Рішення

від 01.08.2024 по справі 607/18309/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.08.2024 Справа №607/18309/20 Провадження №2-др/607/64/24

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бумби М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі заяву представника ОСОБА_1 адвоката Сампари Надії Миронівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Тернопільська обласна організація Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесення частини самовільно збудованого гаражу ,-

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2024 року, від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сампари Н.М. надійшла до суду заява про ухвалення додаткового рішення у справі №607/18309/20, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Тернопільська обласна організація Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесення частини самовільно збудованого гаражу.

В обґрунтування заявлених вимог представник відповідача вказує на те, 18 червня 2024 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалено рішення, яким, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Однак, судом не було вирішено питання про стягнення витрат на правничу допомогу, а тому, просить стягнути із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 20000 грн. понесених відповідачем витрат на правничу допомогу.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача адвокат Сампара Н.М. в судове засідання не з`явилися. Від представника відповідача адвоката Сампари Н.М. надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю та просять суд їх задовольнити.

Представник Тернопільської обласної організації Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у відсутності їх представника.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився та про причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся неодноразово, вчасно та належним чином, що не перешкоджає розгляду справи, згідно ч.4 ст. 270 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив.

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Тернопільська обласна організація Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесення частини самовільно збудованого гаражу.

18 червня 2024 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалено рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Тернопільська обласна організація Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесення самовільно збудованого гаражу, відмовлено у повному обсязі.

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Сампара Н.М., під час судового засідання у даній справі, 01.05.2024 року, до закінчення судових дебатів, заявлено про намір подати суду додаткові докази на підтвердження витрат ОСОБА_1 , які позивач поніс, або повинен буде понести на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Згідно ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Під час розгляду справи по суті представником ОСОБА_1 - адвокатом Сампара Н.М., заявлено вимогу про стягнення понесених судових витрат та про намір подати суду додаткові докази на підтвердження витрат ОСОБА_1 , які останній поніс, або повинен буде понести на правничу допомогу.

Після ухвалення судового рішення, 21 червня 2024 року через систему «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Сампара Н.М., на підтвердження понесення ОСОБА_1 судових витрат подано: Договір №б/н про надання правової допомоги від 03 березня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Захист права» в особі Керуючого партнера Сампари Надії Миронівни; Акт виконаних робіт від 20 червня 2024 року на суму 20000 грн.

Таким чином, представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Сампарою Н.М. своєчасно була подана заява в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України та своєчасно надані суду документи щодо понесених судових витрат після ухвалення судового рішення.

Як вбачається із поданих документів в підтвердження понесених судових витрат, 03 березня 2021 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Захист права» в особі Керуючого партнера Сампари Надії Миронівни, укладено Договір №б/н про надання правової допомоги, згідно якого Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати захист, представництва інтересів Клієнта в судах, державних органах, установах, підприємствах, організаціях, недержавних організаціях, на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Пунктами 4.2, 4.3 Договору передбачено, що правову допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням по цьому Договору. Клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу коштів на рахунок Адвокатського об`єднання. Клієнт зобов`язаний протягом 30 днів з дати підписання акту виконаних робіт оплатити гонорар в розмірі, визначеному Сторонами в акті виконаних робіт.

Згідно Акту виконаних робіт (опис робіт адвоката в межах справи №607/18309/20) від 20 червня 2024 року, підписаного керуючим партнером АО «Захист права» Сампарою Н.М. та Дубовим І.В. про те, що відповідно до Договору про надання правової допомоги Адвокат надав, а Клієнт отримав правову допомогу в наступному обсязі: ознайомлення з матеріалами справи 1 год., вартістю 1000 грн.; написання відзиву на позовну заяву 3 год., вартістю 5000 грн.; написання пояснення по справі 1 год., вартістю 1000 грн.; написання заяви про витрати на правову допомогу 1 год., вартістю 1000 грн.; участь в судових засіданнях 12000 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 20000 грн.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 р. у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12.02.2020 р. у справі №648/1102/19 і від 11.11.2020р. у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Судом із матеріалів даної справи встановлено, що адвокат Сампара Н.М. брала участь у у дев`яти із сімнадцяти судових засідань у даній справі, а саме: 28.05.2021, 29.08.2023, 13.09.2023, 03.10.2023, 20.12.2023, 09.01.2024, 01.05.2024, 04.06.2024, 18.06.2024.

Крім цього, адвокатом Сампара Н.М. у даній справі було підготовлено: відзив на позовну заяву від 01.04.2021 р.; додаткові пояснення у справі від 08.12.2023 р..

Відповідно до постанови Великої Палати ВС від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц, висвітлено правову позицію щодо вирішення питання про професійну правничу допомогу, де зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріюреальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критеріюрозумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім цього, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи із конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст..41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованими. У рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лавенте проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до ст..11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмету спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд, вирішуючи питання розподілу витрат, має врахувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних із сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмету спору. У зв`язку з наведеним, суд з врахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Також, такий розмір витрат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Враховуючи те, що судом при ухваленні рішення від 18 червня 2024 року у даній справі питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, відповідно до ст. 141 ЦПК України не вирішувалось, та з урахуванням складності справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, а також враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сампари Н.М. та стягнення із позивача ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного та керуючись п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Сампари Надії Миронівни про ухвалення додаткового рішення, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан