Ухвала

від 05.08.2024 по справі 240/22181/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 серпня 2024 року м. Житомир

справа № 240/22181/23

категорія 109000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області, який діє в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Габро Плюс", про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу,-

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави із позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Габро Плюс" , у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол №4556 від 25.10.2018 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6352, виданий 18.07.2019 Державною службою геології та надр України ТОВ "Габро Плюс".

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року (головуючий суддя Липа В.А.) відкрито провадження у справі.

У зв`язку із призовом судді Липи В.А. на військову службу та у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (із змінами та доповненнями), розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року №130, призначено повторний авторозподіл справ, зокрема, адміністративної справи

Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2024 року головуючим суддею для розгляду даної адміністративної справи визначено суддю Горовенко А.В.

Згідно з ухвалою суду від 24.07.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №240/22181/23 та залишено без руху позов керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Габро Плюс", про визнання протиправними та скасування протоколу та спеціального дозволу, встановлено 5-ти денний строк з дня вручення копії ухвали, для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, з урахуванням висновків суду.

У встановлений судом строк, прокурор, на виконання вимог ухвали суду від 24.07.2024, подав до суду заяви за №42116/24 та за вх.42425№/24, аналогічного змісту, у яких наведено обґрунтування щодо неможливості подання позовів вказаної категорії раніше, враховуючи невизначену зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

При цьому, прокурор посилається на відступ Верховним Судом від попередніх висновків, щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами у постанові від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19.

Також, вказує, що про сталість судової практики можна стверджувати лише після прийняття Верховним Судом постанови від 22.03.2023 №806/202/18.

Саме тому прокурор вважає, що шестимісячний строк звернення до суду закінчився - 22.09.2023.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши заяву прокурора, дослідивши подані докази, беручи до уваги предмет позову та обставини справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що при відкритті провадження у справі судом (головуючий суддя Липа В.А.) вирішено питання про поновлення прокурору строку звернення до суду та відповідно до ухвали суду від 02.10.2023 визнано поважними вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування звернення до адміністративного суду із позовом прокурор зазначав, що зміна судової практики, перешкоджала своєчасному зверненню до суду з даною позовною заявою.

До Житомирського окружного адміністративного суду з даним позовом звернувся 25.07.2023 (здав позовну заяву до відділення поштового зв"язку).

В свою чергу, суд зауважує, що прокурор звернувся до суу з даним позовом навіть після спливу тримісячного строку після відступу Верховних Судом від попередніх висновків.

Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно із ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Ключовою є фраза «з поважних причин», а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Процесуальний закон не дає визначення терміна "поважні причини".

При цьому, у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі №6-26370кс04 зазначено таке: «Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим».

Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

Строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Матеріали справи свідчать, що доводи прокурора щодо обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду із даним позовом, спрямовані на зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

Однак суд зауважує, що відступ Верховним Судом від попередніх висновків, щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами висловлений у постанові від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19, а тому саме з цієї дати за можливе обраховувати перебіг строк звернення.

Будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів, що перешкоджали прокурору своєчасно звернутися до суду з даним позовом, в межах тримісячного строку, суду не надано та не наведено в обґрунтування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що саме з листопада 2022 року прокурору стало відомо про зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення до суду із даною категорією справ (тобто володів вказаною інформацією), однак за захистом інтересів держави звернувся лише в липні 2023 року, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України.

Також суд враховує доводи прокурора щодо правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.03.2023 у справі №806/2202/18, щодо можливості звернення прокурора до суду з позовом про скасування протоколу Державної комісії України по запасах корисних копали.

Однак суд зазначає, що з моменту прийняття даної постанови (22.03.2023) до моменту звернення прокурора до суду з даним позовом (25.07.2023), також сплинуло понад три місяці.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду з позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Габро Плюс", про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою та п"ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Слід наголосити, що принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норми національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку, визначеного національним законодавством для звернення до суду, що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені прокурором обставини не можуть бути причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено. Посилання прокурора на обставини відступу Верховним Судом від попередніх висновків щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора стосовно спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення інтересів держави, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо захисту таких інтересів, оскільки прокурор почав вчиняти такі дії через вісім місяців після відступу Верховних Судом від попередніх своїх висновків.

Підсумовуючи наведене, та враховуючи відсутність підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновку, що позовну заяву Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до суду з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Габро Плюс", про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу, подану до суду після спливу тримісячного строку звернення до суду, слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 256, 287, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

ухвалив:

1. Визнати неповажними, вказані у заяві від 26.07.2024 Керівником Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області, підстави для поновлення строку звернення до суду з позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області, який діє в інтересах держави строку до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Габро Плюс", про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу

2. Позов Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Габро Плюс", про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу, - залишити без розгляду.

3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко