Вирок

від 06.08.2024 по справі 346/6723/23

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/6723/23

Провадження № 1-кп/346/333/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023096180000302 від 25 жовтня 2023 року, з угодою про примирення від 14.11.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки, зареєстрованої та жительки за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, одруженої, на утриманні нікого не має, раніше не судимої, депутатом не являється, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України, а саме вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене повторно. Кримінальні правопорушення вчинені за наступних обставин. У лютому 2023 року в обвинуваченої ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння державними грошовими коштами розпорядником яких являється Коломийська міська рада, а саме компенсацією витрат за безкоштовне розміщення внутрішньо переміщених осіб, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» № 333 від 19.03.2022 року. Реалізуючи свій злочинний умисел обвинувачена ОСОБА_4 01 лютого 2023 року звернулася до Коломийської міської ради, із заявою особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат, яка є власником житлового приміщення, що пов`язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб за січень 2023 року. Під час подачі вказаної заяви обвинувачена ОСОБА_4 була попереджена працівником управління соціальної політики Коломийської міської ради, про те, що грошова компенсація не виплачується за осіб, які є внутрішньо переміщеними особами та які являються членами сім`ї власника житла, а також роз`яснено, що особа яка розмістила внутрішньо переміщених осіб, також зобов`язана в день припинення розміщення внутрішньо переміщених осіб, або зміни їх кількості подати повідомлення з інформацією про зміну переліку осіб, розміщених у житловому приміщенні, із зазначенням можливості у подальшому розміщувати внутрішньо переміщених осіб у такому приміщенні. При цьому, під час заповнення вказаної заяви обвинувачена ОСОБА_4 умисно, з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, не подала повідомлення в день припинення розміщення внутрішньо переміщених осіб та діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достеменно знаючи, що ОСОБА_6 припинила своє розміщення як внутрішньо переміщена особа за місцем її проживання, так як 08.01.2023 року виїхала за кордон, подала відомості про безоплатне розміщення внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У подальшому, на підставі сформованого працівниками Коломийської міської ради, переліку осіб, що розмістили внутрішньо переміщених осіб та подали заяву про отримання компенсації витрат (за рахунок коштів міжнародних організацій, благодійних організацій та громадських об`єднань) Національним комітетом Червоного Хреста України, виплатили обвинуваченій ОСОБА_4 грошову компенсацію за січень 2023 в розмірі 690 грн., якими остання заволоділа шляхом обману.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, обвинувачена ОСОБА_4 шляхом отримання компенсації витрат за безкоштовне розміщення внутрішньо переміщених осіб, 01.03.2023 року, 03.04.2023 року, 04.05.2023 року, 03.06.2023 року, 03.07.2023 року, 01.08.2023 року зверталася до Коломийської міської ради, з заявами про отримання компенсації витрат за лютий- липень 2023 року. При цьому під час заповнення вказаних заяв обвинувачена ОСОБА_4 умисно, повторно, з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, та достеменно знаючи, що ОСОБА_6 припинила своє розміщення як внутрішньо переміщена особа за місцем її проживання, подавала відомості про безоплатне розміщення внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У подальшому, Товариство Червоного Хреста України, здійснювало виплати обвинуваченій ОСОБА_4 грошової компенсації за лютий 2023 в розмірі 840 грн., за березень 2023 в розмірі 930 грн., за квітень 2023 в розмірі 443,1 грн., за травень 2023 в розмірі 457,87 грн., за червень 2023 в розмірі 443,1 грн., та за липень 2023 в розмірі 192,01 грн., якими обвинувачена ОСОБА_4 заволоділа шляхом обману. Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинила майнову шкоду Товариству Червоного Хреста України на загальну суму 3996,08 гривень.

Під час досудового розслідування, 14 листопада 2023 року в кримінальному провадженні було укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним. Згідно угоди підозрювана ОСОБА_4 . в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України. Відповідно до змісту укладеної угоди, сторони домовились про кваліфікацію дій підозрюваного за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 в межах санкцій ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України: за кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень; за кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік, а також сторони погодилися, що на підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 1 рік, та згідно угоди, враховуючи визнання ОСОБА_4 вини, її щире каяття, сприяння у розкриттю кримінальних правопорушень, відшкодування завданої шкоди, до ОСОБА_4 доцільно застосувати положення ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_4 , від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. При цьому, сторони угоди розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а саме обмеження права оскарження вироку суду згідно ст.ст. 394, 424 КПК України та відмову від прав, передбачених ст.474 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачена просила суд затвердити угоду про примирення, укладену між нею та представником потерпілого, наслідки укладення та затвердження угоди, вид покарання, яке буде застосовано до неї в разі затвердження угоди розуміє, вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України визнала повністю.

Представник потерпілого у судовому засіданні просила суд затвердити укладену про примирення. Наслідки затвердження судом угоди представник потерпілого розуміє.

Прокурор просила затвердити угоду про примирення між представником потерпілого та підозрюваною.

Вислухавши учасників провадження, перевіривши угоду, матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладення угоди є добровільним та повністю відповідає вимогам ст. 469 КПК України та може угода бути затверджена судом. Умови угоди не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди представник потерпілого та підозрювана, визначена в межах ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб не встановлено. Кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України відносяться до кримінального проступку (ч.1 ст.190 КК України) та нетяжкий злочин (ч.2 ст.190 КК України), правова кваліфікація кримінальних правопорушень правильна. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, виконання угоди обвинуваченим є можливим. Виходячи з викладеного, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, яка є раніше не судима, позитивно характеризується по місцю проживання, обставин, що пом`якшують покарання, зокрема щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, а також відшкодування завданих збитків, відсутністю обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим (представником потерпілого) та підозрюваною і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання в межах санкцій ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України: за кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу: 34 000 гривень; за кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік. Та на підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, слід визначити остаточне покарання. На підставі ст.75 КК України, суд, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, які є кримінальним проступком та нетяжким злочином, враховуючи особу винної та обставини справи, приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, та слід звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Речові докази відсутні. Витрати на експертизу відсутні.

Керуючись ст.ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 , 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним від 14 листопада 2023 року, укладену у кримінальному провадженні №12023096180000302 від 25 жовтня 2023 року.

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України та призначити їй покарання:

- за ч.1 ст. 190 КК Україна - штраф в розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень;

- за ч.2 ст. 190 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням визначити ОСОБА_4 остаточне покарання: 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, лише з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1