Постанова

від 07.11.2024 по справі 520/15449/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 р. Справа № 520/15449/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., м. Харків, повний текст складено 05.08.24 року по справі № 520/15449/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ШУГАР ТРЕЙД"

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ШУГАР» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило:

- скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068740 від 21.05.2024 в сумі 34 000,00 грн.,

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати: 2422,40 грн. витрати зі сплати судового збору; 16000,00 грн. витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року у справі № 520/15449/24 позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №068740 від 21.05.2024р., винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті в сумі 34 000,00 грн.

Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ШУГАР ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 41460021) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Відповідач, Державна служба України з безпеки на транспорті, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що Харківським окружним адміністративним судом під час винесення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, не повністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року у справі № 520/15449/24, скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник апеляційної скарги посилається на те, що товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ШУГАР ТРЕЙД» допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт, абзац 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відтоків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу. Матеріалами справи підтверджено, що водієм при рейдовій перевірці надано товарно-транспортну накладну № ПР-0000677 від 22.03.2024, у графі «автомобільний перевізник» якої зазначено «ТОВ «Ларус Трейд Лтд» (40080668)». Проте на адресу Відповідача надійшли пояснення № 30/04 від 30.04.2024 від ТОВ «Ларус Трейд Лтд», за підписом керівника - Бєлєнькова С.В., за змістом яких повідомлялось, що відомості про ТОВ «Ларус Трейд Лтд» у графі «автомобільний перевізник» зазначені помилково, оскільки останній виступав лише експедитором та здійснював організацію перевезень на користь ТОВ «Євро Шугар Трейд». На підтвердження вказаного надано договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 02.01.2024. Перевезення вантажу є договірними відносинами, які можуть оформлятися не тільки товарно-транспортною накладною, а й відповідним договором. А відтак саме Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ШУГАР ТРЕЙД» є суб`єктом відповідальності за встановлене правопорушення. Крім того, відповідачем було вказано, що позивач заздалегідь був повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

12.09.2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який містив кваліфікований електронний підпис, в якому, посилаючись на те, що всупереч висновкам викладеним в наведених постановах Верховного Суду, а також нормам ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, чому відповідач визначив перевізником саме позивача та притягнув його до відповідальності оскаржуваною постановою.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі Порядок № 1567), на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях та направлення на перевірку № НР 003119 від 25.03.2024р., співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях проводилась рейдова перевірка на а/д М-03 «Київ Харків - Довжанський», 471 км.

Відповідно до пункту 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 р. був зупинений транспортний засіб марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 зі спеціалізованим напівпричепом WIELTON державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Водій вищевказаного транспортного засобу для проведення перевірки надав: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів, товарно-транспортну накладну № ПР-0000677 від 22.03.2024р.

Згідно копії вказаної товарно-транспортної накладної, наданої до суду відповідачем, встановлено, що автомобільним перевізником є ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД ЛТД», вантажовідправником ПСП «Агрофірма «Світанок», вантажоодержувачем ТОВ «ЄВРО ШУГАР ТРЕЙД».

В ході перевірки зазначеного вище транспортного засобу було встановлено та підтверджено судовим розглядом, що він на праві приватної власності належить ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ). Керування транспортним засобом здійснювалось ОСОБА_1 .

В ході перевірки було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу з використанням ваг «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь, 20ВА-Д заводський номер № 2053», згідно талону № 1 від 02.03.2024р. За наслідками зважування на вагах виявлено, зокрема, що навантаження на другу одиночну вісь транспортного засобу становить 14,04 т при нормативно допустимому 11,5 т.

На підставі пункту 6 Порядку № 422, у зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Відділу було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0055056 від 25.03.2024р. та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0052643 від 25.03.2024р.

Рух транспортного засобу з перевищенням вагових обмежень при перевезенні подільного вантажу зафіксовано в акті № АР 035523 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.03.2024р.

Водій з актом був ознайомлений, копію отримав та підписав акт без заперечень.

В подальшому, повідомленням № 32570/38/24-24 від 16.04.2024р. про розгляд справи, направленим засобами поштового зв`язку рекомендованим листом ТОВ «Ларус Трейд Лтд» було викликано для розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт на 30.04.2024 р. з 9.00 до 12.00.

На адресу відповідача від ТОВ «Ларус Трейд Лтд» надійшли пояснення № 30/04 від 30.04.2024р., підписані особою, зазначеною як директор ТОВ «Ларус Трейд Лтд» С.В. Бєлєньков, за змістом яких повідомлялось, що відомості про ТОВ «Ларус Трейд Лтд» у графі «автомобільний перевізник» у відповідній товарно-транспортній накладній зазначені помилково, оскільки останній виступав лише експедитором та здійснював організацію перевезень на користь ТОВ «Євро Шугар Трейд». На підтвердження вказаного було надано договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 02.01.2024р. № 02/01/24, укладений між ТОВ «Євро Шугар Трейд» (замовник) та ТОВ «Ларус Трейд Лтд» (виконавець).

