подачі позову до суду була власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 з 06 грудня 2023 року, особовий рахунок НОМЕР_1 .

Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16 липня 1999 року бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку розрахунків за житлово-комунальні послуги на кожен об`єкт обліку (квартиру) підприємство відкриває один особовий рахунок.

Особовий рахунок відкритий на конкретного споживача у підприємства-виконавця житлово-комунальних послуг є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій підприємства-виконавця і списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто підприємства-виконавця.

Відкриття особового рахунку відбувається шляхом переоформлення вже відкритого номерного особового рахунку із наявною на ньому заборгованістю, якщо така є, на іншого квартиронаймача або власника.

Особовий рахунок для обліку абонентів-споживачів житлово-комунальних послуг в житлових будинках житлового фонду відкривається один на кожен об`єкт обліку (квартиру), як правило, за адресою, а не за особою, і є документом внутрішнього бухгалтерського обліку підприємства, новий рахунок може бути відкрито після закриття існуючого, але після погашення заборгованості.

Особовий рахунок відкрито на об`єкт нерухомого майна, на якому для ведення бухгалтерського обліку відображаються нарахування за послуги, надані власнику.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сам факт нарахування за певною квартирою суми боргу, не свідчить про порушення прав, у даному випадку, позивача. Разом з тим, суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачем не доведено, що на час розгляду справи у суді відповідачем порушуються її права, як споживача комунальних послуг та власника квартири.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів звернення відповідача АОСББ «Сміла-РПЗ» до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на надані послуги не надано, як і не надано доказів такого звернення до ОСОБА_1 про стягнення вказаної заборгованості в досудовому порядку.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що з поданих позивачем квитанцій про оплату послуг з управління багатоквартирним будинком (а.с.9), суд позбавлений можливості встановити конкретну суму заборгованості яка належить попередньому власнику та суму заборгованості яка належить ОСОБА_1 .

Натомість, як зазначалося вище, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.04.2024 року, власником квартири АДРЕСА_1 з 26 лютого 2024 року є ОСОБА_3 . (а.с.45).

З поданої представником відповідача картки рахунку 481 на ОСОБА_1 за період з 01.12.2023 року по 29.02.2023 року, її заборгованість по оплаті послуг за утримання багатоквартирного будинку, станом на 29.02.2024 року, становить 175 грн. 73 коп.(а.с.46).

Тобто, за період коли позивач була власником спірної квартири їй нарахована заборгованість в сумі 175 грн. 73 коп. без включення боргу попереднього власника.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений.

Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові необхідно відмовити.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц.

Отже, підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови в позові.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявленняпро її порушене право та/або охоронюваний інтереста спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги зокрема щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 не довела суду, яким саме чином порушені її права та інтереси АОСББ «Сміла-РПЗ».

Посилання скаржникав апеляційнійскарзіна те, що рішення суду не відповідає нормам матеріальногота процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справинічим не підтверджено та не наведено підстав, визначених уст. 376 ЦПК України, які б давали підстави скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що діючим законодавством не передбачено обов`язку нового власника квартири сплачувати борги попередніх власників квартири не підлягають до уваги колегією суддів, оскільки згідно матеріалів справи відсутні будь-які претензії/дії зі сторони відповідача щодо зобов`язання позивача ОСОБА_1 сплатити борг за попереднього власника квартири.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду № 686/6276/19 є безпідставними, оскільки фактичні обставини у цих справах є відмінними від обставин у справі, яка переглядається.

Верховний Суд наголошує, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин із метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановленіфактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатаПримака В.А. слід залишити без задоволення, а рішення Смілянськогоміськрайонного судуЧеркаської областівід 02серпня 2024року без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Примака Володимира Андрійовича залишити без задоволення.

Рішення Смілянськогоміськрайонного судуЧеркаської областівід 02серпня 2024рокузалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 12 листопада 2024 року.

Судді