Рішення

від 05.08.2024 по справі 560/7932/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/7932/24

РІШЕННЯ

іменем України

05 серпня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області , Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправними, скасування висновку та наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування № 7712/121/124/-2024 від 18.04.2024 року, затвердженого т.в.о. начальника Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області полковником поліції ОСОБА_2 щодо порушення службової дисципліни начальником сектору взаємодії з громадами відділу превенції Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_3 № 536 від 13.05.2024 року щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на начальника сектору взаємодії з громадами відділу превенції Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами висновку службового розслідування № 7712/121/124/-2024, позивача було визнано винним у вчиненні дисциплінарного проступку, що проявляється у відсутності контролю за перебуванням підлеглого працівника на службі, не проведенні профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню правопорушень з підлеглим, що призвело до порушення ним службової дисципліни. Відповідно до пункту 2 наказу начальника Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області № 536 від 13.05.2024 "Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області за допущені порушення службової дисципліни" до начальника сектору взаємодії з громадами відділу превенції РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

Вказаний висновок та наказ в частині п. 2 позивач вважає незаконним і необґрунтованим. Вказує, що не мав змоги належно контролювати за перебуванням підлеглого ОСОБА_4 на службі, оскільки він був відсторонений від посади ухвалою Ізяславського районного суду від 14.03.2024 року з обранням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, а відповідного наказу, який би визначав йому місце несення служби та зобов`язував його перебувати в приміщенні Шепетівського РУП від 15.03.2024 року по 26.03.2024 року не було.

Ухвалою суду від 30 травня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та залучено до участі у справі співвідповідача - Шепетівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області подало відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що ГУНП в Хмельницькій області не видавало оскаржуваний висновок та наказ та як наслідок не повинно відповідати за дії іншого суб`єкта владних повноважень. Окрім того, аналізуючи матеріали службового розслідування, надані Шепетівським РУП ГУНП в Хмельницькій області, дійшло до висновку, що застосування до позивача заходів дисциплінарного впливу відбулось правомірно, з дотриманням положень Дисциплінарного статуту органів Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, а тому як наслідок позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними.

Шепетівським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області надано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 15.05.2024 тимчасово виконуючий обов`язки начальника ГУНП в Хмельницькій області полковник поліції ОСОБА_5 визначив, на підставі ч. З ст. 4, ч. 8 ст. 17 Статуту, шляхом видання усного наказу начальнику Шепетівського РУП ГУНП ОСОБА_3 , що відсторонений від виконання службових обов`язків (посади) капітан поліції ОСОБА_4 у робочий час, а саме, з 09 год 00 хв до 18 год 15 хв згідно внутрішньою трудового розпорядку зобов`язаний перебувати в Шепетівському районному управлінні поліції. Тому позивач являючись безпосереднім керівником, неодноразово відстороненого від службових обов`язків поліцейського, в порушення пунктів 7, 8 частини 1 ст. 4 Статуту, якими передбачено, обов`язок керівника контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, а у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником, не проконтролював перебування свого підлеглого на службі, будь яких заходів впливу, як керівник не вжив та вищестоящому керівництву Шепетівського районного управління поліції не доповів сприяючи таким чином своєю бездіяльністю вчиненню порушення службової дисципліни підлеглим поліцейським.

Позивач надав до суду відповідь на відзив в якому просить задвольнити позовні вимоги про визнання протиправним, скасування висновку та наказу в повному обсязі. Вказує, що твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо невиконання позивачем усного наказу та порушенні службової дисципліни не відповідають дійсності, а твердження про доведення до його відома усного наказу т.в.о. начальника ГУНП в Хмельницькій області Чайковського А.Е. про визначення ОСОБА_4 місця несення служби є неправдивим та нічим не підтверджується.

Головним управлінням Національної поліції України в Хмельницькій області подано заперечення на відповідь на відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУНП в Хмельницькій області про визнання протиправними, скасування висновку та наказу.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив.

Ізяславським районним судом в межах справи № 675/595/23 винесено ухвалу від 14.03.2024, якою ОСОБА_4 капітану поліції поліцейському офіцеру громади СВГ ВП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати, в період з 23.00 години до 06.00 години строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 14 березня 2024 року по 12 травня 2024 року включно своє місце проживання, а саме будинок АДРЕСА_1 .

Ізяславським районним судом в межах даної справи № 675/595/23 від 14.03.2024 також винесено ухвалу, якою ОСОБА_4 , відсторонено від займаної посади офіцера громади СВГ ВП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області строком на два місяці по 12 травня 2024 року включно.

20.03.2024 до начальника Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_3 звернувся з рапортом заступник начальника Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області полковник поліції ОСОБА_6 , яким доповів, що 20.03.2024 без поважних причин на службі був відсутній поліцейський офіцер громади СВГ ВП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_4 .

За результатами розгляду вказаного рапорту полковника поліції ОСОБА_6 , начальником Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області полковником поліції ОСОБА_3 було прийнято рішення про необхідність призначення та проведення службового розслідування.

Так, за фактом безпідставної відсутності, в період з 18.03.2024 по 20.03.2024, на службі капітана поліції ОСОБА_4 наказом начальника Шепетівського РУП ГУНП від 20.03.2024 № 362 призначено службове розслідування, проведення якого доручено дисциплінарній комісії в складі заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_7 (голова комісії), начальника відділу превенції Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_8 (член комісії), інспектора сектору кадрового забезпечення Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , (член комісії), т.в.о. заступника начальника управління-начальника відділу підтримки УГІ ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_10 (член комісії).

За результатами проведеного службового розслідування комісією складено висновок службового розслідування №7772/121/124/-2024 від 18.04.2024, в пункті 2 резолютивної частини якого зазначено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, уважати такими, що підтвердилися.

Пунктом 4 резолютивної частини даного висновку запропоновано: "За скоєння дисциплінарного проступку, який полягає у порушенні вимог п. 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 2337-VIII, що виразилося відсутності контролю за перебуванням підлеглого працівника на службі, непроведенні профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню правопорушень з підлеглим, що призвело до порушення ним службової дисципліни пропонується застосувати до начальника сектору взаємодії з громадами відділу превенції РУП ГУНП в Хмельницькій капітана поліції ОСОБА_1 (0065822), дисциплінарне стягнення у виді догани".

Наказом начальника Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області № 536 від 13.05.2024 "Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області за допущені порушення службової дисципліни" до начальника сектору взаємодії з громадами відділу превенції РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 (0065822) застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача в зазначеній частині, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби у Національній поліції України визначено Законом України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 №580-УІІІ.

Згідно із ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджено Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII.

Згідно вимог ч. 1, 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки, вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом, а поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Згідно із ст. 12 Дисциплінарного статуту НПУ, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту НПУ, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3, 4, 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту НПУ, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Дисциплінарного статуту НПУ проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Згідно ч. 4 ст. 15 Дисциплінарного статуту НПУ, забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.

Частиною 7 ст. 15 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту НПУ службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту НПУ, у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 18 Дисциплінарного статуту НПУ, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Згідно з ч. ч 3, 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з чч.1, 2 ст.21 Дисциплінарного статуту НПУ дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Дисциплінарного Статуту НПУ, дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - «Порядок №893»).

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Згідно з пунктом 4 розділу VI Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються, зокрема: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку (пункт 5 розділу VI Інструкції).

Предметом спору в цій справі є правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани за пунктом 2 частини третьої статті 13 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".

Із аналізу наведених вище норм слідує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання службової дисципліни. Обставини щодо вчинення особою дисциплінарного проступку, встановлюються у ході службового розслідування щодо особи порушника, призначеного начальником за фактом вчинення проступку.

У свою чергу, висновок службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставин, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Такі обставини повинні бути встановлені членами дисциплінарної комісії під час проведення службового розслідування на підставі зібраних ними матеріалів та пояснень осіб, яким відомі обставини щодо яких здійснюється службове розслідування.

Разом з тим, щодо позовних вимог в частині оскарження висновку службового розслідування від 18.04.2024р., суд зазначає, що такі не підлягають задоволенню, оскільки висновок службового розслідування не є актом індивідуальної дії в розумінні КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Висновок службового розслідування документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою акт службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.

Акти службового розслідування не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, акт за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації. Водночас обов`язковою ознакою рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.11.2019 у справі № 808/965/17, від 10.02.2021 у справі № 640/9600/20, від 28.04.2022 у справі №240/10485/19.

Належним способом захисту у спірних правовідносинах є саме оскарження наказів, прийнятих на реалізацію висновку службового розслідування, чим і скористався позивач.

Оцінюючи спірний наказ начальника Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області № 536 від 13.05.2024 "Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області за допущені порушення службової дисципліни", в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, суд виходить з наступного.

Статтею 17 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" передбачено, що відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.

Згідно ч. 8 ст. 70 ЗУ "Про Національну поліцію" на період відсторонення від виконання службових обов`язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак і табельна вогнепальна зброя. Службове посвідчення та спеціальний нагрудний знак поліцейського, відстороненого від виконання службових обов`язків (посади), зберігаються в його безпосереднього керівника. Табельна вогнепальна зброя поліцейського, відстороненого від виконання службових обов`язків (посади), зберігається в черговій частині органу (закладу, установи), де проходить службу поліцейський.

В ч. 8 ст. 17 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" зазначено, що під час відсторонення від виконання службових обов`язків (посади) поліцейський зобов`язаний перебувати на робочому місці, визначеному керівником, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського.

Підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало те, що він не проконтролював перебування свого підлеглого ОСОБА_4 на службі та більше того, володіючи інформацією, що останній перебував в період з 18.03.2024 по 20.03.2024 за місцем свого проживання та до Шепетівського РУП не з`являвся, будь яких заходів впливу, як керівник, не вжив та вищестоящому керівництву Шепетівського районного управління поліції не доповів.

Суд встановив, що ухвалою Ізяславського районного суду від 14.03.2024 в межах справи № 675/595/23 ОСОБА_4 , відсторонено від займаної посади офіцера громади СВГ ВП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області строком на два місяці по 12 травня 2024 року включно.

Наказом ГУНП в Хмельницькій області від 15.03.2024 № 90 о/с відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України "Про Національну поліцію", на підставі ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14.03.2024 прийнятої у справі " 675/595/23, капітана поліції ОСОБА_4 , поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Шепетівського районного управління ГУНП відсторонено від посади строком на два місяці, по 12 травня включно.

В період з 18.03.2024 по 20.03.2024 ОСОБА_4 на службі не перебував, що підтверджується актами про відсутність на службі №5636/121/124-2024, №5637/121/124-2024, №5638/121/124-2024 від 20.03.2024.

Наказом ГУНП в Хмельницькій області № 98 о/с від 25.03.2024 року, ОСОБА_4 було визначено місце несення служби в Шепетівському районному управлінні поліції ГУНП в Хмельницькій області за адресою: м. Шепетівка, вул. Захисників України, 3, з яким позивач був ознайомлений 26.03.2024.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки робоче місце де був зобов`язаний перебувати ОСОБА_4 під час відсторонення його від виконання службових обов`язків було визначено лише 25.03.2024 року, тобто у період відсутності підлеглого працівника з 18.03.2024 по 20.03.2024 такого наказу не існувало, а тому у позивача були відсутні підстави щодо вчення будь-яких заходів впливу та контролю за місцем перебування останнього.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача, що 15.05.2024 року тимчасово виконуючий обов`язки начальника ГУНП в Хмельницькій області полковник поліції ОСОБА_11 визначив, на підставі ч. 3 ст. 4, ч. 8 ст. 17 Статуту, шляхом видання усного наказу начальнику Шепетівського РУП ГУНП ОСОБА_3 , що відсторонений від виконання службових обов`язків (посади) капітан поліції ОСОБА_4 у робочий час, а саме, з 09 год 00 хв до 18 год 15 хв згідно внутрішнього трудового розпорядку зобов`язаний перебувати в Шепетівському районному управлінні поліції, оскільки вищенаведене не підтверджується жодними належними та допустимими доказами в розумінні КАС України.

За таких обставин суд вважає, що спірний наказ начальника Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області № 536 від 13.05.2024 "Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області за допущені порушення службової дисципліни" в частині притягнення начальника сектору взаємодії з громадами відділу превенції РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, прийнятий в супереч вимогам чинного законодавства та без об`єктивно встановлених обставин, а тому позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплаченого ним суму судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_3 № 536 від 13.05.2024 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на начальника сектору взаємодії з громадами відділу превенції Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29017 , код ЄДРПОУ - 40108824) Шепетівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (вул. Захисників України, 3, Шепетівка, Шепетівський район, Хмельницька область, 30400 , код ЄДРПОУ - 40108824)

Головуючий суддя П.І. Салюк