Рішення

від 09.05.2024 по справі 359/2996/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/359/237/2024

Справа № 359/2996/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем УКРАЇНИ

«09» травня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

за участі секретарів судового засідання - Бокей А.В., Івкової Д.Л. ,

представника позивача - Куксюка А.Л. ,

представника відповідача - Саліхова Б.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» про розірвання інвестиційного договору, стягнення коштів та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» до ОСОБА_4 про визнання інвестиційного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

30.03.2024 ОСОБА_4 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про розірвання договору, повернення будівельних матеріалів та стягнення пені та в подальшому згідно із заявою від 13.07.2023 представник позивача адвокат Куксюк А.Л. змінив предмету позову та просив суд:

- розірвати укладений 10 листопада 2017 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» Інвестиційний договір №1-Л;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» Київська область, місто Бориспіль, вул.Головатого, 71 Б, (Код ЄДРІІОУ 38897293) на користь ОСОБА_4 в розмірі 2507450,35 грн, пеню в розмірі 27456581,30 грн., судові витрати, пов`язані із професійною правничою допомогою, в розмірі 40500,00 грн., судові витрати, пов`язані із проведенням судової товарознавчої експертизи, в розмірі 26000,00 грн. (т.1 а.с.1-6, 69-71).

Свої змінені позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. 10 листопада 2017 року між позивачем та ТОВ «Краснол-Буд» було укладено Інвестиційний договір №1-Л, предметом якого є інвестиційна участь Інвестора у будівництві Будинку, за результатами здійснення якої Забудовник передає у власність Інвестора Об`єкт в порядку і на умовах, визначених цим Договором, а саме:- житлове приміщення №1, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 63,26 кв.м.; - житлове приміщення №2, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 50,73 кв.м.; - житлове приміщення №3, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 47,89 кв.м.; - житлове приміщення №5, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 51,83 кв.м.; - житлове приміщення №6, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 60,90 кв. м.

Відповідно до умов договору Забудовник зобов`язується побудувати Будинок, здати Будинок в експлуатацію та після реєстрації права власності на Об`єкт передати Об`єкт у власність Інвестора в строки та у порядку, що встановлюється цим Договором, а Інвестор, в свою чергу, зобов`язується здійснити інвестування Будинку, шляхом внесення Загального інвестиційного внеску на умовах, в обсягах та в строки, визначених Сторонами у цьому Договорі та у Додатках до нього, а після здачі Будинку в експлуатацію - отримати Об`єкт у власність в порядку, що встановлений цим Договором. Вказує, що Загальний інвестиційний внесок становить 1392254,43 грн., який згідно із договором внесений у формі передачі будівельних матеріалів. На виконання умов Договору сторони 10.11.2017року підписали Акт приймання-передачі №1 про сплату інвестиційного внеску за Інвестиційним договором №1-Л від 10 листопада 2017 року, за яким Інвестором передано, а Забудовником прийнято будівельні матеріали на загальну суму 1392254,43 грн.

Також зазначає, що термін дії Договору встановлюється до 31.12.2018 року, проте, незважаючи на виконання Інвестором своїх зобов`язань за Договором, положень самого Договору, Відповідачем не було здійснено добудування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,21 га, кадастровий номер 3210500000:06:004:0063. Позивач вважає, що Відповідачем було істотно порушено умови Договору, що потягло за собою порушення його прав та інтересів, за захистом яких він вимушений звернутися до суду з позовом про розірвання договору та відшкодування заподіяних збитків. За результатами проведення товарознавчої експертизи уточнив позовні вимоги щодо відшкодування заподіяної шкоди у розмірі ринкової вартості будівельних матеріалів, внесених ОСОБА_4 як інвестиційний внесок.

20.09.2023 представником відповідача ТОВ «Краснол-Буд» подано відзив на позовну заяву (т.1 а.с.133-144), за змістом якого звертає увагу, що позивач стверджує, що був укладений Договір про виконання робіт, хоча фактично укладений сторонами Договір є інвестиційною угодою, та що предметом договору є інвестиційна участь інвестора у будівництві будинку за результатами здійснення якої Забудовник передає у власність інвестора об`єкт в порядку і на умовах визначених цим Договором. Звертають увагу, що відповідно до п.6.2 Договору визначено запланований термін введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва - 4 квартал 2018 року та не містить відомостей про конкретний термін введення в експлуатацію. За таких обставин, визначений сторонами договору запланований термін введення в будинку в експлуатацію, від якого і слід визначити дату передачі квартири покупцю, є орієнтовним , що свідчить про те, що дата введення будинку в експлуатацію може змінюватися. Вказує, що подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.05.2022 у справі №753/12201/18 та від 03.07.2019 у справі №753/20273/17.

Крім того, посилаючись на ст.8 Закону України «Про інвестиційну діяльність» та чинну на момент укладення договору Постанову Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України», зазначає, що позивач, як інвестор мав надати відповідачу експертизу проектів будівництва, проте така експертиза не була надана, а тому, фактично допустив прострочення кредитора. У зв`язку з цим вважають, позивачу не було завдано жодних збитків. Обраний позивачем спосіб захисту вважають неналежним способом захисту, а надану експертизу вважають неналежним доказом. У зв`язку з цим просять відмовити у задоволенні позову.

Крім того, 20.09.2023 відповідачем ТОВ «Краснол-буд» подано зустрічний позов про визнання недійсним Інвестиційного договору №1-Л від 10.11.2017, укладеного між сторонами (т.1 а.с.149-154). Обґрунтовуючи зустрічний позов, відповідач зазначає, що за своєю правовою природою Договір є інвестиційними договором, а також, що правовідносини та правила формування/підписання/створення інвестиційних договорів/інвестиційної діяльності регламентуються Цивільним кодексом України та Законом України «Про інвестиційну діяльність». Зокрема, зазначає, що в силу вимог ст.4 Закону в чинній на момент укладення договору редакції, інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об`єктів визначаються виключно законами.

З урахуванням викладеного вказує, що пряме внесення інвестором вкладу за передавальним актом на підставі Договору прямо суперечило законодавству, чинному на момент підписання спірного Договору, що зумовлює його недійсність.

03.10.2023 представником позивача адвокатом Куксюком А.Л. подано відзив на зустрічний позов (т.1 а.с.163-165) а також відповідь на відзив на позовну заяву ОСОБА_4 (т.1 а.с.166-169). Зокрема зазначив, що договір будівельного підряду - це правова форма реалізації інвестицій та різновидом підрядних договорів і спрямовується на виконання певної роботи й отримання індивідуального результату праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми. За характером ці правовідносини подібні до положень статті 875 ЦК України (до будівельного підряду), а отже правовідносини між будівельною компанією (виробником діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель, і Позивачем, як споживачем (замовником), слід кваліфікувати, як угоду про послугу, будівництво житла. Зазначає, що аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20 травм 2021 року у справі № 607/1569/19, провадження № 61-5516св20 та постанові Верховного Суди від 04 лютого 2021 року у справі № 607/1579/19. Вважають, що, виходячи з аналізу положень спірного договору, за своєю правовою природою вказаний правочин є змішаним, тобто, містить елементи різних договорів, що узгоджується з принципом свободи договору та нормам ст.ст. 3, 6, 627, 628 Цивільного кодексу України. ТОВ «Краснол-Буд» уклало договір, погодивши його істотні умови та, оскільки договір передбачав передачу майна, він вважається укладеним з моменту вчинення відповідної дії, підстав вважати спірний договір недійсним немає. Також звертають увагу, що Законом України «Про інвестиційну діяльність» внесення інвестиційного внеску будівельними матеріалами законодавством не заборонено. Позивач за зустрічним позовом не наводить обґрунтувань порушеного права, навпаки, ТОВ «Краснол-Буд» отримало будівельні матеріал, використали на свій розсуд, не виконавши в повному обсязі зобов`язань за договором, поставивши у скрутне становище виключно позивача за первісним позовом. З огляду на це просить відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви ТОВ «Краснол-Буд» визнання договору недійсним.

Звертають увагу, що станом на 2023 рік ТОВ «Краснол-Буд» взяті на себе зобов`язання по договору не виконав, будинок не збудовано і не введено в експлуатацію, об`єкт нерухомості у власність позивачу не передано. У зв`язку з цим позивач фактично залишився без квартир та без коштів, витрачених на придбання будівельних матеріалів, які були внесені згідно умов договору. Зазначають, що Забудовник зобов`язаний своєчасно попереджати Інвестора про наявність обставин, що загрожують якості та строкам будівництва, та що жодних повідомлень про причини недотримання строків від відповідача не було. Вважають, що замовником відповідної експертизи проекту будівлі, про яку зазначає відповідач у відзиві, має бути саме ТОВ «Краснол-Буд» як забудовник, яким укладеного договір оренди земельної ділянки з кадастровим номер 3210500000:06:004:0063. Наполягають на задоволенні позовних вимог за первісним позовом.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31.03.2023 частково задоволено заяву ОСОБА_4 та вжито заходів забезпечення позову: накладено арешт на житлове приміщення № 1, площею 63,26 кв.м., житлове приміщення № 2 , площею 50,73 кв.м., житлове приміщення № 3 площею 47,89 кв.м., житлове приміщення № 5 площею 51,83 кв.м., житлове приміщення № 6 площею 60,90 кв.м., загальною площею 274,61 кв.м. у незавершеному будівництві багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці площею 1,2 га, кадастровий номер 3210500000:06:004:0004 (т.1 а.с.31-35).

Ухвалою судді від 31.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (т.1 а. с. 37-38).

Протокольною ухвалою суду від 19.07.2023 прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову (т.1 а.с. 100).

Ухвалою суду від 19.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (т.1 а.с. 101).

21.09.2023 протокольною ухвалою задоволено клопотання представника відповідача та повернуто до підготовчого провадження, прийнято зустрічний позов (т.1 а.с.161).

Ухвалою суду від 01.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (т.1 а.с. 228-229).

У судовому засіданні представник позивача Куксюк А.Л. позов підтримав, проти задоволення зустрічного позову заперечував з наведених у заявах по суті справи підстав.

Представник відповідача Саліхов Б.В. підтримав зустрічний позов, первісний позов не визнав з підстав наведених у відзиві. Додатково зазначив, що відповідач не заперечує та запропонував позивачу повернути будівельні матеріали, про що свідчить направлений на адресу позивача лист від 05.10.2023, проте позивач ОСОБА_4 не виявив зацікавленості в отриманні матеріалів, що передавались за Актом. Зазначене на переконання ТОВ «Краснол-Буд» свідчить про те, що первісним позивачем ставиться за мету не відновлення його порушеного права, а збагачення за рахунок ТОВ «Краснол-Буд». Надану позивачем експертизу відповідач вважає неналежним доказом, оскільки експерту не повідомлялось, що метою проведення експертизи є її подальше використання у позові про стягнення збитків, інакше, як пояснила експерт, вона використовувала б інші методи дослідження. В додаткових поясненнях (т.2а.с.54-60) вчергове завертає увагу, що як інвестор ОСОБА_4 мав надати експертизу проекту будівництва, проте така експертиза надана не була, що на думку відповідача свідчить про прострочення кредитора.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, роз`яснення експерта ОСОБА_5 , дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, що 10.11.2017 між позивачем ОСОБА_4 (Інвестор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» (Підрядник) укладено Інвестиційний договір № 1-Л (т.1 а. с. 7-9), а також підписано Акт приймання-передачі №1 про сплату інвестиційного внеску за Інвестиційним договором №1-Л від 10 листопада 2017 року (Додаток №1 до Договору) (т.1 а.с.9-11) та План 2-го поверху (Витяг з Проекту) (Додаток №2 до Договору) (т.1 а.с.11-12).

За умовами п. п. 2.1 - 2.5 ст.2 Договору предметом цього договору є інвестиційна участь Інвестора у будівництві Будинку, за результатами здійснення якої Забудовник передає у власність Інвестора Об`єкт в порядку і . на умовах, визначених цим Договором.

За цим Договором Забудовник зобов`язується побудувати Будинок, здати Будинок в експлуатацію та після реєстрації права власності на Об`єкт передати Об`єкт у власність Інвестора в строки та у порядку, що встановлюється цим Договором.

Інвестор зобов`язується здійснити інвестування Будинку, шляхом внесення Загального інвестиційного внеску на умовах, в обсягах та в строки, визначених Сторонами у цьому Договорі та у Додатках до нього, а після здачі Будинку в експлуатацію - отримати Об`єкт у власність в порядку, що встановлений цим Договором.

Сторони визначили, що на період будівництва Інвестору належать майнові права на незавершене будівництво Будинку, в розмірі 274,61 м2 загальної площі.

Сторони визначили, що належним-виконанням Забудовником своїх зобов`язань за цим Договором є передання Забудовником у власність Інвестора Об`єкту у стані, що визначений цим Договором. За такої умови визнається, що Забудовник виконав у повному обсязі свої зобов`язання за цим Договором.

Відповідно до п. п. 4.1.- 4.3 ст.4 Договору загальний інвестиційний внесок становить 1392254,43 (один мільйон триста дев`яносто дві тисячі двісті п`ятдесят чотири грн. 43 коп.).

Загальний інвестиційний внесок може бути внесено Інвестором в грошовій формі, або у формі передачі Забудовнику будівельних матеріалів.

В разі внесення загального інвестиційного внеску у формі передачі будівельних матеріалів, грошова оцінка такого інвестиційного внеску здійснюється сторонами та вказується у акті приймання-передачі загального інвестиційного внеску.

За змістом пп. 5.1.1, п.5.1 ст.5 Договору Забудовник має право вимагати від Інвестора належного виконання своїх зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до умов пп 5.2.1,5.2.3, 5.2.4 п.5.2 ст.5 Договору Забудовник зобов`язаний: забезпечити шляхом належного виконання взятих на себе зобов`язань будівництво Будинку з додержанням будівельних норм, стандартів і правил та здати його в експлуатацію; передати Об`єкт у власність Інвестора на підставі цього Договору як взаєморозрахунок за загальний інвестиційний внесок; своєчасно попереджати Інвестора про наявність обставин, що загрожують якості та строкам будівництва.

За змістом пп. 5.3.1,5.3.2 п.5.3 ст.5 Договору Інвестор має право: вимагати від Забудовника належного виконання своїх зобов`язань за цим Договором; отримати Об`єкт у приватну власність в рахунок свого загального інвестиційного внеску.

За змістом пп. 5.4.1,5.4.2 п.5.4 ст.5 Договору Інвестор зобов`язаний: сплатити свій Загальний інвестиційний внесок в повному обсязі; інформувати Забудовника про продаж своїх майнових прав на незавершений будівництвом Об`єкт.

В силу вимог п.п.6.1, 6.2 ст.6 Договору будівництво Об`єкта здійснюється на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації, отриманого в установленому порядку дозволу на виконання будівельних робіт та відповідно до будівельних норм і правил, визначених законодавством України.

3апланований термін прийняття Будинку в експлуатацію - 4 квартал 2018 року.

Згідно із п.7.1 ст.7 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

За змістом п.п. 9.1, 9.2, 9.3, 9.4, 9.5 ст.9 Договору сторони не несуть відповідальність за невиконання (неналежне виконання) обов`язків за цим Договором, якщо таке невиконання (неналежне виконання) спричинене дією обставин непереборної сили (форс-мажор).

Про дію обставин непереборної сили, Сторона, що перебуває під впливом таких обставин, повинна сповістити іншу рекомендованим листом у трьох денний термін з початку виникнення перешкод для виконання умов Договору. У разі, коли дія зазначених обставин триває більш як 60 послідовних днів, кожна із Сторін має право розірвати даний Договір без будь-яких санкцій з боку іншої Сторони.

Факт дії обставин непереборної сили підтверджується документом, виданим Торгово- промисловою палатою України, крім випадку, передбаченого пунктом 9.4 статті 9 цього Договору.

Сторони погодили, що окремою обставиною форс-мажору, яка звільняє Сторони від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) обов`язків за цим Договором, є несприятливі погодні умови, зокрема: тривалі зливи, туман, снігопади, хуртовини, замети, ожеледиця та розмивання під`їзних шляхів. В цьому випадку, достатнім підтвердженням дії зазначених обставин є будь-який із наступних документів: акт, підписаний Сторонами, довідка Гідрометеоцентру України, довідка ТПП України, довідка шляхо-експлуатаційної організації.

Сторона, що допустила невиконання (неналежне виконання) своїх обов`язків за цим Договором у зв`язку із обставинами форс-мажору, повинна виконати їх після закінчення дії зазначених обставин.

За змістом п.10.3 ст.10 Договору додатки до цього Договору є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п.п. 10.4, 10.5, 10.6 ст. 10 Договору термін дії Договору встановлюється з дати його підписання до 31.12.2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань Сторонами.

Договір може бути розірваний Забудовником достроково у випадку відмови/неможливості Інвестора внести Загальний інвестиційний внесок.

Договір може бути розірваний Інвестором достроково у випадку відмови Забудовника прийняти Загальний інвестиційний внесок, невідповідності будівництва встановленим нормам і правилам, порушення строків будівництва та не здачі Будинку в експлуатацію.

Відповідно до пп. 1.1.2 п.1.1 ст.1 Договору:

- Будинок це - багатоквартирний житловий будинок, будівництво якого здійснюється за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,21 га, кадастровий номер 3210500000:06:004:0063, що перебуває у користуванні Забудовника на підставі Договору оренди земельної ділянки від 30.04.2015 р., який посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Віденко В.О., реєстровий № 649 та Додаткового Договору до Договору оренди земельної ділянки від 30.04.2015 р., реєстровий № 649, що укладений між Забудовником та Бориспільською міською радою та посвідчено 25.03.2016 року приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Віденко В.О., реєстровий № 120;

- Об`єктом є - житлове приміщення в Будинку, що позначене в Проекті, який є Додатком №2 до цього Договору, як житлове приміщення № 1, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 63,26 кв.м.; житлове приміщення № 2, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 50,73 кв.м.; житлове приміщення № 3, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 47,89 кв.м.; житлове приміщення № 5, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 51,83 кв.м.; житлове приміщення № 6, що розташовано на другому поверсі Будинку та має загальну проектну площу 60,90 кв.м.;

Як визнано сторонами та підтверджується долученим до матеріалів справи Додатком №1 до Договору №1-Л від 10 листопада 2017 року (т.1 а.с.9-11) ОСОБА_4 (Інвестором) передано, а ТОВВ «Краснол-Буд» (Забудовником) прийнято будівельні матеріали відповідно до наведеного переліку на загальну суму 1392254,43 грн.

За змістом вказаного Акту (п.2) зазначено, що матеріали, що перераховані в п.1 цього Акту, передані у відмінному стані, придатні до використання за призначенням, без дефектів та недоліків.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Так, за змістом ст. ст. 3, 6, 11, 525, 627, 629 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Встановлено, що укладений сторонами договір є змішаним і містить в собі, в тому числі, елементи договору підряду.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною першою статті 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються в договорі підряду.

Відповідно до ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Розірвання договору у зв`язку з істотним порушенням умов договору та право на відшкодування збитків також закріплене ч.1 ст.652 та ч.5 ст.653 ЦК України.

Крім того, правовідносини з надання послуг врегульовано Законом України «Про захист прав споживачів», яким встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з статтею першою вказаного Закону (в редакції чинній на день укладення договору) - споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» за наявності в роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Зазначені вимоги можуть бути пред`явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.

У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено в годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня в розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Так, сторонами визнано, що відповідачем не виконано умови Інвестиційного Договору №1-Л від 10.11.2017, а саме: роботи з будівництва будинку по АДРЕСА_1 , здачу будинку в експлуатацію, реєстрацію права власності на об`єкт та передачу позивачу зазначених в договорі житлових приміщень.

Суд звертає увагу, що всупереч твердженням відповідача, умовами договору чітко визначений строк виконання ТОВ «Краснол-Буд» своїх зобов`язань за договором, про що свідчить, як термін дії договору - до 31.12.2018 (п.10.4) так і запланований термін прийняття будинку в експлуатацію - 4 квартал 2018 року (п.6.2).

Підстав, які б звільняли відповідача за невиконання зобов`язання у визначені укладеним сторонами Інвестиційним договором строки, судом не встановлено.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, право Інвестора розірвати укладений Інвестиційний договір у випадку порушення строків будівництва та не здачі Будинку в експлуатацію прямо передбачена п.10.6 ст. 10 Договору.

Враховуючи, що відповідач у визначений договором строк, а також протягом тривалого часу до звернення позивача до суду не виконав своїх зобов`язань за Інвестиційним договором, позивач був позбавлений права отримати у власність житлові приміщення, у тому числі у визначені договором строк.

Заперечення відповідача що, прострочення за Інвестиційним договором допущено позивачем, оскільки на виконання вимог ст.8 Закону України «Про інвестиційну діяльність» та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України» не було надано експертиз проекту будівництва, суперечать умовам укладеного договору, який не передбачав відповідного обов`язку інвестора.

Підтвердженням безпідставності таких заперечень є та обставина, що ТОВ «Краснол-Буд» до звернення позивача з вищевказаним позовом до суду відповідних вимог до позивача не заявляв.

Крім того, позивач не був інвестором в розумінні Закону України «Про інвестиційну діяльність» в цілому багатоквартирного житлового будинку, а отже не міг бути замовником експертизи проекту будівництва будинку, а тим більше його окремих приміщень.

З урахуванням викладеного вимога позивача ОСОБА_4 щодо розірвання договору у зв`язку з істотним порушенням відповідачем договору є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У цьому зв`язку суд дійшов висновку, щодо наявності підставі для часткового задоволення вимог позивача ОСОБА_4 за первісним позовом про відшкодування збитків і стягнення пені.

Відповідно до вимог ч. 5 статті 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Так, за змістом п.п.4.2, 4.3 ст.4 Договору визначено, що загальний інвестиційний внесок становить 1392254,43 грн., а також, що в разі внесення загального інвестиційного внеску у формі передачі будівельних матеріалів, грошова оцінка такого інвестиційного внескуздійснюється сторонами та вказується у акті приймання-передачі загального інвестиційного внеску.

Отже, сторони визначили вартість інвестиційного внеску в Інвестиційному договорі.

При цьому суд звертає увагу, що , визначаючи вартість переданих в рахунок інвестиційного внеску будівельних матеріалів, сторони погодили, що вона відповідає вартості інвестиційного внеску, який у свою чергу відповідав вартості об`єкту будівництва - зазначеним в Іпотечному договорі житловим приміщенням.

.

Встановлено, що відповідно до заяви про зміну предмету позову позивач заявляє вимоги про стягнення коштів в рахунок заподіяної йому шкоди у розмірі вартості будівельних матеріалів, визначеної у висновку експерта №283/06-2023 від 07.07.2023, складеному за результатами проведення судової товарознавчої експертизи судовим експертом ОСОБА_5 , а саме в сумі 2507450,35 грн. (т.1 а.с.72-89).

Зі змісту висновку експерта, а також роз`яснень наданих експертом ОСОБА_5 у судовому засіданні встановлено, що експертом визначалася ринкова вартість будівельних матеріалів, перелік яких зазначено в акті приймання-передачі №1 про сплату інвестиційного внеску за інвестиційним договором №1-Л від 10 листопада 2017 року, станом на момент проведення експертного дослідження (станом на 07.07.2023) із застосуванням в рамках порівняльного підходу, економіко-статистичний (індексний) метод дослідження з урахуванням індексів цін за даними Мінфіну. Та, як визнано експертом, якби було поставлено питання про визначення розміру завданих збитків використовувалися б інші методика та методологія, з урахуванням виду заподіяних збитків: реальні збитки чи втрачена вигода.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належність наданого висновку експерта, за змістом якого погоджена сторонами вартість матеріалів збільшена з урахування індексів інфляції, за весь період, починаючи з дати складання Акту приймання-передачі, сплату інвестиційного внеску за Інвестиційним договором №1-Л від 10 листопада 2017 року.

Такий підхід суперечить умовам укладеного договору, за яким сторонами погоджений розмір інвестиційного внеску, не залежно від того, внесений він грошовими коштами чи будівельними матеріалами.

В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, слід визнати, що реальними збитками є вартість інвестиційного внеску, внесена позивачем у формі передачі будівельних матеріалів, грошова оцінка якого здійснена сторонами та становить 1392254,43 грн. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача ТОВ «Краснол-Бул» на користь позивача ОСОБА_4 в рахунок відшкодування заподіяних збитків.

визнав з підстав наведених у відзиві. Додатково зазначив, що відповідач не заперечує таТа обставина, що відповідач ТОВ «Краснол-Буд» направив на адресу позивача лист, датований 05.10.2023 з пропозицією повернення будівельних матеріалів (т.1 а.с.206-209), не звільняє відповідача від відповідальності за порушення умов договору.

Так, зважаючи на те, що відповідачем істотно порушені умови укладеного договору, а також з урахуванням вищенаведених вимог ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню у розмірі трьох відсотків від вартості роботи (послуги), визначеної сторонами у розмірі вартості інвестиційного внеску (1392254,43 грн.).

Оскільки розрахована відповідно до умов чинного законодавства пеня (1392254,43грн. х3%х365грн.=15245186,00грн) значно перевищує розмір встановлених судом заподіяних збитків, суд дійшов висновку, що з урахуванням засад справедливіості, добросовісніості та розумності, а також положень ч.3 ст.551 ЦК України, розрахований позивачем розмір пені слід зменшити до суми, співмірної з розміром фактично заподіяних збитків, та вважає за доцільне стягнути пеню в розмірі 1300000 грн.

Таким чином, первісний позов ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.

Одночасно в задоволенні зустрічного позову ТОВ «Краснол-Буд» про визнання укладеного сторонами Інвестиційного договору №1-Л від 10.11.2017 року недійсним, слід відмовити у зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю, оскільки на підставі досліджених судом фактичних обставин справи встановлено, що волевиявлення сторін відповідало їх дійсні волі, сторони погодили усі істотні умови договору, уклавши по суті змішаний за своєю природою договір.

Дійсно, на момент укладення інвестиційного договору була чинною редакція ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», яка передбачала, що інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва. А також, що інші способи фінансування будівництва таких об`єктів визначаються виключно законами.

Разом із з цим, ознак нічемності укладеного сторонами Інвестиційного договору не встановлено. Порушення ж перед судом питання про визнання недійсним договору відповідачем, який допустив прострочення договору суперечать вимогам ч.3 ст.13 ЦК України, яка визначає, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Крім цього, у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що: «…якщо на виконання спірного правочину товариством сплачені кошти або передане інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не приводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 Цивільного кодексу України)».

Тобто, заявлення такої вимоги, як визнання оспорюваного правочину недійсним передбачає наявність порушеного права позивача. У цій справі, ТОВ «Краснол-Буд» не довів, що внаслідок укладення Інвестиційного договору №1-Л від 10.11.2017 його права були порушені.

Подібні за змістом правовідносини неодноразово були предметом дослідження Верховним Судом, який вважав, за своїм характером ці правовідносини подібні до положень статті 875 ЦК України (договір будівельного підряду), та що правовідносини між будівельною компанією (виробником), вид діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель, і позивачем, як споживачем (замовником), слід кваліфікувати у цій справі, як угоду про послугу, - будівництво житла (постанова Верховного Суду від 20.05.2021 №607/1569/19, від 04 лютого 2021 року у справі № 607/1579/19).

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 40500,00 грн. та витрат на проведення судової експертизи в сумі 26000,00 грн., то в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на залучення експертів, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу вимог ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», належний до сплати судовий збір в сумі 14493,60 грн., у тому числі: 0,4 прожиткового мінімумі для працездатних осіб за вимогою немайнового характеру про розірвання договору - 1073,60 грн.; 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за вимогою майнового характеру про відшкодування збитків - 13420,00грн., - підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Щодо зазначених в позовній заяві витрат на правничу допомогу в сумі 40500,00 гривень, то належних і допустимих доказів щодо обсягу та вартості конкретних послуг, а також підтвердження внесення такої оплати, суду надано не було.

Так, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовано розмір та не доведено факт понесених витрат на правничу допомогу, в зв`язку з цим підстави для відшкодування таких витрат за рахунок відповідача, відсутні.

Крім того, проаналізувавши та оцінивши висновок експерта, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належність наданого доказу.

Крім того, вартість експерти 26000,00грн. є безпідставно завищеною, оскільки зі змісту висновку експерта, судова товарознавча експертиза проведена 07.07.2023 відповідно до заяви ОСОБА_4 та укладеного між ним та ТОВ «Український незалежний інститут судових експертиз» Договору про надання послуг №109/06-2023 від 26.06.2023 (т.1 а.с.72).

Водночас, згідно із відповіддю, наданою Директором Українського незалежного інституту судових експертиз від 07.12.2023 (т.2 а.с.13), розрахунок вартості експертизи, яка становить 26000, грн. складено з розрахунку: вартість однієї експертогодини становить 238,98 грн. та для написання товарознавчої експертизи було витрачено 109 годин.

Проте, висновок експерта складається з 18 сторінок (т.1 а.с.72-89), не містить даних про початок експертизи та кількість витрачених експертом годин на його складання, а також об`ємних розрахунків чи аналізу доказів. Та, як визнано експертом ОСОБА_5 вона не витратила такої кількості часу, як зазначено в листі, та не має відношення до процесу погодження експертною установою та клієнтом вартості послуг зі складання висновку.

Отже доцільність та обґрунтованість понесених позивачем ОСОБА_4 витрат на оплату експертизи в зазначеній сумі 26000грн. (т.1 а.с.95) не обґрунтована і не доведена, а тому, зважаючи на принципи змагальності та диспозитивності, такі витрати не можуть бути покладені на іншу сторону - ТОВ «Краснол-Буд».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141,259,263-265,266,273, 280 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» про розірвання інвестиційного договору, стягнення коштів, задовольнити частково.

Розірвати укладений 10 листопада 2017 року між ОСОБА_4 (РНОКПП- НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» (код ЄДРПОУ 388972) Інвестиційний договір №1-Л.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» (код ЄДРПОУ 38897293, зареєстроване місцезнаходження: 08302, Київська область, Км.Бориспіль, вул..Головатого, 71Б) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП- НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування заподіяних збитків у зв`язку з істотним порушенням умов Інвестиційного договору №1-Л від 10 листопада 2017 року грошові кошти в сумі 1392254 гривні 43 копійки (один мільйон триста дев`яності дві тисячі двісті п`ятдесят чотири гривні сорок три копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» (код ЄДРПОУ 38897293, зареєстроване місцезнаходження: 08302, Київська область, Км.Бориспіль, вул..Головатого, 71Б) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП- НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) пеню відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» в сумі 1300000 (один мільйон триста тисяч гривень).

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» до ОСОБА_4 про визнання інвестиційного договору недійсним, відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснол-Буд» (код ЄДРПОУ 38897293, зареєстроване місцезнаходження: 08302, Київська область, м.Бориспіль, вул.Головатого, 71Б) судовий збір на користь держави в сумі 14493 гривні 60 копійок (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто три гривні шістдесят копійок).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 27.05.2024.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів