Ухвала

від 25.09.2024 по справі 643/1342/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 643/1342/17

провадження № 61-12117ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Фонду державного майна України, Державного підприємства «Будівельник» про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнень, просив: зобов`язати Фонд державного майна України звільнити його з роботи з посади голови ліквідаційної комісії ДП «Будівельник» з одночасним виключенням зі складу ліквідаційної комісії підприємства, шляхом видання наказу про звільнення з роботи на підставі частини першої статті 38 КЗпП України з 04 січня 2017 року; припинити трудові правовідносини між ОСОБА_1 , та ДП «Будівельник» на підставі частини першої статті 38 КЗпП України; застосувати інший ефективний, не заборонений законом спосіб захисту права позивача, який би передбачав припинення трудових правовідносин між ним і ДП «Будівельник», виключення його із складу ліквідаційної комісії та припинити обов?язки голови ліквідаційної комісії ДП «Будівельник», а також виключення запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про позначення його як керівника ДП «Будівельник» і особи, уповноваженої представляти цю юридичну особу у правовідносинах із третіми особами, особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи (ДП «Будівельник») без довіреності; встановити в порядку виконання судового рішення, що рішення суду є підставою для внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо виключення запису про ОСОБА_1 як керівника і особу, уповноважену представляти юридичну особу у правовідносинах із третіми особами, особу, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2017 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Мінекономрозвитку, третя особа - ДП «Будівельник», про зобов?язання вчинити певні дії закрито. Роз?яснено ОСОБА_1 , що із зазначеними вимогами він має право звернутися до Харківського окружного адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС України.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2017 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суди розглядали справу неодноразово.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено.

Зобов`язано Мінекономрозвитку звільнити ОСОБА_1 з посади голови ліквідаційної комісії з одночасним виключенням зі складу ліквідаційної комісії ДП «Будівельник» шляхом видання наказу про звільнення з роботи на підставі частини першої статті 38 КЗпП України з 04 січня 2017 року; стягнено з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з розглядом справи, у розмірі 960,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що зобов`язання відповідача звільнити

з роботи голову ліквідаційної комісії державного підприємства пов`язане зі здійсненням господарського управління підприємством та не є владним (управлінським) рішенням. Міністерство зобов`язане звільнити позивача

з роботи відповідно до статті 38 КЗпП України.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 23 липня 2018 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові. Стягнено

з ОСОБА_1 на користь Мінекономрозвитку 1 440,20 грн витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2018 року клопотання ОСОБА_1 задоволено. Передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу

№ 643/1342/17 за позовом ОСОБА_1 до Мінекономрозвитку, третя особа - ДП «Будівельник», про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Мінекономрозвитку, третя особа - ДП «Будівельник», про зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Харківської області від 23 липня 2018 року повернуто до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 25 березня 2020 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Московського районного суду

м. Харкова від 28 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 23 липня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22 листопада

2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 17 січня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Полтавського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 25 липня 2024 року апеляційну каргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Фонду державного майна України, Державного підприємства «Будівельник» про зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Зобов`язано Фонд державного майна України звільнити ОСОБА_1 з посади голови ліквідаційної комісії ДП «Будівельник» з одночасним виключенням зі складу ліквідаційної комісії підприємства, шляхом видання наказу про звільнення з роботи на підставі частини першої статті 38 КЗпП України з 04 січня 2017 року та внести ці відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В іншій частині позову відмовлено.

Додатковою постановою Полтавського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Фонду державного майна України на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн та витрат зі сплати судового збору в розмір 4 699,00 грн, всього стягнуто 24 699,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

27 серпня 2024 року Фонд державного майна України, через засоби поштового зв`язку, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 липня 2024 року та додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Фонду державного майна України на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 липня 2024 року та додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року, вирішено питання про витребування матеріалів справи із суду першої інстанції.

23 вересня 2024 року ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що повний текст оскаржуваної додаткової постанови Полтавського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року отримано заявником 25 серпня 2024 року, на підтвердження чого надано відповідні докази.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

У касаційній скарзі заявник посилається на підстави касаційного оскарження, визначені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга подана з дотриманням вимог щодо її форми і змісту.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

За таких обставин касаційне провадження у зазначеній справі необхідно відкрити.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження додаткової постанови Полтавського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року.

Відкрити касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко