Постанова

від 25.07.2024 по справі 643/1342/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 643/1342/17 Номер провадження 22-ц/814/1836/24Головуючий у 1-й інстанції Сугачова О.О. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Стеценко В.С.,

з участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Московського районного суду м.Харкова від 22 листопада 2021 року, постановлене суддею Сугачова О.О.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Фонду державного майна України, Державного підприємства «Будівельник» про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

01.02.2017 ОСОБА_1 звернувся в суд із указаним позовом, у вимогах якого, з урахуванням їх уточнень, просив:

- зобов`язати Фонд держмайна України звільнити його з роботи з посади голови ліквідаційної комісії ДП «Будівельник» з одночасним виключенням зі складу ліквідаційної комісії підприємства, шляхом видання наказу про звільнення з роботи на підставі частини першої статті 38 КЗпП України із 04.01.2017;

- припинити трудові правовідносини між ним, ОСОБА_1 , та ДП «Будівельник» на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України;

- застосувати інший ефективний, не заборонений законом спосіб захисту прав позивача, ОСОБА_1 , який би передбачав припинення трудових правовідносин між ним та ДП «Будівельник», виключення його із складу ліквідаційної комісії та припинити обов`язки голови ліквідаційної комісії ДП «Будівельник», а також виключення запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про позначення його як керівника ДП «Будівельник» і особи, уповноваженої представляти цю юридичну особу у правовідносинах із третіми особами, особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи (ДП «Будівельник») без довіреності;

- встановити в порядку виконання судового рішення, що рішення суду є підставою для внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо виключення запису про ОСОБА_1 як керівника і особу, уповноважену представляти юридичну особу у правовідносинах із третіми особами, особу, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.

В обґрунтування вимог позову зазначає, що у 2009 році його, ОСОБА_1 , згідно з наказом Міністерства промислової політики України (далі - Мінпромполітики) від 01.07.2009 №400 призначено головою ліквідаційної комісії ДП «Будівельник» та введено до складу ліквідаційної комісії ще кількох працівників.

Під час призначення головою ліквідаційної комісії він не вступав на державну службу, не є і не був штатним працівником Мінпромполітики, тоді як виконання повноважень голови ліквідаційної комісії підприємства не було представництвом інтересів власника під час ліквідації підприємства. ДП «Будівельник» за своїм статусом є державним комерційним підприємством, а виконання обов`язків голови ліквідаційної комісії такого підприємства не є громадською посадою та є звичайним виконанням роботи, тобто здійснення постійної праці. Особливістю на момент прийняття на роботу було те, що всі належні ДП «Будівельник» об`єкти нерухомості, як і інше майно, були розпродані ще до призначення позивача на посаду, господарська прибуткова діяльність не здійснювалась, як такого робочого місця на території підприємства не було, і фактично, він виконував роботу надомно.

За відсутності свідоцтва арбітражного керуючого, необхідної правової практики з питань ліквідації підприємства, здійснення будь-якої роботи на території Черкаської області більше 10 років, а також з інших особистих обставин, позивач не мав можливості працювати та здійснювати повноваження голови ліквідаційної комісії ДП «Будівельник».

16.12.2016 позивач надіслав на адресу Мінекономрозвитку заяву про звільнення з посади, припинення повноважень голови ліквідаційної комісії та виключення зі складу ліквідаційної комісії ДП «Будівельник», яку адресат отримав 20.12.2016, але залишив без належного реагування. Також він надіслав поштою заяву про припинення трудових відносин між ним та ДП «Будівельник» безпосередньо до самого підприємства, але указаний конверт повернувся без вручення адресату через фактичну відсутність підприємства.

Таким чином, згідно зі ст.38 КЗпП України двотижневий строк попередження про звільнення почався з 21.12.2016 та закінчився 03.01.2017, а тому із 04.01.2017 почав перебіг строк порушення права позивача на звільнення, яке підлягає захисту згідно заявлених вимог позову. Крім того, оскільки відповідач не визнає право на звільнення позивача, не визнає право на вільний вибір праці, не визнає припинення трудових правовідносин щодо знаходження на посаді голови ліквідаційної комісії ДП «Будівельник», фактично вимагає усувати недоліки, які виникли у відносинах між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Фондом державного майна України щодо неповної передачі документації від одного власника підприємства до іншого.

Рішенням Московськогорайонного судум.Харковавід 22.11.2021 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі ті сільського господарства України, Фонду державного майна України, ДП «Будівельник» про зобов`язання вчинити дії- відмовлено.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що з боку позивача не доведено наявність трудових правовідносин, а тому у суду відсутні правові підстави для зобов`язання звільнення позивача з посади голови ліквідаційної комісії ДП «Будівельник», припинення трудових правовідносин та застосування іншого ефективного, не забороненого законом способу захисту прав позивача.

Не погодившись із указаним рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для справи, суперечливість висновків суду, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що висунення будь-яких умов для прийняття наказу про звільнення/припинення повноважень є порушенням статті 43 Конституції України та статті 38 КЗпП України, оскільки спонуканням до примусової праці є протиправним. Тоді як законодавство не передбачає такої умови для виключення зі складу ліквідаційної комісії, як здавання звітів за неоплачену працю. Відтак, вважає суперечливими висновки суду першої інстанції, оскільки, якщо він, позивач, не був допущений до виконання роботи, відповідно, не знаходився у трудових відносинах, а тому і будь-яка вимога до нього надати звіт про виконану роботу є протиправною.

Зазначає, що судом не спростовано факт наявності трудових відносин між позивачем та ДП «Будівельник», факт призначення його на посаду керівника колегіального органу управління на посаду голови ліквідаційної комісії та допущення до роботи головою ліквідаційної комісії.

Заперечує щодо правомірності ухвали Московського районного суду м. Харкова від 02.11.2021 про поновлення відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву та ухвали суду від 29.04.2020 в частині віднесення справи до малозначної.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 12.12.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Московського районного суду м.Харкова від 22.11.2021 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 17.01.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Полтавського апеляційного суду від 12.12.2022 - скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд: матеріали справи не містять відомостей про те, що трудові відносини між сторонами розірвані, за таких обставин, висновок апеляційного суду про те, що між сторонами не існує трудових відносин є передчасним.

Крім того, звернувшись до суду з позовом, позивач вказував, що відповідач не визнає його право на звільнення, не визнає припинення трудових правовідносин щодо знаходження на посаді голови ліквідаційної комісії ДП «Будівельник», фактично вимагає усувати недоліки, які виникли між Мінекономрозвитку і Фондом держмайна України щодо неповного передання документації. Проте такі доводи позивача апеляційний суд не перевірив, висновків щодо них не надав.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21.02.2024 справу призначено до судового розгляду із повідомленням сторін.

22.07.2024 до Полтавського апеляційного суду через «Електронний суд» надійшли письмові доводи та міркування ОСОБА_1 щодо позовних вимог та поданої ним апеляційної скарги. Повідомляє, що він є інвалідом ІІ групи, відтак, позиція відповідача ним трактується як знущання над непрацездатною особою.

Просить застосувати положення ч.ч.3, 4 ст.24 КЗпП України (в редакції, чинній станом на 01.07.2009), за змістом якої трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Натомість, вся поведінка і документи відповідача підтверджують факт допущення позивача до роботи головою ліквідаційної комісії, у зв`язку із чим мають бути досліджені наступні докази: наказ №400 від 01.07.2009 про призначення позивача на посаду голови ліквідаційної комісії ДП «Будівельник»; наявність відомостей про позивача, як голови ліквідаційної комісії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі наказу №400 від 01.07.2009 та відсутність заперечень з цього приводу у відповідачів; здавання саме позивачем, як головою ліквідаційної комісії ДП «Будівельник», документів з кадрових питань до архівної установи (акт №1 від 10.02.2010) і подальше надсилання указаного документу на адресу відповідача; висунення вимог зі сторони відповідача до позивача про надання постійних та регулярних звітів; складання та подання на адресу відповідача ліквідаційних документів із прикладанням печатки (протокол засідання ліквідаційної комісії №2-н від 27.12.2012); наявність у позивача та подальше надсилання відповідачу всіх документів, печатки підприємства ДП «Будівельник», тримання вказаних документів, печатки, штампу відповідача.

Зазначає, що відповідач не навів жодної норми КЗпП України, Закону та Конституції України, згідно яких працівник не може звільнитись з посади «головний ліквідаційної комісії» чи припинити перебування на цій посаді, чи виключитись зі складу ліквідаційної комісії без попередньої здачі звіту або інших документів. Тоді як на законодавчому рівні не встановлено, що у разі, якщо Мінекономіки не передало справи до ФДМУ, то позивач не має права звільнитись чи припинити повноваження голови ліквідаційної комісії.

У суді апеляційної інстанції позивач доводи апеляційної скарги підтримав, наполягаючи на її задоволенні. Представник Фонду державного майна України проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення районного суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Інші учасники судового процесу в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, що з огляду на надмірну тривалість судового провадження та положення ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив такі обставини.

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №517073, 14.02.2001 Державне підприємство «Будівельник», код ЄДРПОУ 05389994, проведено державну реєстрацію та включено відомості про юридичну особу; з 09.11.2005 підприємство в стані припинення./а.с.6-8 т.1/

Наказом Міністра Мінпромполітики України Шандра В.М від 15.09.2005 №340 «Про припинення діяльності (шляхом ліквідації) ДП «Будівельник», м.Корсунь-Шевченківський» припинено діяльність ДП «Будівельник» згідно з чинним законодавством; термін ліквідації 4 місяці з дня підписання наказу; створено ліквідаційну комісію./а.с.34 т.1/

Наказом Міністра Міністерства промислової політики України від 01.07.2009 №400 «Про внесення змін до наказу Мінпромполітики України від 15.09.05 №340» призначено ОСОБА_1 головою ліквідаційної комісії Державного підприємства «Будівельник»./а.с.5, 33 т.1/

10.02.2010 складено Акт виконаних робіт №1, підписаний від імені замовника ДП «Будівельк» - ОСОБА_1 про те, що роботи по використанню відомостей, що містяться в архівних документах виконані в повному обсязі, оформлені належним чином./а.с.51 т.1/

На підставі Указу Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2012 №52-р «Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України» Мінпромполітики України реорганізовано в Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, повноваження Мінпромполітики України в частині реалізації державної політики щодо управління об`єктами державної власності припинено.

Наказом Голови Державного Агентства держмайна України Колєснікова Д.В. від 25.04.2012 №84 «Про внесення змін до наказу Мінпромполітики від 15.09.2005 №340 «Про припинення діяльності (шляхом ліквідації) Державного підприємства «Будівельник», м.Корсунь-Шевченківський» та викладено його в новій редакції, де головою ліквідаційної комісії (за згодою) зазначено ОСОБА_1 ; голові ліквідаційної комісії ДП «Будівельник» Яценку А.О. наказано: повідомити державного реєстратора про рішення засновника юридичної особи щодо змін відносно персонального складу ліквідаційної комісії; щоквартально до 10 числа місяця, наступного за звітнім кварталом, надавати Агентству держмайна України звіт про хід ліквідації підприємства; скласти ліквідаційний баланс та з висновками ліквідаційної комісії подати його на затвердження до Агентства держмайна України; якщо вартості майна підприємства виявиться недостатньо для задоволення вимог кредиторів, звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство підприємства відповідно до статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», про що повідомити Агентство держмайна України; у 3-денний термін від дати внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення діяльності ДП «Будівельник» надати Агентству держмайна України копію витягу про виключення з державного реєстру; завершити заходи з ліквідації ДП «Будівельник» до 30 грудня 2012 року./а.с.35 т.1/

27.11.2012 проведено засідання ліквідаційної комісії №2-н ДП «Будівельник», де вирішено питання порядку денного та прийнято до відома, що ОСОБА_1 приступив до виконання повноважень голови ліквідаційної комісії ДП «Будівельник» з 16.11.2009 та схвалити його дії щодо прийняття справ по підприємству; схвалили дії ліквідаційної комісії, які були здійснені з дня прийняття рішення про припинення діяльності підприємства по день ухвалення цього рішення; затвердили підсумки проведеної інвентаризації ДП «Будівельник», визнали, що на підприємстві відсутнє будь-яке майно і дебіторська заборгованість; визнали проведення незалежної оцінки майна ДП «Будівельник», у зв`язку з відсутністю майна у даний час визнано неможливим подальше проведення оцінки; схвалено проміжний ліквідаційний баланс ДП «Будівельник» станом на 19.10.2012; подано відповідно до ч.8 ст.111 ЦК України на затвердження до Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном проміжний ліквідаційний баланс ДП «Будівельник»./а.с.39-41 т.1/

Наказом Голови Державного Агентства держмайна України Колєснікова Д.В. від 28.11.2012 №381, за згодою сторін, продовжено повноваження голови ліквідаційної комісії ДП «Будівельник» Яценка А. О./а.с.36 т.1/

Указом Президента України від 24.12.2012 №726/2012 «Про деякі заходи оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» утворено Мінпромполітики шляхом реорганізації Агентства державного майна України. На виконання цього Указу Агентство державного майна України видало наказ від 22.02.2013 №32 «Про припинення Агентства Державного майна України шляхом реорганізації».

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2014 №94 «Про реорганізацію Міністерства промислової політики» Мінпромполітики реорганізовано шляхом приєднання до Мінекономрозвитку. Функції і повноваження Мінпромполітики в частині реалізації державної політики щодо управління об`єктами державної власності передані Мінекономрозвитку відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 №61-р «Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України».

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.03.2014 №408-р «Деякі питання управління Міністерством економічного розвитку і торгівлі об`єктами державної власності» ДП «Будівельник» передано із сфери управління Мінпромполітики до сфери управління Мінекономрозвитку.

30.09.2014 першим заступником Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максюта А.А. затверджено Акт приймання-передачі ДП «Будівельник» (код згідно з ЄДРПОУ 05389994) зі сфери управління Міністерства промислової політики України до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України./а.с.28-32 т.1/

16.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із заявою з вимогою звільнити його з посади/припинити повноваження, за власним бажанням, голови ліквідаційної комісії ДП «Будівельник»; повідомляє, що за закінченням двотижневого строку з дня отримання цієї заяви він не вважатиме себе головою та членом ліквідаційної комісії, про що буде повідомлено необхідні установи. З метою дотримання його прав, вимагає за закінченням двотижневого строку після отримання цієї заяви видати йому наказ щодо звільнення та/або припинення повноважень голови ліквідаційної комісії ДП «Будівельник». У разі відсутності відповіді та/або не надсилання йому копії наказу про звільнення після спливу двох тижнів з моменту отримання цієї заяви ним буде самостійно складатись перелік наявних у нього документів, печатки, та з описом вкладення буде надіслано поштою до Мінекономрозвитку України. Крім того, він буде звертатися до суду з вимогою про спонукання надати копію наказу про звільнення/припинення повноважень голови ліквідаційної комісії. Також ним буде вивчено питання щодо стягнення коштів у зв`язку із затримкою видачі копії наказу про звільнення/припинення./а.с.9-10,11 т.1/

06.01.2017 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом №3241-10/512-09, за наслідками розгляду питання про звільнення від виконання обов`язків голови ліквідаційної комісії, повідомило ОСОБА_1 , що правонаступником припинених Агенства держмайна України та Мінпромполітики України є Мінекономрозвитку.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.03.2014 №408 «Деякі питання управління Міністерством економічного розвитку і торгівлі об`єктами державної власності» визначено цілісні майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій, які передано із сфери управління Мінпромполітики до сфери управління Мінекономрозвитку, у тому числі ДП «Будівельник».

Передача справ, документів та майна при звільненні та призначенні керівників урядових органів, що діють у системі Мінекономіки, керівників підприємства, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінекономіки, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 11.11.2010 №1438, поширюється на підпорядковані Мінекономрозвитку державні підприємства, у тому числі на ДП «Будівельни».

Як уповноважений орган управління Мінекономрозвитку має підстави вимагати звіти про виконані заходи з ліквідації ДП «Будівельник».

На запити Міністерства від 03.07.2015 №3241-09/21521-07, від 02.11.2015 №3241-09/36271-09, від 05.12.2016 №3241-10/39119-07 відповідь з означеного питання не надійшла. Відтак, Міністерство повернеться до розгляду заяви після надання ним запитуваної інформації та пропозиції щодо кандидатури для призначення головою ліквідаційної комісії ДП «Будівельник» (за наявності)./а.с.37-38 т.1/

14.01.2017 ОСОБА_1 повідомив голів Черкаського окружного адміністративного суду, Господарського суду Черкаської області, Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, а також Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, ВДВС у Корсунь-шевченківському районі Черкаської області, Корсунь-Шевченківське відділення Смілянської ОДПІ та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про заходи у зв`язку з припиненням повноважень/звільненням ОСОБА_1 з посади голови ліквідаційної комісії та виключенням зі складу ліквідаційної комісії ДП «Будівельник»./а.с.55-59, 60,65т.1/

04.03.2017 та 06.03.2017 ОСОБА_1 направив Мінекономрозвитку України засобами поштового зв`язку перелік документів по ДП «Будівельник», а також його печатка./а.с.49 т.1/

23.03.2017 Мінекономрозвитку України повідомило ОСОБА_1 листом №3241-08/9509-09 про те, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.03.2014 №408 «Деякі питання управління Міністерством економічного розвитку і торгівлі об`єктами державної власності» із сфери управління Міністерства промислової політики до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі передано цілісні майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій, у тому числі ДП «Будівельник» (відповідний акт приймання-передачі підписаний 30.09.2014). Із огляду на викладене, згідно з нормами законодавства Мінекономрозвитку є уповноваженим органом управління ДП «Будівельник», до повноважень якого віднесено, у тому числі, прийняття рішень про ліквідацію ДП «Будівельник», призначення ліквідаційної комісії та її голови./а.с.53, 67 т.1/

05.05.2020 ОСОБА_1 подав заяву про звільнення його з посади голови ліквідаційної комісії ДП «Будівельник» в порядку статті 38 КЗпП України з наданням відповідних документів Мінекономрозвитку, яку на підставі Закону України «Про звернення громадян» Міністерство передало на розгляд до Фонду держмайна.

08.05.2020 Фонд надав на указану заяву відповідь №10-52-9070 про те, що до Фонду держмайна із заявою про припинення повноважень голови ліквідаційної комісії Яценко А.О. особисто не звертався, а розгляд такої заяви, поданої на адресу Мінекономрозвитку, не належить до повноважень Фонду. Крім того, позивача як голову ліквідаційної комісії було зобов`язано невідкладно передати до Фонду держмайна України документи ДП «Будівельник», відсутність яких перешкоджає продовженню Фондом ліквідації цього підприємства.

Листом від 27.05.2020 за №10-52-10201 Фонд держмайна повідомив позивача про відсутність документального підтвердження трудових правовідносин між ним і відповідним органом, уповноваженим управляти майном ДП «Будівельник», та для вирішення питання виключення позивача зі складу ліквідаційної комісії зажадав подання до Фонду звіту про виконану роботу з моменту призначення головою ліквідаційної комісії

(з поясненнями причин незавершення на сьогодні ліквідації підприємства) та документів за результатами роботи ліквідаційної комісії. У разі відсутності таких документів вказав на необхідність надання документів, що підтверджують передачу ОСОБА_1 всіх документів, печаток, штампів Мінекономрозвитку згідно з описом, як зазначено у поданій заяві.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив із того, що позивач не обов`язки стосовно здійснення та завершення ліквідаційної процедури ДП «Будівельник» та не довів наявність трудових правовідносин, а отже порушеного права, за захистом якого він звернувся в суд із цим позовом.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджується з таких підстав.

Відповідно до статті 43Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Законодавство про працю складається з Кодексу законівпро працюУкраїни та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України).

До трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (частина перша статті 3 КЗпП України).

Статтею 21 КЗпП України надано визначення трудового договору, як угоди між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно дочастин третьої,четвертої статті24КЗпП Українив редакції,чинній намомент виникненняспірних правовідносин,укладення трудовогодоговору оформляєтьсянаказом чирозпорядженням власникаабо уповноваженогоним органупро зарахуванняпрацівника нароботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

За змістом пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника, як спосіб захисту його трудових прав, передбачено статтею 38 КЗпП України, за змістом якої працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні

Відтак, розірвання трудового договору за статтею 38КЗпП України є різновидом припинення трудових відносин в односторонньому порядку. Правове значення для припинення трудового договору має письмово викладена ініціатива працівника з наміром припинити трудові відносини, що доведена до відома роботодавця в установленому законом порядку. Для припинення трудового договору за цією підставою не має значення, чи була погоджена ця ініціатива з роботодавцем та чи згідний він з такою вимогою робітника. Для працівника виявлення цієї ініціативи створює лише один обов`язок - продовжувати виконання усіх умов трудового договору протягом двох тижнів від дня подання роботодавцю такої заяви. Трудові відносини припиняються незалежно від того, чи видано роботодавцем наказ про звільнення працівника, чи не вчинено такої дії. Відсутність такого наказу не зобов`язує працівника надалі виконувати покладені на нього трудові обов`язки та не продовжує дії трудового договору.

Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справах №545/2544/13 від 12.04.2018, №761/16900/21 від 04.05.2022.

Таким чином регламентований статтею 38КЗпП України порядок звільнення працівника за власним бажанням передбачає необхідність письмового звернення працівника до роботодавця за два тижні до звільнення з попередженням про розірвання трудового договору; зазначення у заяві про звільнення за власним бажанням про порушення роботодавцем законодавства про працю у випадку звільнення з такої підстави; продовження працівником роботи до видачі власником або уповноваженим ним органом наказу (розпорядження) про звільнення. Залишення роботи без дотримання передбаченого частиною першою статті 38КЗпП України порядку є самовільним, у тому числі й за обставин фактичної наявності заборгованості з виплати заробітної плати у підприємства перед працівником, коли він не посилається на відповідні обставини у заяві про звільнення. Обов`язок роботодавця звільнити працівника за поданою ним заявою про звільнення за власним бажанням без дотримання передбаченого частиною першою статті 38КЗпП України порядку наведеною нормою не встановлений.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №589/771/16-ц.

Своє бажання щодо звільнення за статтею 38КЗпП України працівник оформлює у письмовій довільній формі. Спосіб подання заяви на звільнення законодавством не обмежується. Отже, заяву можна надати особисто роботодавцю, надіслати поштою чи телеграмою.

Відмова у звільненні є порушенням законодавства про працю, проте факт небажання роботодавця звільняти працівника треба підтвердити. Отже, у разі подання заяви про звільнення за власним бажанням працівникові потрібно надати документи, що підтверджують факт подання такої заяви та отримання її роботодавцем.

Надіслання поштовим засобом зв`язку на адресу роботодавця заяви про звільнення за власним бажанням, хоча і є можливим варіантом сповіщення роботодавця про свої наміри працівником, проте без встановлення факту отримання ним такої заяви не свідчить про припинення між сторонами трудових відносин з дня надіслання такої заяви в обумовлений у ній строк. Аналогічних за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22.04.2020 у справі №187/1469/18, від 27.07.2021 у справі №552/3400/19, від 16.11.2022 у справі №465/4294/18.

У справі, яка переглядається установлено та не спростовано відповідачами, що позивач, будучи наказом Міністерства промислової політики України від 01.07.2009 №400 призначений головою ліквідаційної комісії ДП «Будівельник», 16.12.2016 звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із заявою про звільнення за власним бажанням, яка останнім отримана, що підтверджується листом Міністерства від 06.01.2017 ха №3241-10/512-09. Доказів, що упродовж двох тижнів від дня подання працівником роботодавцю заяви про звільнення, останній не виконував покладених на нього обов`язків матеріали справи не містять.

Відтак, у позивача були легітимні очікування, які мають належне правове підґрунтя, що трудові відносини будуть припинені у відповідності до положень частини першої статті 38 КЗпП України. Наведене, серед іншого, підтверджується вжитими працівником 14.01.2017 заходами з доведення до голів Черкаського окружного адміністративного суду, Господарського суду Черкаської області, Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, ВДВС у Корсунь-шевченківському районі Черкаської області, Корсунь-Шевченківське відділення Смілянської ОДПІ та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відомостей про припинення ним повноважень/звільненням з посади голови ліквідаційної комісії та виключенням зі складу ліквідаційної комісії ДП «Будівельник»; 04.03.2017 та 06.03.2017 до Мінекономрозвитку України засобами поштового зв`язку направлено перелік документів стосовно ДП «Будівельник», а також печатка підприємства.

При цьому, питання достатності вжитих позивачем заходів, зокрема, в контексті того, що із 2016 по 2024 рік Мінекономрозвитку України не вжито жодних дієвих заходів для вирішення питання припинення/розірвання трудових правовідносин, колегією суддів відхиляється, як і посилання на те, що позивач не звертався до Фонду держмайна із заявою про припинення повноважень голови ліквідаційної комісії, оскільки така заява подавалася до кометного органу ще у 2016 році.

За встановлених обставин, враховуючи встановлений факт існування між сторонами трудових відносин, відсутність волевиявлення позивача на їх продовження, що доведено до відома роботодавця в установленому законом порядку, колегія суддів дійшла висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а порушене право відновленню шляхом зобов`язання Фонду державного майна України звільнити ОСОБА_1 з посади голови ліквідаційної комісії ДП «Будівельник» з одночасним виключенням його зі складу ліквідаційної комісії підприємства; видачі наказу про звільнення на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України із 04.01.2017; внесення цих відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У іншій частині позову слід відмовити. Доводи апеляційної скарги в частині порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, а тому відсутніми є підстави для застосування п.7 ч.3 ст.376 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення районного суду скасуванню, із постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну каргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м.Харкова від 22 листопада 2021 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Фонду державного майна України, Державного підприємства «Будівельник» про зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов`язати Фонд державного майна України звільнити ОСОБА_1 з посади голови ліквідаційної комісії Державного підприємства «Будівельник» з одночасним виключенням зі складу ліквідаційної комісії підприємства, шляхом видання наказу про звільнення з роботи на підставі частини першої статті 38 КЗпП України із 04 січня 2017 року та внести ці відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01.08.2024.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак