Рішення

від 05.08.2024 по справі 560/7789/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/7789/24

РІШЕННЯ

іменем України

05 серпня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" звернулося в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UА400000/2024/000062/2 від 15.03.2024;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА400040/2024/000170 від 15.03.2024.

Ухвалою суду від 28 травня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновок відповідача про те, що у поданих до митного оформлення документах заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, є необгрунтованим, а рішення про коригування митної вартості товарів № UА400000/2024/000062/2 від 15.03.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА400040/2024/000170 від 15.03.2024 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що під час митного оформлення митної декларації від 13.03.2024 №24UA400040007590U2 посадовою особою Митниці було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA400000/2024/000008/2 від 17.01.2024 року, оскільки надані декларантом документи не спростовували виявлені митним органом розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Тому, Митницею оформлено картку відмови в митному оформлені товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2027/000030 від 17.01.2024 року, в якій роз`яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення.

Відповідач у відзиві також заявив клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає та враховує наступне.

Частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності та характер спірних правовідносин і предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів. Просив задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказав, що позивачем у відповіді на відзив не спростовано жодних доводів та аргументів Хмельницької митниці, викладених у відзиві на позовну заяву, щодо фактичних обставин прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" (ЄДРПОУ 35860885) здійснює діяльність з оптової торгівлі швейними машинами.

06.12.2023 між ТОВ "Спарк-Швейне Обладнання" (покупець) та компанією "Jack Technology Co.,LTD." (продавець) укладено контракт-імпорт №SV16-2023, згідно якого продавець зобов`язується поставити покупцю за його заявками-замовленнями, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця, товар згідно з інвойсами на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною цього Контракту (пункт 1.1. Контракту).

Вартість товару визначається в доларах США та вказується у інвойсах для кожної поставки (пункт 2.1. Контракту).

Загальна вартість товару, який буде поставлено за цим Контрактом, становить 97734,00 доларів США (пункт 2.3. Контракту).

Поставка здійснюється на умовах CPT Baranowo (Інкотермс 2010), якщо інше не вказано в інвойсі (пункт 3.2. Контракту).

На виконання Контракту здійснено поставку Товару, а саме: автоматичні промислові швейні машини "BRUCE" різної комплектації в асортименті, нові з запасними частинами та комплектуючими. Загальна вартість товару складає 97734,00 доларів США.

Доставка товару від м. Бараново (Польща) до митного кордону України здійснювалась позивачем за власний рахунок згідно Договору надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполучені №01М/05-03-2024 від 05.03.2024 укладеним з ТОВ "Аккорд Платінум".

15.03.2024 з метою митного оформлення імпортованого товару декларантом ТОВ "Спарк-Швейне Обладнання" складено та подано до Хмельницької митниці електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA400040007590U2.

Митна вартість товару визначена за ціною Контракту (основним методом) в розмірі 3872539,22 грн. (графа 12 МД 24UА400040007590U2). До складових митної вартості включено ціну товару 3762016,22 грн. (97734,00 доларів США х 38,4924 грн./1 долар США), також, відповідно до вимог МК України до митної вартості товару також включено вартість послуг з транспортування товару, які здійснюються до митної території України в розмірі 110523,00 грн.

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість до митної декларації типу ІМ40ДЕ №24UA400040007590U2 додано (графа 44 Декларації):

- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 04.01.2024 р.;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Invoice) №JKYYJ24016 від 04.01.2024 р.;

- Автомобільна накладна (CMR) А 56607 від 06.03.2024 р;

- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №ССРІТ3442400250301 від 11.01.2023 р.;

- Платіжна інструкція № 2 від 15.02.2024

- Рахунок-фактура (автотранспортні послуги) №770 від 07.03.2024 р.;

- Контракт-імпорт №SV16-2023 від 06.12.2023 р.;

- Договір надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполученні №01М/05-03-2024 від 05.03.2024 р.;

- Митна декларація країни відправлення 310120240519905699.

15.03.24 відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА400040/2024/000170 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UА400000/2024/000062/2 в сторону збільшення за резервним методом.

В рішенні про коригування митної вартості товарів № UА400000/2024/000062/2 від 15.03.2024 щодо наданих позивачем документів зазначено, що значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів, зокрема: заявлена митна вартість товару № 1 - 5,91 дол. США/кг, не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів раніше з урахуванням торгівельної марки - 6,2053 дол. США/кг, товару № 2 - 4,67 дол. США/кг не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби - 6,22 дол. США/кг; зазначені в копії декларації країни відправлення умови поставки СРТ суперечать коду умов поставки - 2, якому відповідають умови поставки - CIF; проформа не містить відміток покупця, як передбачено це формою документа; переклад проформи не містить повної інформації, яку зазначено в оригіналі документа; умови оплати зазначені у поданих до митного оформлення контракті, інвойсі та проформі не відповідають фактично здійсненим умовам оплати; до митного оформлення не надано передбачені зовнішньоекономічним контрактом коносамент та передбачену договором і рахунком на перевезення заявку; подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки; витрат на страхування цих товарів; вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, як складових митної вартості оцінюваних товарів.

Отже, у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що подані до митного

оформлення документи, які подавались до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо "дійсної вартості" товару. Таким чином, документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів.

Вважаючи оскаржувані рішення митного органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Частиною другою статті 2 Митного кодексу України встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Приписами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до положень частин першої, другої, третьої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та / або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд враховує, що позивач надав усі документи, наведені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.

Крім того, відповідач як обставину прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів визначив те, що документи подані згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач стверджує що вартість товару №1 заявлена на рівні 5.91 дол.США/кг, а мінімальний рівень таких товарів складає 6,2053 дол.США/кг, товару №2 - 4,67 дол.США/кг, а мінімальний рівень таких товарів складає 6,22 дол.США/кг. Відомості про мінімальні рівні цін на товари встановлені з інформації яка міститься у ЄАІС ДПС.

Верховний Суд у своїх правових висновках зазначав, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. (Постанови від 25.02.2020 справа №260/718/19, від 27.04.2020 справа №140/804/19).

Отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять (Постанова від 30.04.2020 по справі №820/231/16).

Стосовно висновку відповідача, що зазначені в копії декларації країни відправлення умови поставки СРТ суперечать коду умов поставки - 2, якому відповідають умови поставки - CIF, суд зазначає наступне.

Митна декларація країни відправлення складається продавцем за законодавством країни знаходження продавця. Позивач позбавлений можливості впливати на складання такої декларації і узгоджувати відомості вказані в ній.

Інвойс №JKYYJ24016 від 04.01.2024 р. містить дані, що задекларована ціна 97734,00 доларів США узгоджена сторонами для умов CPT Baranowo.

Контракт-імпорт №SV16-2023 від 06.12.2023 у п. 3.2. Договору визначає умови поставки CPT Baranowo.

Рахунок-фактура (автотранспортні послуги) №770 від 07.03.2024 р. містить інформацію про маршрут перевезення Бараново-Чоп.

Вказані документи дають можливість встановити, що поставка здійснюється на умовах CPT Baranowo. Доставка вантажу до міста Бараново здійснюється за рахунок продавця. Подальше транспортування з міста Бараново до державного кордону України здійснювалось позивачем за власний рахунок.

Наведене вище, свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.

Щодо висновку відповідача про те, що проформа не містить відміток покупця, як передбачено це формою документа, а переклад проформи не містить повної інформації, яку зазначено в оригіналі документа суд зазначає наступне.

З матеріалів справи суд встановив, що до митного оформлення не подавався такий документ, як рахунок - проформа. В графі 44 МД 24UА400040007590U2 від 13.03.2024 зазначено перелік поданих документів до митного оформлення, де відсутній такий документ як рахунок-проформа. Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА400040/2024/000170 від 15.03.2024 також не містить в переліку документів рахунку проформи. Отже висновок відповідача стосовно недоліків проформи є необгрунтованим, так як такий документ не подавався та не досліджувався митним органом.

Також щодо розбіжності в частині умов оплати які зазначені у поданих до митного оформлення контракті, інвойсі та проформі та фактично здійсненим умовам оплати, суд зазначає наступне.

Верховний суд у постанові від 29 липня 2020 року у справі № 420/1709/19 висловив наступну позицію: "У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може мати місце у випадку, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар та послуг із страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості."

В свою чергу, відповідач при проведенні консультації під час митного оформлення товарів, не навів конкретних причин, які викликають обгрунтовані сумніви при встановленні числових значень митної вартості та не зазначив переліку документів, які потрібні для усунення таких розбіжностей. Тому позивачем було зазначено, що поданий перелік документів при митному оформленні дозволяє встановити всі числові значення митної вартості та не містить розбіжностей в числових значеннях митної вартості.

Щодо висновку відповідача про те, до митного оформлення не надано передбачені зовнішньоекономічним контрактом коносамент та передбачену договором і рахунком на перевезення заявку суд зазначає наступне.

Частина 2 ст. 53 МК України містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товару.

Частиною 3 ст. 53 МК України, визначено перелік додаткових документів, які надаються у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Перелічені документи: коносамент, заявка на перевезення не є основними документами, що підтверджують митну вартість товарів. Згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь - які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Для підтвердження вартості транспортування Товару, яка не включена в ціну товару, було надано Міжнародна автомобільна накладна (CMR) А 56607 від 06.03.2024 р; Рахунок-фактура (автотранспортні послуги) №770 від 07.03.2024 р.; Договір надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполученні №01М/05-03-2024 від 05.03.2024 р.

Враховуючи встановлене, суд вважає твердження відповідача про те, що до митного оформлення не подано коносамент та передбачену договором і рахунком на перевезення заявку, безпідставним.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, згідно з частиною першою статті 57 Митного кодексу України, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Разом із тим, відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як уже було зазначено, для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У свою чергу відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.

Крім того, посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд також вказує на висновок Верховного Суду, який відповідає сталій практиці, викладений у постановах від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16, відповідно до якого інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Враховуючи викладене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

За нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В поданій позовній заяві представник позивача зазначив, що докази про розмір витрат на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи будуть подані до суду протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, враховуючи подану заяву, питання розподілу витрат на правову допомогу будуть вирішені на підставі додаткових доказів (договорів, рахунків тощо), у випадку їх надання у встановлений законодавством строк до суду.

Сплачений судовий збір підлягає стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UА400000/2024/000062/2 від 15.03.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці № UА400040/2024/000170 від 15.03.2024.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" судовий збір в розмірі 5136 (п`ять тисяч сто тридцять шість) грн 85 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" (вул. Малевича Казимира, 86Г, оф. 1, м. Київ, 03150 , код ЄДРПОУ - 35860885) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , ідентифікаційний номер - 43997560)

Головуючий суддя П.І. Салюк