Постанова

від 22.10.2024 по справі 380/25301/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/25301/23 пров. № А/857/22557/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівГлушка І.В. та Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,

а також сторін (їх представників):

від позивача Сотник О.І.;

від відповідача - Пех С.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Волинської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2024р. в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Еліста-1» до Львівської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів (суддя суду І інстанції: ОСОБА_1 , час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 05.08.2024р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 05.08.2024р.),-

В С Т А Н О В И В:

27.10.2023р. за допомогою системи «Електронний суд» позивач Приватне підприємство «Еліста-1» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними і скасувати прийняті відповідачем Волинською митницею рішення № UA205050/2023/000216/2 від 12.05.2023р. та № UA205050/2023/000217/2 від 12.05.2023р. про коригування митної вартості товарів; судові витрати покласти на відповідача (Т.1, а.с.1-8).

Відповідно до ухвали суду від 01.11.2023р. справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження (Т.1, а.с.49 і на звороті).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2024р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовано прийняті відповідачем Волинською митницею рішення № UA205050/2023/000216/2 від 12.05.2023р. та № UA205050/2023/000217/2 від 12.05.2023р. про коригування митної вартості товарів; вирішено питання про розподіл судових витрат (Т.1, а.с.255-262).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Волинська митниця, який в поданій апеляційній скарзі покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (Т.2, а.с.1-23).

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що виявлені розбіжності в документах, що були подані позивачем для митного оформлення ввезених товарів, слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товарів. Також за поданими митними деклараціями відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСУР, які передбачали необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товарів. На підставі викладеного відповідач запропонував декларанту надати додаткові документи, однак від надання таких останній відмовився.

У зв`язку із наявністю ознак сумнівності поданих документів, митний орган провів консультації з декларантом щодо вибору методу визначення митної вартості товару та застосував резервний метод визначення митної вартості товарів (із обґрунтуванням застосування інших методів).

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до задоволення, з наступних мотивів.

Як встановлено під час судового розгляду справи, 10.04.2017р. між ПП «Еліста-1» (покупець) та компанією HASSAS MAKINA SANAYI (Туреччина) (продавець) укладений договір (контракт) № 03/04-2017 (Т.1, а.с.34-43).

Пунктом 1.1 зазначеного договору передбачено, що продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця мисливську зброю торгової марки «Francolin» виробництва Туреччини згідно умов цього договору, згідно інвойсів, які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і оплатити його по ціні вказаній у відповідних інвойсах, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.1 вказаного договору асортимент поставки, одиниці виміру, ціна за одиницю продукції, кількість, одержувач товару та умови поставки зазначені у інвойсах, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п.3.1 вказаного договору ціна в інвойсі зазначена в доларах США (USD).

Відповідно до п.4.1 зазначеного договору доставка здійснюється відповідно до умов СРТ Львів, якщо іншого не зазначено в додатку до договору і/або в поточному інвойсі.

На виконання зазначеного договору HASSAS MAKINA SANAYI здійснило поставку товару на користь позивача згідно з інвойсом IHR2023000000015 від 26.04.2023р. загальною вартістю 285140 дол. США.

ПП «Еліста-1» з метою митного оформлення придбаного товару 08.05.2023р. подало до Волинської митниці митну декларацію /МД/ № 23UA205050033446U0, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Декларант до митного контролю, разом з МД № 23UA205050033446U0, як підставу для застосування основного методу надав наступні документи:

пакувальний лист (Packing list) № б/н від 26.04.2023р.;

рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № IHR2023000000015 від 26.04.2023р.;

автотранспортну накладну (Road consignment note) № 02223019765A від 28.04.2023р.;

супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) № 23PL402010NS5VBLU9 від 28.04.2023р.;

декларацію про походження товару (Declaration of origin) № IHR2023000000015 від 26.04.2023р.;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 20.04.2023р.;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 6 від 06.05.2022р.;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 9 від 03.02.2023р.;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 3/04-2017 від 10.04.2017р.;

договір про надання послуг митного брокера № 7 від 16.12.2022р.;

інші некласифіковані документи - дозвіл МВС України № 018487 від 09.02.2023р.;

інші некласифіковані документи - ліцензія АВ № 601530 від 23.05.2012р.;

інші некласифіковані документи - специфікація від 26.04.2023р.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками автоматичною системою аналізу і управління ризиками (АСАУР) згенеровано наступні форми митного контролю:

« 101-1. Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»;

« 103-1. Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»;

« 105-2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів».