Договір підписано : від імені ТОВ «Євро Шугар Трейд» директором С.В. Бєлєньков, від імені ТОВ «Ларус Трейд Лтд» головним бухгалтером Л.А. Макушенко.

Згідно Відповідей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №№ 720563 та 720575 від 02.08.2024р., отриманих судом в порядку збирання доказів відповідно до частини 4 ст. 77 КАС України, С.В. Бєлєньков є одночасно директором як ТОВ «Ларус Трейд Лтд» так і ТОВ «Євро Шугар Трейд». Відомості щодо інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені ТОВ «Ларус Трейд Лтд» та, зокрема, щодо наявності такого права у головного бухгалтера ТОВ «Ларус Трейд Лтд» Л.А. Макушенко відсутні.

Між тим, вказані пояснення було відповідачем взято до уваги та Повідомленням № 38759/38/24-24 від 03.05.2024р, направленим засобами поштового зв`язку рекомендованим листом № 0600916909915, позивача - ТОВ «Євро Шугар Трейд» було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 21.05.2024р. з 9.00 до 12.00.

Вказане повідомлення відповідачем направлялось на адресу ТОВ «Євро Шугар Трейд», яка відповідає відомостям, що містяться у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також зазначена в адміністративному позові в цій справі.

Відповідно, до даних трекінгу АТ «Укрпошта» повідомлення про розгляд справи було відправлено позивачу 07.05.2024р., 09.05.2024 відправлення не вручене під час доставки.

Таким чином справу про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт було розглянуто за відсутності представника позивача та на підставі розгляду зазначеного вище акту перевірки начальником відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті було прийнято Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068740 від 21.05.2024р., відповідно до якої з позивача стягнуто штраф у розмірі 34000 грн. за порушення п. 22.5 ПДР, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. (згідно акту проведення перевірки від 25.03.2024р. № АР 035523), відповідальність за яке передбачена абз. 16, ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Притягаючи позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт в даній справі відповідач виходив з того, що саме він має відповідати за наявне порушення, як особа, на замовлення якої здійснено перевезення вантажу.

ТОВ «ЄВРО ШУГАР ТРЕЙД» не погодившись з тим, що є причетним до порушення, вказаного в постанові, звернулось до суду з позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №068740 від 21.05.2024 р., винесена начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті в сумі 34000,00 грн, є протиправною та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт».

За приписами частини 4 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 6,7 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, серед іншого віднесено здійснення: державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контролю за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України; габаритно-вагового контролю транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 р. затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Відповідно до п.1 Положення №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до пп.15 п.5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р. (в подальшому Порядок - № 1567).

Згідно із пп. 2-4 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до частини 11 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 встановлений вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено наявність, визначених статтями 39, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

У відповідності до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт"автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.

Відповідно до п. 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Згідно з п. 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 наведене визначення поняття документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 наведене визначення поняття великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Колегією суддів було встановлено, що 25.03.2025 о 15:20 годині на автомобільній дорозі М - 03 «Київ - Харків - Довжанський» 471 км. був зупинений транспортний засіб марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом WIELTON державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В ході перевірки було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу. За наслідками зважування на вагах виявлено, зокрема, що навантаження на другу одиночну вісь транспортного засобу становить 14,04 т при нормативно допустимому 11,5 т. Так у зв`язку з виявленим порушенням було складено акт № АР 035523 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.03.2024р.

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Тобто, як зазначено в абзаці 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», суб`єктом відповідальності за встановлене правопорушення є саме автомобільний перевізник.

Таким чином, спірним питанням в межах даної справи є встановлення факту чи є позивач - ТОВ «ЄВРО ШУГАР ТРЕЙД» перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Згідно із Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, під терміном «перевізник» слід розуміти фізичну або юридичну особу - суб`єкта господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Відповідно до статті першої Закону України № 1955-IV від 01.07.2004 «Про транспортно-експедиторську діяльність»: перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Колегія суддів, вважає, що відповідач дійшов неправильного висновку про те, що позивач у спірних правовідносинах є особою, яка має нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Верховний Суд, аналізуючи у постанові від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21 законодавство, що врегульовує спірні правовідносини, зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як відзначалося вище, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Як зазначалося вище, водій повинен мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, одним із яких є товарно-транспортна накладна у якій, відповідно до Правил № 363 зазначається, зокрема відомості щодо перевізника та/або експедитора.

Зі змісту ТТН № ПР-0000677 від 22.03.2024р. вбачається, що ТОВ «ЄВРО ШУГАР ТРЕЙД» зазначено в графі «Замовник», а також в графі «Вантажоодержувач». В свою чергу згідно ТТН автомобільним перевізником є саме ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД ЛТД».

Відповідно до висновків, викладених в постанові КАС ВС від 23.08.2023 по справі № 600/1407/22-а (провадження № К/990/34398/22).

Так, абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, визначено, що суб?єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - є автомобільний перевізник.

Визначення автомобільного перевізника міститься у статті 1 Закону № 2344-III та означає фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

При цьому автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III.

Водночас надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом 17 частини першоїстатті 60Закону № 2344-III. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть збігатись

Колегією суддів було встановлено, що дійсно між ТОВ «ЄВРО ШУГАР ТРЕЙД» та ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД ЛТД» було укладено Договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 02/01/24 від 02.01.2024. проте вказаний договір не спростовує відомостей, визначених в товарно-транспортній накладній № ПР-0000677 від 22.03.2024р. оскільки його наявність не має обов`язковим наслідком неможливість здійснення ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД ЛТД» перевезень. До того ж, відповідно до п.1.2. Виконавець в інтересах Замовника виконує пов`язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції (ТЕО): розроблення маршруту перевезення; пошук Перевізника; організація забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов`язані з перевезенням. Також, відповідно до змісту даного Договору ТОВ «ЄВРО ШУГАР ТРЕЙД» є саме Замовником, а не Виконавцем транспортно - експепедиторських послуг.

Тому, визначаючи у спірних правовідносинах особу, яка має нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідач дійшов необґрунтованого висновку про те, що цією особою є позивач, оскільки зміст документів, що містяться у матеріалах справи, дає підстави для висновку, що позивач не є а ні власником транспортного засобу, на якому здійснювалося перевезення вантажу, а ні перевізником.

Такі самі висновки у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом в Постанові від 14.12.2023р. у справі № 340/5660/22, де суд наголосив на тому, що у кожному конкретному випадку при визначенні суб`єкта, який має відповідати за порушення законодавства про автомобільний транспорт, уповноважений контролюючий орган встановлює таку особу саме на підставі тих документів, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, притягнення позивача до відповідальності не можна визнати обгрунтованим та законним.

Що стосується повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, колегія суддів зазначає наступне.

За правилами пунктів 25, 26 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а вказав про те, що повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим органом справи, яка її стосується.

Разом з тим, у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку №1567).

Колегією суддів встановлено, відповідачем було сформовано повідомлення №38759/38/24-24 від 03.05.2024 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт , яким викликано позивача для розгляду справи на 21.05.2024 з 9.00 до 12.00.

Як слідує з Списку згрупованих відправлень за Формою 103 від 07.05.2024р., а також квитанції поштового відділення Харків-22 від 07.05.2024 р., зазначене вище повідомлення було направлено на адресу позивача: 61183, м. Харків. вул. Дружби Народів, 243, кв. 114. Така ж адреса визначена позивачем у позовній заяві в даній справі.

Як слідує з наявного в матеріалах справи роздрукування з сайту АТ "Укрпошта", відправлення з повідомленням про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт не було вручено під час доставки 09.05.2024р., вручення за довіреністю відбулось у відділенні зв`язку Харків 23.05.2024р.

Тобто, позивач був повідомлений заздалегідь відповідачем про час та місце розгляду зазначеного акту, проте позивач не прибув до відділення без зайвих зволікань для отримання відправлення відповідача та ознайомлення з його змістом. Додатково колегія суддів відзначає, що відповідач не може відповідати за безпосереднє доставлення кореспонденції позивачу, оскільки ці функції виконує підприємство пошти, а також не може нести відповідальність, в тому числі у випадку неотримання поштової кореспонденції саме з вини позивача, неотримання даної кореспонденції знаходиться саме у сфері відповідальності позивача, яку відповідач не може гарантувати.

Крім того, Порядок №1567 не містить конкретних вимог щодо строку повідомлення позивача про початок розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а чітко окреслює характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників діяти сумлінно. Це виявляється в добросовісному ставленні до наявних прав і їх реалізації таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання обов`язків, установлених законом.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.02.2020 року по справі №820/4624/17, в якій наведені обставини надіслання аналогічного повідомлення на адресу позивача, яке надійшло на відділення зв`язку, проте не було вручено під час доставки.

Колегія суддів з урахуванням наведених вище доказів вважає, що відповідач виконав установлений вимогами чинного законодавства обов`язок щодо повідомлення позивача про розгляд справи про порушення. Інших обов`язків з цього приводу наведений вище Порядок № 1567 на нього не покладає, адже в межах даних правовідносин законодавець передбачив лише повідомлення відповідної особи про час і місце розгляду справи про порушення, під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). Суд вважає, що відповідачем не порушено процедури розгляду справи позивача про порушення ним вимог законодавства про автомобільний транспорт та винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченої, зокрема, положеннями Порядку №1567, оскільки повідомлення було надіслано вчасно та до дати розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак не довів правомірності прийнятого у спірних правовідносинах рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року у справі № 520/15449/24 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 по справі № 520/15449/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський