Рішення

від 05.08.2024 по справі 420/34498/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34498/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Замостенчук А.О.,

за участю сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача (Управління ДМС України в Івано-Франківській області:Повх В.І. за витягом,

від відповідача (ГУ ДМС України в Одеській області): ОСОБА_1 за довіреністю,

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 377794486, місце знаходження: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Ак. Гнатюка, 29) та Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, місце знаходження: 65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) за участю третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 20001792, місце знаходження: 01010, м. Київ, пров. Аскольдів, 3-А) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 12 грудня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 377794486, місце знаходження: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Ак. Гнатюка, 29) та Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, місце знаходження: 65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44), в якій позивач просить:

Скасувати рішення УДМС України в Івано-Франківській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 12.08.2023 №31, виданого громадянці Республіки Молдова, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Скасувати рішення ГУДМС України в Одеській області про скасування посвідки на постійне проживання від 15.09.2023 №51012500080541.

Зобов`язати ГУДМС України в Одеській області поновити мені, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідку на постійне проживання в Україні.

Ухвалою від 02 січня 2024 року після усунення недоліків у позовній заяві, позовну заяву прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України. Запропоновано відповідачам надати до суду відзиви на позовну заяву та зобов`язано надати суду належним чином засвідчені копії оскаржуваних позивачем рішень та документи на підстави яких їх було прийнято.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є громадянка Молдови (паспорт № НОМЕР_2 ), та 13.08.2019 року вона отримала посвідку на постійне проживання в Україні (посвідка № НОМЕР_3 , запис №20030205-09865, видана органом 5303), строк дії якої закінчується 12.08.2029 року.

Позивач зазначила, що 21.11.2023 року, при перетині кордону між Молдовою та Україною, в пункті пропуску «Маяки-Удобне-Паланка» працівники Державної прикордонної служби України вилучили посвідку на постійне проживання, на підставі доручення УДМС в Івано-Франківській області, оскільки УДМС України в Івано-Франківській області ухвалено рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну на підставі п.3, ч. 1, ст. 12 ЗУ «Про імміграцію».

Також, зважаючи на трактування норми законодавства, відповідно до якої було скасовано дозвіл на імміграцію в Україну: дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні, позивач зазначила, що 30.03.2023 року між позивачем та громадянином Ісламської Республіки ОСОБА_3 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_4 , виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у м. Києві, виданого 30.03.2023 року, актовий запис №330.

Але позивач звертає увагу, що даний шлюб був її помилкою, через що вона вже звернулася до суду для його розірвання, що підтвердженням цьому є опис-вкладення до цінного листа з квитанцією про відправлення позовної заяви про розірвання шлюбу до Голосіївського районного суду м. Києва.

Також позивач зазначила, що 15.09.2023 на її ім`я ГУДМС України в Одеській області було видане рішення про скасування посвідки на постійне проживання, де зазначається, що на підставі п. 1 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №321 скасовано посвідку на постійне проживання № НОМЕР_3 .

Позивач зазначила, що окрім громадянства, з Республікою Молдова її нічого не пов`язує, адже у всієї її сім`ї також є посвідки на постійне проживання в Україні й вже багато років, вони мешкають в Україні: з 2008 року усією родиною жили в Івано-Франківську, а з 2010 й дотепер проживають разом в Одесі.

З наведених підстав позивач просить задовольнити позовні вимоги.

До суду 17 січня 2024 року від Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити, посилаючись на те, що до ГУ ДМС в Одеській області надійшов лист УМВС в Івано-Франківській області від 12.09.2023 № 2601.5.3/12560/23, в якому повідомлялось про те, що відповідно до подання ГУ СБУ у м. Києві та Київській області про скасування дозволу на імміграцію громадянці Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до пункту 3 частини першої статті 12 Закон)' України «Про імміграцію» УДМС в Івано-Франківській області 12.09.2023 прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну вищезазначеній іноземній громадянці.

Відповідно до п.п.1 п. 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 321 посвідка скасовується ДМС або територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статті 12 Закону України «Про імміграцію».

Таким чином, представник відповідача вважає, що ГУ ДМС в Одеській області 15.09.2023 правомірно прийнято рішення № 51012500080541 про скасування посвідки на постійне проживання громадянці Республіка Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п.п. 1 п. 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321 у зв`язку з тим, що встановлено факт скасування наданого їй дозволу на імміграцію.

Стосовно позовних вимог - зобов`язати ГУ ДМС в Одеській області поновити дію посвідки на постійне проживання, представник відповідача зазначив, що до дискреційних повноважень ГУ ДМС в Одеській області належить вирішення питання щодо видачі бланку посвідки на постійне проживання в Україні.

До суду (вхід. № ЕП/1146/24 від 18 січня 2024 року та вхід. № 2899/24 від 22.01.2024 року) від Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що 28.08.2023 року до Управління УДМС в Івано-Франківській надійшло подання Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області (лист №51/1/3-5958 від 22.08.2023 року) про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Республіки Молдова ОСОБА_4 , як такій діяльність якої становить загрозу національній безпеці України та може завдати шкоди інтересам держави, а також правам і законним інтересам громадян

Розглянувши подання ГУ СБУ в Києві та Київській області УДМС України в Івано-Франківській області прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Республіки Молдова ОСОБА_2 на підставі п.3 частини першої статті 12 Закону України «Про імміграцію».

Також представник відповідача звернув увагу, що органи і підрозділи ДМС України не наділенні повноваженнями перевірки наданої правоохоронними органами інформації отриманої в результаті виконання завдань у сфері забезпечення державної безпеки.

З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

На виконання ухвали від Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області надійшов лист вхід. № 3121/24 від 23.01.2024 року, яким надано належним чином засвідчені копії рішення про скасування дозволу на імміграцію від 12.09.2023 року № 31 та подання ГУ СБУ у м. Києві та Київській області про скасування дозволу на імміграцію в Україні громадянці Республіки Молдова ОСОБА_2 .

Ухвалою від 25 січня 2024 року продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи розпочато спочатку, розпочато підготовче провадження, призначено підготовче засідання.

До суду 04 березня 2024 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

Також до суду 30 січня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягала на задоволенні позовних вимог.

Ухвалою, що занесено до протоколу підготовчого засідання від 08.04.2024 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 20001792,місце знаходження: 01010, м. Київ, пров. Аскольдів, 3-А), та зобов`язано третю особу надати суду належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було прийнято подання про скасування дозволу на імміграцію в Україні громадянці Республіки Молдова ОСОБА_2 .

До суду 23 квітня 2024 року та 29 квітня 2024 року від позивача надійшла заява із доказами направлення позовної заяви з додатками на адресу Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області.

Ухвалою суду, що занесено до протоколу підготовчого засідання від 21.05.2024 року повторно зобов`язано Головне управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області надати витребувані судом докази.

Відповідний лист від 21.05.2024 року про виконання ухвали суду, що занесено протоколу підготовчого засідання від 21.05.2024 року був доставлений до електронного кабінету третьої особи в системі Електронний суд, 22.05.2024 року, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа, та надісланий на адресу Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області поштою. Поштове відправлення було отримано Головним управлінням Служби безпеки України в м. Києві та Київській області 28.05.2024 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення.

До суду від Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області не надійшли витребувані докази, також не надходило жодних заяв чи клопотань.

Ухвалою, що занесено до протоколу підготовчого засідання від 21.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

До суду 29 липня 2024 року від позивача надійшла заява, в якій вона просить розглядати справу за її відсутністю.

На судовому засіданні представник відповідача Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області заперечував проти заявлених позовних вимог та просив у задоволенні позову відмовити.

На судовому засіданні представник відповідача Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області також заперечував проти заявлених позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи на судове засідання не з`явився, письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог не подавав, про дату,час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа 03.07.2024 року о 22:15.

Доповівши зміст позовної заяви, заслухавши вступні слова представників відповідачів та вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянка Республіки Молдова, що підтверджено паспортом Республіки Молдова НОМЕР_5 (а.с. 6).

