Рішення

від 05.08.2024 по справі 380/25301/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2024 рокусправа № 380/25301/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Еліста-1" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство "Еліста-1" (далі позивач, ПП "Еліста-1") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 12.05.2023 UА205050/2023/000216/2 та рішення про коригування митної вартості товарів від 12.05.2023 UА205050/2023/000217/2 Волинської митниці (код ЄДРПОУ 43958385, адреса: 44350, Волинська обл, Любомльський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, буд. 13).

Ухвалою судді від 01.11.2023 суддя відкрила загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 16.11.2023 суд задовольнив клопотання представника відповідача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 13.03.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ПП "Еліста-1" та компанією HASSAS MAKINA SANAYI 10.04.2017 укладений Договір 03/04-2017, за умовами якого предметом договору є продукція відповідна виставленим Інвойсам, які є невід`ємною частиною Договору, що поставляється продавцем і підготовлена до прийому в партіях, на основі замовлень покупця. На виконання Договору HASSAS MAKINA SANAYI здійснило поставку товару на користь позивача, згідно з інвойсом від 26.04.2023 IHR2023000000015. З метою здійснення митного оформлення товарів декларантом 15.05.2023 до Львівської митниці подана митна декларація № 23UA205050033778U4 та митна декларація № 23UA205050033446U0. Митна вартість імпортованих Товарів визначена за основним методом - за ціною договору. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 12.05.2023 UА205050/2023/000216/2 та від 12.05.2023 UА205050/2023/000217/2. Позивач вважає вказане рішення та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 17.11.2024 (вх. № 88554), у якому зазначає, що Волинською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів. Від надання додаткових документів декларант відмовився. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товару є сумнівними, які по своїй суті мали б підтвердити числові значення складових митної вартості та містять вищевказані розбіжності, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МКУ з декларантом проведена консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби.

У судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позові, просили суд позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд заслухав вступну промову представників позивача, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між ПП "Еліста-1" (Покупець) та компанією HASSAS MAKINA SANAYI (Туреччина) (Продавець) укладений договір від 10.04.2017 № 03/04-2017

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця мисливську зброю торгової марки «Francolin» виробництва Туреччини згідно умов цього договору, згідно інвойсів, які є невід`ємною частиною Договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і оплатити його по ціні вказаній у відповідних інвойсах, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору асортимент поставки, одиниці виміру, ціна за одиницю продукції, кількість, одержувач товару та умови поставки зазначені у інвойсах, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 3.1 вказаного Договору ціна в Інвойсі зазначена в доларах США.

Відповідно до п. 4.1 вказаного Договору доставка здійснюється відповідно до умов СРТ Львів, якщо іншого не зазначено в додатку до Договору і/або в поточному Інвойсі.

На виконання Договору HASSAS MAKINA SANAYI здійснило поставку товару на користь позивача, згідно з інвойсом IHR2023000000015 від 26.04.2023, загальною вартістю товару 285 140,00 дол. США.

ПП "Еліста-1" з метою митного оформлення придбаного товару 08.05.2023 подало до Волинської митниці митну декларацію 23UA205050033446U0, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Декларант до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA205050033446U0, як підставу для застосування основного методу надав наступні документи: пакувальний лист (Packing list) Б/Н 26.04.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № IHR2023000000015 № 26.04.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №02223019765A від 28.04.2023; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) № 23PL402010NS5VBLU9 від 28.04.2023; декларація про походження товару (Declaration of origin) № IHR2023000000015від 26.04.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № Б/Н від 20.04.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 6 від 06.05.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 9 від 03.02.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 3/04-2017 від 10.04.2017; договір про надання послуг митного брокера № 7 від 16.12.2022; інші некласифіковані документи Дозвіл МВС України від 09.02.2023 № 018487; Інші некласифіковані документи Ліцензія АВ № 601530 від 23.05.2012; Інші некласифіковані документи специфікація від 26.04.2023.

Відповідач направив позивачу запит про необхідність подання додаткових документів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України.

У відповідь на запит декларант листом від 12.05.2023 повідомив, що «Додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості надаватися за даною МД не буде по причині їх відсутності. Просимо прийняти рішення про коригування митної вартості без врахування десятиденного терміну згідно митного кодексу України.»

Львівська митниця 12.05.2023 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UА205050/2023/000216/2.

У графі 33 рішення про коригування, що містить назву "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" відповідач зазначив:

«Згідно ст. 54 МКУ митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. В наданих до митного оформлення документах наявні розбіжності:

- сума в дорученні № 30 від 03.01.2023 не співпадає з сумою в інвойсі IHR2023000000015 від 26.04.2023 ;

- в контракті № 3/04-2017 від 10.04.2017 вказано,що відправником є HASSAS MAKINA SANAYI за адресою Sanayi Sitesi 515 Sok.No 7 Beysehir, Konya, Istanbul, а в CMR № 02223019765A від 28.04.2023 місце завантаження - RZESZOW, Польща. В Контракті не передбачено наявність третьої сторони - відправника товарів.

- в наданому платіжному дорученні № 30 від 03.01.2023 відсутній номер інвойсу,тому це доручення неможливо індентифікувати з партією товару, митне оформлення якої здійснюється.

- в прайс-листі б/н від 02.01.2023 відсутні моделі, артикули товарів, що робить неможливою індентифікацію.

- в товаросупровідному документі Т1 № 23PL402010NS5VBLU9 відсутні відомості про вартість товару.

- п. 4.4 додатку до контракту №9 від 10.04.2017 передбачено оплату за товар протягом 60 днів після отримання. Попереднє оформлення товару за контрактом №3/04-2017 здійснювалось 22.05.2022 за МД №UA209170/2022/034855, проте платіжні документи, що підтверджували б оплату не надано.

Згідно з п. 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, вимогами ч.6 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У зв`язку з неможливістю застосування методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: Товар № 1 - 162 дол.США/шт (МД від 12.05.2022 № UA209170/2022/30666); Товар № 2 - 165 дол.США/шт (МД від 23.08.2022 № UA100350/2022/608827); Товар № 3 - 118 дол.США/шт(МД від 12.05.2022 № UA209170/2022/30666); Товар № 4 - 20 дол.США/кг (МД від 13.05.2022 № UAUA209170/2022/32252); Товар № 5 - 92 дол.США/кг (МД від 05.05.2023 № UAA209170/2023/34874); Товар № 6 - 116 дол.США/кг (МД від 17.03.2023 року № UA209170/2023/231); Товар № 8 - 3,55 дол.США/кг (МД від 02.05.2023 № UA10o320/2023/10970). Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та статті 55 Митного кодексу України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або в судовому порядку.»

На підставі рішення про коригування, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA205050/2023/00032570 з причин: Приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД відповідно до Рішення про визначення митної вартості № UA205050/2023/000216/2 від 12.05.2023.

Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД у відповідності до Рішення про визначення митної вартості № UA205050/2023/000216/2 від 12.05.2023. Картка відмови може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 Митного кодексу України.

ПП "Еліста-1" з метою митного оформлення придбаного товару 08.05.2023 подало до Волинської митниці митну декларацію 23UA205050033778U4, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Декларант до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA205050033778U4, як підставу для застосування основного методу надав наступні документи: пакувальний лист (Packing list) Б/Н 26.04.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № IHR2023000000015 № 26.04.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 02223019765В від 28.04.2023; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA205050.2023.033575 від 08.05.2023; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) від 08.05.2023 № UA205050/2023/033575; картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/032557 від 08.05.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 6 від 06.05.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 9 від 03.02.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 3/04-2017 від 10.04.2017; договір про надання послуг митного брокера № 7 від 16.12.2022; інші некласифіковані документи Дозвіл МВС України від 09.02.2023 № 018487; Інші некласифіковані документи Ліцензія АВ № 601530 від 23.05.2012; Інші некласифіковані документи специфікація від 26.04.2023.

Відповідач направив позивачу запит про необхідність подання додаткових документів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України.

У відповідь на запит декларант листом від 12.05.2023 повідомив, що «Додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості надаватися за даною МД не буде по причині їх відсутності. Просимо прийняти рішення про коригування митної вартості без врахування десятиденного терміну згідно митного кодексу України.»

Львівська митниця 12.05.2023 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UА205050/2023/000217/2.

У графі 33 рішення про коригування, що містить назву "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" відповідач зазначив:

«Згідно ст. 54 МКУ митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

В наданих до митного оформлення документах наявні розбіжності:

- сума в дорученні № 30 від 03.01.2023 не співпадає з сумою в інвойсі IHR2023000000015 від 26.04.2023;

- в контракті № 3/04-2017 від 10.04.2017 вказано, що відправником є HASSAS MAKINA SANAYI адресою Sanayi Sitesi 515 Sok.No 7 Beysehir, Konya, Istanbul, а в CMR № 02223019765B від 28.04.2023 місце завантаження - RZESZOW, Польща. В Контракті не передбачено наявність третьої сторони- відправника товарів;

- в наданому платіжному дорученні від 03.01.2023 № 30 відсутній номер інвойсу,тому це доручення неможливо індентифікувати з партією товару, митне оформлення якої здійснюється;

- в прайс-листі б/н від 02.01.2023 відсутні моделі, артикули товарів, що робить неможливою індентифікацію.

- п. 4.4 додатку до контракту № 9 від 10.04.2017 передбачено оплату за товар протягом 60 днів після отримання. Попереднє оформлення товару за контрактом №3/04-2017 здійснювалось 22.05.2022 за МД №UA209170/2022/034855, проте платіжні документи, що підтверджували б оплату, не надано.

Згідно з п. 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, вимогами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.У зв`язку з неможливістю застосування методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: Товар № 1 - 189 дол.США/шт (МД від 03.01.2023 №UA209170/2023/230); Товар № 2 - 118 дол.США/шт (МД від 12.05.2022 № UA209170/2022/30666); Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та статті 55 Митного кодексу України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або в судовому порядку.»

На підставі рішення про коригування, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA205050/2023/00032571 з причин: Приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД відповідно до Рішення про визначення митної вартості № UA205050/2023/000217/2 від 12.05.2023.

Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД у відповідності до Рішення про визначення митної вартості № UA205050/2023/000217/2 від 12.05.2023. Картка відмови може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з рішеннями митного органу щодо коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 1 Митного кодексу України ( далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з матеріалами справи ПП "Еліста-1" на підтвердження митної вартості товару за митними деклараціями № 23UA205050033778U4 та митна декларація № 23UA205050033446U0 надало до митного органу документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, а саме: пакувальний лист (Packing list) Б/Н 26.04.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № IHR2023000000015 № 26.04.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №02223019765A від 28.04.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 02223019765В від 28.04.2023; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) № 23PL402010NS5VBLU9 від 28.04.2023; декларація про походження товару (Declaration of origin) № IHR2023000000015від 26.04.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № Б/Н від 20.04.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 6 від 06.05.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 9 від 03.02.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 3/04-2017 від 10.04.2017; договір про надання послуг митного брокера № 7 від 16.12.2022; інші некласифіковані документи Дозвіл МВС України від 09.02.2023 № 018487; Інші некласифіковані документи Ліцензія АВ № 601530 від 23.05.2012; Інші некласифіковані документи специфікація від 26.04.2023; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA205050.2023.033575 від 08.05.2023.

Щодо аргументу відповідача, що сума в дорученні від 03.01.2023 № 30 не співпадає з сумою в інвойсі IHR2023000000015 від 26.04.2023, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4.4 додатку № 9 від 03.02.2023 до Договору від 17.01.2022 № 3/04-2017 продавець та покупець погодили, що покупець здійснює оплату за товар та протягом 360 днів після отримання товару.

Суд звертає увагу, що в інвойсі від 26.04.2023 IHR2023000000015 вказані умови оплати: післяплата протягом 60 днів.

Позивач надав відповідачу пояснення, у яких вказав, що платіжне доручення від 03.01.2023 № 30 не має відношення до даної поставки. Це оплата по попередній поставці і надавалась як факт підтвердження взаєморозрахунків з фірмою відправником і відповідно вона не може співпадати з сумою інвойсу. По даній поставці умови оплати: післяплата 60 днів.

Суд зазначає, що на момент подачі митної декларації строк оплати ще не настав, тому оплата ще не була здійснена.

При цьому, суд зазначає, що вказана обставина не може впливати на зміну числових значень складових митної вартості товарів (в цьому випадку фактурної вартості). Навпаки, ця обставина може впливати виключно на господарські відносини між позивачем як покупцем та продавцем товару.

До того ж у Постанові від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18 Верховний Суд зазначив, що обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість.

Щодо аргументу відповідача, що в контракті № 3/04-2017 від 10.04.2017 вказано, що відправником є HASSAS MAKINA SANAYI адресою Sanayi Sitesi 515 Sok.No 7 Beysehir, Konya, Istanbul, а в CMR № 02223019765А, № НОМЕР_1 місце завантаження - RZESZOW, Польща. В Контракті не передбачено наявність третьої сторони - відправника товарів, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4.1 договору від 10.04.2017 № 03/04-2017 доставка здійснюється відповідно до умов СРТ Львів, якщо іншого не зазначено в додатку до Договору і/або в поточному Інвойсі.

Суд звертає увагу, що в інвойсі від 26.04.2023 IHR2023000000015 вказані умови поставки Інкотермс CPT «фрахт/перевезення оплачені до м. Львова»

Відповідно до розділу А. 3 умов CРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.

Термін «фрахт/перевезення оплачено до ...» означає, що Постачальник здійснює поставку Товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, Постачальник зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що Покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення Товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них. Термін CPT зобов`язує Постачальника здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Статтею 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року, передбачено, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Отже, CMR є документом, який доводить факт укладення договору на автомобільне перевезення вантажу.

Суд враховує аргументи позивача про те, що вантажна накладна (CMR), яка подана до митного оформлення обумовлює перевезення автомобільним транспортом, а тому не могла бути складена на доставку з Туреччини (Sanayi Sitesi 515 Sok.No 7 Beysehir, Konya, Istanbul) до України з огляду на те, що: юридична адреса постачальника в HASSAS MAKINA SANAYI в Туреччині (Sanayi Sitesi 515 Sok.No 7 Beysehir, Konya, Istanbul), договором від 10.04.2017 № 03/04-2017 передбачено, що доставка здійснюється відповідно до умов СРТ Львів; поставка товару за інвойсом від 26.04.2023 IHR2023000000015 буде відбуватися на умовах Інкотермс CPT «фрахт/перевезення оплачені до м. Львова», вантажні накладні (CMR) від 28.04.2023 врегулювала доставку автомобільним транспортом з Польщі до України.

з поясненя позивача товар до Жешува доставлявся літаком силами продавця, тому у вантажній накладній (CMR) немає жодних розбіжностей.

Отже вказані відповідачем обставини жодним чином не впливають на визначення митної вартості товару у спірному випадку, а позивач до митного оформлення надав усі наявні у нього документи для визначення вартості імпортованого товару.

Щодо аргументу відповідача, що в наданому платіжному дорученні № 30 від 03.01.2023 відсутній номер інвойсу, тому це доручення неможливо індентифікувати з партією товару, митне оформлення якої здійснюється, суд зазначає таке.

У платіжному дорученні від 03.01.2023 № 30 по якому було проведено оплату контрагенту визначена загальна сума 110 000 дол. США. Також в цьому платіжному дорученні в призначені платежу вказано «передоплата за товар згідно договору № 3/04-2017 від 10.04.2017».

При цьому суд встановив, що платіжне доручення від 03.01.2023 № 30 не має відношення до даної поставки.

Отже вказані відповідачем обставини жодним чином не впливають на визначення митної вартості товару у спірному випадку.

Щодо аргументу відповідача, що в прайс-листі б/н від 02.01.2023 відсутні моделі, артикули товарів, що робить неможливою індентифікацію, суд зазначає таке.

Суд звертає увагу, що на законодавчому рівні немає визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який продавець може оформлювати в довільній формі та на власний розсуд. Прайс-лист не є основним документом для підтвердження митної вартості товару, тому будь-які сумніви у правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару. Наведене підтверджується також позицією Верховного Суду у справі № 815/1780/17.

Враховуючи наведене, безпідставним та нормативно необґрунтованими є застереження митниці, що в прайс-листі б/н від 02.01.2023 відсутні моделі, артикули товарів.

Щодо аргументу відповідача, що в товаросупровідному документі Т1 № 23PL402010NS5VBLU9 (транзитний перелік позицій/безпека) відсутні відомості про вартість товару, суд зазначає таке.

Статтею 53 МК України визначений перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості. Серед зазначеного переліку немає транзитного перелікку позицій/безпеки. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Тому, суд погоджується із позивачем, що транзитний перелік позицій/безпека не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Транзитний перелік позицій/безпека (замовлення) не має вплив на числові визначення митної вартості.

Щодо аргументу відповідача, що п. 4.4 додатку до контракту № 9 від 10.04.2017 передбачено оплату за товар протягом 60 днів після отримання. Попереднє оформлення товару за контрактом № 3/04-2017 здійснювалось 22.05.2022 за МД №UA209170/2022/034855, проте платіжні документи, що підтверджували б оплату, не надано, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4.4 додатку № 9 від 03.02.2023 до Договору від 17.01.2022 № 3/04-2017 продавець та покупець погодили, що покупець здійснює оплату за товар та протягом 60 днів після отримання товару.

Суд звертає увагу, що в інвойсі від 26.04.2023 IHR2023000000015 вказані умови оплати: післяплата протягом 60 днів.

Отже надання їх платіжних документів було неможливе з об`єктивних причин: оплата не була здійснена, оскільки на день декларування строк не настав (60 днів після отримання товару).

Тому, посилання митного органу на те, що позивач не подав платіжні документи, що підтверджували б оплату, є безпідставним.

Отже, вказаний аргумент митного органу не може слугувати підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.

Також Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 по справі № К/9901/2278/18 (№815/329/17) зазначив, що відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Однак, за змістом статті 53 Митного кодексу України, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, повинні надаватися у випадку, якщо товар оплачено.

Зміст цієї норми вказує на те, що митне оформлення товару повинно бути здійснено як у випадку, коли оплата за договором здійснена вчасно, так і у випадку, коли оплата за товар здійснена з порушенням встановлених строків або не сплачена взагалі. При цьому, несвоєчасність оплати партії товару не вказує на розбіжність даних, які містяться у наданих для митного оформлення документах, а лише вказує на порушення умов господарського договору.

Достовірність доказу означає зв`язок між ним та обставиною, що доказується. Платіжне доручення свідчить про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчить про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із платіжного доручення та митною вартістю товару немає. Це означає, що платіжне доручення не є тим достовірним доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Суд вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту.

У той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.

Відповідач не надав доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Відповідно до оскаржених рішень митний орган скоригував митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення її митної вартості та на підставі митної декларації: від 12.05.2022 № UA209170/2022/30666, від 23.08.2022 № UA100350/2022/608827, від 12.05.2022 № UA209170/2022/30666), від 13.05.2022 № UAUA209170/2022/32252, від 05.05.2023 № UAA209170/2023/34874, від 17.03.2023 № UA209170/2023/231), від 02.05.2023 № UA100320/2023/10970, від 03.01.2023 №UA209170/2023/230, від 12.05.2022 № UA209170/2022/30666).

Проте в оскаржених рішеннях відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

А тому, як наслідок, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов Приватного підприємства "Еліста-1" (пр. Червоної Калини, 82/105, м. Львів, 79049, ЄДРПОУ 30274929) до Волинської митниці (вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Любомльський р-н, Волинська обл., 44350, ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 12.05.2023 UА205050/2023/000216/2 про коригування митної вартості.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 12.05.2023 UА205050/2023/000217/2про коригування митної вартості.

Стягнути з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань в користь Приватного підприємства "Еліста-1" 26840,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 05.08.2024.

Суддя Кедик М.В.