Рішення

від 05.08.2024 по справі 520/15449/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 серпня 2024 року справа № 520/15449/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григоров Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ШУГАР ТРЕЙД" (вул. Дружби Народів, буд. 243, кв. 114,м. Харків,61183, код ЄДРПОУ41460021) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, 5,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022, код ЄДРПОУ39816845) про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ЄВРО ШУГАР» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило :

скасувати постанову відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068740 від 21.05.2024 в сумі 34 000,00 грн., стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати: 2 422,40 грн. витрати зі сплати судового збору; 16 000,00 грн. витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката.

В обгрунтування заявленого позову зазначив, що вважає оскаржувану постанову незаконною та необгрунтованою.

Зокрема, позивач вказував, що отримав оскаржувану постанову про застосування до нього штрафних санкцій, зокрема, штрафу у розмірі 34000,00 грн., проте позивач не повідомлявся про розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, жодні автомобільні перевезення в зазначені в оскаржуваній постанові час та місце не здійснював, отже не причетний до порушення, за яке до нього було застосовано відповідальність. Таким чином, позивач наголошував, що не є автомобільним перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки, як він вважає, автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу.

З врахуванням викладених доводів позивач вважав, що не може нести відповідальність за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Ухвалою суду від 10.06.2024р. відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, за яким з позовними вимогами не погодився та просив у їх задоволенні відмовити.

При цьому він вказував, що оскаржувана постанова є цілком обгрунтованою та законною, її винесено на підставі даних габаритно-вагового контролю. Особу перевізника встановлено за даними товарно-транспортної накладної, яка вказує, що саме позивач є замовником перевезення вантажу. Стосовно повідомлення позивача про розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відповідач вказував, що здійснив повідомлення на наявну поштову адресу позивача, однак лист, який містив таке повідомлення отриманий не був, оскільки позивач не прибув для його отримання до відділення поштового зв`язку. Відтак справу було розглянуто без участі позивача.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з урахуванням викладеної правової позиції.

При цьому він вказував, що автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору із замовником про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону України № 2344-III «Про автомобільний транспорт), а не власник/користувач транспортного засобу, а перевезення вантажу є договірними відносинами, які можуть оформлятися не тільки товарно-транспортною накладною, а й відповідним договором.

Таким чином позивач висновував, що автомобільний перевізник у справах за позовами про оскарження штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі Закону № 2344-III не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть збігатися; зі змісту наведеної відповідачем ТТН, яка досліджувалася при проведенні перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт, ТОВ «ЄВРО ШУГАР ТРЕЙД» зазначено в графі «Замовник», а також в графі «Вантажоодержувач».

Представник позивача вказав, що між позивачем та ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД ЛТД» було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 02.01.2024р. та відповідно до змісту цього договору позивач є замовником, а не виконавцем транспортно-експедиторських послуг (одержувачем) послуг. Позивач не є ані власником, ані користувачем транспортного засобу, на якому здійснювалося перевезення - DAF, р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом WIELTON, р.н. НОМЕР_2 .

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі Порядок № 1567), на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях та направлення на перевірку № НР 003119 від 25.03.2024р., 25.03.2024р. співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях проводилась рейдова перевірка на а/д М-03 «Київ Харків - Довжанський», 471 км.

Відповідно до пункту 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 р. був зупинений транспортний засіб марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом WIELTON державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Водій вищевказаного транспортного засобу для проведення перевірки надав: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів, товарно-транспортну накладну № ПР-0000677 від 22.03.2024р.

Згідно копії вказаної товарно-транспортної накладної, наданої до суду відповідачем вбачається, що автомобільним перевізником є ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД ЛТД», вантажовідправником ПСП «Агрофірма «Світанок», вантажоодержувачем ТОВ «ЄВРО ШУГАР ТРЕЙД».

В ході перевірки зазначеного вище транспортного засобу було встановлено та підтверджено судовим розглядом, що він на праві приватної власності належить ОСОБА_2 . Керування транспортним засобом здійснювалось водієм ОСОБА_1 .

В ході перевірки було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу з використанням ваг «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь, 20ВА-Д заводський номер № 2053», згідно талону № 1 від 02.03.2024р. За наслідками зважування на вагах виявлено, зокрема, що навантаження на другу одиночну вісь транспортного засобу становить 14,04 т при нормативно допустимому 11,5 т.

На підставі пункту 6 Порядку № 422, у зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Відділу було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0055056 від 25.03.2024р. та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0052643 від 25.03.2024р.

Рух транспортного засобу з перевищенням вагових обмежень при перевезенні подільного вантажу, зафіксовано в акті № АР 035523 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.03.2024р.

Водій з актом був ознайомлений, копію отримав та підписав акт без заперечень.

В подальшому, повідомленням № 32570/38/24-24 від 16.04.2024р. про розгляд справи, направленим засобами поштового зв`язку рекомендованим листом ТОВ «Ларус Трейд Лтд» було викликано для розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт на 30.04.2024 р. з 9.00 до 12.00.

На адресу відповідача від ТОВ «Ларус Трейд Лтд» надійшли пояснення № 30/04 від 30.04.2024р., підписані особою, зазначеною як директор ТОВ «Ларус Трейд Лтд» ОСОБА_3 , за змістом яких повідомлялось, що відомості про ТОВ «Ларус Трейд Лтд» у графі «автомобільний перевізник» у відповідній товарно-транспортній накладній зазначені помилково, оскільки останній виступав лише експедитором та здійснював організацію перевезень на користь ТОВ «Євро Шугар Трейд». На підтвердження вказаного було надано договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 02.01.2024р. № 02/01/24, укладений між ТОВ «Євро Шугар Трейд» (замовник) та ТОВ «Ларус Трейд Лтд» (виконавець).

Договір підписано : від імені ТОВ «Євро Шугар Трейд» директором ОСОБА_3 , від імені ТОВ «Ларус Трейд Лтд» головним бухгалтером ОСОБА_4 .

Згідно Відповідей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №№ 720563 та 720575 від 02.08.2024р., отриманих судом в порядку збирання доказів відповідно до частини 4 ст. 77 КАС України, ОСОБА_3 є одночасно директором як ТОВ «Ларус Трейд Лтд» так і ТОВ «Євро Шугар Трейд». Відомості щодо інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені ТОВ «Ларус Трейд Лтд» та, зокрема, щодо наявності такого права у головного бухгалтера ТОВ «Ларус Трейд Лтд» ОСОБА_4 , відсутні.

Між тим, вказані пояснення було відповідачем взято до уваги та Повідомленням № 38759/38/24-24 від 03.05.2024р, направленим засобами поштового зв`язку рекомендованим листом № 0600916909915, позивача - ТОВ «Євро Шугар Трейд» було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 21.05.2024р. з 9.00 до 12.00.

Вказане повідомлення відповідачем направлялось на адресу ТОВ «Євро Шугар Трейд», яка відповідає відомостям, що містяться у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також зазначена в адміністративному позові в цій справі.

Відповідно, до даних трекінгу АТ «Укрпошта» повідомлення про розгляд справи було відправлено позивачу 07.05.2024р., 09.05.2024 відправлення не вручене під час доставки.

Таким чином справу про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт було розглянуто за відсутності представника позивача та на підставі розгляду зазначеного вище акту перевірки начальником відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті було прийнято Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068740 від 21.05.2024р., відповідно до якої з позивача стягнуто штраф у розмірі 34000 грн. за порушення п. 22.5 ПДР, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. (згідно акту проведення перевірки від 25.03.2024р. № АР 035523), відповідальність за яке передбачена абз. 16, ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Притягаючи позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт в даній справі відповідач виходив з того, що саме він має відповідати за наявне порушення, як особа, на замовлення якої здійснено перевезення вантажу.

Суд з такими доводами відповідача не погоджується та зауважує, що, розглядаючи справу в межах доводів позовних вимог, судом встановлено, що позивач фактично не заперечує проти наявності порушення законодавства про автомобільний транспорт, які було зафіксовано в акті перевірки № АР 035523 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.03.2024р. Жодних доводів про незаконність перевірки або невідповідність її висновків фактичним обставинам справи позовна заява не містить.

Доводи позовної заяви зведено до того, що позивач не є перевізником в розумінні законодавства про автомобільний транспорт.

Вирішуючи справу з урахуванням доводів позовної заяви та заперечень проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про автомобільний транспорт", цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 р. затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (в подальшому Положення № 103).

Відповідно до п. 1 Положення № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно із пп. 1 п. 4 Положення № 103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Відповідно до п. 8 Положення № 103 Укртрансбезпека, здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Підпунктами 2, 54, 58, 62 пункту 5 Положення № 103 встановлено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р. (в подальшому Порядок - № 1567).

Згідно із пп. 2-4 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, в тому числі шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 встановлений вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено наявність, визначених статтями 39, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 20-22 Порядку № 1567).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Статтею 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Згідно із ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз вищевказаної норми законодавства вказує, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте, зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Що стосується питання хто саме повинен нести відповідальність за виявлене порушення, з огляду на те, що спірним у цій справі є питання чи є позивач автомобільним перевізником у розумінні положеньЗакону № 2344-IIIта, відповідно особою, на яку покладається відповідальність за недотримання вимогстатті 48 цього Законув частині наявності при перевезенні вантажу документів, передбаченихІнструкцією № 385(протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу або індивідуальної контрольної книжки водія), суд враховує наступне.

Абзацом 1 частини першоїстатті 60 Закону № 2344-IIІвизначено, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт - є автомобільний перевізник.

В розумінні вимогстатті 1 Закону № 2344-IIIавтомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженихнаказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, перевізник - фізична або юридична особа-суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов`язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7до цих Правил.

Верховний Суд, аналізуючи у постанові від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21 законодавство, що врегульовує спірні правовідносини зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як зазначалося вище, водій повинен мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, одним із яких є товарно-транспортна накладна у якій, відповідно до Правил № 363 зазначається, зокрема відомості щодо перевізника та/або експедитора.

В даній справі судом встановлено, що під час перевірки транспортного засобу - водієм було надано уповноваженим особам контролюючого органу товарно-транспортну накладну № ПР-0000677 від 22.03.2024р., згідно якої автомобільним перевізником є ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД ЛТД», вантажовідправником ПСП «Агрофірма «Світанок», вантажоодержувачем ТОВ «ЄВРО ШУГАР ТРЕЙД».

Наданий відповідачу вже після закінчення перевірки договір № 02/01/24 про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.01.2024р. відомостей, визначених в товарно-транспортній накладній № ПР-0000677 від 22.03.2024р. не спростовує, оскільки його наявність не має обов`язковим наслідком неможливість здійснення ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД ЛТД» перевезень. Договору, який би чітко визначав хто саме виступав перевізником у спірних правовідносинах відповідач не надав, проте цілком логічно передбачати, що оскільки перевезення здійснювалось автомобільним транспортом, то особа перевізника має бути визначена документально.

Крім того, суд критично ставиться до вказаного вище договору № 02/01/24 про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.01.2024р., з урахуванням того, що його від імені ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД ЛТД» підписано особою, яка не мала права вчиняти від імені юридичної особи дії, в тому числі підписувати договори.

Таким чином, визначаючи у спірних правовідносинах особу, яка має нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідач дійшов невірного висновку про те, що цією особою є позивач. При цьому, згідно наявних матеріалів справи, останній не є а ні власником транспортного засобу, на якому здійснювалося перевезення вантажу, а ні перевізником.

Такі самі висновки у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом в Постанові від 14.12.2023р. у справі № 340/5660/22, де Суд наголосив на тому, щоу кожному конкретному випадку при визначенні суб`єкта, який має відповідати за порушення законодавства про автомобільний транспорт уповноважений контролюючий орган встановлює таку особу саме на підставі тих документів, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

З оглядуна викладене, притягнення позивача до відповідальності за порушення вимогст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт"не можна визнати обгрунтованим та законним.

Що стосується повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на порушення порядку якого наголошував позивач у позовній заяві, суд зазначає наступне.

Пунктом 20 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженогопостановою КМУ№1567 від 08.11.2006р.,встановлено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пунктом 25 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пунктів 26 та 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем булосформовано повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт; позивача поінформовано про необхідність прибути до відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях.

Як слідує з Списку згрупованих відправлень за Формою 103 від 07.05.2024р., а також квитанції поштового відділення Харків-22 від 07.05.2024р., зазначене вище повідомлення було направлено на адресу позивача: 61183, м. Харків. вул. Дружби Народів, 243, кв. 114. Така ж адреса визначена позивачем у позовній заяві в даній справі.

Як слідує з наявного в матеріалах справи роздрукування з сайту АТ "Укрпошта", відправлення з повідомленням про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт не було вручено під час доставки 09.05.2024р., вручення за довіреністю відбулось у відділенні зв`язку Харків 23.05.2024р.

З урахуванням наведеного слід зазначити, що відповідачем виконано обов`язок щодо завчасного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.Інших обов`язків з цього приводу наведений вище Порядок № 1567 на нього не покладає, адже в межах даних правовідносин законодавець передбачив лише повідомлення відповідної особи про час і місце розгляду справи про порушення, під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). Тобто, таке повідомлення має бути надіслано і вручене до дати розгляду справи.

З урахуванням наведених вище доказів відповідач діяв добросовісно та здійснив відправлення повідомленняпро розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 21.05.2024р., розраховуючи, що лист буде завчасно вручено позивачу, з урахуванням строків пересилання поштовихвідправлень у межах одного населеного пункту.

Оцінюючи доводи позивача стосовно невчасного отриманняповідомленняпро розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд зазначає, що з аналізу положеньпунктів 73, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270) вбачається, щоінформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв`язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв`язку; у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

Таким чином, не прибувши до відділення зв`язку без зайвих невиправданихзволікань для того щоб отримати відправлення відповідача та ознайомитися з його змістом вчасно, що надало б позивачу можливість взяти участь у розгляді питання накладення штрафу у сфері автомобільного транспорту, позивач діяв без належної обачності.

Крім того, суд враховує, що у постанові від 22.05.2020 р. у справі № 825/2328/16 Верховний Суд зазначив, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction - invalidact). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року у справі № 813/1790/18.

З урахуванням викладеного доводи позовної заяви про неналежне повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт не знайшли свого підтвердження.

Згідно ч. 1 та 2ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови, а тому позовні вимоги про визнання її протиправною та скасування є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню.

З врахуванням вимог п.2 ч. 1 ст.245 КАС України та враховуючи ч. 2 ст. 9 КАС України, суд знаходить підстави для виходу за межі заявлених позовних вимог та необхідність визнання протиправною оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного та керуючись статтями2,6-11,139,242246,295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ШУГАР ТРЕЙД" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №068740 від 21.05.2024р., винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті в сумі 34 000,00 грн.;

- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ШУГАР ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 41460021) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Григоров