Рішення

від 02.08.2024 по справі 600/281/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/281/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МБІ ДЕВЕЛОПМЕНТ" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МБІ ДЕВЕЛОПМЕНТ"(далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці від 19.10.2023р. про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000565/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/001903 від 19.10.2023р.;

- судові витрати покласти на відповідача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1.Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до вимог Митного кодексу України при поданні електронної митної декларації, останнім надані всі необхідні документи та достатні відомості, що підтверджують задекларовану митну вартість товару. Позивач вважає, необґрунтованими твердження відповідача в спірному рішенні про те, що фрахт не оплачено, а тому виникає питання щодо включення таких складових (витрат) до митної вартості, оскільки поставка товару відбувалась на умовах FCA то всі транспорті та інші витрати, які мали місце до моменту розміщення товару у транспорті позивача (в тому числі витрати по навантаженню, сплати податків, страхування тощо), були включені продавцем до ціни товару, зазначеної в інвойсі. Відтак, позивачем правомірно не включені такі витрати до заявленої митної вартості товару.

Крім того, на думку позивача наявність чи відсутність фактичної оплати за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена Контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

До того ж, розбіжності у сумі фактично сплаченій (10000,00 дол. США) та зазначеній у інвойсі (91233,00 дол. США) не впливають на правильність визначення митної вартості товару та не можуть підставою для прийняття спірного рішення.

Підсумовуючи наведе позивач наголошував на тому, що надані ним документи узгоджується між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення позивачем.

Відтак позивач вважає, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано, в чому саме полягають виявлені ним розбіжності, в поданих позивачем для митного оформлення документах, та який вони мають вплив на правильність визначення митної вартості, що передбачено ч.3 ст.53 МК України: які саме складові митної вартості не підтверджені документально; та яких саме відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар, не вистачає.

Отже, на переконання позивача, відповідачем не дотримано встановленої законом процедури прийняття рішення про коригування митної вартості товару, що також свідчить про наявність правових підстав для визнання його протиправним та скасування.

2. Відповідач, подав до суду відзив на адміністративний позов в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позовних вимог, посилаючись на вимоги Митного кодексу України зазначив, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення, шляхом перевірки числових значень.

Зверталась увага суду на те, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, що стало підставою прийняття спірного рішення.

Відповідач також зазначив про те, що метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовано, адже заявлена митна вартість митним органом не визнана. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовано, у зв`язку з відсутністю інформації у митного органу щодо операцій імпорту в Україні ідентичних товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів. Метод визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

В зв`язку з наведеним, відповідачем обрано метод визначення митної вартості резервний. Надавши пояснення щодо обставин спірних відносин, відповідачем вказано про законність та обґрунтованість прийнятих митним органом та оскаржуваних позивачем рішень.

За наведених обставин, відповідач вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. 06.01.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІТЮ «МБІ ДЕВЕЛОПМЕНТ» та SUN POWER Systems Sari укладено контракт №0000214689 на поставку сонячних модулів.

2. 08.10.2023 року позивачем з метою проведення митного оформлення товарів в режимі імпорт до Чернівецької митниці для митного оформлення подано електронну митну декларацію МД № 23UA408020061089UO, згідно з якою вартість ввезеного позивачем по Контракту на митну територію України товару, а саме сонячних модулів PVM, SPR-P6-545-COM-M-BF в кількості 620 шт. (далі - Товар), склала 3 340 204,3494 гривень, а сума митних платежів 702 263,7479 гривень. Митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом - ціною Контракту.

3.Разом з вищевказаною декларацією для митного оформлення позивачем також було надано до митного органу такі документи: контракт 0000214689 від 16.01.2023р. з додатковою угодою № 2 від 31.07.2023р., пакувальний лист (Packing list) 11719405 від 19.09.2023р., рахунок-проформа (Proforma invoice) 2010632601 від 26.07.2023р., рахунок - фактура (інвойс) (Commercial invoice) 2010632601 від 19.09.2023р., коносамент (Bill of lading) від 25.07.2023р., автотранспортна накладна (Road consignment note) від 02.10.2023р., декларація про походження товару (Declaration of origin) 2010632601 від 19.09.2023р., акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) 23UA408020060815U7 від 09.10.2023р., банківський платіжний документ, що стосується товару № 29 від 19.09.2023р., довідка про транспортні витрати від 02.10.2023р., договір про надання послуг митного брокера від 29.07.2021р., договір (контракт) про перевезення 0003 від 08.09.2022р., договір (контракт) про перевезення 2912 від 28.12.2022р.

4. 08.10.2023 року відповідач надіслав позивачеві електронне повідомлення, в якому зазначив про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

5. 19.10.2023р. позивач листом № 17/10 від 17.10.2023р. відповідачеві було надано пояснення та додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товару.

6. 19.10.2023р. відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/001903 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000565/2, відповідно до якого митну вартість товару було скориговано за другорядним методом - резервним, та визначено вартість товару в розмірі 3 997 009,0579 гривень, а суму митних платежів в розмірі 799 401,8116 гривень. Підстава для прийняття рішення - документи, подані позивачем для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, зокрема:

- товар постачається на умовах FCA CN SHANGHAI. За умовами поставки FСA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом переданий призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При Імпорті товару в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Відповідно до п.4 «Доставка» додатку В договору від 16.01.2023 №0000214689 зазначено, що продавець має право використовувати страховика, перевізника, упаковку, контейнери і вид транспорту за своїм вибором до точки доставки, зазначеної в умовах відвантаження. В коносаменті від 25.07.2023 №ZJSM23070752 зазначено «FPEIGHT COLLECT», тобто фрахт продавцем не оплачено. Таким чином, виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості. Документів з цього приведу не надано;

- відповідно умов договору від 16.01.2023 №0000214689 умови постачання товару - FCA порт призначення Гданськ, Польща. В рахунку-проформі від 26.07.2023№ 2010632601 та інвойсі від 19.09.2023 №2010632601 зазначено «FCA Port of Origin». Згідно гр.20 митної декларації заявлено умови поставки «FCA CN SHANGHAI». Роз`яснень не надано;

-відповідно до п. 1 «Ціна контракту» додатку в договору від 16.01.2023 №0000214689 усі платежі підлягають оплаті в межах тридцяти (30) днів з дати виставлення рахунку, якщо інше не зазначено в тексті Угоди. В додатку А договору від 16.01.2023 №0000214689 заявлено: «Payment Туре - 50 NET».

В перекладі цього додатку А зазначено: «Тип оплати - відстрочення платежу на 50 днів», що викликає сумніви щодо правильності перекладу. Разом з тим, в рахунку-проформі від 26.07.2023 № 2010632601 зазначено: «Payment Туре - 60 NET», що не відповідає умовам контракту. Також надано і платіжну інструкцію від 19.09.2023 №29, згідно якої сплачено 10000,00 дол. США. Призначення платежу - інвойс від 26.07.2023 № 2010632601, який виставлений на суму 91233,00 дол. США, не виконано умови контракту. Роз`яснень не надано;

-для підтвердження доданих транспортних витрат надано довідку від 02.10.2023 №0210. Оскільки довідка про транспортні витрати не є документом і первинного бухгалтерського обліку та не міститься в переліку документів згідно з наказом МФУ від 24,05.2012 №599, виникає питання щодо документального підтвердження числового значення доданих транспортних витрат;

-довідка про транспортні витрати від 02.10.2023 №0210 видана «TGL UKRAIN». Згідно CMR від 02.10.2023 б/н, перевізником є AІRKON LOGISTIC, Договір з «TGL UKRAIN» не надано, так відсутні відомості щодо умов перевезення, оплати тощо. Згідно наданих до оформлення договорів залучалось декілька перевізників, при цьому відомості про вартість експедирування відсутні. Виникає питання включення вартості зазначеної складової до митної вартості. Роз`яснень з цього приводу не надано;

-договори від 08.09.2022 №0003 та від 28.12.2022 №2912 передбачають наявність Заявок, які до оформлення не надані.

Згідно ч.2, 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме;

-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар):

-за наявності - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

-транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару);

-якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар);

-договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість яких визначається (для підтвердження даних щодо виробника товару, умов поставки та ціни);

-рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором

(угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товару, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар);

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

-копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження даних щодо виробника товару і ціни, та для деталізації умов поставки);;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо [ виробника товару та ціни).

Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

19.10.2023 сплинув термін надання на письмову вимогу митного органу декларантом або уповноваженою ним особою протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлений положеннями ч. 3 ст. 53 МКУ.

У зв`язку з неподанням декларантом додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ, митним органом буде здійснено коригування заявленої митної вартості товару та винесено рішення.

Враховуючи, що додаткові документи не надано, а подані не спростовують вищезазначене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товару не може бути визнана митним органом.

Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товару. Згідно з положеннями п. 1 ст. 55 МКУ митним органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товару. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару за МД №UA100110/2023/531371 від 04.10.2023 «Монокристалічні сонячні панелі (фотоелектричні елементи зібрані в модулі) призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію, не обладнані додатковими пристроями: (інвертор, стабілізатор, контролер.) не придатні для прямого живлення споживачів електроенергії; 2005750075 Longi СР5-72НТН-580М Монокристалічний сонячний модуль в алюмінієвій рамці -620шт: Тех. характеристики:- Номінальна потужність 580 Вт- Тип модуля: Монокристалічний- Розмір: ДхШхВ: 2278x1134x35 мм- Допуск по потужності -0/+5 Вт- Маке, навантаження на поверхню 5,4 кПа- Тип роз`єму: Сумісний з МС4- Ефективність модуля: 22,5 % - Скло: Антиблікове покриття (АКС) Торговельна марка: LONG) Країна виробництва: CN Виробник LONGI GREEN ENERGY TECHNOLOGY CO.. LTD, Bara 17050 кг», рівень митної вартості 5,59 USD/кг.

Висновок: подання нової митної декларації за ціною товару, зазначеною в Рішенні про коригування митної вартості.

7. 20.10.2023 р. у зв`язку із незгодою із Рішенням про коригування, в порядку ч.7 ст.55 Митного кодексу України (далі - МК України) позивачем була подана нова митна декларація 23UA408020063922U2 (UA408020/2023/063922), за якою Товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 97 138,0637 грн., відомості про що містяться в гр.47 «Нарахування платежів» та гр. В «Подробиці розрахунків» митної декларації.

8. 25.10.2023р. листом № 25/10 позивачем, у порядку ч.8. ст. 55 МК України, були подані додаткові документи для підтвердження заявленої Товариством митної вартості Товару в МД № 23UA408020061089UO від 08.10.2023р. та скасування Рішення щодо коригування митної вартості.

9. 06.11.2023р. листом № 7.2-1/7.2-15-02/13/8646 відповідач повідомив про відсутність законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості, заявленої позивачем, та залишив силі Рішення про коригування.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі МК України).

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 та 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом статті 55 МК України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

2. Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

3. Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31 березня 2015 року у справі №21-127а15, від 02 червня 2015 року у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16, від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16.

Згідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

4. З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

Відповідачем зазначається про те, що товар постачається на умовах FCA CN SHANHAL. За умовами поставки FCA продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCА (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Відповідно до п.4 «Доставка» додатку В договору від 16.01.2023 №0000214689 зазначено, що продавець має право використовувати страховика, перевізника, упаковку, контейнери і вид транспорту за своїм вибором до точки доставки, зазначеної в умовах відвантаження. В коносаменті від 25.07.2023 MZJSM23070752 зазначено «FPEІGHT COLLECT», тобто фрахт продавцем не оплачено. Таким чином, виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості. Документів з цього приводу не надано».

Надаючи оцінку зазначеним вище аргументам суд зазначає, що згідно положень Інкотермс термін FCA означає зняття відповідальності з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем.

Отже, враховуючи той факт, що поставка товару відбувалась на умовах FCA то всі транспортні та інші витрати, які мали місце до моменту розміщення товару у транспорті позивача (в тому числі витрати по навантаженню, сплати податків, страхування тощо), були включені продавцем до ціни товару, зазначеної в інвойсі. А тому, на переконання суду позивачем правомірно не включені такі витрати до заявленої митної вартості товару.

5. Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем не надано роз`яснень з приводу розбіжностей, які наявні в документах на придбання товару, зокрема: відповідно умов договору від 16.01.2023 №0000214689 умови постачання товару - FCA порт призначення Гданськ, Польща, а в рахунку-проформі від 26.07.2023 № 2010632601 та інвойсі від 19.09.2023 №2010632601 зазначено «FCA Port of Origin», оскільки в матеріалах справи наявні листи - пояснення № 17/10 від 17.10.2023р., № 25/10 від 25.10.2023р., які направлялись відповідачеві.