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.2 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу ПП «Еліста-1» повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів:

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язании з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

калькуляцію ціни;

копію митної декларації країни відправлення.

У відповідь на запит декларант листом від 12.05.2023р. повідомив, що додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості надавати за вказаною МД не буде по причині їх відсутності, просив прийняти рішення про коригування митної вартості без врахування десятиденного терміну згідно МК України.

12.05.2023р. відповідач Львівська митниця прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UА205050/2023/000216/2.

У графі 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» рішення про коригування вказано на те, що згідно ст.54 МК України митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. В наданих до митного оформлення документах наявні розбіжності:

сума в дорученні № 30 від 03.01.2023р. не співпадає з сумою в інвойсі IHR2023000000015 від 26.04.2023р.;

в контракті № 3/04-2017 від 10.04.2017р. вказано, що відправником є HASSAS MAKINA SANAYI за адресою: Sanayi Sitesi 515 Sok.No 7 Beysehir, Konya, Istanbul, а в CMR № 02223019765A від 28.04.2023р. місце завантаження - RZESZOW, Польща, при цьому в контракті не передбачено наявності третьої сторони - відправника товарів;

в наданому платіжному дорученні № 30 від 03.01.2023р. відсутній номер інвойсу, тому це доручення неможливо ідентифікувати з партією товару, митне оформлення якої здійснюється.

в прайс-листі б/н від 02.01.2023р. відсутні моделі, артикули товарів, що робить неможливою ідентифікацію;

в товаросупровідному документі Т1 № 23PL402010NS5VBLU9 відсутні відомості про вартість товару;

умовами п.4.4 додатку до контракту № 9 від 10.04.2017р. передбачено оплату за товар протягом 60 днів після отримання; попереднє оформлення товару за контрактом № 3/04-2017 здійснювалось 22.05.2022р. за МД № UA209170/2022/034855, проте платіжних документів, що підтверджували б оплату, не надано.

Згідно з п.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами ч.6 ст.54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у чч.2-4 ст.53 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У зв`язку з неможливістю застосування методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі ст.64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: Товар № 1 - 162 дол.США/шт. (МД № UA209170/2022/30666 від 12.05.2022р.); Товар № 2 - 165 дол.США/шт. (МД № UA100350/2022/608827 від 23.08.2022р.); Товар № 3 - 118 дол.США/шт. (МД № UA209170/2022/30666 від 12.05.2022р.); Товар № 4 - 20 дол.США/кг (МД № UAUA209170/2022/32252 від 13.05.2022р.); Товар № 5 - 92 дол.США/кг (МД № UAA209170/2023/34874 від 05.05.2023р.); Товар № 6 - 116 дол.США/кг (МД № UA209170/2023/231 від 17.03.2023р.); Товар № 8 - 3,55 дол.США/кг (МД № UA10o320/2023/10970 від 02.05.2023р.). Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та ст.55 МК України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або в судовому порядку.

На підставі рішення про коригування, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/00032570 з причин: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД відповідно до рішення про визначення митної вартості № UA205050/2023/000216/2 від 12.05.2023р.

Окрім цього, в цілях митного оформлення придбаного товару позивач ПП «Еліста-1» 09.05.2023р. подало до Волинської митниці МД № 23UA205050033778U4, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Декларант до митного контролю, разом з МД № 23UA205050033778U4, як підставу для застосування основного методу надав наступні документи:

пакувальний лист (Packing list) № б/н 26.04.2023р.;

рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № IHR2023000000015 № 26.04.2023р.;

автотранспортну накладну (Road consignment note) № 02223019765В від 28.04.2023р.;

митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA205050/2023/033575 від 08.05.2023р.;

акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № UA205050/2023/033575 від 08.05.2023р.;

картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/032557 від 08.05.2023р.;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 6 від 06.05.2022р.;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 9 від 03.02.2023р.;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 3/04-2017 від 10.04.2017р.;

договір про надання послуг митного брокера № 7 від 16.12.2022р.;

інші некласифіковані документи - дозвіл МВС України № 018487 від 09.02.2023р.;

інші некласифіковані документи - ліцензія АВ № 601530 від 23.05.2012р.;

інші некласифіковані документи - специфікація від 26.04.2023р.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками автоматичною системою аналізу і управління ризиками (АСАУР) згенеровано наступні форми митного контролю:

« 101-1. Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»;

« 103-1. Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»;

« 105-2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів».

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.2 ст.53 МК України позивачу ПП «Еліста-1» повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів:

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язании з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

калькуляцію ціни;

копію митної декларації країни відправлення.

У відповідь на запит декларант листом від 12.05.2023р. повідомив про те, що додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості надавати за зазначеною МД не буде по причині їх відсутності; просив прийняти рішення про коригування митної вартості без врахування десятиденного терміну згідно МК України.

12.05.2023р. відповідач Львівська митниця прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UА205050/2023/000217/2.

У графі 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» рішення про коригування відповідач зазначив про те, що згідно ст.54 МК України митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

В наданих до митного оформлення документах наявні розбіжності:

сума в дорученні № 30 від 03.01.2023р. не співпадає з сумою в інвойсі IHR2023000000015 від 26.04.2023р.;

в контракті № 3/04-2017 від 10.04.2017р. вказано, що відправником є HASSAS MAKINA SANAYI адресою Sanayi Sitesi 515 Sok.No 7 Beysehir, Konya, Istanbul, а в CMR № 02223019765B від 28.04.2023р. місце завантаження - RZESZOW, Польща; в контракті не передбачено наявність третьої сторони- відправника товарів;

в наданому платіжному дорученні № 30 від 03.01.2023р. відсутній номер інвойсу, тому це доручення неможливо ідентифікувати з партією товару, митне оформлення якої здійснюється;

в прайс-листі б/н від 02.01.2023р. відсутні моделі, артикули товарів, що робить неможливою ідентифікацію;

п.4.4 додатку до контракту № 9 від 10.04.2017р. передбачено оплату за товар протягом 60 днів після отримання; попереднє оформлення товару за контрактом № 3/04-2017 здійснювалось 22.05.2022р. за МД № UA209170/2022/034855, проте платіжні документи, що підтверджували б оплату, не надано.

Згідно з п.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами ч.6 ст.54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у чч.2-4 ст.53 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У зв`язку з неможливістю застосування методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі ст.64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: Товар № 1 - 189 дол.США/шт. (МД № UA209170/2023/230 від 03.01.2023р.); Товар № 2 - 118 дол.США/шт. (МД № UA209170/2022/30666 від 12.05.2022р.). Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та ст.55 МК України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або в судовому порядку.

На підставі рішення про коригування відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/00032571 з причин: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД відповідно до рішення про визначення митної вартості № UA205050/2023/000217/2 від 12.05.2023р.

Із змісту заявленого ПП «Еліста-1» позову слідує, що його предметом є оскарження прийнятих Волинською митницею рішень про коригування митної вартості товарів зброя вогнепальна рушниці мисливські гладкоствольні напівавтоматичні, призначені для використання на полюванні, не є спеціально призначеною для військового використання та не є зброєю автоматичного ведення бою, частин для мисливських рушниць, митне оформлення яких здійснювалося згідно МД № 23UA205050033446U0 від 08.05.2023р. та № 23UA205050033778U0 від 09.05.2023р.

Визначальне значення для правильності вирішення спору мають документи, що засвідчують факти придбання та оплати вартості придбаного товару в продавця-нерезидента, а також умови та вартість його транспортування на митну територію України із відповідним документальним підтвердженням.

Вирішуючи наведений спір та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що розбіжності, на які вказав відповідач, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з МД подано повний пакет документів, визначений ч.2 ст.53 МК України, які підтверджують митну вартість товару.

На спростування тверджень відповідача суд керувався тим, що під час митного оформлення позивач надав відповідачу пояснення, у яких вказав, що платіжне доручення № 30 від 03.01.2023р. не має відношення до розглядуваних поставок. Останнє стосувалося оплати по попередній поставці та надавалось на підтвердження взаєморозрахунків з фірмою-відправником, при цьому вона не може співпадати з сумою інвойсу.

Разом з тим, на момент подачі митних декларацій строк оплати ще не настав, тому оплата ще не була здійснена. Вказана обставина не може впливати на зміну числових значень складових митної вартості товарів (в цьому випадку фактурної вартості).

Відповідно до п.4.1 контракту № 03/04-2017 від 10.04.2017р. доставка здійснюється відповідно до умов СРТ Львів, якщо іншого не зазначено в додатку до договору і/або в поточному інвойсі.

Фактично поставки товару здійснювалися повітряним транспортом до м.Жешув, Польща, в подальшому транспортувався автомобільним транспортом на територію України.

Водночас, згідно умов поставки СРТ вартість перевезення включена до ціни товару, а згадані обставини жодним чином не впливають на визначення митної вартості товару в спірному випадку.

При цьому, суд встановив, що платіжне доручення № 30 від 03.01.2023р. не має відношення до розглядуваних поставок товару.

Отже, вказані відповідачем обставини жодним чином не впливають на визначення митної вартості товару.

Також на законодавчому рівні немає визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який продавець може оформлювати в довільній формі та на власний розсуд. Прайс-лист не є основним документом для підтвердження митної вартості товару, тому будь-які сумніви у правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару. Враховуючи наведене, безпідставним та нормативно необґрунтованими є застереження митниці, що в прайс-листі № б/н від 02.01.2023р. відсутні моделі, артикули товарів.

Окрім цього, товаросупровідний документ (транзитний перелік позицій/безпека) не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, він не впливає на числові визначення митної вартості.

Звідси, позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту.

Відповідно до оскаржених рішень митний орган скоригував митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення її митної вартості та на підставі МД: № UA209170/2022/30666 від 12.05.2022р., № UA100350/2022/608827 від 23.08.2022р., № UA209170/2022/30666 від 12.05.2022р., № UAUA209170/2022/32252 від 13.05.2022р., № UA209170/2023/34874 від 05.05.2023р., № UA209170/2023/231 від 17.03.2023р., № UA100320/2023/10970 від 02.05.2023р., № UA209170/2023/230 від 03.01.2023р., № UA209170/2022/30666 від 12.05.2022р. Проте в оскаржених рішеннях відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару.

Висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову колегія суддів вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства, з наступних причин.

За приписами ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 2 ст.53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з ч.ч.1 і 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості

За приписами ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз наведених положень МК України вказує на те, що підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати: заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірне визначення митної вартості товарів, невірне проведення декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України; відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. При цьому, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.

Як слідує з матеріалів справи, під час митного оформлення позивачем було надано відповідачу низку документів для підтвердження митної вартості товару згідно МД № 23UA205050033446U0 від 08.05.2023р. та № 23UA205050033778U0 від 09.05.2023р.

За результатами опрацювання наданих документів виявлено розбіжності та неточності, у зв`язку з чим Волинська митниця запропонувала позивачу надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, зокрема: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язании з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); калькуляцію ціни; копію митної декларації країни відправлення.

Отже, Волинська митниця, направляючи електронні повідомлення, вимагала подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару шляхом подання визначеного переліку документів, які можуть підтвердити заявлену митну вартість.

Зазначений перелік документів надавав можливість відповідачу пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Така вимога зумовлена наявністю розбіжностей у документах, наданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів, відносно числових значень складових митної вартості товарів.

Однак, на вимогу митного органу декларант надав 12.05.2023р. письмові пояснення (без підпису та інших ідентифікуючих реквізитів), в яких пояснив, що платіжне доручення № 30 від 03.01.2023р. не має відношення до розглядуваних поставок; пояснив порядок транспортування товару; вказав, що зброя ідентифікується за серійними номерами (а не артикулами), а зазначення ціни товарів в Т1 не передбачено (Т.1, а.с.105). Також позивач просив прийняти рішення про коригування митної вартості без врахування 10-денного терміну згідно вимог МК України (Т.1, а.с.92).

Отже, ненадання вказаних документів було належною підставою для коригування митної вартості товарів, оскільки наявні в митного органу документи були недостатніми і такими, що в своїй сукупності не спростовували сумнів у достовірності наданої інформації.

Перевіряючи обґрунтованість сумнівів митного органу щодо заявленої декларантом митної вартості товару судом апеляційної інстанції з`ясовано, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості поданого до митного оформлення товару відповідачем було встановлено наступні розбіжності, що умовно можна розділити на групи, що стосуються:

транспортування товарів (в контракті № 3/04-2017 від 10.04.2017р. вказано, що відправником є HASSAS MAKINA SANAYI адресою Sanayi Sitesi 515 Sok.No 7 Beysehir, Konya, Istanbul, а в CMR № 02223019765B від 28.04.2023р. місце завантаження - RZESZOW, Польща; в контракті не передбачено наявність третьої сторони - відправника товарів);

оплати товарів (сума в дорученні № 30 від 03.01.2023р. не співпадає з сумою в інвойсі IHR2023000000015 від 26.04.2023р.; в наданому платіжному дорученні № 30 від 03.01.2023р. відсутній номер інвойсу, тому це доручення неможливо ідентифікувати з партією товару, митне оформлення якої здійснюється);

неможливості встановлення дійсної ціни товару (в прайс-листі б/н від 02.01.2023р. відсутні моделі, артикули товарів, що робить неможливою ідентифікацію; в товаросупровідному документів Т1 відсутні відомості про вартість товару).

За таких обставин, в тому числі наявного автоматичного спрацювання профілів управління ризиками (АСАУР), в митного органу не було можливості встановити митну вартість товарів за основним методом (ціною договору) на підставі представлених декларантом документів.

Такий висновок слідує з наступного.

Відповідно до ч.5 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), базис і методи визначення вартості товарів, які підпадають під обкладання митом чи іншими зборами або імпортні чи експортні обмеження, основані на вартості товару чи регульовані будь-яким способом на основі вартості, повинні бути стабільними і оприлюдненими достатньою мірою для того, щоб надати можливість комерсантам з достатньою впевненістю оцінити вартість товарів для митних цілей.

За твердженням позивача транспортування товарів здійснювалося первинно повітряним, а в подальшому автомобільним транспортом. При цьому, будь-яких документів щодо перевезення товарів повітряним шляхом позивач не надав.

Водночас, позивачем не було надано документів, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів. Позивачем було зазначено, що оскільки товар постачається на умовах СРТ м.Львів, згідно яких витрати на транспортування товару несе продавець, тому подання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не передбачено МК України.

Однак, зазначене суперечить положенням ст.53 МК України, відповідно до яких документи, які містять відомості про вартість перевезення, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки (аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду від 30.06.2022р. у справі № 804/15901/15).

Під час митного оформлення товарів позивач надав до митного оформлення доручення № 30 від 03.01.2023р., яке, як було встановлено судом першої інстанції, немає жодного відношення до розглядуваної поставки. Також оплата товару повинна здійснюватися протягом 60 днів з моменту поставки, що слідує з відомостей наданого інвойсу.

Прайс-лист (прейскурант) - це офіційно затверджений, систематизований документ, у якому міститься згрупований за певними ознаками перелік (список) товарів і послуг з обов`язковим зазначенням їх ціни (тарифу).

Необхідність дослідження митним органом прайс-листа зумовлена приписами п.1 ч.4 ст.54 МК України в цілях здійснення перевірки числового розрахунку митної вартості товарів.

Аналізуючи представлений прайс-лист б/н від 02.01.2023р. та його переклад, колегія суддів звертає увагу на те, що в ньому зазначені загальні та неконкретизовані відомості, що не дає можливості вважати такий документ саме прайс-листом, який є пропозицією продавця необмеженому колу покупців.

Враховуючи встановлені обставини справи та виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів приходить до переконання про те, що невідповідності, що виявлені митним органом за результатами аналізу представлених позивачем документів, є суттєвими для обчислення ідентифікації ціни товарів, у зв`язку з чим у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення митної вартості, а тому відповідач мав право витребувати у позивача додаткові документи.

Окрім цього, застосований митницею резервний метод визначення митної вартості базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у ньому вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості; зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

Водночас, позивачем не було вжито належних заходів для представлення документів, які б спростовували виявлені митним органом розбіжності та підтверджували умови поставки і оплати товару. Без представлення необхідних документів, митний орган через дії самого декларанта (позивача) був позбавлений можливості здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару під час проведення митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п.2.6 Методичних рекомендацiй щодо роботи посадових осiб митних органiв з аналiзу, виявлення та оцiнки ризикiв при здiйсненнi контролю за правильнiстю визначення митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, затв. наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021р., при перевiрцi розрахунку, здiйсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначеннi митної вартостi товарiв за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартостi, зокрема, аналiзується:

включення всiх витрат (складових митної вартостi), зазначених у частинi десятiй статтi 58 Кодексу;

включення всiх платежiв, якi вiдповiдають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статтi 58 Кодексу, до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi;

наявнiсть помилок при перенесеннi вiдомостей з документiв, якi пiдтверджують митну вартiсть товарiв, до митної декларацiї та/або до декларацiї митної вартостi (далi - ДМВ);

наявнiсть арифметичних помилок у митнiй декларацiї, ДМВ або документах, якi пiдтверджують митну вартiсть товарiв;

наявнiсть помилок при перерахунку сум в iноземнiй та/або нацiональнiй валютах;

наявнiсть помилок при здiйсненнi нарахувань (наприклад, знижок);

наявнiсть помилок при перерахуваннi одиниць вимiру оцiнюваного товару на одиницi вимiру товару вiдповiдно до Митного тарифу України.

Пунктом 4.2 Методичних рекомендацiй передбачено, що пiд час робiт з аналiзу, виявлення та оцiнки ризикiв можуть використовуватися такi джерела iнформацiї:

спецiалiзованi програмно-iнформацiйнi комплекси Єдиної автоматизованої iнформацiйної системи Держмитслужби;

спецiалiзованi видання, якi мiстять iнформацiю про цiни, сформованi на свiтовому ринку;

інформацiя, отримана Держмитслужбою, про цiни на товари та/або сировину, матерiали, комплектуючi, якi входять до складу товарiв;

iнформацiя, отримана вiд митних органiв iноземних держав за результатами перевiрки автентичностi документiв, якi подавалися пiд час митного контролю та митного оформлення товару;

інформацiя, отримана за результатами здiйснення митного контролю, в тому числi, за результатами проведення документальних перевiрок дотримання вимог законодавства з питань митної справи;

iнформацiя, отримана вiд державних органiв, установ та органiзацiй на запити територiальних органiв та/або Держмитслужби;

цiнова iнформацiя, отримана в рамках домовленостей, укладених мiж Держмитслужбою та асоцiацiями, спiлками та iншими об`єднаннями iмпортерiв та виробникiв;

висновки про якiснi та вартiснi характеристики товарiв, пiдготовленi спецiалiзованими експертними органiзацiями, що мають вiдповiднi повноваження згiдно iз законодавством;

iнформацiя, отримана з мережi iнтернет.

Відповідно до ч.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з приміткою 4 до п.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів «a» і «b» дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є «контрактна вартість», визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Згідно з частинами 1, 2 Приміток до ст.7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що вищезазначені обставини вказують на наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості, оскільки надані митному органу документи не підтверджували заявленої митної вартості товарів, декларантом всупереч вимогам ст.254 МК України на підтвердження заявленої митної вартості не було подано витребуваних документів, а також не спростовані обґрунтовані сумніви митниці в правильності визначення митної вартості товарів.

Рішенням про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару відповідно до вимог ст.ст.59 і 60 МК України, як це встановлено ч.4 ст.57 цього Кодексу, а також витребувано відомості на підтвердження митної вартості вказаного товару.

За наявності обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару у зв`язку з відсутністю у наданих декларантом документах, що дозволяють чітко ідентифікувати умови поставки та оплати товару, відомостей про об`єктивні і достовірні дані на підтвердження митної вартості імпортованого товару за ціною договору, у відповідача були правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, однак позивач на його вимогу їх в повному обсязі не надав.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з доводами відповідача про те, що документи, надані позивачем до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування є правомірними.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, апеляційний суд прийшов до висновку про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а відтак і правильності визначення митної вартості.

З огляду на встановлені судом обставини справи, оскільки надані позивачем документи не містили достатніх даних для визначення заявленої митної вартості, митним органом правомірно прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Оцінюючи в сукупності наведене, колегія суддів вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, а тому такі не підлягають до задоволення, з вищевикладених мотивів.

В порядку ч.6 ст.139 КАС України апеляційний суд змінює розподіл судових витрат: понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви не підлягають відшкодуванню ПП «Еліста-1»; суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта Волинську митницю (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України).

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що призвело до помилкового вирішення спору, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2024р. в адміністративній справі № 380/25301/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Приватного підприємства «Еліста-1» до Львівської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, - відмовити.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви не підлягають відшкодуванню Приватному підприємству «Еліста-1»; суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Волинську митницю (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді І. В. Глушко Р. Б. Хобор

Дата складання повного тексту судового рішення: 24.10.2024р.