П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/7932/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
02 грудня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправними, скасування висновку та наказу,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області та до Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування № 7712/121/124/-2024 від 18.04.2024 року, затверджений т.в.о. начальника Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області полковником поліції ОСОБА_2 , щодо порушення службової дисципліни начальником сектору взаємодії з громадами відділу превенції Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_3 № 536 від 13.05.2024 року щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на начальника сектору взаємодії з громадами відділу превенції Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 .
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року позов задоволено частково.
А саме, суд визнав протиправним та скасував наказ начальника Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_3 № 536 від 13.05.2024 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на начальника сектору взаємодії з громадами відділу превенції Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог судом першої інстанції відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням в частині задоволених вимог, відповідач - ГУ НП в Хмельницькій області, подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Ізяславським районним судом в межах справи № 675/595/23 винесено ухвалу від14.03.2024, якою ОСОБА_4 , капітану поліції поліцейському офіцеру громади СВГ ВП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати в період з 23.00 години до 06.00 години строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 14.03.2024 року по 12.05.2024 року включно, своє місце проживання, а саме будинок АДРЕСА_1 .
Ізяславським районним судом в межах даної справи № 675/595/2314.03.2024також винесено ухвалу, якою ОСОБА_4 відсторонено від займаної посади офіцера громади СВГ ВП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області строком на два місяці до 12.05.2024 року включно.
20.03.2024 до начальника Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_3 звернувся з рапортом заступник начальника Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області полковник поліції ОСОБА_5 , яким доповів, що 20.03.2024 без поважних причин поліцейський офіцер громади СВГ ВП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_4 був відсутній на службі.
За результатами розгляду вказаного рапорту полковника поліції ОСОБА_5 , начальником Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області полковником поліції ОСОБА_3 було прийнято рішення про необхідність призначення та проведення службового розслідування.
В подальшому, за фактом безпідставної відсутності, в період з 18.03.2024 по 20.03.2024, на службі капітана поліції ОСОБА_4 наказом начальника Шепетівського РУП ГУНП від 20.03.2024 №362 призначено службове розслідування, проведення якого доручено дисциплінарній комісії в складі заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_6 (голова комісії), начальника відділу превенції Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_7 (член комісії), інспектора сектору кадрового забезпечення Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , (член комісії), т.в.о. заступника начальника управління-начальника відділу підтримки УГІ ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_9 (член комісії).
За результатами проведеного службового розслідування комісією складено висновок №7772/121/124/-2024 від 18.04.2024, в пункті 2 резолютивної частини якого зазначено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, уважати такими, що підтвердилися.
Пунктом 4 резолютивної частини даного висновку запропоновано: "За скоєння дисциплінарного проступку, який полягає у порушенні вимог п. 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 2337-VIII, що виразилося у відсутності контролю за перебуванням підлеглого працівника на службі, непроведенні профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню правопорушень з підлеглим, що призвело до порушення ним службової дисципліни пропонується застосувати до начальника сектору взаємодії з громадами відділу превенції РУП ГУНП в Хмельницькій капітана поліції ОСОБА_1 (0065822), дисциплінарне стягнення у виді догани".
Наказом начальника Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області № 536 від 13.05.2024 "Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області за допущені порушення службової дисципліни" до начальника сектору взаємодії з громадами відділу превенції РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 (0065822) застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача в зазначеній частині, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний наказ начальника Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області №536 від 13.05.2024 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, прийнятий всупереч вимогам чинного законодавства та без об`єктивно встановлених обставин, а тому позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування підлягають задоволенню.
При цьому, суд не віднайшов підстав для задоволення вимог позову щодо визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування № 7712/121/124/-2024 від 18.04.2024 року, оскільки акт за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації і не породжує будь-яких правових наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції лише в оскаржуваній частині та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частинами першою, другою статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що в разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За приписами частин першої - третьої та п`ятої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
У відповідності до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку №893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (пункт 1 розділу V Порядку №893).
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Так, оцінюючи спірний наказ начальника Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області № 536 від 13.05.2024 "Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області за допущені порушення службової дисципліни", в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, суд першої інстанції виходив з наступного.
Як встановлено в ході розгляду справи, підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало те, що він не проконтролював перебування свого підлеглого - ОСОБА_4 , на службі та більше того, володіючи інформацією, що останній перебував в період з 18.03.2024 по 20.03.2024 за місцем свого проживання та до Шепетівського РУП не з`являвся, будь яких заходів впливу, як керівник, не вжив та вищестоящому керівництву Шепетівського районного управління поліції не доповів.
Статтею 17 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" передбачено, що відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.
Згідно ч. 8 ст. 70 ЗУ "Про Національну поліцію" на період відсторонення від виконання службових обов`язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак і табельна вогнепальна зброя. Службове посвідчення та спеціальний нагрудний знак поліцейського, відстороненого від виконання службових обов`язків (посади), зберігаються в його безпосереднього керівника. Табельна вогнепальна зброя поліцейського, відстороненого від виконання службових обов`язків (посади), зберігається в черговій частині органу (закладу, установи), де проходить службу поліцейський.
В ч. 8 ст. 17 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" зазначено, що під час відсторонення від виконання службових обов`язків (посади) поліцейський зобов`язаний перебувати на робочому місці, визначеному керівником, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського.
Наразі, матеріалами справи засвідчується, що ухвалою Ізяславського районного суду від 14.03.2024 в межах справи № 675/595/23 ОСОБА_4 , відсторонено від займаної посади офіцера громади СВГ ВП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області строком на два місяці по 12 травня 2024 року включно.
Наказом ГУНП в Хмельницькій області від 15.03.2024 № 90 о/с відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України "Про Національну поліцію", на підставі ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14.03.2024 прийнятої у справі " 675/595/23, капітана поліції ОСОБА_4 , поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Шепетівського районного управління ГУНП відсторонено від посади строком на два місяці, по 12 травня включно.
В період з 18.03.2024 по 20.03.2024 ОСОБА_4 на службі не перебував, що підтверджується актами про відсутність на службі №5636/121/124-2024, №5637/121/124-2024, №5638/121/124-2024 від 20.03.2024.
При цьому, апелянтом не спростовано, що місце несення служби в Шепетівському районному управлінні поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 було визначено наказом ГУНП в Хмельницькій області № 98 о/с від 25.03.2024 року, з яким позивач був ознайомлений 26.03.2024.
Відтак, робоче місце, де був зобов`язаний перебувати ОСОБА_4 під час відсторонення його від виконання службових обов`язків було визначено лише 25.03.2024 року, тобто у період його відсутності з 18.03.2024 по 20.03.2024 на місці несення служби такого наказу не існувало.
В призмі спірних правовідносин, судова колегія зауважує, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 02.05.2019 у справі № 826/18834/15.
Дослідивши матеріали службового розслідування та враховуючи доводи сторін, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки у останнього були відсутні підстави щодо вчення будь-яких заходів впливу та контролю за місцем перебування ОСОБА_4 у період з 18.03.2024 по 20.03.2024.
Стосовно доводів апелянта про видання 15.05.2024 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ГУНП в Хмельницькій області полковником поліції ОСОБА_10 усного наказу начальнику Шепетівського РУП ГУНП ОСОБА_3 про зобов`язання відстороненого від виконання службових обов`язків (посади) капітана поліції ОСОБА_4 у робочий час, а саме, з 09 год 00 хв до 18 год 15 хв згідно внутрішнього трудового розпорядку перебувати в Шепетівському районному управлінні поліції, то судова колегія такі відхиляє, оскільки останні грунтуються виключно на твердженнях апелянта і жодними належними та допустимими доказами в розумінні КАС України не підтверджені.
Також, судова колегія не бере до уваги доводи апелянта про неодноразове попереднє видання ГУНП в Хмельницькій області наказів про відсторонення ОСОБА_4 від виконання службових обов`язків, оскільки вказане питання не є предметом розгляду в межах даної справи.
В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2024 |
Оприлюднено | 04.12.2024 |
Номер документу | 123446842 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Біла Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні