Справа № 346/6723/23
Провадження № 11-кп/4808/485/24
Категорія ст. 190 ч. 2 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу за апеляційною скаргоюпрокурора навирок Коломийськогоміськрайонного судуІвано-Франківськоїобласті від06.08.2024року,за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 1, ст. 190 ч. 2 КК України, -
в с т а н о в и л а:
Зазначеним вироком у кримінальному провадженні №12023096180000302 затверджено угоду від 14 листопада 2023 року про примирення між потерпілим та підозрюваною ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 визнано винуватою та засуджено:
- за ст.190 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн;
- за ст.190 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.
На підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточне покарання визначено ОСОБА_8 у виді позбавлення волі на 1 рік.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено обов`язки передбачені ст.76 КК України.
Згідно вироку, кримінальні правопорушення вчинено за таких обставин.
У лютому 2023 року у обвинуваченої ОСОБА_8 виник умисел на заволодіння державними грошовими коштами розпорядником яких являється Коломийська міська рада, а саме компенсацією витрат за безкоштовне розміщення внутрішньо переміщених осіб, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» № 333 від 19.03.2022 року. Реалізуючи свій злочинний умисел обвинувачена ОСОБА_8 01 лютого 2023 року звернулася до Коломийської міської ради, із заявою особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат, яка є власником житлового приміщення, що пов`язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб за січень 2023 року. При цьому, під час заповнення вказаної заяви обвинувачена ОСОБА_8 , достеменно знаючи, що ОСОБА_9 припинила своє розміщення як внутрішньо переміщена особа за місцем її проживання, так як 08.01.2023 року виїхала за кордон, подала відомості про безоплатне розміщення внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У подальшому, на підставі сформованого працівниками Коломийської міської ради, переліку осіб, що розмістили внутрішньо переміщених осіб та подали заяву про отримання компенсації витрат (за рахунок коштів міжнародних організацій, благодійних організацій та громадських об`єднань) Національним комітетом Червоного Хреста України, виплатили обвинуваченій ОСОБА_8 грошову компенсацію за січень 2023 в розмірі 690 грн., якими остання заволоділа шляхом обману.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, обвинувачена ОСОБА_8 шляхом отримання компенсації витрат за безкоштовне розміщення внутрішньо переміщених осіб, 01.03.2023 року, 03.04.2023 року, 04.05.2023 року, 03.06.2023 року, 03.07.2023 року, 01.08.2023 року зверталася до Коломийської міської ради, з заявами про отримання компенсації витрат за лютий - липень 2023 року. При цьому під час заповнення вказаних заяв обвинувачена ОСОБА_8 умисно, повторно, з корисливих мотивів та достеменно знаючи, що ОСОБА_9 припинила своє розміщення як внутрішньо переміщена особа за місцем її проживання, подавала відомості про безоплатне розміщення внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_9 . У подальшому, Товариство Червоного Хреста України, здійснювало виплати обвинуваченій ОСОБА_8 грошової компенсації за лютий 2023 в розмірі 840 грн., за березень 2023 в розмірі 930 грн., за квітень 2023 в розмірі 443,1 грн., за травень 2023 в розмірі 457,87 грн., за червень 2023 в розмірі 443,1 грн., та за липень 2023 в розмірі 192,01 грн., якими обвинувачена ОСОБА_8 заволоділа шляхом обману.
Своїми протиправними діями ОСОБА_8 спричинила майнову шкоду Товариству Червоного Хреста України на загальну суму 3996,08 гривень.
З вироком суду не погодився прокурор та подав апеляційну скаргу в якій вказує, що вирок є незаконним та підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Стверджує, що суми, якими ОСОБА_8 заволоділа за кожним з епізодів є меншими ніж 2 неоподаткованих мінімуми доходів громадян (у 2023 році -2684 грн.), а тому у зв`язку із декриміналізацією є підстави для закриття кримінального провадження.
Просить вирок скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 закрити на підставі ст.284 ч.1 п.4-1 КПК України у зв`язку з набранням чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинені особою.
В суді апеляційної інстанції прокурор та обвинувачена підтримали вимоги апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
За загальним правилом, закріпленим у ст. 4 ч. 2 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно ст.5 ч.1 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 КУпАП.
Згідно усталеної практики Верховного Суду, зазначені зміні до Кодексу про адміністративні правопорушення є декриміналізацією діянь (щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати), якщо вартість викраденого майна є меншою ніж два розміри неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Станом на дати вчинення кримінальних правопорушень у 2023 році два неоподаткованих мінімуми доходів громадян, що враховуються для розрахунку кримінального правопорушення, дорівнюють сумі 3028 грн.
За таких обставин, на момент апеляційного розгляду, у зв`язку із наведеними змінами у законодавстві, втратив чинності закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діянь вчинених обвинуваченою, а тому на підставі ст.284 ч.1 п.4-1 КПК України, кримінальне провадження підлягає закриттю.
Відповідно дост.417КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбаченістаттею 284цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Таким чином, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, обвинувальний вирок скасуванню, а кримінальне провадження - закриттю.
Керуючись ст. 284, 417 КПК України, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Коломийського міськрайонного суду від 06.08.2024року відносноОСОБА_8 - скасувати.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 1, ст. 190 ч. 2 КК України, закрити на підставі ст. 284 ч. 1 п. 4-1 КПК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_5
Суд | Івано-Франківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 08.11.2024 |
Номер документу | 122860512 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Шахрайство |
Кримінальне
Івано-Франківський апеляційний суд
Шигірт Ф. С.
Кримінальне
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Махно Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні