Постанова

від 09.12.2024 по справі 600/281/24-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/281/24-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк О.В.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

09 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МБІ Девелопмент" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МБІ Девелопмент" звернулось до суду з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці від 19.10.2023р. про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000565/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/001903 від 19.10.2023р.;

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до невірного вирішення спору.

Суд ухвалив здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

06.01.2023 року між ТОВ «МБІ ДЕВЕЛОПМЕНТ» та SUN POWER Systems Sari укладено контракт №0000214689 на поставку сонячних модулів.

08.10.2023 року позивачем з метою проведення митного оформлення товарів в режимі імпорт до Чернівецької митниці для митного оформлення подано електронну митну декларацію МД № 23UA408020061089UO, згідно з якою вартість ввезеного позивачем по Контракту на митну територію України товару, а саме сонячних модулів PVM, SPR-P6-545-COM-M-BF в кількості 620 шт. (далі - Товар), склала 3 340 204,3494 гривень, а сума митних платежів 702 263,7479 гривень. Митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом - ціною Контракту.

Разом з вищевказаною декларацією для митного оформлення позивачем також було надано до митного органу такі документи: контракт 0000214689 від 16.01.2023р. з додатковою угодою № 2 від 31.07.2023р., пакувальний лист (Packing list) 11719405 від 19.09.2023р., рахунок-проформа (Proforma invoice) 2010632601 від 26.07.2023р., рахунок - фактура (інвойс) (Commercial invoice) 2010632601 від 19.09.2023р., коносамент (Bill of lading) від 25.07.2023р., автотранспортна накладна (Road consignment note) від 02.10.2023р., декларація про походження товару (Declaration of origin) 2010632601 від 19.09.2023р., акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) 23UA408020060815U7 від 09.10.2023р., банківський платіжний документ, що стосується товару № 29 від 19.09.2023р., довідка про транспортні витрати від 02.10.2023р., договір про надання послуг митного брокера від 29.07.2021р., договір (контракт) про перевезення 0003 від 08.09.2022р., договір (контракт) про перевезення 2912 від 28.12.2022р.

08.10.2023 року відповідач надіслав позивачеві електронне повідомлення, в якому зазначив про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

19.10.2023р. позивач листом № 17/10 від 17.10.2023р. відповідачеві було надано пояснення та додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товару.

19.10.2023р. відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/001903 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000565/2, відповідно до якого митну вартість товару було скориговано за другорядним методом - резервним, та визначено вартість товару в розмірі 3 997 009,0579 гривень, а суму митних платежів в розмірі 799 401,8116 гривень. Підстава для прийняття рішення - документи, подані позивачем для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, зокрема:

- товар постачається на умовах FCA CN SHANGHAI. За умовами поставки FСA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При Імпорті товару в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Відповідно до п.4 «Доставка» додатку В договору від 16.01.2023 №0000214689 зазначено, що продавець має право використовувати страховика, перевізника, упаковку, контейнери і вид транспорту за своїм вибором до точки доставки, зазначеної в умовах відвантаження. В коносаменті від 25.07.2023 №ZJSM23070752 зазначено «FPEIGHT COLLECT», тобто фрахт продавцем не оплачено. Таким чином, виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості. Документів з цього приведу не надано;

- відповідно умов договору від 16.01.2023 №0000214689 умови постачання товару - FCA порт призначення Гданськ, Польща. В рахунку-проформі від 26.07.2023№ 2010632601 та інвойсі від 19.09.2023 №2010632601 зазначено «FCA Port of Origin». Згідно гр.20 митної декларації заявлено умови поставки «FCA CN SHANGHAI». Роз`яснень не надано;

- відповідно до п. 1 «Ціна контракту» додатку в договору від 16.01.2023 №0000214689 усі платежі підлягають оплаті в межах тридцяти (30) днів з дати виставлення рахунку, якщо інше не зазначено в тексті Угоди. В додатку А договору від 16.01.2023 №0000214689 заявлено: «Payment Туре - 50 NET».

В перекладі цього додатку А зазначено: «Тип оплати - відстрочення платежу на 50 днів», що викликає сумніви щодо правильності перекладу. Разом з тим, в рахунку-проформі від 26.07.2023 № 2010632601 зазначено: «Payment Туре - 60 NET», що не відповідає умовам контракту. Також надано і платіжну інструкцію від 19.09.2023 №29, згідно якої сплачено 10000,00 дол. США. Призначення платежу - інвойс від 26.07.2023 № 2010632601, який виставлений на суму 91233,00 дол. США, не виконано умови контракту. Роз`яснень не надано;

- для підтвердження доданих транспортних витрат надано довідку від 02.10.2023 №0210. Оскільки довідка про транспортні витрати не є документом первинного бухгалтерського обліку та не міститься в переліку документів згідно з наказом МФУ від 24,05.2012 №599, виникає питання щодо документального підтвердження числового значення доданих транспортних витрат;

- довідка про транспортні витрати від 02.10.2023 №0210 видана «TGL UKRAIN». Згідно CMR від 02.10.2023 б/н, перевізником є AІRKON LOGISTIC, Договір з «TGL UKRAIN» не надано, так відсутні відомості щодо умов перевезення, оплати тощо. Згідно наданих до оформлення договорів залучалось декілька перевізників, при цьому відомості про вартість експедирування відсутні. Виникає питання включення вартості зазначеної складової до митної вартості. Роз`яснень з цього приводу не надано;

- договори від 08.09.2022 №0003 та від 28.12.2022 №2912 передбачають наявність Заявок, які до оформлення не надані.

Згідно ч.2, 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар):

- за наявності - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару);

- якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар);

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість яких визначається (для підтвердження даних щодо виробника товару, умов поставки та ціни);

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товару, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар);

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

- копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження даних щодо виробника товару і ціни, та для деталізації умов поставки);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо [ виробника товару та ціни).

Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

19.10.2023 сплинув термін надання на письмову вимогу митного органу декларантом або уповноваженою ним особою протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлений положеннями ч. 3 ст. 53 МКУ.

У зв`язку з неподанням декларантом додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ, митним органом буде здійснено коригування заявленої митної вартості товару та винесено рішення.

Враховуючи, що додаткові документи не надано, а подані не спростовують вищезазначене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товару не може бути визнана митним органом.

Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товару. Згідно з положеннями п. 1 ст. 55 МКУ митним органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товару. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару за МД №UA100110/2023/531371 від 04.10.2023 «Монокристалічні сонячні панелі (фотоелектричні елементи зібрані в модулі) призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію, не обладнані додатковими пристроями: (інвертор, стабілізатор, контролер.) не придатні для прямого живлення споживачів електроенергії; 2005750075 Longi СР5-72НТН-580М Монокристалічний сонячний модуль в алюмінієвій рамці -620шт: Тех. характеристики:- Номінальна потужність 580 Вт- Тип модуля: Монокристалічний- Розмір: ДхШхВ: 2278x1134x35 мм- Допуск по потужності -0/+5 Вт- Маке, навантаження на поверхню 5,4 кПа- Тип роз`єму: Сумісний з МС4- Ефективність модуля: 22,5 % - Скло: Антиблікове покриття (АКС) Торговельна марка: LONG) Країна виробництва: CN Виробник LONGI GREEN ENERGY TECHNOLOGY CO.. LTD, Bara 17050 кг», рівень митної вартості 5,59 USD/кг.

Висновок: подання нової митної декларації за ціною товару, зазначеною в Рішенні про коригування митної вартості.

20.10.2023 р. у зв`язку із незгодою із Рішенням про коригування, в порядку ч.7 ст.55 Митного кодексу України (далі - МК України) позивачем була подана нова митна декларація 23UA408020063922U2 (UA408020/2023/063922), за якою Товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 97 138,0637 грн., відомості про що містяться в гр.47 «Нарахування платежів» та гр. В «Подробиці розрахунків» митної декларації.

25.10.2023р. листом № 25/10 позивачем, у порядку ч.8. ст. 55 МК України, були подані додаткові документи для підтвердження заявленої Товариством митної вартості Товару в МД № 23UA408020061089UO від 08.10.2023р. та скасування Рішення щодо коригування митної вартості.

06.11.2023р. листом № 7.2-1/7.2-15-02/13/8646 відповідач повідомив про відсутність законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості, заявленої позивачем, та залишив в силі Рішення про коригування.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції по суті спору та переглядаючи справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, виходить з наступного.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною 2 статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частинами 1, 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно із частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами 2 та 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4,5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

У свою чергу, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, витрати на транспортування після ввезення (пункт 2 частини 11 статті 58 МК України).

Аналізуючи викладене вище, суд зазначає, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу.

При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20.

Також, Верховним Судом ще у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16 та від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16 наголошувалося, що відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених частиною 3 статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

В постанові від 20.03.2020 року у справі № 480/АА23/18 Верховний Суд також висловив правову позицію, відповідно до якої неподання декларантом документів, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При цьому, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 року у справі №540/2605/18, від 07.05.2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 07.02.2023 року у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме: товар постачається на умовах FCA CN SHANHAL. За умовами поставки FCA продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCА (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Відповідно до п.4 «Доставка» додатку В договору від 16.01.2023 №0000214689 зазначено, що продавець має право використовувати страховика, перевізника, упаковку, контейнери і вид транспорту за своїм вибором до точки доставки, зазначеної в умовах відвантаження. В коносаменті від 25.07.2023 MZJSM23070752 зазначено «FPEІGHT COLLECT», тобто фрахт продавцем не оплачено. Таким чином, виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості. Документів з цього приводу не надано».

Однак, за результатом дослідженням матеріалів справи колегія суддів не погоджується із висновками відповідача, викладеними в оскаржуваному рішенні, з огляду на наступне.

Згідно положень Інкотермс термін FCA означає зняття відповідальності з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем.

Відтак, оскільки поставка товару відбувалась на умовах FCA, тому всі транспортні та інші витрати, які мали місце до моменту розміщення товару у транспорті позивача (в тому числі витрати по навантаженню, сплати податків, страхування тощо), були включені продавцем до ціни товару, зазначеної в інвойсі.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем правомірно не включені такі витрати до заявленої митної вартості товару.

При цьому, доводи митного органу про відсутність роз`яснень позивача з приводу розбіжностей, які наявні в документах на придбання товару, зокрема: відповідно умов договору від 16.01.2023 №0000214689 умови постачання товару - FCA порт призначення Гданськ, Польща, а в рахунку-проформі від 26.07.2023 № 2010632601 та інвойсі від 19.09.2023 №2010632601 зазначено «FCA Port of Origin», в повному обсязі спростовуються наявними в матеріалах справи листами - поясненнями № 17/10 від 17.10.2023р., № 25/10 від 25.10.2023р., які, як достеменно встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, направлялись митному органу.

Стосовно зауважень відповідача про виявлені розбіжності в питанні оплати за поставлений товар, способі здійснення такої оплати та строках, то суд першої інстанції обгрунтовано, врахувавши правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17 та від 12 березня 2019 року у справі №803/3649/15, дійшов висновку, що наявність чи відсутність фактичної оплати за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена Контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

До того ж, розбіжності у сумі фактично сплаченій (10000,00 дол. США) та зазначеній у інвойсі (91233,00 дол. США) не впливають на правильність визначення митної вартості Товару та не можуть підставою для прийняття спірного рішення.

Судова колегія наголошує, що Верховний Суд неодноразово в постановах в подібних правовідносинах зазначав про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару. Це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Матеріалами справи засвідчується, що надані позивачем документи узгоджується між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення позивачем.

Стосовно підтвердження доданих транспортних витрат довідкою від 02.10.2023 №0210, яка на переконання митного органу не є документом первинного бухгалтерського обліку, який відсутній в переліку документів згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року №599, то судова колегія враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 у справі N 804/16553/14, де звернуто увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічну правову позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 07.07.2023 р. у постанові №803/718/17.

Як встановлено з матеріалів справи, згідно укладеного між позивачем та ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» Договору послуг по декларуванню та митному оформленню вантажів від 29.07.2021р., ТОВ «ТГЛ УКРАЇНИ» надає позивачеві послуги з митного оформлення товарів. Договором, в тому числі, передбачена сплата за позивача відповідних платежів, з подальшим їх відшкодуванням. Оплати здійснюються позивачем після завершення митного оформлення та надання ТОВ «ТГЛ УКРАЇНИ» акту виконаних робіт. Тобто, на момент подання митної декларації, у позивача були відсутні правові підстави щодо здійснення оплат за вказаним договором, та, відповідно, можливість надати підтверджуючі документи щодо оплат.

Разом з цим, сам факт оплати транспортних послуг в інші строки (після митного оформлення), не свідчить, що надані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо розбіжностей, які виявлені відповідачем у довідці про транспортні витрати від 02.10.2023 №0210 та CMR від 02.10.2023 б/н стосовно перевізників, то судова колегія зауважує, що останні є формальними та несуттєвими, і наразі жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товару.

Суд першої інстанції доцільно звернув увагу на те, що надані документи дозволяли відповідачу визначити складові митної вартості товару та їх числові значення, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

При цьому, відповідачем жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність митного органу визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну Товару, а також рівень митної вартості товару за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у позивача та надає аідповідачу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості Товару.

Поряд з цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 19.02.2019р. у справі № 805/2713/16-а, від 19.02.2019р. у справі №814/1888/16 та від 19.03.2021 р. у справі №820/5525/16, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

В межах же даної справи, відповідачем витребувано документи, які не належать до основних документів, що підтверджують митну вартість товару.

До того ж, в спірному рішенні відповідачем не вказано, в чому саме полягають виявлені ним розбіжності в поданих позивачем для митного оформлення документах, та який вони мають вплив на правильність визначення митної вартості, що передбачено ч. 3 ст.53 МК України: які саме складові митної вартості не підтверджені документально, та яких саме відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар, не вистачає.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не дотримано встановленої законом процедури прийняття Рішення про коригування митної вартості товару, що також свідчить про наявність правових підстав для визнання його протиправним та скасування.

Судова колегія враховує ту обставину, що вартість товарів (послуг) не є сталим поняттям у розмірному еквіваленті, оскільки її значення може змінюватися в залежності від різних економічних (і не тільки) факторів.

Безумовна прив`язка митним органом у спірних правовідносинах до конкретного значення вартості товару, що визначена митним органом у Рішенні про коригування митної вартості ідентичного товару, повністю нівелює процес декларування, що визначений у МК України.

Окремо слід звернути увагу на те, позивачем було отримано експертний висновок № 113/756 від 11.10.2023р. щодо цінової експертизи на товар, який підтверджує зазначену позивачем вартість товару. Висновок також подавався відповідачу разом з листом № 25/10 від 25.10.2023р. однак також не був прийнятий останнім до уваги.

В контексті викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач на основі наданих позивачем документів міг встановити митну вартість товару, оскільки між наданими доказами та встановленими обставинами, що доказуються, вбачається прямий зв`язок.

При цьому, відповідачем не було повідомлено декларанта, які саме числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, були відсутні.

Більше того, в оскаржуваному рішенні відповідач не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару, що вказує на його невідповідність вимогам частини 2 статті 55 МК України.

Згідно з частиною 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Зазначення відповідачем у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішеннях про коригування митної вартості товарів про відсутність в поданих декларантом документах всіх відомостей про складові митної вартості товару без зазначення конкретного документа, який слід подати для підтвердження митної вартості товару, суд не визнає як обґрунтовану підставу для прийняття оскаржуваних рішень.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів.

Враховуючи протиправність прийнятного рішення про коригування митної вартості товарів, суд першої інстанції вірно відзначив про наявність підстав для скасування і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, як рішення похідного характеру.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецької митниці залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.