Ухвала

від 05.08.2024 по справі 991/6656/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/6656/24

Провадження № 1-кс/991/6686/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 в інтересах ГО «Право на справедливість» на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР),

В С Т А Н О В И Л А :

І. Зміст скарги

1.1. 02 серпня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга, у якій скаржник просила зобов`язати уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

1.2. Скарга обґрунтована тим, що 22 липня 2024 року голова правління ГО «Право на справедливість» - ОСОБА_3 звернулась до НАБУ із заявою про вчинення зазначеного кримінального правопорушення, проте станом на момент звернення зі скаргою зазначені відомості не були внесені до ЄРДР.

ІІ. Оцінка слідчого судді

2.1. Дослідивши зазначену скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшла наступних висновків.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено право оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, зокрема заявником.

Вирішуючи питання про відкриття провадження за скаргою, поданою в порядку ст. 303 КПК України, слідчий суддя встановлює, чи скарга відповідає вимогам процесуального закону, зокрема, чи подала її особа, яка має право подавати скаргу.

Стаття 60 КПК України визначає, що заявником може бути юридична особа, однак, вона не містить указівки на те, хто і на підставі яких документів може бути визнаний представником такої юридичної особи.

Разом з тим, системний аналіз інших положень КПК України (зокрема, статтей 63, 64-1, 64-2) указує, що законодавець послідовно висуває уніфіковані вимоги щодо представництва юридичної особи, коли остання є іншим учасником кримінального провадження (зокрема, цивільним позивачем, цивільним відповідачем; юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження; третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт).

Зокрема, представляти юридичну особу може: (1) особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; (2) керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами; (3) працівник юридичної особи за довіреністю.

При цьому повноваження представника юридичної особи підтверджуються: (1) документами, передбаченими ст. 50 КПК, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; (2) копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; (3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.

Виходячи з наведеного, а також із загальних засад кримінального провадження, представником юридичної особи, яка є заявником, можуть бути ті ж самі суб`єкти, що визначені в ст. 63, 64-1, 64-2 КПК України, які на підтвердження своїх повноважень мають подати відповідні документи, зазначені у вказаних нормах процесуального закону.

Наведена позиція щодо тлумачення положень КПК України про представництво інтересів заявника у кримінальному провадженні була висловлена Касаційним кримінальним судом Верховного Суду в постанові від 25 травня 2022 року у справі № 185/8331/21.

2.2. З матеріалів скарги вбачається, що вона підписана головою правління ГО «Право на справедливість» - ОСОБА_4 , однак до скарги не долучено жодних відомостей про те, що воно є керівником цієї громадської організації або уповноваженою особою, якій надано право представляти інтереси цієї юридичної особи.

2.3. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, зокрема, якщо вона подана особою, яка не має права подавати скаргу.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу подано неуповноваженою особою, а тому вона підлягає поверненню.

2.4. Слідчий суддя звертає увагу, що повернення скарги не позбавляє права на повторне звернення до слідчого судді у визначеному законом порядку (ч. 7 ст. 304 КПК України), а відтак, скаржник не позбавлений можливості реалізувати своє право на оскарження рішень дій чи бездіяльності органу досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись статтями 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

Скаргу голови правління ГО «Право на справедливість» - ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України - повернути особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її постановлення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1