6.З приводу зауважень відповідача про те, що відповідно до п.1 «Ціна контракту» додатку В договору від 16.01.2023 №0000214689 усі платежі підлягають оплаті в межах тридцяти (30) днів з дати виставлення рахунку, якщо інше не зазначено в тексті Угоди. В додатку А договору від 16.01.2023№0000214689 заявлено: «Payment Туре - 50 NET». В перекладі цього додатку А зазначено: «Тип оплати відстрочення платежу на 50 днів», що викликає сумніви щодо правильності перекладу. Разом з тим, в рахунку-проформі від 26.07.2023 № 2010632601 зазначено: «Payment Туре - 60 NET», що не відповідає умовам контракту. Також надано платіжну інструкцію від 19.09.2023 №29, згідно якої сплачено 10000,00 дол. США. Призначення платежу - інвойс від 26.07.2023 № 2010632601, який виставлений на суму 91233,00 дол. США. так, не виконано умови контракту», слід зазначити наступне.

Суд погоджується з аргументами позивача про те, що наявність чи відсутність фактичної оплати за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена Контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17 та постанові від 12 березня 2019 року у справі №803/3649/15.

До того ж, розбіжності у сумі фактично сплаченій (10000,00 дол. США) та зазначеній у інвойсі (91233,00 дол. США) не впливають на правильність визначення митної вартості Товару та не можуть підставою для прийняття спірного рішення.

Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово в постановах в подібних правовідносинах зазначав про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Крім цього, надані позивачем документи узгоджується між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення позивачем.

7. В спірному рішенні також відповідач зазначає, що для підтвердження доданих транспортних витрат надано довідку від 02.10.2023 №0210, однак така довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку та не міститься в переліку документів згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року №599, відтак на думку відповідача відсутнє підтвердження числового значення доданих транспортних витрат.

Оцінюючи спірні правовідносини в зазначеній частині суд зазначає таке.

Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України визначений перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять такі складові товарів, як витрати на транспортування товару та витрати на страхування цих товарів (пункти 5, 7 вказаної норми).

У постанові від 31.05.2019 у справі N? 804/16553/14 Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічну правову позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 07.07.2023 р. у постанові №803/718/17.

Окрім того, згідно укладеного між позивачем та ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» Договору послуг по декларуванню та митному оформленню вантажів від 29.07.2021р., ТОВ «ТГЛ УКРАЇНИ» надає позивачеві послуги з митного оформлення товарів. Договором, в тому числі, передбачена сплата за позивача відповідних платежів, з подальшим їх відшкодуванням. Оплати здійснюються позивачем після завершення митного оформлення та надання ТОВ «ТГЛ УКРАЇНИ» акту виконаних робіт. Тобто, на момент подання митної декларації, у позивача були відсутні правові підстави щодо здійснення оплат за вказаним договором, та, відповідно, можливість надати підтверджуючі документи щодо оплат.

Разом з цим, сам факт оплати транспортних послуг в інші строки (після митного оформлення), не свідчить що надані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

8. Щодо доводів відповідача, про те, що довідка про транспортні витрати від 02.10.2023 №0210 видана «TGL UKRAIN», а згідно CMR від 02.10.2023 б/н, перевізником є AIRKONLOGISTIC. Договір з «TGL UKRAIN» не надано, так відсутні відомості щодо умов перевезення, оплати тощо. Згідно наданих до оформлення договорів залучалось декілька перевізників, при цьому відомості про вартість експедирування відсутні, суд зазначає наступне.

Варто зазначити, що виявлені відповідачем у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності є формальними та несуттєвими, жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товару.

Так, відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Основними документами, які підтверджують митну вартість Товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 року по справі №809/278/17, від 24.10.2019 року у справі № 815/7158/15.

Як було вже зазначено вище, позивачем були надані всі основні документи відповідачу для митного оформлення Товару.

Відповідно до частин другої та третьої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Суд звертає увагу на те, що надані документи дозволяли відповідачу визначити складові митної вартості товару та їх числові значення, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Отже, проаналізувавши наведене вище в сукупності, суд вважає, що відповідачем жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну Товару, а також рівень митної вартості товару за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України.

А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Частиною третьої статті 53 МК України передбачено право митного органу витребувати у декларанта додаткові документи щодо Товару, перелік яких зазначений у наведеній нормі. Витребування документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у позивача та надає аідповідачу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості Товару.

Поряд з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 19.02.2019р. у справі № 805/2713/16-а, від 19.02.2019р. у справі №814/1888/16 та від 19.03.2021 р. у справі №820/5525/16.

Слід зауважити, що відповідачем витребувано документи, які не належать до основних документів, що підтверджують митну вартість товару.

9. Крім цього, необхідно відмітити, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано, в чому саме полягають виявлені ним розбіжності, в поданих позивачем для митного оформлення документах, та який вони мають вплив на правильність визначення митної вартості, що передбачено ч. 3 ст.53 МК України: які саме складові митної вартості не підтверджені документально, та яких саме відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар, не вистачає.

Як передбачено положеннями частини 4 статті 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Така консультація має надаватись з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів та дотримання обов`язку послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Однак, всупереч вищевказаній нормі, будь-яких консультацій з позивачем з приводу застосування другорядного методу визначення митної вартості товару відповідачем не проводилось.

Тобто, відповідачем не дотримано встановленої законом процедури прийняття Рішення про коригування митної вартості товару, що також свідчить про наявність правових підстав для визнання його протиправним та скасування.

10. Як було зазначено вище, відповідачем було визначену митну вартість за резервним методом. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану Відповідачем МД №UA100110/2023/531371 від 04.10.2023 щодо сонячних модулів Longi LR5-72HTH-580M.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів, у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Необхідно відмітити, що в Рішенні про коригування не вказано, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування основного методу, яка складова частина митної вартості Товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована.

Також, всупереч положенням пунктам 2, 4 частини 2 статті 55, статті 64 МК України, Рішення про коригування не містить жодних пояснень з боку Відповідача щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Окремо суд звертає увагу на те, позивачем було отримано експертний висновок № 113/756 від 11.10.2023р. щодо цінової експертизи на товар, який підтверджує зазначену позивачем вартість товару. Висновок також подавався відповідачу разом з листом № 25/10 від 25.10.2023р. однак також не був прийняти останнім до увагу.

З огляду на вищевикладене, слід дійти висновку, що Рішення про коригування та Картка відмови не містять аргументованих доводів обставин надання позивачем неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товару, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Тобто, таке рішення прийняті відповідачем необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, всупереч вимогам чинного законодавства, а відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.

11. Крім того, суд враховує, що згідно приписів частини 2 статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі №810/1823/16, митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2019 року у справі №810/1479/16 наголосив, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митними деклараціями до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару за ціною договору, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Зазначене свідчить про безпідставність та незаконність оскаржуваних у цій справі рішень.

11. Коригування митної вартості є способом мінімізації шкоди державі від невірного декларування товарів, що ввозяться на територію України, однак таке корегування, як і будь-яке інше рішення суб`єкта владних повноважень, має відповідати критеріям законності, які наведені у частині 2 статті 2 КАС України, чого відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не дотримано.

Отже, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішень відповідача, про коригування митної вартості товарів.

Враховуючи протиправність прийнятного рішення про коригування митної вартості товарів наявні підстави для скасування і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, як рішення похідного характеру.

Аналогічний висновок суду викладений також і Сьомим апеляційним адміністративним судом в постанові в справі № 600/5048/23-а від 25 січня 2024 року.

12. Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам статті 53 МК України.

13. Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин 1 3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та необґрунтованими. Натомість позивач довів незаконність оскаржуваних рішень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Відтак, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 6056,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МБІ ДЕВЕЛОПМЕНТ" до Чернівецької митниці - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці від 19.10.2023р. про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000565/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/001903 від 19.10.2023р.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МБІ ДЕВЕЛОПМЕНТ" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці судовий збір в сумі 6056,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МБІ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (вул. Сім`ї Хохлових, буд. 8, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ: 41787611).

Відповідач - Чернівецька митниця (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ: 43971359).

Суддя О.В. Боднарюк