Ухвала

від 06.08.2024 по справі 522/12974/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/12974/24

Провадження № 1-кс/522/4334/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 про арешт майна по матеріалам кримінального провадження № 12024163510000463 від 19.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідування встановлено, що 18.06.2024, до чергової частини ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від виконавчого директора СТ «Право на відпочинок» ОСОБА_3 , в якій він просить прийняти міри правового характеру до невстановлених осіб, які шахрайським шляхом заволоділи нерухомим майном та правом на майно, яке належить СТ «Право на відпочинок» (код 23211610), а саме дачним будинком № 17, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Із заяви ОСОБА_3 стало відомо, що на підставі свідоцтва про право власності № 9 виданого 30 червня 2000 року Приморською районною адміністрацією виконкому Одеської міської ради, зареєстрованого 07 липня 2000 року в Одеському міжміському бюро технічної Інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості, споживчому товариству «Право на відпочинок» (правонаступник ДБК «Право на відпочинок) далі, в т.ч. - Товариство)) належала дача АДРЕСА_2 , що розташована на земельній ділянці, площею 0,0747 га., кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:50:004:0271, яка перебувала на праві постійного користування у Товариства на підставі Державного акту серії НОМЕР_1 від 29.12.2001.

У березні 2019 року стає відомо, що нібито ще у 2009 році споживче товариство «Право на відпочинок» у місті Донецьку подарувало дачний будинок АДРЕСА_3 громадянину ОСОБА_4 про що був укладений договір дарування дачного будинку від 16.10.2009. Даний незаконний договір дарування дачного будинку, за документами Товариства це була дача АДРЕСА_4 , нібито був посвідчений Першою донецькою Державною нотаріальною конторою, державним нотаріусом ОСОБА_5 .

Дачний будинок, а за документами Товариства - дача АДРЕСА_4 , та сторони договору дарування були зареєстровані у м. Одесі та у м. Києві відповідно, що унеможливлювало нотаріальне посвідчення даного договору у м. Донецьку та порушувало норми ЗУ «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 та норми ЦК України, що в тому числі, встановлено і рішеннями судів. При посвідченні зазначеного договору дарування, від імені споживчого товариства «Право на відпочинок» нібито виступав нікому невідомий ОСОБА_6 , який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 16.10.2009 р., що нібито була посвідчена в той же день, все тим же державним нотаріусом Першої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 .

В Єдиному реєстрі довіреностей відсутні дані та інформація щодо нотаріально посвідченої довіреності від 16.10.2009 року, яка нібито видавалась від імені СТ «Право на відпочинок» на ім`я « ОСОБА_6 », тобто її фактично не існувало.

Згідно листа приватного нотаріуса ОМНО ОСОБА_7 , який наданий споживчому товариству «Право на відпочинок» у відповідь на його заяву про скасування вищевказаної довіреності від 16.10.2009 р., повідомлено, що в Єдиному реєстрі довіреностей, запровадженого на підставі Наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2006 № 111/5, відсутній запис про реєстрацію зазначеної довіреності, що унеможливлює скасування такої довіреності чи припинення її дії. Відсутність даної довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей та обов`язок нотаріуса при посвідченні правочинів перевіряти наявність та легітимність такої довіреності, призвело до порушення норми ЗУ «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 та норми ЦК України, що в тому числі, встановлено і рішеннями судів.

СТ «Право на відпочинок» не проводило загальних зборів та не приймало відповідних рішень щодо відчуження дачі АДРЕСА_1 та наділення повноваженнями будь - яких осіб діяти від імені Товариства при відчуженні майна - у 2009 році, як цього вимагає ЗУ «Про кооперацію», ЗУ «Про споживчу кооперацію» та Статут.

Крім того, право власності за вказаним вище договором дарування дачного будинку від 16.10.2009 було зареєстроване ОСОБА_4 лише 29.12.2015 у приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округа ОСОБА_8 , тобто більше ніж через 6 років після укладення договору дарування від 16.10.2009 року та відразу, через 1,5 (півтора) місяці, даний будинок був формально перепроданий ОСОБА_9 , про що між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 16.02.2016 та 17.02.2016 були укладені договори купівлі - продажу частини дачного будинку АДРЕСА_1 .

Обидва договори купівлі - продажу були посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 . Відповідно і право власності за ОСОБА_9 на зазначений дачний будинок було зареєстроване також даним приватним нотаріусом. Згідно висновку приватного підприємства «Одеське БТІ» від 19.08.2016 відповідач ОСОБА_9 змінила цільове призначення з дачного будинку на «житловий». Відповідні дані були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Разом з даним житловим будинком № 17 ОСОБА_9 фактично заволоділа і правом користування земельною ділянкою, на якій розташований даний будинок.

Споживче товариство «Право на відпочинок» не укладало договір дарування дачі (дачного будинку) АДРЕСА_1 16.10.2009 року та не видавало і не підписувало довіреності від імені споживчого товариства «Право на відпочинок» від 16.10.2009 року на ім`я: « ОСОБА_6 », що нібито посвідчені державним нотаріусом Першої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_5

Споживче товариство «Право на відпочинок» не проводило жодних загальних зборів членів Товариства щодо відчуження майна Товариства, а саме, дачі (дачного будинку) АДРЕСА_1 до 05 листопада 2017 року, коли загальними зборами членів товариства було прийнято рішення про відчуження даного дачного будинку громадянину ОСОБА_11 , про що було складено протокол № 4/17 від 05.11.2017.

Правління споживчого товариства «Право на відпочинок» не приймало жодних рішень щодо видачі довіреності чи делегування повноважень на укладення договорів відчуження нерухомого майна Товариства громадянину ОСОБА_6 .

На підставі протоколу № 3 загальних зборів членів споживчого товариства «Право на відпочинок» від 30 вересня 2001 року головою правління та підписантом від Товариства була ОСОБА_12 .

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1005178270 станом на 16.10.2009, єдиним підписантом та керівником споживчого товариства «Право на відпочинок» була ОСОБА_12 , яка в свою чергу не уповноважувалась та не підписувала довіреності від імені споживчого товариства «Право на відпочинок» від 16.10.2009 року на ім`я: « ОСОБА_6 ».

Дачний будинок №17, загальною площею 59,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на теперішній час знаходиться в приватній власності третіх осіб у яких є договір купівлі-продажу зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та технічний паспорт.

Об`єкт нерухомого майна дачний будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №822816551101, загальною площею 59,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_9 , може бути предметом кримінального правопорушення, з метою уникнення в подальшому будь яких незаконних дії відчуження вказаного майна, та те, що незастосування арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження даного майна та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування, у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Так ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено що з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати що воно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На теперішній час особи, які фігурують в зазначеному кримінальному провадженні можуть бути обізнані про факт проведення досудового розслідування, розуміючи важливість дослідження доказів саме в тому вигляді в якому вони є на теперішній час, та для уникнення кримінальної відповідальності можуть здійснити відчуження майна, його поділ або інші реєстраційні дії що зашкодить досудовому розслідуванню.

Зазначене майно необхідно використати у кримінальному провадженні, як доказ, а не накладання арешту може призвезти до його, відчуження, поділ або інших дій направлених на приховування незаконних реєстраційних дій та слідів правопорушення, та в результаті неможливості встановлення важливих фактів та обставин, що обов`язково необхідно встановити під час кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт, заборонивши відчуження, розпорядження проведення будь-яких будівельних робіт та користування, заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії, щодо об`єкту нерухомого майна (дачного будинку), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №822816551101, загальною площею 59,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалу допустити до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

06.08.2024