Відповідно до особової справи гр. Молдови ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , суд встановив, що рішенням ВГІРФО УМВС України в Івано-Франківській області від 06.06.2011 № 20/3994 надано дозвіл на імміграцію ОСОБА_8 , разом з неповнолітніми дітьми: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до наявного у особовій справі висновку щодо видачі посвідки на постійне проживання в Україні від 19.12.2008 року ВГІРФО УМВС України в Івано-Франківській області установлено, що гр. Молдови ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 прибув на Україну в 2008 році на етнічну батьківщину і вирішив залишитися на постійне проживання в Україні та зареєструватися за адресою: с. Тисів, Болехівської міськради.

У зв`язку з тим, що на момент отримання дозволу на імміграцію ОСОБА_2 виповнилось 8 років, вона була вписана в посвідку мами ОСОБА_5 .

Також матеріалами справи підтверджено, що за заявою 08.08.2019 Гуцулюк Поліна ГУ ДМС в Одеській області прийняло рішення від 12.08.2019 про оформлення посвідки на постійне проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з досягненням 16-річного віку.

27.09.2019 позивачу видано посвідку на постійне проживання № НОМЕР_3 , строком дії до 12.08.2029 року (а.с. 7).

Відповідно до наявної інформації в особовій справі, суд встановив, що був зареєстрований актовий запис про шлюб № 330 від 30 березня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_2 уклала шлюб з громадянином Ісламської Республіки Іран ОСОБА_11 (а.с. 95).

Суд встановив, що 28.08.2023 року до Управління УДМС в Івано-Франківській надійшло подання Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області (лист №51/1/3-5958 від 22.08.2023 року) про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Республіки Молдова ОСОБА_4 , як такій діяльність якої становить загрозу національній безпеці України та може завдати шкоди інтересам держави, а також правам і законним інтересам громадян.

Подання обґрунтовано тим, що Головним управлінням за результатами виконання визначених законодавством завдань у сфері забезпечення державної безпеки отримано інформацію стосовно громадянки Молдови ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за наявними даними причетна до організації та функціонування каналу нелегальної імміграції вихідців з країн т. зв. «міграційного ризику» та їх подальшої легалізації за фіктивними підставами на території України. Наявні дані свідчать, що діяльність ОСОБА_2 становить загрозу національної безпеки України в міграційній сфері, що в своєму розвитку може завдати шкоди інтересам держави, а також правам і законним інтересам громадян, у зв`язку із чим Головним управлінням планується прийняти рішення про заборону вказаній іноземці в`їзду на територію України (а.с. 114).

Суд встановив, що на підставі подання ГУ СБУ в Києві та Київській області УДМС України в Івано-Франківській області прийнято рішення № 31 від 12.09.2023 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Республіки Молдова ОСОБА_2 на підставі п.3 частини першої статті 12 Закону України «Про імміграцію», відповідно до якого скасовано рішення щодо видачі дозволу на імміграцію в Україну від 06.06.2011 року в частині позивача (а.с.113).

Матеріалами справи підтверджено, що до ГУ ДМС в Одеській області надійшов лист УМВС в Івано-Франківській області від 12.09.2023 Лд 2601.5.3/12560/23 «Про надання інформації щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_12 » (а.с. 97-98).

На підставі отриманої інформації, ГУ ДМС в Одеській області 15.09.2023 прийнято рішення № 51012500080541 про скасування посвідки на постійне проживання громадянці Республіка Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п.п. 1 п. 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321 у зв`язку з тим, що встановлено факт скасування наданого їй дозволу на імміграцію (а.с. 100).

Відповідно до протоколу про вилучення (тимчасове затримання) посвідки на постійне проживання від 21.11.2023 року, посвідку на постійне проживання на території України № НОМЕР_3 , видана 13.08.2019 року по 12.08.2029 року, орган 5303 на ім`я ОСОБА_2 вилучено і направлено до відділу прикордонного контролю штабу НОМЕР_6 прикордонного загону (а.с. 8).

Додатково суд встановив, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 видана посвідка на постійне проживання в Україні № НОМЕР_7 , терміном дії до 21.10.2029 року, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 видана посвідка на постійне проживання в Україні № НОМЕР_8 , терміном дії до 12.08.2029 року (а.с. 13), ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 видана посвідка на постійне проживання в Україні № НОМЕР_9 , терміном дії до 12.08.2029 року та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 видана посвідка на постійне проживання в Україні № НОМЕР_10 , дата видачі 02 квітня 2028 року (а.с.41), та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .р, видана посвідка на постійне проживання в Україні № НОМЕР_11 , дата видачі 05 лютого 2020 року, дата закінчення строку дії 05 лютого 2024 року (а.с. 15).

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню, з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно з частиною першою статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України від 22.09.2011 № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон № 3773-VI) визначено, що іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Статтею 3 Закону № 3773-VI передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб`єктності та основних прав і свобод людини. Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону № 2491-ІІІ іммігрувати в Україну на постійне проживання.

За приписами частини першої статті 1 Закону України «Про імміграцію» № 2491-ІІІ (далі, - Закон № 2491-ІІІ) імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - це іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; дозвіл на імміграцію - це рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.

Статтею 3 Закону № 2491-ІІІ визначено, що правовий статус іммігранта в Україні визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Матеріалами справи, що гр. Молдови ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , рішенням ВГІРФО УМВС України в Івано-Франківській області від 06.06.2011 № 20/3994 надано дозвіл на імміграцію ОСОБА_8 , разом з неповнолітніми дітьми: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був реалізований та видано посвідку на постійне проживання на території України гр. Молдови ОСОБА_5 , в якій були зазначені діти, у тому числі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 12 Закону № 2491-ІІІ дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983 «Деякі питання у сфері імміграції» затверджено Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень (далі, - Порядок № 1983).

Відповідно до п. 1 Порядку № 1983, цей Порядок визначає процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну (далі - іммігранти), поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень (далі - провадження у справах з питань імміграції), а також компетенцію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію.

Пунктом 21 Порядку № 1983 передбачено, що дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу. Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

Згідно з пунктом 22 Порядку № 1983 для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону № 2491-ІІІ, що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу. У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону № 2491-ІІІ, що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 1983 ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також у разі необхідності запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію. Копія рішення про скасування дозволу на імміграцію видається не пізніше як у тижневий строк з дня його прийняття особі, стосовно якої прийнято таке рішення, під розписку чи надсилається рекомендованим листом.

Суд встановив, що 28.08.2023 року до Управління УДМС в Івано-Франківській надійшло подання Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області (лист №51/1/3-5958 від 22.08.2023 року) про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Республіки Молдова ОСОБА_4 , як такій діяльність якої становить загрозу національній безпеці України та може завдати шкоди інтересам держави, а також правам і законним інтересам громадян.

Подання обґрунтовано тим, що Головним управлінням за результатами виконання визначених законодавством завдань у сфері забезпечення державної безпеки отримано інформацію стосовно громадянки Молдови ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за наявними даними причетна до організації та функціонування каналу нелегальної імміграції вихідців з країн т. зв. «міграційного ризику» та їх подальшої легалізації за фіктивними підставами на території України. Наявні дані свідчать, що діяльність ОСОБА_2 становить загрозу національної безпеки України в міграційній сфері, що в своєму розвитку може завдати шкоди інтересам держави, а також правам і законним інтересам громадян, у зв`язку із чим Головним управлінням планується прийняти рішення про заборону вказаній іноземці в`їзду на територію України (а.с. 114).

Суд встановив, що на підставі подання ГУ СБУ в Києві та Київській області УДМС України в Івано-Франківській області прийнято рішення № 31 від 12.09.2023 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Республіки Молдова ОСОБА_2 на підставі п.3 частини першої статті 12 Закону України «Про імміграцію», відповідно до якого скасовано рішення щодо видачі дозволу на імміграцію в Україну від 06.06.2011 року в частині позивача (а.с.113).

Ухвалою про відкриття провадження у справі було зобов`язано відповідача надати документи, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення.

УДМС України в Івано-Франківській області пояснено, що рішення № 31 від 12.09.2023 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Республіки Молдова ОСОБА_2 було прийнято на підставі подання ГУ СБУ в Києві та Київській області, з посиланням на те, що органи і підрозділи ДМС України не наділені повноваженнями перевірки наданої правоохоронними органами інформації отриманої в результаті завдань у сфері забезпечення державної безпеки.

Суду не надано докази, що відповідачем вчинялись ще будь-які дії для ухвалення рішення на підставі подання ГУ СБУ в Києві та Київській області.

Надаючи оцінку наявним у справі доказам, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення про скасування дозволу на імміграцію, суд доходить висновку, що прийняття рішення про скасування дозволу на імміграції виключно на підставі отримання відповідного подання не відповідає вимогам, визначеним у ст. 2 КАС України, з огляду на таке.

Так, відповідно до ст.2 Закону України «Про Службу безпеки України» № 2229-XII (далі, - Закон № 2229-XII) на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 24 Закону № 2229-XII Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов`язана брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в`їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну.

Отже, саме Служба безпеки України наділена компетенцією надавати оцінку наявності у діях відповідних суб`єктів загроз (реальних та/або потенціальних) національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, а також повноваженнями щодо вжиття заходів превентивного характеру з метою протидії розвідувальній, розвідувально-підривній діяльності проти України, тим більше в умовах воєнного стану.

Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 14.04.2020 у справі № 480/296/19 наголошував, що подання спеціально уповноважених органів про скасування особі дозволу на імміграцію не містить ознак управлінського рішення з регулюючим впливом на права чи законні інтереси інших суб`єктів права, у зв`язку з чим не може бути самостійним предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, на відміну від рішення органу ДМС. Тож обґрунтованість такого подання має перевірятися органом ДМС, який на підставі цього подання приймає рішення, яке у свою чергу повинно відповідати критеріям, наведеним у частині другій статті 2 КАС України, на відповідність яких його і має перевірити адміністративний суд. Також Суд зазначив, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім вимогам, зазначеним у частині другій статті 2 КАС України, а не просто констатувати, що оскаржуване рішення прийняте суб`єктом владних повноважень в межах наданих йому законом повноважень. Цей обов`язок витікає із завдань адміністративного судочинства, змістом яких є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Не заперечуючи достовірність фактів, викладених у подання ГУ СБУ в Києві та Київській області, суд зазначає, що відповідачем УДМС України в Івано-Франківській області не доведено, що ним здійснено аналіз отриманої інформації, та порівняльний аналіз з міграційною справою позивача.

Не доведено відсутність необхідності у витребуванні додаткової інформації від органу, який подав подання, від інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, необхідності запрошення позивача для надання пояснень.

При цьому, суд вважає, що порушене питання про скасування дозволу на імміграцію перебуває в прямій залежності від питання щодо дотримання права на повагу до приватного та сімейного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З особової справи, наявної у матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_2 разом зі своєю сім`єю проживає на території України з 2008 року. У позовній заяві позивач зазначає, що її, окрім громадянства, нічого не пов`язує із Республікою Молдова, вона проживає з 2008 року в Україні.

Разом з цим суду не надано докази, що УДМС України в Івано-Франківській області були перевірені вказані факти та враховані при прийнятті оскаржуваного рішення про скасування дозволу на імміграцію.

Суд звертає увагу, що у постанові від 02.12.2021 у справі № 120/1859/19-а Верховний Суд наголосив, що із змісту норми пункту 23 Порядку № 1983 не слідує, що особа запрошується для надання пояснень лише у разі необхідності з`ясування обставин, які мають значення для вирішення питання про скасування дозволу на імміграцію, а тому висновки суду про те, що відсутність запрошення позивача для надання пояснень щодо підстав скасування дозволу на імміграцію не є порушенням пункту 23 Порядку № 1983 є помилковими.

Отже, рішення ДМС як суб`єкта управлінської діяльності повинно відповідати критеріям, наведеним у частині другій статті 2 КАС України, розуміння змісту вимог щодо дотримання яких має бути однаковим для усіх суб`єктів управлінської (адміністративної) діяльності, що регулюється іншими нормативними актами.

Зокрема, якщо йдеться про критерій обґрунтованості рішення ДМС, то таке рішення має прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття (вчинення дій). Дискреція дозволяє адміністративному органу прийняти найбільш зважене в конкретних умовах рішення, засноване на особистих (власних) оцінках обставин, а не на чіткому приписі норми права (не формально).

Для цього законодавець у пункті 23 Порядку № 1983 передбачив, що ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також у разі необхідності запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.

Тобто, Порядок № 1983 передбачає своєрідний алгоритм дій органів ДМС задля прийняття обґрунтованого рішення, який не був дотриманий відповідачем.

З метою з`ясування обставин у справі до участі у справі було залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ГУ СБУ в Києві та Київській області та двічі зобов`язано третю особу надати суду документи, на підставі яких подано подання. Але третя особа не виконала вимоги суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що рішення Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 12.08.2023 року № 31, видане громадянці Республіка Молдова, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не відповідає вимогам, визначеним ст. 2 КАС України, а саме: обґрунтованості тобто прийняттю з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; розсудливості та пропорційності, тобто дотриманню необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

З наведених підстав, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо скасування рішення Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 12.08.2023 року № 31, виданого громадянці Республіка Молдова, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є правомірними та належать задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 12.08.2023 року № 31, виданого громадянці Республіка Молдова, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо решт позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 322 Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі, - Порядок № 322).

Пунктом 1 Порядку № 322 передбачено, що посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Згідно з підпунктом 4 пункту 63 Порядку № 322, посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

Відповідно до пунктів 64-66 Порядку № 322 рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п`яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування. Копія рішення про скасування посвідки видається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства під розписку або надсилається такій особі і приймаючій стороні рекомендованим листом не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня його прийняття. Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення про скасування посвідки інформує про це ДМС та Адміністрацію Держприкордонслужби.

Згідно з підпунктом 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321 (далі - Порядок № 321) посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статті 12 Закону № 2491-ІІІ.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про необґрунтованість прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію, з метою ефективного захисту прав позивача, суд доходить висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог та визнання протиправним та скасування рішення Управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування посвідки на постійне проживання від 15.09.2023 року № 51012500080541.

Щодо позовних вимог - зобов`язати ГУДМС України в Одеській області поновити мені, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідку на постійне проживання в Україні, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 68 Порядку № 322 іноземець або особа без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про скасування посвідки, повинні здати посвідку, зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України в семиденний строк з дня отримання копії такого рішення (крім випадку, визначеного підпунктом 6 пункту 63 цього Порядку).

Іноземець або особа без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про скасування посвідки на підставі підпункту 3 пункту 63 цього Порядку, повинні здати посвідку, зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України протягом семи днів з дня звільнення від відбування покарання.

Згідно з п. 71 Порядку № 322, посвідка вилучається, визнається недійсною та знищується у разі: 4) скасування посвідки.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до протоколу про вилучення (тимчасове затримання) посвідки на постійне проживання від 21.11.2023 року, посвідку на постійне проживання на території України № НОМЕР_3 , видана 13.08.2019 року по 12.08.2029 року, орган 5303 на ім`я ОСОБА_2 вилучено і направлено до відділу прикордонного контролю штабу НОМЕР_6 прикордонного загону (а.с. 8).

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача ГУ ДМС в Одеській області, що поновити посвідку на постійне проживання неможливо.

Разом з цим, керуючись ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає, що ефективним способом захисту прав позивача буде зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області видати Гуцулюк Поліні нову посвідку на постійне місце проживання, з урахуванням висновків суду.

Тому, суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги належать задоволенню у визначений судом спосіб.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо позовні вимоги належать задоволенню.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, керуючись приписами ст. 139 КАС України судовий збір належить стягненню з відповідачів на користь позивача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 377794486, місце знаходження: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Ак. Гнатюка, 29) та Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, місце знаходження: 65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) за участю третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 20001792, місце знаходження: 01010, м. Київ, пров. Аскольдів, 3-А) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 12.08.2023 року № 31, виданого громадянці Республіка Молдова, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування посвідки на постійне проживання від 15.09.2023 року № 51012500080541.

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, місце знаходження: 65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44)видати ОСОБА_2 (ІПН 3765611720, місце реєстрації: м. Одеса, вул.. Транспортна, 2) нову посвідку на постійне місце проживання, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 377794486, місце знаходження: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Ак. Гнатюка, 29) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, місце знаходження: 65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано « 05» серпня 2024 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко