Ухвала

від 06.09.2024 по справі 991/6656/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

справа № 991/6656/24

провадження №11-сс/991/608/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві апеляційну скаргу представника ГО «Право на справедливість» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 серпня 2024 року про повернення скарги,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

02 вересня 2024 року ОСОБА_5 в інтересах ГО «Право на справедливість» (далі - ГО) звернулась до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення .

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 серпня 2024 року скаргу на підставі положень п.1 ч.2 ст.304 КПК щодо подання скарги особою, яка не має права її подавати, повернуто заявникові.

Рішення щодо повернення скарги з вказаної підстави мотивоване тим, що особа, яка подала скаргу, не надала підтвердження повноважень на здійснення представництва ГО, яка звернулась зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ.

Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, представник ГО ОСОБА_5 звернулась з апеляційною скаргою, за вимогами якої просила суд скасувати ухвалу слідчого судді від 05 серпня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою зобов`язати слідчого суддю прийняти скаргу до провадження.

В обґрунтування апеляційної скарги представник ГО посилалась на те, що в КПК не міститься вимоги чи обов`язку заявника, фізичної чи юридичної особи, керівника юридичної особи надавати документи на підтвердження своїх повноважень на стадії оскарження бездіяльності слідчого з невнесення відомостей до ЄРДР до слідчого судді.

Також ч.2 ст.304 КПК не містить такої підстави для повернення скарги як «до скарги не долучено документів про те, що особа є керівником цієї громадської організації або уповноваженою особою, якій надано право представляти інтереси цієї юридичної особи».

Відомості про керівника ГО містяться як в Єдиному державному реєстрі, доступ до якого мають судді, так і в загальнодоступних базах даних, наприклад, YouControl, Опендатабот, Clarity-project та інші, і фактично, є загальнодоступними, загальновідомими, тому недолучення таких документів не свідчить про відсутність у керівника ГО ОСОБА_5 права підписувати скаргу.

Також, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, яке мотивоване тим, що голова правління не встигла оформити всі матеріали скарги через часті повітряні тривоги, вихід з ладу копіювальної та комп`ютерної техніки, комп`ютеру, збоїв в інтернет-зв`язку та інші об`єктивні обставини технічного характеру, також просила зважити на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся лише на 1 день, просить визнати причини цього пропуску поважними та поновити пропущений строк.

Позиції учасників судового провадження.

Особа, яка звернулась з апеляційною скаргою, та прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явилися, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомили.

Приймаючи до уваги значно скорочені у порівнянні із загальним порядком строки апеляційного перегляду ухвал слідчих суддів (ч.2 ст.422 КПК), колегія суддів на підставі ч.4 ст.405 КПК вважала за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності учасників провадження.

Мотиви суду.

Згідно з положеннями п.3 ч.2 ст.395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Пропущений із поважних причин строк апеляційного оскарження має бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення (ч.1 ст.117, п.4 ч.3 ст.399 КПК).

Під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати апеляційну скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Суд, перевіривши доводи клопотання, враховуючи незначний термін тривалості порушення процесуального строку, дійшов висновку про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.

Здійснення такого контролю шляхом прийняття рішень за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, визначено главою 26 КПК.

Згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Положення ст.304 КПК визначають умови щодо скарги, поданої в порядку ст.303 КПК, зокрема строків її подання та дії слідчого судді, суду в разі неприйнятності скарги, перевірка скарги на прийнятність за п.1 ч.2 ст.304 КПК передбачає встановлення того, що особа, яка звернулась зі скаргою, має право подавати таку скаргу.

При перегляді оскаржуваної ухвали слідчого судді від 05 серпня 2024 року колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, дослідивши надані матеріали, погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі щодо відсутності у наданих слідчому судді матеріалах підтвердження права на подання скарги особою, яка її подала від імені ГО - головою правління ГО ОСОБА_5 .

Так, згідно з положеннями ч.1 ст.60 КПК заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

Оскільки КПК не містить положень щодо представника заявника, який у даному випадку є юридичною особою, слід враховувати норми ст.131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді, оскільки вони є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя та відповідають гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу.

Наведені положення не позбавляють осіб їх права на самопредставництво, здійснюване для юридичних осіб їх органами, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством чи статутом.

Відповідно до ч.1, 3 ст.92 ЦК юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов`язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов`язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів.

Слідчим суддею правомірно встановлено, що скаргу на бездіяльність подано ОСОБА_5 саме від імені та в інтересах юридичної особи - ГО «Право на справедливість», у зв`язку з чим ОСОБА_5 зазначає себе як голову правління вказаної ГО.

Заяву про вчинення кримінального правопорушення також подано юридичною особою за підписом голови правління ГО ОСОБА_5 .

Разом з тим, положення КПК, у тому числі відображені у ст.58, 63, 64-1, 64-2, в їх системному зв`язку, вказують, що представником юридичної особи може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

Повноваження такого представника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими ст.50 КПК, - якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; 2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю - якщо представником є працівник юридичної особи.

В аспекті викладеного, процесуальний документ може бути поданий та/або підписаний як безпосередньо особою, яка подає скаргу, так і її представником. У разі, якщо із скаргою звертається керівник юридичної особи (директор) повноваження останнього підтверджуються статутом та/або випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, з урахуванням наведених положень закону вбачається, що при зверненні до слідчого судді із скаргою ОСОБА_5 не надано документів, які б підтверджували її право на звернення для захисту інтересів юридичної особи - ГО, тим самим не підтверджено повноваження на участь у кримінальному провадженні, про що правомірно встановлено та належним чином обґрунтовано слідчим суддею в оскаржуваному рішенні.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчий суддя не був позбавлений права перевірити такі відомості самостійно, є безпідставними, оскільки відсутність підтвердження повноважень особи, яка подає скаргу, порушує порядок звернення до суду, який не повинен перебирати на себе повноваження щодо належного документального оформлення скарги, та вже на стадії вирішення питання щодо прийнятності скарги за вимогами п.1 ч.2 ст.304 КПК повинен встановити наявність відповідного права особи на звернення із скаргою до слідчого судді в порядку ст.303 КПК.

Відтак, викладені в оскаржуваній ухвалі висновки та мотиви слідчого судді про те, що скаргу подано неуповноваженою особою, тобто особою, яка не має права подавати скаргу, є обґрунтованими.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді про повернення скарги постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, вказане судове рішення є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено, у зв`язку з чим подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

При цьому колегія суддів враховує положення, викладені в рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каванил`єс проти Іспанії», щодо суворого трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм), та вважає, що за встановлених слідчим суддею обставин та підстав, повернення скарги з вищевказаних обставин не може розцінюватися як прояв надмірного формалізму, який перешкоджає доступності правосуддя.

При цьому суд зауважує, що повернення скарги слідчим суддею відповідно до положень ч.7 ст.304 КПК не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставі наведеного, керуючись ст.303, 304, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання про поновлення строку задовольнити.

Поновити представнику ГО «Право на справедливість» ОСОБА_5 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 серпня 2024 року.

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 серпня 2024 року про повернення скарги залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3